Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Сорочинська - Нова програма

§ 3. Воєнні дії на території України в 1914-1915 рр.

За цим параграфом ви зможете:

- розповідати про перебіг бойових дій Першої світової війни на українських землях у 1914-1915 рр.;

- визначати особливості російської окупаційної політики в Галичині та на Буковині в 1914-1915 рр.;

- характеризувати участь у бойових діях Українських січових стрільців у 1914-1915 рр.

Пригадайте:

1. Якими були основні театри воєнних дій у Першій світовій війні?

2. Як розгорталися воєнні дії на Східному фронті в 1914-1915 рр.?

1. Галицька битва. Воєнні дії на українських землях у серпні 1914 — березні 1915 р.

Воєнні дії на українських землях розпочалися бойовими операціями в Галичині. У Галицькій битві 18 серпня — 11 вересня 1914 р. брали участь 700 тис. російських та понад 830 тис. австро-угорських вояків. На початку битви росіяни в прикордонних боях зупинили просування австро-угорських частин і перейшли у контрнаступ. Він був успішним і завершився взяттям 21 серпня міста Львова. Розвиваючи наступ, російська армія оточила й блокувала добре укріплену фортецю Перемишль. Унаслідок Галицької битви росіяни оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли на карпатські перевали. Утрати австро-угорської армії вбитими, пораненими й полоненими становили 400 тис. осіб, російської — близько 230 тисяч.

Картосхема Галицької битви

У квітні 1915 р. російський імператор Микола ІІ приїхав до Львова. Його зустрів і рапортує генерал-губернатор граф Бобринський. Під час виступу перед мешканцями цар заявив: «Нехай буде єдина, могутня, неділима Русь».

Осінь 1914 р., зима 1914/1915 рр. стали часом безуспішної боротьби російської армії за карпатські перевали.

У 1915 р. німецьке й австрійське командування головний удар вирішили завдати на Східному фронті, щоб вивести з війни Росію. У лютому австро-угорська армія примусила росіян залишити Чернівці. Проте 22 березня 1915 р. російська армія оволоділа Перемишлем.

• Які підсумки бойових дій на території України в 1914 — на початку 1915 рр.?

2. Російська окупаційна політика в Галичині і на Буковині в 1914-1915 рр.

На території окупованих західноукраїнських земель російська влада утворила тимчасове військове Галицько-Буковинське генерал-губернаторство. Воно проіснувало до червня 1915 р. (евакуйовані окупаційні органи діяли до липня 1916 р.). Генерал-губернаторство поділялося на чотири губернії — Львівську, Перемишльську, Тернопільську та Чернівецьку. Керівником окупаційної адміністрації став чорносотенець граф Г. Бобринський. Головною метою своєї діяльності на цій посаді він вважав швидке включення західноукраїнських земель до складу Російської імперії за тісної співпраці з місцевими москвофілами та їхніми установами. Бобринський заявляв: «Східна Галичина і Лемківщина — споконвічна корінна частина єдиної великої Русі».

Російські війська входять у Львів, 1914 р.

Виходячи з таких ідей, окупанти почали закривати українську пресу, заборонили видавати книги українською мовою, припинили діяльність українських партій, «Просвіт» та інших культурно-освітніх і громадських організацій. Розгорнулася реорганізація шкіл за російським зразком і переведення їх на російську мову навчання.

Адміністрація генерал-губернаторства застосовувала до неблагонадійних осіб депортації. У 1914-1915 рр. з краю до Сибіру та інших віддалених районів було вислано 10 тис. осіб і переселено 2364.

Депортація — примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб або груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.

Документи розповідають

Зі спогадів М. Грушевського

Поголовно виселено українських священиків, або всю інтеліґенцію, цілі маси свідомих селян і міщан. Все те робили самим нелюдським способом: в чім застали, арештували, волочили по в’язницях і етапами висилали в Сибір, без різниці, жінок, дітей, старців, хворих і калік. Скільки таким способом забрано і знищено людей, се переходить всяку ймовірність.

1. На яких заходах російської влади акцентує історик? 2. Якою була мета таких акцій? 3. Висловіть припущення, чому ці заходи збурили таку емоційну оцінку?

Переслідувань зазнала греко-католицька церква. За розпорядженнями російської адміністрації греко-католицьких священиків заарештовували й висилали до Сибіру. 19 вересня 1914 р. опинився під вартою і митрополит А. Шептицький.

3. Воєнні дії на українських землях навесні—восени 1915 р. Політика австрійської влади

30 квітня 1915 р. в районі міст Горліце та Громник німецько-австрійська армія перейшла в наступ. Протягом травня 1915 р. росіяни залишили Перемишль, у червні втратили Львів, а на кінець місяця — більшу частину Галичини. За час наступу, що тривав до жовтня 1915 р., австро-німецькі війська просунулися до лінії Чернівці—Тернопіль—Дубно—Пінськ—Барановичі—Двінськ—Рига. Однак вивести Росію з війни не вдалося. Російська армія втратила 150 тис. убитими, 700 тис. пораненими та 900 тис. полоненими. Північна Буковина, Східна Галичина, Підляшшя, Холмщина, Берестейщина й Західна Волинь опинилися під контролем Німеччини й Австро-Угорщини.

Австрійці вступають у Львів, 1915 р.

Австрійська влада після повернення на західноукраїнські землі поновила репресії проти москвофілів і тих, кого підозрювали в симпатіях до Росії. Це супроводжувалося масовими арештами і стратами.

• Яку політику стала проводити австрійська влада після свого повернення в Галичину і Буковину в 1915 р.?

4. Участь Українських січових стрільців у воєнних діях 1914—1915 рр.

Участь Українських січових стрільців у бойових діях Першої світової війни, незважаючи на їх нечисленність, була досить помітною. Командування австро-угорської армії використало їх в осінній кампанії 1914 р. в кровопролитних гірських боях на перевалах Карпат. 25 вересня в районі села Сянки в бою за Ужоцький перевал прийняв бойове хрещення перший із підрозділів легіону — сотня О. Семенюка. Командування австро-угорської армії поділило решту легіону на окремі розвідувальні групи по 20 стрільців у кожній і наказало їм збирати інформацію в тилах російської армії.

У першій половині жовтня Січові стрільці брали участь у контрнаступі австро-угорської армії через карпатські перевали в напрямку Стрия, Миколаєва і Львова. 3-5 листопада 1914 р. в запеклих боях під Синьовидним сотні УСС під командуванням Р. Дудинського захистили свої позиції. У районі Тухольки відзначилася сотня стрільців, очолювана Д. Вітовським, яка разом з австрійським бронепоїздом утримувала територію між залізничними станціями Тухолька—Гребенів.

29 квітня — 2 травня 1915 р. сотні УСС брали участь у бою за гору Маківка поблизу Славська. Це місце було ключовим пунктом оборони австрійської Південної армії. Кілька разів гора переходила з рук у руки. 1 травня австрійське командування вивело звідти УСС унаслідок отриманих ними значних утрат, а наступного дня російська армія захопила гору.

Навчання підрозділу УСС, 1914 р.

30 травня — 1 червня 1915 р. УСС, взявши участь у наступі німецько-австрійської армії, вели важкі бої з російськими військами під Болеховом. 21 серпня 1915 р. Начальна команда австро-угорської армії створила Перший полк УСС як самостійну військову одиницю у складі 55-ї австрійської дивізії. Його командиром став Г. Коссак.

У вересні-жовтні 1915 р. УСС вели завзяті бої з російськими військами між річками Серет та Стрипа. Запекла битва, що перевершувала усі попередні, відбулася 9 жовтня — 9 листопада 1915 р. поблизу села Семиківці на Стрипі. В одному зі звітів німецького командування в цей період зазначалося, що українські стрільці — «найкращий відділ з усієї австро-угорської армії».

Особливістю битви під Семиківцями було те, що у боях над Стрипою у 1915 р. брала участь Жіноча чота УСС — це перший військовий жіночий підрозділ у Європі (33 жінки). У битві під Семиківцями чотою керувала хорунжа Софія Галечко (крайня справа), одна з перших українських жінок-офіцерів (Зліва — Г. Дмитерко. У центрі — О. Степанів).

Висновки

• У 1914-1915 рр. Україна стала одним із найважливіших театрів бойових дій Першої світової війни. Її територією простягався Південно-Західний фронт російської армії, який був складником Східного фронту.

• Унаслідок бойових дій у 1914-1915 рр. західноукраїнські землі перебували під російською окупаційною владою, а потім повернулися під австрійську. Це мало негативні наслідки для українців.

• У складі австро-угорської армії в роки війни створили легіон (полк) УСС.

Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте перебіг подій Першої світової війни на території України в серпні 1914 — жовтні 1915 р. Які події отримали назву «Галицька битва»?

2. Відомий український громадський діяч Д. Дорошенко називав політику російської влади в Галицько-Буковинському генерал-губернаторстві «тріумфом російського націоналізму», а російський політик П. Мілюков — «європейським скандалом». Чи відповідала реаліям така оцінка подій?

3. Охарактеризуйте бойовий шлях легіону (полку) УСС у 1914-1915 рр.

4. Охарактеризуйте російську політику на західноукраїнських землях в 1914-1915 рр. за планом: 1) назва й адміністративно-територіальний устрій окупаційного органу, створеного російською владою; 2) керівник; 3) головне завдання окупаційної адміністрації; 4) політика щодо українців; 5) церковна політика.

5. Обговоріть у групах. Львівська газета «Діло» 2 травня 1915 р. про бій УСС під Маківкою писала: «Битва на Маківці — це перша велика спроба галицьких українців стати найактивнішим чинником історії, стати ковалями й творцями своєї будучини». Чи згодні ви з цим твердженням?

6. Підготуйте презентацію на тему: «УСС у боях 1914-1915 рр.».