Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Сорочинська - Нова програма

ЛЮБІ ДРУЗІ

(переднє слово)

У 10 класі ви продовжите вивчати систематичний курс історії України. Щоб його опановувати як слід, треба ознайомитися з підручником. Для початку — з’ясувати для себе його структуру. Матеріал підручника об’єднано у шість розділів, кожен з яких містить декілька параграфів, які, своєю чергою, складаються з окремих пунктів. Історія України, як ви вже знаєте, має власну термінологію, котру необхідно розуміти. У тексті ви побачите ці поняття, терміни, а також дати, які виділені жирним шрифтом. На них треба звертати особливу увагу.

Крім основного тексту, параграфи містять історичні документи, ілюстрації, карти та схеми. Працюючи з параграфом, належить обов’язково прочитати включений до нього документ і відповісти на запитання до нього. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Спробуйте їх пов’язати з текстом підручника. Формуванню уявлень про те, де і як саме розгорталися події, з котрими ви ознайомилися, допоможе історична карта. Схеми розкриють вам зв’язки між складовими історичних явищ, процесів, пояснять їхні особливості тощо.

Підручник містить цілу систему завдань. Вони подаються на початку та в кінці параграфів, наостанку пунктів, біля ілюстрацій, наприкінці кожного розділу. Запитання та завдання спрямовані на формування різноманітних умінь і навичок. Звертайте увагу на умовні позначення поряд із ними. Вони підкажуть вам, що і як необхідно виконувати.

Завершивши вивчення теми, ви зможете підсумувати її матеріал за допомогою наведених у підручнику узагальнюючих запитань і завдань. Тестові завдання до теми у форматі ЗНО допоможуть вам здійснити самоперевірку рівня набутих знань і підготуватися до тематичного контролю.

Підручник супроводжується електронним освітнім ресурсом, на якому розміщено практичні роботи, додаткову інформацію, фрагменти документів та запитання до них, тести для самоконтролю, що виконуються в режимі онлайн. Усе це ви знайдете за електронною адресою: www.bohdan-digital.com/edu10/

Спеціальні позначки, розташовані на сторінках підручника, підкажуть вам, коли саме доцільно звертатися до інтернет-додатків.

Система символів, що супроводжують окремі рубрики, полегшить вашу роботу з підручником.

§ 1. Вступ

За цим параграфом ви зможете:

- дізнатися, який період історії України вивчатиметься вами цього навчального року;

- визначати характерні риси «XX століття» в історії України;

- розповідати, якою була територія і населення України напередодні Першої світової війни.

Пригадайте:

1. Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

2. Яким був регіональний поділ та адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій на початку XX ст.?

3. Яка політика здійснювалася імперськими урядами щодо українців на початку XX ст.?

4. Визначте особливості розвитку українського суспільства на початку XX ст.

1. Перший період новітньої доби в історії України

Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на певні історичні періоди — етапи її політичного, соціально-економічного і культурного розвитку. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення новітньої історії України.

Періоди історії України

Давня історія

Середньовічна історія

Нова історія

Новітня історія

I період

II період

I період

II період

Близько 1 млн років тому — IV ст. н. е.

V — кінець XV ст.

XVI—XVIII ст.

кінець XVIII — початок XX ст.

1914—1945 рр.

1945 р. — початок XXI ст.

XX століття було дуже складним для нашого народу. На його перший період припали великі випробування, котрі ставили нашу націю на межу виживання: дві світові війни і революції, панування тоталітарного режиму, який здійснював геноцид українців, а також кримських татар. Зміни у цей період відбувалися настільки швидко, що в автобіографії один з мешканців українських земель міг написати: народився за часів Австро-Угорської імперії, пережив жахи Першої світової війни, бачив, як українці намагались вибороти незалежність Західноукраїнської Народної Республіки, навчався за часів панування поляків, бачив, як двічі встановлювалась комуністична влада, пережив жахливі роки нацистського панування, і дочекався проголошення незалежності України.

Крім страждань, цей період породив нові надії на власне незалежне життя. Перша світова війна загострила кризи імперій, які поневолювали українців. Першою впала Російська імперія. Це дало поштовх Українській революції, котра розпочалась у 1917 р. і зумовила відродження української державності. У січні 1918 р. проголосили незалежність Української Народної Республіки. У листопаді 1918 р., після розпаду Австро-Угорщини, постала Західноукраїнська Народна Республіка. 22 січня 1919 р. відбулась урочиста Злука двох держав у єдину соборну Україну, котра була мрією багатьох поколінь борців за незалежність. Та проголошення самостійності це лише початок довгого й складного шляху розбудови держави. У ті часи українці не змогли довести почату справу до логічного завершення. Після кривавої боротьби 1918-1921 рр. українські землі знову розділили між сусідніми державами. Хоча боротьба й завершилася поразкою, її уроки мали важливе значення для подальших визвольних змагань українського народу. Після поразки Української революції до влади на переважній частині території України прийшли більшовики, які встановили тоталітарний режим.

Період існування радянської влади став важким випробуванням для українського народу, спричинив численні втрати й страждання. Про події, пов’язані із утвердженням та пануванням комуністичного тоталітарного режиму на території радянської України до 1945 р., ви дізнаєтеся за цим підручником.

Українці, що проживали на території Західної України, опинились у 1920—1930-ті рр. під владою Польщі, Чехословаччини й Румунії.

У 1939-1945 рр. Україна знову потрапила у вир подій світової війни. Знову кров, сльози, руйнування. І цього разу українці зі зброєю в руках спробували здобути незалежність. Однак сталінський тоталітарний режим зумів придушити спротив, але він не зламав прагнення українців до свободи.

Тоталітарний режим — політичний лад, за якого державна влада зосереджується в руках певної групи (найчастіше політичної партії), що знищує демократичні свободи, цілком підпорядковує всі сфери життя своїм інтересам і утримує контроль над суспільством методами терору, політичного і духовного гноблення.

Геноцид — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

• Що було основним змістом першого періоду новітньої історії України?

2. Територія і населення України напередодні Першої світової війни

Напередодні Першої світової війни український народ перебував під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Територія етнічних українських земель становила 690 тис. км2, із яких близько 80 % входило до складу Російської імперії. Адміністративно вони поділялися на десять губерній. На Лівобережжі й Слобожанщині — Чернігівську, Полтавську та Харківську; на Правобережжі — Київську, Подільську та Волинську, Холмську; на Півдні — Катеринославську, Херсонську й Таврійську. Водночас значна частина українців проживала за межами цих губерній. Вони заселяли також великі райони Чорноморської губернії, Кубанської області, області Війська Донського, Курської, Воронезької, Мінської, Гродненської губерній.

Під владою Австро-Угорщини перебували західноукраїнські землі (Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття). Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини, об’єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент: Австрія — у Відні, Угорщина — у Будапешті. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу королівства Угорщини.

Коронний край — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. — Австро-Угорської) імперії у XVIII — на початку XX ст.

Губернія — основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII — на початку XX ст.; поділялася на повіти.

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії напередодні Першої світової війни.

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії напередодні Першої світової війни.

Загальна кількість населення Наддніпрянської України станом на 1913 р. оцінюється в 32,2 млн осіб. Із них українці становили 72 %, росіяни та білоруси — 13,1 %, євреї — 8 % та інші народи.

Населення західноукраїнських земель за переписом 1910 р. становило 6,2 млн осіб. Із них українці — 68 %, поляки — 13,6 %, євреї — 13,5 %.

У Наддніпрянщині російська імперська влада, як і в попередньому столітті, здійснювала політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного та культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах і промислових центрах. За переписом 1897 р. у Києві 54,4 % жителів становили росіяни і лише 22,1 % — українці, в Одесі відсоток українців у складі населення міста становив близько 16 %. Такою самою була частка українців у промислових центрах Слобідської й Південної України.

У Львові, за переписом 1910 р., частка поляків серед населення міста дорівнювала 53,8 %, євреїв — 25 %, українців — 20 %. Проте, незважаючи на це, Львів, за образним висловом І. Франка, продовжував залишатися «серцем руського (українського) народу».

Близько 85 % населення тогочасної України мешкало у сільській місцевості. Між містом і селом існували глибокі мовні відмінності. Село дбайливо зберігало мовно-культурні традиції українців.

На західноукраїнських землях місцеве українство зазнавало денаціоналізації від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Територія Галичини включала Східну Галичину, заселену переважно українцями, і Західну Галичину, де переважали поляки.На Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) була переважно українською, а південна (Сучавський округ) — румунською. У складі Австро-Угорщини, що була конституційною монархією, західні українці мали певні можливості для участі в суспільно-політичному житті країни. Так, вони обирали своїх представників до крайових сеймів, австрійського та угорського парламентів.

Денаціоналізація — втрата національних особливостей культури, звичаїв, побуту, мови тощо.

Русифікація — сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії.

• Які відмінності в адміністративно-територіальному устрої українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій?

Висновки

• У цьому році ви розпочнете вивчення новітньої історії України й ознайомитеся з подіями, що відбувалися на її землях у 1914-1945 рр.

• Напередодні Першої світової війни українські землі, як і раніше, перебували у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Адміністративно-територіальний поділ, запроваджений ними, не враховував особливостей розселення українців.

• У XX ст. на території радянської України існував комуністичний тоталітарний режим, який став величезним випробуванням для стійкості української нації.

Запитання і завдання

1. Якими є хронологічні межі періоду історії України, що вивчатиметься вами у цьому році?

2. Охарактеризуйте територію та населення України напередодні Першої світової війни.

3. Покажіть на історичній карті основні регіони українських земель та їхню адміністративно-територіальну приналежність напередодні Першої світової війни.

4. Що таке тоталітарний режим?

5. Обговоріть у групах: Які виклики стояли перед українцями на початку новітньої історії?

6. Запитайте у своїх дідусів і бабусь, які події ХХ ст. їм довелося пережити.

7. Підготуйте презентацію на тему: «Українські землі напередодні Першої світової війни».

8. Скористайтеся додатковою інформацією і заповніть таблицю: «Розвиток українських земель напередодні Першої світової війни».

Питання для порівняння

Наддніпрянська Україна

Західноукраїнські землі

Населення (млн осіб) сільське/міське

Територія (площа)

Провідні галузі промисловості

Частка промислового і сільськогосподарського виробництва

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст