Підручник по Всесвітній історії. 9 клас. Сорочинська - Нова програма

Практичне заняття

Суспільні наслідки промислової революції (перевороту). Зміни у житті і побуті різних верств населення

Запитання і завдання для повторення

1. Яким було народонаселення Європи у перший період Нового часу?

2. Що змінилося у народонаселенні Європи від кінця XVIII до початку XX ст.?

3. Охарактеризуйте основні соціальні наслідки промислової революції (перевороту).

4. Які зміни відбулися у вигляді міст за попередньої доби?

5. Що було характерно для європейського житла і хатнього начиння впродовж першого періоду історії Нового часу?

6. Як упродовж першої половини історії Нового часу розвивалася мода?

Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Повторити за § 1 матеріал про народонаселення Європи наприкінці XVIII — на початку XX ст.

2. Повторити вивчений у минулому році матеріал про населення Європи, повсякденне життя європейців і соціальні наслідки промислової революції (перевороту).

Мета: на підставі аналізу наведеного тексту визначити, які зміни відбувалися у повсякденному житті різних верств населення тогочасної Європи.

Хід роботи

І. Ознайомтеся із запропонованими матеріалами, дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.

1. Зміни у вигляді міст

XIX ст. називають інколи «буржуазним віком», пов’язуючи це з тим, що внаслідок руйнації «старих порядків» саме буржуазія стала новою панівною верствою у суспільстві, її смаки і уподобання були у ньому визначальними. Це знайшло відображення і в повсякденному житті населення. Переважна частина сіл і селищ у цей час, як і за попередньої доби, зберігала свій традиційний вигляд.

Одна з вулиць Лондона у XIX ст.

Проаналізувавши фото, складіть розповідь про вулиці Лондона.

У XIX ст. стали відбуватися зміни в містобудуванні. Міста складалися тепер з центральної частини, де мешкали заможні люди, і передмістя, де селилася біднота,

Майже всі міста тогочасної Європи поступово забудовувалися спорудами, що відповідали новим умовам життя. Старі будівлі зникали одна за одною, а нові «шикувалися» у довгі вулиці. У зв’язку із зростанням цін на землю стало дедалі більше багатоповерхових будинків.

Документи розповідають

Із опису подорожнім вигляду Берліна на початку XIX ст.

«Більшість вулиць (міста) широкі й обставлені будинками у чотири і більше поверхів. Також не бракує просторих площ. Від цього тут навіть дихається легше, ніж у Відні, Гамбурзі та інших містах, де будинки і люди скупчені на невеликих територіях. Широкі вулиці і взагалі красива архітектура споруд надають Берліну такого вигляду, котрим можуть похвалитися небагато великих міст. Вільгельм-штрассе, що майже вся забудована палацами, Лейпцигерштрассе, Унтер дер Лінден, так як і надзвичайно гарні площі — Оперна, Вільгельмова та інші — викликають здивування іноземців...».

1. Яке враження справив тогочасний Берлін на автора?

2. Які нові риси міської забудови можна визначити за джерелом?

У центральній частині міст створювали площі, парки, бульвари тощо. На вулицях з’явився перший громадський транспорт. В другій половині XIX ст. спочатку у Лондоні, а дещо пізніше — у Парижі з’явилися водогони, що працювали на силі пари.

У XIX ст. дедалі більше будували ділових, адміністративних, торговельних і виробничих споруд: магазини, банки, вокзали, фабрики, виставкові зали, бібліотеки тощо. В оформленні будівель застосовували стилі рококо, класицизм і ампір.

Рококо (від фр. rocaille — дроблений камінь) — мистецький стиль, для якого характерний відхід від реального життя у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних сюжетів тощо.

Класицизм (від лат. classicus — зразковий) — мистецький стиль, якому притаманна головна увага до античних взірців духовної та матеріальної культури, що вважалися основою для наслідування, дотримання певних канонів тощо. Ампір (від фр. empire — імперія, тобто імперський стиль) — мистецький стиль, що виник у наполеонівський імперії й став продовженням і завершенням класицизму. Для нього характерні масивні, парадно-монументальні форми будівель та інтер’єрів.

У XIX ст. міській архітектурі довелося вирішувати нові завдання. Зокрема, необхідні були великі зали громадських будівель — вокзалів, банків, магазинів, виставкових павільйонів тощо. Це обумовило появу нових архітектурних рішень, конструкцій й будівельних матеріалів (металеві конструкції, бетон і скло).

У 1851 р. англійський інженер Дж. Пекстон побудував у Лондоні «Кришталевий палац» — виставковий павільйон на металевому каркасі, де всі стіни були зі скла.

На робітничі передмістя більшість архітектурних новацій не поширювалася. Тут, як правило, навколо фабрик і заводів тіснилися халупи промислових робітників й інших незаможних верств. Відсутність елементарних санітарних умов, невпевненість у майбутньому спричиняли те, що ці райони були осередками епідемій і злочинності.

Запитання та завдання

1. Які зміни відбулися у вигляді міст XIX ст?

2. Чим, на вашу думку, були обумовлені ці зміни?

3. Що з того, що з’явилося у тогочасних містах, притаманне і сучасній міській архітектурі?

2. Житло, хатнє начиння

Житло та умови життя у ньому визначалися рівнем заможності господаря, що було визначальним у вік панування буржуазії та її смаків.

Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат; люди середнього достатку — невеликі будинки на кілька кімнат або орендували зручні квартири; бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.

Буржуазія встановлювала на кухнях «плиту» — невисоку пічку із залізною плитою, де було декілька отворів над вогнем для приготування їжі. Біднота готувала їжу, як і раніше, над вогнищем.

Для освітлення приміщень заможні люди використовували спочатку винайдені наприкінці XVIII ст. масляні лампи зі склом, з середини століття — гасові лампи, пізніше — газове освітлення, а з 70-х рр. XIX ст. до їх осель приходить електрика Бідні люди, як і раніше, освітлювали житло скіпкою.

Заможні люди споживали їжу з порцелянового або фаянсового посуду, який набув широкого розповсюдження і значно здешевшав після того, як Європа вкрилася мережею фабрик з його виробництва. Біднота, як і раніше, користувалася переважно глиняним посудом.

Типове житло заможної буржуазії у першій половині XIX ст.

Інтер’єр житла заможного містянина

У помешканні бідноти

Попит буржуазії сприяв розвитку меблевого виробництва. Меблі прикрашали різьбою, покривали червоним або чорним лаком, оздоблювали металевими деталями.

Характерною рисою тогочасного виробництва меблів стало намагання максимально уникати кутів і прямолінійних форм та заміна їх на вигнуті й овальні.

У бідних верств населення можливостей слідкувати за меблевими стилями взагалі не було. Як правило, вони користувалися різними предметами, які отримали у спадок або придбали випадково.

Запитання та завдання

1. Порівняйте житло і хатнє начиння європейців XVIII та XIX ст.

2. Що змінилося у помешканнях і хатньому начинні європейців протягом «буржуазного» XIX століття?

3. Які предмети, що були в ужитку тогочасних європейців, «успадкували» сучасники?

3. Мода

Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя взагалі, так і в моді. Віднині всі були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність.

Взагалі буржуазний костюм виник в Англії, після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер, фактично, одяг уже не відрізняв одну людину від іншої за певними ознаками, дозволеними представникам її стану, а відображав загальні модні тенденції. Мода набувала інтернаціонального характеру — певний час однаково одягалися в Європі і в Америці. З цього можна зробити ще один висновок: там, де досі зберігався національний костюм, збереглося натуральне господарство й не було розвинуте фабричне виробництво одягу.

Чоловічий костюм став більш мужнім (на відміну від попередньої доби панування галантності), більш практичним, підкреслював саме чоловічий характер свого власника.

Жіноче вбрання вирізнялося підкресленою жіночністю. Порівняно з попередньою епохою, зникла будь-яка декоративність. Для костюмів були характерні прості лінії та нейтральні кольори. У тогочасній Європі роль центру чоловічої моди відігравав Лондон, жіночої — Париж.

Англійський одяг у другій половині XIX ст.

Французький одяг у другій половині XIX ст.

У XIX ст. набагато частіше, ніж раніше, змінювалися стилі в моді. Лише у Франції була мода часів революції, доби Директорії, Консульства і Першої імперії. Зокрема, у період Першої імперії мода відображала захоплення населення особою Наполеона і його діяльністю. Коли імперія впала, то замість популярного в ті часи трикутного головного убору французька буржуазія стала носити поширені у Великій Британії циліндри. Ті, хто зберігав вірність поваленому імператору, продовжували вдягати трикутні головні убори. Костюм перетворився на засіб підкреслення політичних уподобань його власника. Модні стилі швидко поширювалися й не менш швидко змінювалися завдяки масовому фабричному виробництву.

Жіноча мода, як і чоловіча, намагалася підкреслити особисті якості й привабливість власниці вбрання. У цей час жінка прагнула почуватися вільно, просто й природно. Саме це обумовило відмову від поширених раніше корсажів, нижніх спідниць і випираючих ватних підкладок у спідницях; заміну гротескних черевичків на величезних каблуках зручними сандаліями.

Запитання та завдання

1. Які риси були притаманні розвитку моди у XIX ст.?

2. Порівняйте модні тенденції у XIX та XVIII ст.

3. Визначте спільні та відмінні риси моди XIX ст. та сучасної моди.

II. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.