Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

Розділ IV

ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.

§ 19. Османська імперія

За цим параграфом ви зможете:

- характеризувати розвиток Османської імперії у період розквіту;

- дати оцінку правлінню Сулеймана Пишного;

- розповідати про розвиток турецької культури.

Пригадайте:

1. Які загарбання здійснили турки-османи у XV ст.?

2. Хто такі яничари?

Селім І Грізний

1. Війни Османської імперії

XVI ст. було часом найбільшої військової та політичної могутності Османської імперії. У першій половині XVI ст. вона приєднала до своїх володінь значні території на Близькому Сході та в Північній Африці. Здійснено це було султаном Селімом І Грізним (1512-1520 рр.).

У переможній війні проти Ірану Селім І завоював країни Закавказзя — Азербайджан, частину Вірменії, Грузії, Дагестан і Курдистан. Після цього розпочав загарбання Сирії та Єгипту. Приєднавши їхні землі до своєї імперії, він проголосив себе халіфом — головою всіх мусульман.

Періодом найвищого розквіту Османської імперії вважають правління Сулеймана І Пишного (1520-1566 рр.). Він був, мабуть, наймогутнішим із турецьких султанів за весь час існування Османської імперії.

Постать в історії

Сулейман І Пишний

Сулейман був єдиним сином Селіма І, і його ще юнаком почали залучати до участі у вирішенні державних справ. Одним із головних напрямів діяльності Сулеймана І стали війни з метою підкорення країн Близького Сходу, Східної Європи та узбережжя Середземного моря. Сулейман І уславився ще й тим, що створив великий флот.

Під час ведення війн за підкорення країн Європи Сулейман І виявив себе не лише видатним полководцем, а й людиною, яка чудово орієнтувалась у складнощах європейської політики та суперечностях християнського світу. Християнство як релігія не викликало інтересу Сулеймана І, але він чудово розумів велику користь від релігійного розколу в Європі. Головною перепоною на шляху до підкорення Європи була Габсбурзька імперія, тому султан став усіляко підтримувати її релігійних ворогів — протестантів. В Угорщині, наприклад, він сприяв поширенню кальвінізму. Таке ставлення до протестантів стало причиною того, що прихильники Реформації дивилися на Сулеймана І як на свого захисника.

Сулейман І багато уваги приділяв розвиткові своєї держави.

При ньому було впорядковано законодавство імперії. Головною особливістю законів Османської імперії залишався поділ громадян держави на дві групи з різними правами та обов’язками — мусульман і немусульман. Поважаючи законодавчу діяльність султана, народ називав його шанобливо «кануні» («законодавець»). Величезним був внесок Сулеймана І і в розвиток культури, яка за його правління досягла рівня набагато вищого, ніж у більшості країн тогочасної Європи.

Величезний вплив на Сулеймана І, за свідченнями сучасників, справляла його дружина Роксолана, за переказами — українка, захоплена в полон татарами. Таємничу Роксолану не раз зображали в історичних творах письменники (один із найвідоміших серед них — роман П. Загребельного «Роксолана»).

Сулейман І загинув у 1566 р. під час облоги фортеці в Угорщині. Після цього в Османській імперії розпочався тривалий період занепаду.

За часів правління Сулеймана І Пишного турки-османи проникли до Центральної Європи. Однією з перших його перемог стало у 1521 р. взяття Белграда — міста, яке протягом тривалого часу стримувало просування турків у Європу. Після цього турецькі війська рушили в Угорщину, де в битві під Могачем (1526 р.) розгромили чесько-угорське військо. Під час битви загинув молодий угорський король.

Після цієї перемоги турецьке військо спустошило країну.

Угорщину було розділено між Австрійською та Османською імперіями.

Роксолана

П. Снаєрс. Облога турками Відня у 1529 р.

Мехмед IV

У 1529 р. Сулейман I оточив столицю Австрії Відень. Його військо вдесятеро перевищувало сили захисників. Над Європою нависла загроза нашестя, якого вона не знала від часів гунів. Проте Відень вистояв завдяки допомозі польського короля, у війську якого були й українські козаки. Зима, що наближалася, змусила турків зняти облогу.

Після поразки під Віднем османи почали вважати Австрію своїм головним ворогом і в боротьбі проти неї застосовували будь-які засоби — від дипломатичних до воєнних. Так, Османська імперія уклала союз із Францією проти австрійських Габсбургів. Ця унія показала, що османи стали інструментом у європейській боротьбі, а не загрозою для Європи. Зрештою, про те, що вони вже не становили реальної загрози для Європи, свідчили поразка турецького флоту в битві біля Лепанто (1571р.) і невдачі у війнах проти Венеції, Австрії та Польщі.

А втім, турецькі султани продовжували вести виснажливі війни. Безпосереднім їхнім наслідком було погіршення внутрішнього становища імперії. Внаслідок воєнних поразок зменшилося надходження здобичі, данини із загарбаних земель, рабів. Турецький уряд збільшив податки з населення імперії. У відповідь на це в 1591-1628 рр. країною прокотилася хвиля селянських повстань.

Відтоді султанам доводилося не тільки вести війни за нові землі, а й «заспокоювати» селян усередині імперії. Як висловився один із турецьких політичних діячів XVII ст., Османську державу «...створено шаблею і тільки шаблею вона може утримуватись». Криза імперії зробилася всеохопною. Її проявом стало зменшення турецької армії. За правління Сулеймана І Пишного вона становила 200 тис. вояків, а наприкінці XVII ст. — лише 20 тис. Туреччина значно ослабла й порівняно з її головними супротивниками — країнами Східної та Центральної Європи.

Найбільшою поразкою османів у XVII ст. став похід султана Мехмеда IV зі 100-тисячною армією в Австрію. Спроба захопити Відень після двомісячної облоги скінчилася цілковитою катастрофою: 12 вересня 1683 р. турецьку армію вщент розбили об'єднані сили поляків та українських козаків під командуванням польського короля Яна Собеського. Наприкінці XVII ст. Османська імперія ще зберігала величезні володіння на трьох континентах, але втрата їх залишалася для ослабленої імперії справою часу.

► За правління якого султана Османська імперія досягла найвищої могутності?

► Які території були захоплені Османською імперією в XVI—XVII ст.?

Сербський гайдук (гравюра)

2. Боротьба народів проти турецьких завойовників

Під час вторгнення турки чинили страшні спустошення.

Для утримання загарбаних територій великі міста перетворювалися на сильно укріплені фортеці, а на кращі землі переселяли турків. Усіх чоловіків-немусульман обкладали подушним податком. Крім того, вони виконували повинності на будівництві шляхів, фортець, мостів. Їм заборонялося їздити верхи, носити зброю, споруджувати будинки вищі, ніж у турків. Османська імперія лише силою зброї тримала в покорі завойовані народи, які вели проти неї збройну боротьбу.

У Болгарії та Сербії поширився гайдуцький рух. Гайдуки нападали на турецьких чиновників, солдатів, спалювали й вирізали мусульманські поселення. Переховувались гайдуки в горах, лісах і сусідніх країнах. їхні дії не мали б успіху без підтримки християнського населення, яке вважало їх народними героями. Втім, безстрашні у битвах гайдуки нерідко виявляли надмірну жорстокість, чинили грабежі й насилля.

Християнська церква підтримувала та освячувала народні повстання проти турецького поневолення, але без підтримки європейських держав вони зазнавали поразок.

Попри тяжке гноблення, слов’янські народи зберегли свої культуру, звичаї, мову. Боротьба поневолених народів підривала міць Османської імперії та послаблювала її натиск на Європу.

► Хто такі гайдуки?

3. Економічне і соціально-політичне становище держави

Османська імперія була, як вважають історики, «єдиною військовою державою Середньовіччя». Її державний устрій та адміністративна структура, що закріплювалася у збірниках законів султана Сулеймана І (їх було 21), були підпорядковані потребам війни. Провінції поділялися на округи, їхні правителі здійснювали як цивільні, так і військові функції, вони очолювали ополчення сипахів і місцеві гарнізони яничар.

Кожен ополченець (сипах) отримував у користування землю і за це мусив брати участь у воєнних походах. У мирний час він мав проживати лише у своєму окрузі, де виконував поліцейські функції та обов’язки збирача податків.

Сипахи отримували матеріальне забезпечення за рахунок державного податку з населення, розмір якого було чітко визначено. У майбутньому, із занепадом Османської імперії та розоренням селян, сипахи вже не могли виконувати військові обов’язки.

Сипах (мініатюра)

Яиичари

Чиновники центрального апарату також отримували за службу землю — великі володіння, що їх заборонялося передавати у спадок. Щоб якось зберегти майно, вони передавали свою землю у володіння мусульманським релігійним установам (у вакф). Ця практика негативно позначилася на володіннях султана і відповідно — на його скарбниці, бо церква, яка не сплачувала податків, володіла третиною всіх земель імперії.

Наприкінці XVI ст. до Османської імперії докотилася хвиля «революції цін», яка спровокувала фінансову кризу. Вона найсильніше вдарила по сипахах, які становили основу військово-адміністративної системи, Із занепадом ополчення зросла роль яничар. Але таке військо потребувало великих коштів, яких уже не було. Єдиним, що рятувало Османську імперію від великої кризи, залишалися завойовницькі війни.

► Чим були спричинені соціально-економічні труднощі Османської імперії наприкінці XVI ст.?

4. Розвиток турецької культури

Турецька культура в XVI-XVII ст. розвивалася під впливом ісламу. Релігійні норми забороняли здобувати світську освіту (всі школи в Османській імперії існували тільки при мечетях). Коран не дозволяв митцям зображати людей і тварин, бо намальований образ начебто міг зажадати для себе душу. Але попри ці та інші заборони, в Османській імперії з’явились і цікаві наукові праці, і літературні твори, і дуже гарні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

У розвиткові тогочасної турецької культури можна вирізнити два періоди: від другої половини XV ст. до кінця XVI ст. — піднесення, а в XVII ст., як і в Османської імперії в цілому, — занепад.

Піднесення турецької культури знайшло відображення насамперед у розвиткові літератури та образотворчого мистецтва. Особливою популярністю користувалася поезія. Другу половину XVI і XVII ст. вважали її «золотим віком». Блискучим поетом тієї доби був Мояла Махмуд, відомий під псевдонімом Абдуль Баки. Поширеним напрямом у поезії того часу стало уславлення радощів навколишнього життя. Ільяс Ревані у своїх творах вихваляв переваги легкого та безтурботного життя, побут і звичаї мешканців Стамбула, радощі кохання. У часи занепаду Османської імперії набув поширення сатиричний жанр. Представники цього напряму висміювали життя панівних верств імперії, які бездумно сприяли її занепаду, У творах поетів, які писали для султана та його наближених, більше уваги приділялося вишуканості форми, ніж змістові віршів. Один із представників палацової поезії Ахмед Недім усю свою творчість присвятив оспівуванню султана та його двору, придворних бенкетів, прогулянок та «бесід за халвою» у Саадабадському палаці.

Ахмед Недім

Євлія Челебі

Мечеть Шахзаде

У турецькій прозі часів розквіту імперії набули поширення невеликі оповіді, анекдоти, усмішки, складені письменником Лямі.

У своїх збірках він вперше вмістив розповіді про Ходжу Насреддіна. Цей сільський імам з його гострими жартами, поєднаними з добрим народним гумором, став у майбутньому відомим в усьому світі.

Мечеть Селіма в Едірне

Турецький орнамент

Наукових досягнень було набагато менше. Насамперед, це пояснювалося низьким рівнем розвитку освіти й пануванням ісламу над освітою і наукою. В XVI ст. найбільш відомими вченими були Євлія Челебі та Хаджі Халіф. Учений та мандрівник Євлія Челебі написав «Книгу мандрів», у якій виклав власні враження від багатьох країн Європи, Азії та Африки. Хаджі Халіф створив працю «Дзеркало світу», в якій, спираючись на арабські та європейські джерела, описав будову Всесвіту.

Значного розквіту досягла в XVI ст. турецька архітектура. Султан Сулейман І приділяв багато уваги зведенню нових мечетей, лікарень, фортець, мостів, караван-сараїв та інших будівель у столиці своєї імперії. Він намагався, як казали сучасники, перетворити візантійський Константинополь на Стамбул — справжнє серце Османської імперії. Розвиток турецької архітектури в той час був пов'заний з діяльністю Коджа Сімана — грецького архітектора на службі в турецького султана. За своє напрочуд довге життя (1490-1588) він збудував 360 споруд. Найвідоміншми серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманіє у Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне та ін.

Велика увага приділялася зовнішньому вигляду будівель. Палаци, мечеті, лазні та інші громадські будівлі прикрашали складним орнаментом, вирізьбленим по дереву та каменю. Заборона зображувати тварин і людей змушувала митців створювати складні орнаменти з геометричних фігур і рослин.

За часів занепаду імперії турецька культура значними досягненнями не вирізнялася.

Висновки

Завдяки завойовницьким війнам було створено могутню та агресивну Османську імперію, володіння якої лежали у трьох частинах світу — Європі, Азії та Африці.

Вершини своєї могутності вона досягла в середині XVI ст. за часів правління Сулеймана І Пишного.

З припиненням завоювань неминучим став і занепад імперії, який почався від середини XVII ст. Вона опинилася під владою слабких і нерозумних султанів, поступово перетворюючись на об’єкт зазіхань інших держав.

Закріпимо знання

1. Які завоювання здійснив Селім І Грізний?

2. Чому Сулейман І отримав прізвисько «Кануні»? Складіть історичний портрет Сулеймана І Пишного.

3. Які події започаткували занепад Османської імперії?

4. Яка роль війн у розвитку Османської імперії у XVI—XVII ст.?

5. Яке значення мала боротьба поневолених народів проти турецьких завойовників для Османської імперії та країн Європи?

6. Складіть таблицю «Досягнення турецької культури в XVI—XVII ст.».

7. Чому у XVII ст. Франція та Османська імперія, якої боялися у попередні століття всі європейські країни, стали союзниками?

• Запам'ятайте дати:

1526 р. — битва під Могачем, захоплення турками Угорщини.

1529 р. — перша облога Відня османами,

1571 р. — битва біля Лепанто,

1683 р. — розгром турецької армії під Віднем.

А тим часом в Україні...

1620-1621 рр. — Хотинська війна.

1674-1678 рр. — Чигиринські походи.

1686 р. — «Вічний мир».