Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

Закінчення

Минули три століття світової історії. Це була доба великих змін у житті людей та їхньому світогляді. Завдяки Великим географічним відкриттям кордони світу, відомого європейцям, значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв’язки пролягли через океани, з’єднуючи континенти.

Виникли нові релігійні напрями, які інакше, ніж раніше, визначали місце церкви в суспільстві, відносини людини з Богом та відповідальність людини за свою долю. Такі віровчення були необхідними для формування новоєвропейської цивілізації.

Економічною основою нової цивілізації стали капіталістичні суспільні відносини. Вони потягли за собою зміни і в структурі суспільства. Людину почали шанувати не стільки за її походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип — людина, яка прагнула дізнатися про все сама, своїм розумом, яка брала під сумнів незаперечні істини та авторитети. Ця жага до пізнання Всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів, здійснених у ранній Новий час. Унаслідок цих відкриттів людство переконалося в можливості пізнання світу та його законів. Людина почала вірити в силу власного розуму. Так формувалася найважливіша передумова майбутнього поступу людства — віра в науку як силу, що пізнає закони світу і сприяє технічному прогресові. Потреби виробництва і розвиток наукових знань стимулювали удосконалення знарядь праці. Внаслідок цього ручна праця замінювалася машинною. Тому ремісничу майстерню заступила спершу мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини поступово утвердилися і в сільському господарстві.

Змінилася і політична карта світу. Виникли нові держави. Зокрема, карта Європи стала більше нагадувати сучасну. На Європейському континенті з’явилися нові національні держави, громадяни яких усвідомлювали себе французами, іспанцями, австрійцями, англійцями тощо, а не просто мешканцями міст і сіл. Для керівництва цими державами правителі створювали спеціальні установи, провадили реформи управління. Там, де більшість народу бажала змінити державний устрій і своє життя, спалахнули перші революції. Це теж було однією з ознак Нового часу — народ сам став вирішувати, як йому жити.

Темпи розвитку країн Заходу і Сходу почали різнитися. На Заході формувалася нова цивілізація, яку згодом назвуть індустріальною. У країнах Сходу зберігалися традиційні суспільства.

Щоправда, більшість населення, як і раніше, жила в селах, працювала на землі. Однак промислова революція дуже швидко все змінила. Формування індустріальної цивілізації стало основним змістом наступного періоду світової історії.