Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

Словник термінів і понять

А

Абсолютизм — форма державного правління, за якої монархові належить необмежена верховна влада, У Московській державі А. існував у формі самодержавства.

Абсолютна монархія — форма державного правління, за якої монарх наділений необмеженою владою.

Аграрна революція (переворот) — зміни в сільському господарстві, основним змістом яких є встановлення капіталістичних виробничих відносин. Внаслідок А, р, в сільському господарстві відбувається перехід від натурального до товарного виробництва: дрібні селянські господарства ліквідовуються, земля зосереджується у великих землевласників: запроваджується наймана праця.

Агресія — збройний напад однієї чи кількох держав з метою загарбання нових територій.

Англіканська церква — церква, яка виникла в Англії в XVI ст. внаслідок Реформації. Головою А. ц. був король. Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфісковувались і переходили у власність короля,

Б

Бояри — вища верства феодального суспільства в Московській державі. У X-XVII ст. Б, — васали (залежні люди) великого князя, а згодом — царя. Вони були цілковитими господарями у своїх вотчинах (спадкових володіннях) і мали власних васалів. У XVI ст. за Івана IV вплив і значення боярської знаті в державі значно зменшилися, посилилося значення дворянства. У XVII ст. Б. перетворилися на вищих посадових осіб, призначуваних царем.

Буддизм — одна з трьох світових релігій (поряд з ісламом і християнством). Основні положення Б.: життя — це страждання; щоб уникнути страждань, треба відмовитися від усіх бажань і досягти цілковитого заспокоєння — нірвани.

Буржуазія — початкова назва міщан на противагу вищим станам феодального суспільства (дворянству і духовенству). У період становлення капіталізму перетворилася на панівну соціальну верству, Володіє основними засобами виробництва, експлуатує найману робочу силу.

В

Виробничі відносини — суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального виробництва.

Відродження — епоха в розвитку культури країн Західної та Центральної Європи. Характеризувалася поширенням ідеалів гуманізму, піднесенням суспільно-політичного і культурного рухів.

Г

Гези — прізвисько, яким іспанці наділили нідерландських дворян, коли ті з 1565 р. стани в опозицію до іспанської влади. Згодом ця назва поширилася на всіх, хто боровся проти іспанців.

Громадянська війна — організована збройна боротьба за владу всередині держави між різними соціальними верствами.

Гугеноти — прихильники кальвіністської віри у Франції,

Гуманізм — течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на щастя в житті, вільний вияв природних почуттів і здібностей,

Д

Дворянство — привілейована верства суспільства, землевласники.

Декларація — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.

Демократія — форма політичної системи суспільства, побудована на визнанні народу як джерела державної влади. Передбачає поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, вибори органів державної влади.

Десятина — десята частина прибутків, яку отримувала церква з населення.

Диктатура — необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що спирається на пряме насильство.

Династія — ряд монархів того самого роду, які заступають один одного на троні способом спадкування.

Догмат — основні положення, що їх слід сприймати як незаперечну істину і виконувати.

Духівництво (духовенство) — служителі культу; верства суспільства, представники якої здійснюють релігійні обряди і служби. Д. зазвичай об’єднане в особливу ієрархічну спільноту.

Е

Експлуатація — привласнення економічними чи позаекономічними методами чужих результатів праці.

Експорт — вивезення за межі країни товарів, цінних паперів, капіталів.

Є

Єресь — релігійна течія, ворожа панівній церкві; відхилення від офіційного віровчення.

Єретик — у християнстві людина, яка відступила від догм церкви; послідовник єресі.

І

Імпорт — ввіз до країни товарів, цінних паперів, капіталів.

«Індекс заборонених книг» — перелік заборонених книг, складений за дорученням Папи Римського. Містив твори літератури, наукові праці, а також імена окремих авторів, які виступали проти католицької церкви. Останній «І. з. к.» було видано у 1948 р.

Індустріалізація — процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.

Індустріальне суспільств — суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур.

Інквізиція — судово-слідча організація, створена католицькою церквою в XI ст. для боротьби проти єресі. Боротьба церкви проти єресей перетворилася в розправи над передовими мислителями і вченими.

Інтервенція — втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави або до й взаємин із третіми державами. І. буває воєнною, політичною, економічною та дипломатичною.

Іслам — одна з трьох світових релігій (поряд із буддизмом і християнством). Основні положення І.: віра в єдиного бога Аллаха та його пророка Мухаммеда, вчення про цілковиту залежність усього існуючого від волі Аллаха.

К

Кальвіністська церква — один із напрямів протестантської церкви, що виник у Швейцарії в XVI ст. На відміну від католицької церкви, К. ц. засуджує марнотратство, обстоює ощадливість, не визнає бідність як ознаку святості, вимагає сумлінної праці заради накопичення багатства. Кальвіністи, як і католики, переслідували та нищили своїх ворогів.

Капітал — термін, яким стали називати у період становлення капіталізму гроші, що їх підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.

Капіталізм — суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають буржуазія та наймані працівники; основні засоби виробництва перебувають у приватній власності буржуазії, яка використовує найману робочу силу.

Капіталістичне підприємство — підприємство, що базується на приватній власності на засоби виробництва, використанні праці найманих працівників.

Каравела — швидкий легкий вітрильник, що його винайшли португальці в XV ст. К. мала три щогли з прямими та косими вітрилами, що дозволяло рухатися за будь-якого вітру і здійснювати далекі мандрівки.

Кардинал — у католицькій церкві духовна особа, за ієрархією вища від єпископа, але нижча від Папи Римського.

Католицизм — один із головних (поряд із православ'ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. Виник після поділу християнської церкви у 1054 р. на католицьку (західну) і православну (східну). Основні особливості: визнання того, що Святий Дух виходить не тільки від Бога Отця, а й від Бога Сина, віра в існування чистилища (крім пекла і раю), в непогрішність Паші Римського як намісника Бога на землі.

Коаліція — угода між державами про ведення спільних дій.

Колонія — територія чи країна, що позбавлена незалежності та перебуває під владою іншої держави — метрополії.

Конкістадори — учасники іспанських загарбницьких походів, які вирушали до Америки після її відкриття з метою загарбання цих земель і поневолення місцевого населення.

Конституція — основний закон, що закріплює суспільний і державний устрій країни, порядок утворення органів влади, основні права та обов’язки громадян.

Курфюрсти — князі-виборці у Священній Римській імперії німецької нації, за якими було закріплено право обрання імператора.

Л

Лютеранська церква — один із напрямів протестантської церкви, що виник у Німеччині е XVI ст. за часів Реформації. В основі Л. ц. лежить учення Мартіна Лютера — заперечення папської влади, ікон, пишних обрядів, скорочення кількості релігійних свят.

М

Магнат — великий землевласник..

Мануфактура — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. М. передувала виникненню фабрик і заводів.

Меркантилізм — економічна політика періоду становлення капіталізму, яка виявлялася в активному втручанні держави в господарське життя. Крила е собі протекціонізм.

Метрополія — країна, що володіє колоніями.

Монархія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (абсолютна, необмежена М.) або частково (обмежена М.) належить одній особі — монархові.

Н

Наймані працівники — суспільна верства, яка, не маючи інших засобів до існування, крім власної праці, працює на власника, що володіє основними засобами виробництва.

Нація — стійка соціально-етнічна спільність людей, що характеризується спільною територією, культурою, мовою, традиціями, міцними економічними зв’язками.

О

Окупація — тимчасове загарбання території іншої держави.

Опозиція — протиставлення одних поглядів чи дій у політиці іншим.

Опричнина — система заходів (репресії, страти, конфіскація земель), що здійснювались у Московській державі в XVI ст. царем Іваном IV з метою зміцнення царської влади, для боротьби з опозицією, залишками удільного сепаратизму.

Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII ст. е деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «зверху» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які вдавались до такої політики, зображали своє правління як союз королів і філософів.

П

Парламент — вищий виборний законодавчий орган, у якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни.

Патріарх — глава православної церкви.

Православ’я — один із головних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві. Виникло після поділу християнської церкви 1054 р. на католицьку (західну) та православну (східну) церкви. Основні особливості: визнання того, що Дух Святий виходить тільки від Бога-Отця, віра в пекло та рай.

Президент — голова держави з республіканською формою правління або виконавчої влади в такій державі.

Промислова революція (переворот) — процес у розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактурного до машинного виробництва.

Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII — XVIII ст. Представники цієї течії (вчені, філософи, письменники) вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до розуму; були прихильниками теорії природного права.

Протекторат — форма залежності однієї держави від іншої або суспільства від якоїсь особи, коли всі основні питання суспільно-політичного життя вирішує протектор.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки; сприяння розвиткові власної промисловості й торгівлі.

Протестантизм — один з головних (поряд із католицизмом і православ'ям) напрямів у християнстві. Виник унаслідок Реформації в XVI ст. Висловив прагнення буржуазного суспільства до спрощення релігійного культу («дешева церква»). Основними формами прояву П. були лютеранська, кальвіністська та англіканська церкви.

Пуритани — послідовники кальвінізму в XVI-XVII ст. в Англії, які вимагали очищення англіканської церкви від старих католицьких обрядів.

Р

Революція — докорінний переворот у житті суспільства, способі виробництва, науці.

Республіка — форма державного правління, за якої джерелом влади визнається народ, органи державної влади обираються на певний строк, а державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову гілки.

Реставрація політична — відновлення старого, поваленого суспільного устрою, династії чи релігії.

Реформа — поступове перетворення, поліпшення будь-чого.

Реформація — суспільно-політичний рух у країнах Західної та Центральної Європи в XVI ст., спрямований проти католицької церкви.

Т

Терор — здійснення позасудової розправи з противниками через насильство.

Товар — продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж.

У

Унія — об’єднання, союз. У. може бути державною, персональною, релігійною.

Установчі збори — представницькі збори, що скликаються з метою опрацювання та прийняття конституції, нового суспільного устрою.

Ф

Фабрика — промислове підприємство, засноване на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.

Фермери — категорія підприємців у сільському господарстві. Ф. — це власники чи орендарі земельних угідь, які ведуть своє господарство сімейними засобами або з використанням найманої робочої сили.

X

Християнство — одна з трьох світових релігій. Виникло в І ст. н. е. у східних провінціях Римської імперії (в Палестині). Головне у X. — вчення про боголюдину — Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха. Поступово у X. вирізнилося три напрями: католицизм, православ'я, протестантизм.

Ц

Цивілізація — спільність людей, яка протягом певного часу (зародження, розвиток, загибель чи перетворення) охоплює окрему територію, має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі, спільні духовні вартості та ідеали, ментальність.

Ш

Шляхта — суспільний стан, основним заняттям якого була військова служба, за що шляхтичі отримували землю і різні пільги.

Шовінізм — крайня форма націоналізму; проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації усім іншим.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст