Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

§ 22. Поява Російської імперії

За цим параграфом ви зможете:

- характеризувати процес становлення Російської імперії;

- дати оцінку правління Петра I.

Пригадайте:

1. Яка династія утвердилася в Московській державі після Смути?

2. Що таке самодержавство?

1. Початок правління Петра I

Наприкінці XVII ст. Московія значно відставала у розвиткові від європейських держав. Відсутність зручних виходів до світових торговельних шляхів зумовлювана натуральний характер господарства Московії.

Наприкінці XVII ст. Московська держава у європейській частині мата спільний кордон зі Швецією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством — її традиційними суперниками у Східній та Північній Європі. Війни проти цих країн Московія вела з перемінним успіхом упродовж століть.

Внутрішньополітичне життя кінця XVII ст. відзначалося гострою боротьбою придворних угруповань за владу. По смерті Федора Олексійовича 1682 р. на царський трон претендували два брати — Іван і Петро, а також їхня старша сестра Софія, яка сама намагалась заволодіти престолом. Зрештою, перемогу в цій боротьбі здобув Петро І (1689-1725 рр.).

Ставши царем, Петро зіткнувся з проблемами, які залишились йому у спадок від Софії. Тривала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю у гирлі Дону. Лише з другої спроби, завдяки створеному флоту, він зумів оволодіти твердинею. За умовами укладеного з Туреччиною перемир'я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря. Та цей успіх аж ніяк не вирішував проблеми виходу до Чорного і Середземного морів, долучення до світової торгівлі. До того ж союзники Московського царства в цій війні (Австрія, Польща, Венеція,

Мальтійський рицарський орден) вже уклали мир із Туреччиною.

Тоді Петро І докорінно змінив напрям зовнішньої політики і пріоритети. З цією метою за кордон було відправлено «велике посольство» (1697-1698 рр.), до складу якого під іменем урядника Петра Михайлова увійшов і сам цар. Подорож справила на Петра І величезне враження. Молодий цар замислив перетворити Московію на цивілізовану державу, побудувати могутній флот і розгорнути торгівлю. Проте для цього треба було воювати проти Швеції. Знайшлись і союзники: Саксонія (саксонський курфюрст Август II, який водночас був і польським королем) та Данія.

Петро І

Д. Макліз. Петро І в Нідерландах

В. Суриков. Розправа над стрільцями

Завершити «велике посольство» Петру не вдалося. Діставши повідомлення про заколот стрільців, він одразу повернувся до Москви і влаштував жорстоку розправу, скаравши на горло майже тисячу бунтівників. Стрілецьке військо було ліквідоване напередодні запланованої війни проти Швеції. У 1689-1699 рр. Петро І терміново формує регулярну армію за європейським зразком. Військові витрати, що лягли тягарем на населення, загострили соціальні суперечності й конфлікти Московської держави з Україною та Доном. Для придушення виступів населення також була потрібна армія. Тож реформи, розпочаті Петром І, значною мірою були вимушеними, без заздалегідь продуманого плану. Але їхньою провідною ідеєю було перетворити Московію у могутню передову державу.

► Коли Петро І став царем?

2. Північна війна (1700-1721 рр.). Ніштадтський мир

Бойові дії розпочав данський король Фредерік TV, який оточив шведську фортецю Штральзунд у Північній Німеччині. Тим часом інший союзник Московської держави Август II рушив на Ригу. А 34-тисячна московська армія відправилася до Нарви, що була однією з головних фортець шведів у Балтії.

Шведським королем на той час був Карл ХII — молодий, енергійний, зі здібностями полководця. Першого удару він завдав по Данії, несподівано оточив Копенгаген і змусив Фредеріка IV капітулювати. Потому Карл XII спрямував свою армію (18 тис. вояків) у Балтію і раптово для росіян з’явився під Нарвою, завдавши їм нищівної поразки. Останні втратили майже всю боєздатну армію та артилерію. Вирішивши, що з Московією покінчено, Карл XII рушив до Риги, де завдав поразки Августу II.

Поразка спонукала Петра І до негайного проведення реформ. Розпочалося створення регулярної армії способом рекрутських наборів. З певної кількості селянських і посадських дворів брали по одному рекруту на 25 років. Навчання провадилося за принципом: «Сімох забий, але одного вивчи».

Карл XII

Петропавлівська фортеця

Коли виникла потреба в гарматах, Петро І наказав зняти частину дзвонів із церков і переплавити їх. За короткий час було відлито 300 гармат. Також почалося будівництво в Тулі та на Уралі мануфактур, які забезпечили армію всім необхідним. Для роботи на них приписувати цілі села, в яких панщину заміняли роботою. На кінець війни Московія мала 15 тис. гармат — більше, ніж у будь-якої держави Європи, Чисельність армії була доведена до 340 тис. (з них 80 тис. регулярної).

Вжиті заходи дати потрібний результат — московити заволоділи узбережжям Фінської затоки. 16 травня 1703 р. було завершено спорудження на одному з островів у гирлі Неви Петропавлівської фортеці. Так почалося будівництво міста-порту Санкт-Петербурга («вікна в Європу»), майбутньої столиці Російської імперії. Через півроку Петербург прийняв перше іноземне торговельне судно. Для захисту міста з боку моря на острові у Фінській затоці було закладено військово-морську базу Кроншлот (згодом Кронштадт). Щоб з’єднати центральні райони країни зі столицею, почалось широке будівництво канатів. Воно обійшлося дорогою ціною: тут, на болотистих берегах Неви, Онезького озера від холоду, хвороб і каторжної праці загинули десятки тисяч людей, значну частину яких становили українські козаки й селяни.

Коли Московія здобувала перемоги, її союзник Август II зазнавав поразок. Карл XII захопив Варшаву і на трон Речі Посполитої посадив свого ставленика Станіслава Лещинського. Також він захопив Саксонію і примусив Августа II підписати мир. Московська держава лишилася віч-на-віч зі Швецією.

У 1706 р. Карл ХII виступив зі своєю армією у напрямі до кордону, плануючи похід на Москву, Але поразка 16-тисячного корпусу генерала Левенгаупта, який мав доставити головним силам армії все необхідне, у битві біля села Лісного (1708 р.), змінила ці плани. Карл XII рушив в Україну.

Тим часом стало відомо, що на бік Карла XII перейшов зі своїми прибічниками і 4 тис. запорозьких козаків гетьман України І. Мазепа, пообіцявши шведам всіляку підтримку в обмін на допомогу в боротьбі за незалежність України. Але населення не підтримало Мазепу, який нічого не зробив для того, щоб підготувати ґрунт для такого зовнішньополітичного повороту. До того ж попередня соціальна політика козацької старшини не викликала ентузіазму в людей.

Петро І, занепокоєний таким перебігом подій, рушив зі своїм військом в Україну, зруйнував гетьманську столицю Батурин, де було влаштовано різанину населення, і провів вибори нового гетьмана. Також було зруйновано і Запорозьку Січ.

К. Мартенс. Полтавська битва

Тим часом 30-тисячне шведське військо підійшло до Полтави, де були великі склади боєприпасів і продовольства. Розпочалась облога. На допомогу гарнізонові міста вирушили головні сили московитів (42 тис. вояків) на чолі з самим царем. 27 липня 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва, в якій шведи зазнали поразки.

Після Полтави докорінно змінився перебіг Північної війни. Бойові дії було перенесено за межі Московської держави. Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції. У 1710 р. російські війська оволоділи Ригою, Ревелем (Таллінном), Виборгом, що відкрило росіянам шлях до власне Швеції і Фінляндії.

Зростання могутності Московії стало непокоїти європейські держави. Османська імперія теж прагнула взяти реванш і оголосила війну. До цього їх штовхав і Карл XII, котрий після поразки під Полтавою сховався у володіннях султана. Петро І, перебуваючи в ейфорії від попередніх перемог, спробував одним ударом завдати поразки і Туреччині. Але його Прутський похід 1711 р. закінчився цілковитою поразкою. Щоб відкупитися, Петро І змушений був повернути Азов і відмовитись від Запорожжя і боротьби за Чорне море (Прутський мир). Остаточний мир був підписаний в Адріанополі у 1713 р. Війною Османської імперії та Московії вирішив скористатися П. Орлик, який після смерті Мазепи був обраний гетьманом, але його походи в Україну так і не дали бажаного результату.

М. Бакуа. Битва біля Гангута (гравюра)

Тим часом Петро І закріплював позиції свого царства на Балтійському узбережжі. Він уклав низку договорів із правителями німецьких держав, що призвело до охолодження відносин із союзниками.

Карл XII, вловивши ці тенденції, запропонував Московії союз. Сторони наблизилися до згоди, але Карл XII загинув під час облоги незначної фортеці в Норвегії.

Новий шведський уряд припинив війни проти Пруссії та Данії, віддав їм усі свої володіння в Німеччині. Вивільнені сили було кинуто проти Московської держави. Основним театром бойових дій стало Балтійське море.

Збудований Московією Балтійський флот, керований самим царем, у морській битві 1714 р. біля мису Гангут (Ханко) здобув першу перемогу. Невдовзі росіяни зайняли Аландські острови і почали загрожувати самій Швеції. У липні 1720 р. біля острова Гренгам відбулася вирішальна битва, в якій росіяни завдали нищівної поразки шведам.

30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір, за яким до Росії відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів на Балтійському морі.

Після перемоги в Північній війні Петро І 20 жовтня 1721 р. був проголошений імператором, а Московія стала називатися Російською імперією.

У результаті Північної війни Росія відкрила вихід у Балтійське море. Набравши ваги в європейських справах, Росія націлила завойовницькі устремління в усіх напрямах.

Перемога дорого їй коштувала: вона втратила близько чверті населення. Але російські правителі як у минулому, так і в майбутньому не рахувалися з життям простих підданих для досягнення своїх цілей.

► Вкажіть хронологічні межі Північної війни.

► Назвіть визначні битви Північної війни.

► Коли Московська держава була проголошена Російською імперією?

3. Реформи державного управління

Важливою складовою реформаторської діяльності Петра І стали реформи в системі управління державою. Нова система управління склалася не відразу. Цар дедалі рідше звертався до послуг боярської думи. Надання боярства за Петра І припинилося. Він доручав найважливіші державні справи найбільш відданим особам, майже не зважаючи на їхній родовід і цінуючи насамперед здібності помічників.

Д. Кардовський. Сенат

Петро І приймає титул імператора (гравюра XVIII ст.)

У 1711 р. було створено сенат — найвищий законодавчий, розпорядчий і виконавчий орган при цареві. Запровадження посади генерал-прокурора зі штатом чиновників на місцях посилило нагляд верховної влади за діяльністю всіх ланок державного апарату. Петро І називав генерал-прокурора «государевим оком».

У 1718-1720 рр. остаточно були ліквідовані колишні урядові установи — прикази. Замість них Петро І організував колегії. Перевага колегій полягала в тому, що вони відали цілком визначеними ділянками державного управління й поширювали свою діяльність на всю територію країни,

Порядок роботи сенату і колегій здійснювався за особливими інструкціями і «генеральним регламентом».

У 1708 р. вийшов указ, за яким запроваджувався губернський поділ держави. Губернатори отримували велику владу і призначалися царем.

Серйозні зміни стались у становищі церкви. Коли помер патріарх Адріан (1700 р.), цар не дозволив обрати нового патріарха, вжив заходів для вилучення частини церковних доходів та обмежив права духовенства. У 1721 р. було видано указ, за яким створено духовну колегію, або синод, на чолі зі світською особою. Підпорядкування церкви державі, її перетворення на частину державного апарату стало важливим аспектом зміцнення самодержавної влади царя.

Важливу роль у становленні Російської імперії відіграла поява у 1722 р. «Табеля про ранги», що визначала систему чинів і порядок просування на державній службі — військовій і цивільній.

Указом про єдиновладдя 1714 р. Петро І фактично ліквідував різницю між боярством і дворянством —усі повинні були служити царю (государю) і державі. Закріплювалась передача у спадок не тільки вотчин, як це було раніше, а й помість, які тимчасово давалися за службу. Вони стали називатися маєтками. При цьому маєток міг отримати лише один спадкоємець — інші мали йти на службу.

За Петра І було проведено перепис селян і запроваджено збирання податків не з двору, а з кожного селянина. Це значно збагатило казну, але лягло новим тягарем на селян.

Реформи державного управління, проведені Петром І, сприяли процесові становлення абсолютизму в Російській імперії. Цар перетворювався на самодержця. Для підтримки порядку з’явився новий поліцейський орган —

Преображенний приказ, а з 1718 р. — Таємна канцелярія. Тут перевірялася достовірність доносів. Донощиків винагороджували, а підозрюваних піддавали тортурам.

Робота з історичними джерелами

Петро І про себе і свої дії

«...Бачили я цар, але в мене на руках мозолі; а все це від того: показати вам приклад і хоча б під старість бачити гідних помічників і слуг Батьківщини.

...Цей государ (Іван Грозний) є моїм попередником І взірцем; я завжди уявляв його взірцем правління у громадянських і військових справах, але ще не встиг здійснити стільки, як він. Тільки бевзі, яким невідомі обставини його часу; властивості його народу і велич його заслуг, називають його мучителем.

...Я знаю, що мене вважають жорстоким государем і тираном. Помиляються в цьому ті, хто не знає всіх обставин. Богові відомі серце і совість моя, те, скільки співчуття маю я до підданих і скільки блага бажаю Батьківщині.

...Невігластво, впертість, підступність завжди виступали проти мене відтоді, як користі різні в державі запроваджувати і суворі звичаї змінити я вирішив. Вони є тиранами, а не я. Порядних, працелюбних, покірних, розумних синів Батьківщини возвеличую і нагороджую я, а непокірних і поганих виправляю з необхідності. Нехай лютість людська зводить на мене наклепи, — моє сумління чисте. Бог мені суддя!».

• Поміркуйте:

1. Як наведені вислови характеризують царя?

2. Яке ваше особисте ставлення до Петра І?

4. Зміни в культурі та освіті

Петро І розумів, що для подолання культурної відсталості Росії насамперед слід змінити світогляд підлеглих; спершу — хоча б найближчого оточення. Це було значно складніше, ніж спорудити мануфактури й прокласти водні канали, переозброїти армію і створити флот.

Наприкінці XVII ст. дворянських підлітків стали відправляти на навчання за кордон. Після повернення спеціалісти (інженери, архітектори, кораблебудівники тощо) отримували чини, посідали відповідні місця в суспільстві, допомагали цареві-реформатору «європеїзувати» загал своїх земляків. Цар дбав про те, щоб дворяни засвоювали гарні манери, вміли фехтувати, їздити верхи, танцювати, вільно спілкуватися іноземними мовами. Великий успіх мала книга «Юності чесне зерцало», де йшлося про правила поведінки у світському товаристві.

Для отримання таких знань необхідні були школи світського типу, яких не існувало. У першій чверті XVIII ст. виникла малочисельна мережа загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів, організованих коштом державної скарбниці.

Гражданський шрифт

Відкривалися друкарні, в яких робили набір книг світського характеру. При цьому застосовувався зручний для читання гражданський шрифт. Почали виходити газети. Розчинили двері перші публічні бібліотеки.

У 1714 р. в Петербурзі було створено Кунсткамеру — перший природничий музей у Росії. Розвиток наукових знань заклав підвалини для заснування Академії наук. Її відкриття відбулося вже після смерті Петра І, наприкінці 1725 р.

Реформи царя порушили патріархальний стан суспільства. Дворянство, запозичуючи іноземний звичай, дедалі більше відривалося від низів, яких зміни так і не торкнулись. У першій чверті XVIII ст. населення країни розкололося на дві соціально-культурні групи, що було в дусі тих процесів, які відбувалися в Європі під впливом ідей Просвітництва: менша (правляча) дбала про державні інтереси та орієнтувалася на Європу, більша зберігала вірність традиційній московській старовині.

Механічне перенесення культурних стереотипів Заходу мало згубні наслідки для російської національної культури, яка відродилася лише у XIX ст.

Кунсткамера

Висновки

Реформаторська діяльність Петра І перетворила Московську державу в могутню Російську імперію, яка стала вагомим чинником європейської політики. Вирішальним на цьому шляху стала перемога в Північній війні, яка дала вихід Росії до Балтійського моря і, відповідно, до головних світових торговельних шляхів.

Закріпимо знання

1. Яку мету переслідувала Московська держава, розв'язуючи Північну війну?

2. Як розгорталися події Північної війни? Яка подія стала переломною у війні на користь Росії?

3. Що штовхало Петра І до активної реформаторської діяльності? Які реформи державного управління було проведено Петром І?

4. Які територіальні надбання здійснила Росія в період правління Петра І?

5. Які були наслідки реформаторської діяльності Петра І для подальшого розвитку Росії? Чи зуміла Росія завдяки реформам Петра І подолати свою відсталість від провідних європейських держав?

• Запам'ятайте дати:

1700-1721 рр. — Північна війна.

27 липня 1709 р. — Полтавська битва.

1721 р. — проголошення Росії імперією.

Запитання і завдання для повторення

1. Складіть перелік подій, які ви вважаєте найважливішими у розвитку Османської імперії та країн Східної Європи. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: «султан», «бароко», «унія», «шляхта», «фільварок», «опричнина», «Смута», «церковний розкол», «самодержавство», «сейм», «Земський собор».

3. Виконайте завдання за історичною картою:

A) вкажіть землі, які були завойовані Османською імперією в XVI-XVII ст.;

Б) вкажіть території, що увійшли до складу Московської держави за Івана IV Грозного;

B) визначте територіальні зміни, яких зазнала Річ Посполита у XVI-XVII ст.;

Г) визначте територіальні надбання Московської держави за Петра І.

4. Складіть історичні портрети Селіма І Грізного, Сулеймана І.

5. Заповніть таблицю «Реформи в Московській державі Івана Грозного і Петра І»

Питання для порівняння

Іван Грозний

Петро І

6. Чим було зумовлено ослаблення Речі Посполитої та Османської імперії і піднесення Московської держави у XVII-XVIII ст.?

7. Схарактеризуйте найважливіші зміни в політичному та соціально-економічному житті Польщі та Московії у XVI-XVII ст.

8. Що спільного і відмінного у розвитку Московської держави і Османської імперії?

9. Чому «шляхетська демократія» виявилась згубною для Речі Посполитої?

10. Які були досягнення культури Речі Посполитої і Московської держави у XVI-XVII ст.?

Тестові завдання

1. Судебником у Московській державі називали...

A) збірник законів.

Б) рекомендації для суддів.

B) укази царя.

Г) збірник судових рішень земських соборів.

2. Яка королівська династія припинила існування у Польщі зі смертю Сигізмунда II Августа?

A) Гедиміновичів;

Б) Валуа;

B) Вазів;

Г) Ягеллонів.

3. Якій події історії Росії присвячено зображений на фото пам’ятник у центрі Москви?

A) приєднання Казанського і Астраханського ханства;

Б) Смута;

B) Лівонська війна;

Г) Опричнина.

4. Який московський цар першим почав називатися: «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий князь Всея Великої і Малої Русі Самодержець»?

A) Іван IV Грозний;

Б) Борис Годунов;

B) Михайло Романов;

Г) Олексій Романович.

5. У результаті якої події Польща і Литва об’єдналися у Річ Посполиту?

A) Кревська унія;

Б) Городельська унія;

B) Віл енська унія;

Г) Люблінська унія.

6. У якому році Московська держава стала Російською імперією?

А) 1654 р.;

Б) 1686 р.;

Б) 1700 р.;

Г) 1721р.

7. У період правління якого московського царя існувала «опричнина»?

A) Івана III;

Б) Івана IV;

B) Басилія ІII;

Г) Бориса Годунова.

8. Інтервенції з боку яких держав зазнала Московська держава під час «Смути»?

A) Англії та Франції;

Б) Австрії та Пруссії;

B) Польщі та Швеції;

Г) Туреччини та Польщі.

9. Яка із вказаних держав не була знищена в результаті походів московського царя Івана IV у другій половині XVI ст.?

A) Астраханське ханство;

Б) Лівонський орден;

B) Кримське ханство;

Г) Казанське ханство.

10. Хто в Османській імперії носив титул халіфа?

A) правитель держави — султан;

Б) голова уряду»

B) командувач військ;

Г) командувач яничарів.

11. За якого правителя Османська імперія досягла найбільшої могутності?

A) Селіма І Грізного;

Б) Сулеймана І Пишного;

B) Османа II;

Г) Мехмеда IV

12. На території якої держави діяли повстанські загони гайдуків?

A) Речі Посполитої;

Б) Московської держави;

B) Священної Римської імперії;

Г) Османської імперії.