Підручник по Всесвітній історії. 9 клас. Сорочинська - Нова програма

РОЗДІЛ IV

Пробудження Азії. Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.)

§ 20. Японія

За цим параграфом ви зможете:

- характеризувати соціально-економічний І політичний розвиток Японії в другій половині XIX ст.;

- розповідати про революції Мейдзі і реформи 70-80-х рр. XIX ст.;

- визначати причини та напрямки зовнішньополітичної експансії Японії.

Пригадайте:

1. Яка європейська країна першою проникла до берегів Японії?

2. Що таке колоніалізм?

1. Крах політики самоізоляції

На початку XVII ст. владу в Японії захопив сьогун (полководець) Токуґава Ієясу. Японський Імператор (мікадо) утратив реальну владу (сьогун не знищив імператора, оскільки, згідно з синтоїзмом — японською релігією — він є живим богом) і був із родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сьогун, захопивши владу, поклав край одній із найголовніших проблем країни — усобиці князів. Це було зроблено шляхом періодичного брання в заручники князів або їхніх родин.

У середині XVII ст. сьогун Токугава Ієміцу прийняв рішення про «закриття країни», боячись, що європейці поступово підкорять Японію. Усіх європейців було знищено або вигнано з країни, виняток був зроблений для голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі.

Ізоляція Японії від зовнішнього світу була здійснена насамперед із метою збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів (особливо португальських) набуло загрозливого характеру. Поряд із закриттям країни було заборонено християнство та знищено всіх його прихильників у Японії.

У середині XIX ст. Японія потрапила у поле зору США, європейських держав і Росії. Насамперед, Японія представляла інтерес для США як перевалочна база американських суден, що ходили в північних водах Тихого океану, як зручний плацдарм для зміцнення американських позицій на Далекому Сході і, насамперед, у Китаї, де домінували англійці. У 1854 р. під жерлами гармат американського флоту японці були змушені «відкрити» свою країну.

У 1853 р. на острів Хонсю прибула американська військова ескадра на чолі з командором Метью К. Перрі. Він передав японцям листа від президента США, у якому висловлювалося бажання встановити з Японією дипломатичні відносини. Японці попросили час на роздуми.

Наступного року ескадра М. К. Перрі з десятком бойових кораблів знову з’явилася біля берегів Японії. М. К. Перрі, погрожуючи інтервенцією, примусив сьогуна підписати японсько-американський договір про відкриття для торгівлі зі США двох портів, а також американське консульство в одному з них. Незабаром подібні договори з Японією підписали Росія, Англія, Франція, Нідерланди. Згодом ці договори набули нерівноправного характеру. Громадяни цих країн отримали право недоторканності на території Японії. Японія зобов’язувалася надати пільги в торгівлі цим країнам. Японія опинилася перед загрозою колонізації.

► У якому році відбулося «відкриття» Японії?

2. Революція (переворот) Мейдзі

Проникнення європейців та американців до Японії підірвало авторитет традиційної влади сьогуна. Проти його влади виникла сильна опозиція, що призвело до громадянської війни (1863-1868 рр.), яка ускладнювалася втручанням іноземних держав. У 1866 р. помер сьогун Іємоті, який уособлював світську владу, а у 1867 р. — імператор Комей, який представляв релігійну владу. У країні з новою силою спалахнула боротьба за владу. Нового 14-річного імператора Муцухіто підтримували самураї півдня Японії, містяни, селяни.

У січні 1868 р. війська імператора, що мали європейську зброю, розгромили війська сьогуна, а в травні вступили до столиці сьогуна Токіо (Едо). Так імператор об’єднав світську й духовну влади. Роки його правління (до 1912 р.) дістали назву Мейдзі («освічене правління»).

Імператор Муцухіто переїжджає до Токіо

Революція (переворот) Мейдзі започаткувала радикальні соціальні, політичні та економічні зміни в японському суспільстві. Відбулася швидка модернізація країни на основі застосування іноземного досвіду з урахуванням національних традицій, створення могутнього промислового потенціалу з необхідними для цього нововведеннями в політичних інститутах, правових нормах тощо.

► У якому році в Японії відбулися події, що увійшли в історію під назвою «революція (переворот) Мейдзі»?

3. Реформи 70-80-х рр. XIX ст. Особливості економічного розвитку.

На відміну від Китаю, де традиціоналізм і консерватизм перешкоджали прийняттю європейських нововведень, молодий імператор Японії Муцухіто рішуче вдався до творчого запозичення досвіду Європи. Японська цивілізація виявилася більш сприйнятливою для зовнішніх впливів, зокрема європейських.

Розвиток Японії в останній третині XIX ст. прискорився. Реставрація влади імператора супроводжувалася усуненням від управління державою тих князівських кланів, які чинили опір проведенню актуальних реформ.

Важливу роль у послабленні впливу традиційних князівських кланів відіграла аграрна реформа (1872-1873 рр.), за якою частина землі відійшла до селян. Унаслідок реформи селяни отримали у власність ті ділянки, які вони обробляли. Замість натурального податку було введено єдиний поземельний податок у розмірі 3% від вартості землі. Однак навіть такий незначний податок виявився непосильним для селян, оскільки вартість землі в Японії була дуже високою. Для його сплати доводилося продавати до 50% урожаю. Зрештою, до 1890 р. 67% селян були змушені продати свої ділянки. Але реформа дала простір для розвитку товарного виробництва на селі. Промисловість отримала дешеву робочу силу.

Ще в 1868 р. була здійснена фінансова реформа, яка замінила старі монети єдиною — єною.

Також було проведено військову реформу. Армія, озброєна й навчена за європейським зразком, стала комплектуватися на основі загальної військової повинності.

Було створено військові академії. Японія готувалася до здійснення широкомасштабних планів експансії на материку й акваторії Тихого океану.

У результаті адміністративної реформи 1870-1872 рр. було знищено князівства, введено префектури, що дозволило подолати роздробленість країни й консолідувати загальнонаціональний ринок.

Японські селяни

Японські солдати в XIX ст.

Японський пароплав. Гравюра

Завод «Міцуї»

Фабрика в Японії. Гравюра

У 1872 р. була запроваджена й освітня реформа. Було засновано 5,5 тис. початкових шкіл і вісім університетів за європейським зразком. Освіта стала доступною для жінок. У 1879 р. початкова освіта була оголошена обов’язковою. У 1890 р. був опублікований імператорський указ про необхідність особистої відданості імператору. Документ вважався святинею і був покладений в основу виховання молоді. Особливий ритуал, обов’язковий у кожній школі, сприяв вихованню патріотизму та відданості імператору.

Реформи виключили Японію з міжнародної ізоляції, долучили її до світового господарства, сприяли формуванню індустріального суспільства.

Слабкість підприємницького капіталу обумовила провідну роль держави в створенні великих підприємств та арсеналів. Острівна країна субсидіями заохочувала розвиток своєї промисловості, віддаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту. У 80-90-х рр. XIX ст. чимало державних фабрик і заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. Утворилися великі фірми («Міцуї», «Міцубісі», «Ясуда», «Асано» та ін.). Підприємства часто передавалися до рук дворян, вищих службовців. Так започаткувався тісний зв’язок імператорського двору, поміщиків, національної буржуазії. За рахунок держави було створено систему транспорту та зв’язку. Утім, у промисловості домінували дрібні підприємства за рівнем технічного розвитку Японія значно поступалася європейським державам.

Реформи, здійснені в 70-80-ті рр. XIX ст., дали могутній поштовх до стрімкого розвитку країни та формування особливої японської моделі модернізації.

Рубежем у розвитку Японії стала японсько-китайська війна 1894-1895 рр. Здобувши в ній перемогу, Японія отримала першу колонію — острів Тайвань. Отриману від Китаю контрибуцію було спрямовано на фінансування 10-річної програми створення важкої промисловості, яка мала дати нову зброю. Флот планувалося збільшити у 4 рази, армію удвічі. Здійснені заходи дали свої результати: наприкінці XIX — на початку XX ст. Японія увійшла до групи великих держав і за рівнем розвитку стала аграрно-індустріальною країною.

Індустріальний розвиток відчутно змінив соціальну структуру японського суспільства. Формувався клас буржуазії. До системи найманої праці залучалася дедалі більша частина населення.

Причини та особливості швидкого економічного розвитку Японії

Переплетення інтересів імператорського двору, поміщиків і промисловців, існування деяких феодальних пережитків у сільському господарстві, орієнтація на континентальну територіальну експансію визначили своєрідність японського розвитку індустріального суспільства. Зовнішньополітична експансія в Японії отримала першочергове значення як національна стратегія модернізації суспільства.

► Назвіть реформи, здійснені в 70-80-х рр. XIX ст. в Японії.

► Як називаються великі монополістичні об’єднання в Японії?

4. Політичний устрій

Своєрідним підсумком реформ стало прийняття в 1889 р. конституції країни, яка була створена за зразком німецької. Згідно з основним законом, Японія стала конституційною монархією з широкими правами та законодавчою ініціативою імператора, особа якого проголошувалася «священною і недоторканною». Імператор мав право оголошувати війну, підписувати мир, укладати договори, скликати й розпускати парламент, призначати та звільняти найвищих посадових осіб.

Парламент складався з двох палат — палати перів (аристократія, члени імператорського двору) і палати представників. Виборче право отримали лише чоловіки, що досягли 25-річного віку і сплачували податок не менш ніж 15 єн. Таких виявилося лише 1% населення. Парламент затверджував бюджет, але його права в цьому питанні обмежувалися. Уряд був відповідальним не перед парламентом, а перед імператором.

Імператор Мейдзі

Японський парламент. Гравюра

Конституція 1889 р. офіційно проголосила демократичні свободи й громадянські права, рівність усіх громадян країни.

У 80-х рр. XIX ст. виникли політичні партії. У 1881 р. — Конституційна ліберальна партія (Ріккен Дзіюто), а в 1882 р. — Партія реформ (Ріккен Кайсінто).

Наприкінці XIX ст. в Японії виникли профспілки. У 1896 р. відбувся перший робітничий страйк. Але становлення профспілкового й робітничого руху дуже ускладнювалося через особливості соціальної структури японського суспільства. На заваді цьому процесу стояли поліцейський терор і взаємини між робітниками та підприємцями, у яких значну роль відігравали традиційні норми поведінки: шанування старших, відданість господареві, довічне наймання на роботу, колективна власність.

► Конституція якої країни була обрана як приклад для конституції Японії?

5. Японсько-китайська війна 1894-1895 рр. Англо-японський союз 1902 р.

Першим об’єктом експансії Японії на материку стала Корея, яка знаходилась у васальній залежності від Китаю. Накинувши Кореї в 1876 р. нерівноправний договір, Японія розширила експансію під приводом сприяння національно-визвольному рухові. Коли на початку 90-х рр. у країні вибухнуло повстання, і китайські війська виступили на його придушення, Японія спрямувала свої армійські частини на південь півострова. Конфлікт на Корейському півострові вилився в японсько-китайську війну 1894-1895 рр., яка закінчилася поразкою Китаю і підписанням мирного договору. Китай визнав незалежність Кореї, передав Японії Тайвань і Пескадорські острови, відкрив для Японії торговельні порти, надав право будівництва підприємств.

Війна Японії проти Китаю загострила японсько-російські суперечності на Корейському півострові та в Південній Маньчжурії. Росія за угодою з Китаєм почала будівництво Китайсько-Східної залізниці (КСЗ) та орендувала Порт-Артур. Назрівав збройний конфлікт. Щоб заручитися підтримкою великих держав, Японія 1902 р. уклала англо-японський договір, спрямований не тільки проти Росії, а й проти США. Отож, на Далекому Сході зав’язувався складний вузол суперечностей.

Китайські генерали здаються в полон

Документи розповідають

Один із керівників концерну «Міцуї» про японську експансію

«Хоч які працьовиті японці, хоч яка досконала їхня техніка та організація виробництва, японська торговельна експансія не матиме майбутнього, якщо вона не зможе спертися на відповідну силу Найбільшою силою сучасності є воєнна готовність армії та флоту. Ми можемо спокійно здійснювати свою експансію за кордоном і наважуватися на всілякі починання, якщо ми впевнені, що перебуваємо під їхнім захистом».

1. Якими були основні причини японської експансії?

2. Куди вона була спрямована?

6. Російсько-японська війна 1904-1905 рр.

На початку XX ст. Японія зважилася на гострий конфлікт із царською Росією. Широка антиросійська кампанія, яка стала частиною загальної пропаганди націоналізму й шовінізму в Японії та ідеологічної підготовки до реалізації планів створення «Великої Азії», особливо посилилася після підписання англо-японської угоди 1902 р. та отримання англійських кредитів.

У ніч проти 8 лютого 1904 р. японська ескадра без оголошення війни напала на російський флот у Порт-Артурі й Чемульпо (Корея). Так Японія захопила стратегічну ініціативу і змінила співвідношення сил на морі на свою користь. 10 лютого 1904 р. Японія формально оголосила війну. Найбільш драматично розвивалися події в порту Чемульпо, де крейсер «Варяг» і канонерка «Кореєць» вступили в нерівний бій з японською ескадрою. Обидві сторони зазнали значних втрат.

Спроба адмірала Макарова перехопити стратегічну ініціативу на морі не здійснилася — він загинув на панцернику «Петропавловське, що підірвався на міні. Після цього російський флот методично знищувався японською артилерією в Порт-Артурі. Тихоокеанська ескадра припинила існування.

На суходолі події теж розгорталися не на користь Росії. 1-ша і 2-га японські армії розчленували російську армію і завдали їй поразок під Ляояном (серпень 1904 р.) і Мукденом (березень 1905 р.). 3-тя армія оточила Порт-Артур, який після 2 місяців оборони капітулював.

Атака японців на російські окопи у битві під Мукденом

Загибель 2-ї Тихоокеанської ескадри 28 травня 1905 р. в Цусімській протоці трагічно завершила війну.

Поразки Росії значною мірою пояснюються безініціативністю й некомпетентністю командування, технічною відсталістю країни, браком надійних шляхів (Сибірська залізниця могла пропускати за добу два ешелони) і взагалі непідготовленістю до війни.

5 серпня 1905 р. у Портсмуті (США) було підписано мир, згідно з яким Японія встановлювала протекторат над Кореєю. Порт-Артур, залізниця в Південній Маньчжурії, а також південна частина о. Сахалін відходили до Японії.

У 1907 р. і 1911 р. між Японією та Росією було укладено низку таємних угод про розподіл сфер впливу в Китаї. Тепер головними противниками Японії стали США й Велика Британія.

Ця війна була яскравим прикладом війн за переділ світу. Обидві сторони билися за свої імперські інтереси (сфери впливу) в Китаї.

► Яка територія стала першою колонією Японії?

7. Підготовка до світової війни

Японсько-китайська та російсько-японська війни стали важливою віхою розвитку Японії. Значні кошти, одержані від Китаю як контрибуція, японський уряд витратив на потреби армії та флоту. Готуючись до наступних воєнних конфліктів, правлячі кола країни прийняли програму десятирічного економічного розвитку. Чільне місце в ній посідала проблема розвитку важкої промисловості та збільшення й модернізації озброєння. У країні почалося промислове піднесення, яке завершилося у 1907 р. Через кілька років після переможної війни проти Росії за територіальний переділ землі Японія оголосила про анексію Кореї (1910 р.).

Висновки

«Відкриття» Японії призвело до спроб більш сильних держав підкорити її за прикладом Китаю та Індії. Але реформи Мейдзі дали змогу країні зміцнити своє становище та взяти курс на модернізацію. У розвитку Японії було вдало поєднано досвід, традиції і досягнення Сходу й Заходу. Разом із тим мілітаризація економіки перетворила Японію на небезпечне джерело агресії.

Завдяки перемозі у війнах з Китаєм та Росією Японія станом на початок XX ст. стала провідною державою в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Закріпимо знання

1. Якою є роль реформ Мейдзі в історії Японії? Події 1867-1868 рр. дістали різну назву й оцінку в істориків. Одні називають їх переворотом, другі — революцією, треті — реставрацією. Якої думки дотримуєтеся ви? Свою думку обґрунтуйте.

2. Що обумовило входження Японії до групи великих держав?

3. Схарактеризуйте економічне і політичне становище Японії наприкінці XIX — на початку XX ст.

4. Якою є роль війн Японії з Китаєм та Росією в її модернізації?

5. Які територіальні надбання здійснила Японія впродовж 1895-1914 рр.? Простежте за картою напрямки японської експансії. Поясніть, де стикалися інтереси Японії та інших держав.