Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Сорочинська - Нова програма

§ 16. Іспанія в XVI ст. Національно-визвольна боротьба в Нідерландах

За цим параграфом ви зможете:

- визначати особливості розвитку Іспанії в XVI ст.;

- характеризувати правління Карла V і Філіппа II;

- вказувати причини національно-визвольної боротьби в Нідерландах;

- розповідати про перебіг і результати цієї боротьби.

Пригадайте:

1. Що таке Реконкіста?

2. Як утворилося Іспанське королівство?

3. Наведіть факти, що характеризують роль Іспанії у Великих географічних відкриттях.

4. Які території входили до Іспанської колоніальної імперії станом на середину XVI ст.?

5. Якими були особливості вчення Ж. Кальвіна?

6. Чим кальвінізм приваблював буржуазію?

7. Як в Іспанії ставилися до прихильників протестантизму?

1. Іспанія на межі XV-XVI ст.: зміни в економіці та суспільстві

Після завершення у 1492 р, Реконкісти увесь Піренейський півострів, за винятком Португалії, був об'єднаний під владою іспанських королів, XVI ст. інколи називають «століттям Іспанії». Це було зумовлене тим, що завдяки відкриттю Америки іспанські монархи отримали небачені до того ресурси для здійснення своїх честолюбних планів. Але ці багатства відіграли для Іспанії більш негативну роль. Раз на рік ескадри іспанських суден під надійною охороною перевозили добуті у Новому світі коштовні метали до Іспанії. Усього в XVI — першій половині XVII ст. іспанці доставили з Америки понад 180 тис. тонн золота і понад 16 тис. тонн срібла. Величезна кількість «дешевого» золота спричинила «революцію цін», від якої Іспанія постраждала найбільше серед європейських країн.

Іспанські королі Фернандо та Ізабелль були ревними католиками, прагнули викоренити будь-яку єресь і домогтися релігійної єдності у своїх володіннях, де поряд із католиками проживало багато мусульман та іудеїв. Із цією метою використовувалася інквізиція, яка стала зброєю в руках королівської влади і церкви проти іновірців. Першого удару було завдано по євреях. Королівським указом 1492 р. від них вимагали або змінити віру, або залишити країну. Згодом гонінь зазнали і ті євреї, котрі прийняли християнство.

Після цього переслідування спіткали і мусульман. Усю їхню культурну спадщину почали знищувати. Більше того, гонінням були піддані й ті араби, що прийняли християнство (в Іспанії їх називали морісками). їм заборонялося носити арабські імена, розмовляти рідною мовою, дотримуватися своїх звичаїв. Пізніше морісків взагалі вигнали з Іспанського королівства.

Вигнання євреїв та морісків

Розгляньте малюнок. Складіть за ним розповідь про вигнання євреїв та морісків з Іспанії. Вкажіть причини і наслідки цього акту для розвитку країни.

Вигнання євреїв та морісків (арабів) завдало величезної шкоди економіці країни, що позбулася сотень тисяч працелюбних землеробів та ремісників, які виготовляли основні експортні товари країни. Колись плодючі поля і процвітаючі міста півдня Іспанії занепали. У країні утвердилася атмосфера нетерпимості й фанатизму, тож не випадково, що Іспанія стала у Європі оплотом Контрреформації.

► Яким було становище Іспанії після Реконкісти?

2. Іспанія за Карла V

Фернандо та Ізабелль, спираючись на підтримку міст, здійснили централізацію країни і посилили королівську владу. Формування іспанського абсолютизму пов’язують із правлінням їхнього онука Карла (іспанською Карлоса) І Габсбурга (1516-1556 рр.).

Ставши королем, він отримав під свою владу величезні території:

Іспанію, володіння в Італії й Новому Світі. А за батьківською лінією — німецькі володіння австрійських Габсбургів, Нідерланди та ін. У 1519 р. його обрали імператором Священної Римської імперії під ім’ям Карл V. Таким чином, він об’єднав під своєю владою величезну імперію, про яку улесники говорили, що «над нею ніколи не заходить сонце».

Повний титул Карла V і його сина Філіппа II був таким: Божою милістю король Арагона, Кастилії та Леона, король Сардинії і обох Сицилій, король Наварри, Гренади, Толедо, Валенсії, Галісії, Майорки, Севільї, Кордови, Мурсії, Гібралтара, Канарських островів, Ост- і Вест-Індії, островів і земель Моря-Океану, король Португалії, Алжиру, Бразилії, островів Аз Орських і Зеленого Мису, власник колоніальних факторій Гвінеї, Анголи і Мозамбіку, володар Адена, Маската, Ормуза, Яви, Молуккських островів, Філіппін, Макао, великий герцог Австрійський, герцог Міланський, Лімбурзький, Брабантський, Люксембурзький, маркіз Антверпенський, граф Габсбурзький, Бургундський, Тірольський, Барселонський, Фландрський, Артуа, Намюрський, Голландський, Зеландський, сеньйор Біскайський, Гронінченський, Утрехтський та Фрізький, король Єрусалимський.

Карл V

Імперія Карла V Габсбурга у 1519 р.

Отримавши таку спадщину, Карл V опинився у вельми скрутному становищі.

Йому довелося вести боротьбу із сильними противниками. Першим із них була Франція, яка опинилася оточеною володіннями Карла V й не бажала мати такого могутнього сусіда. До того ж Франція сама була на піднесенні й прагнула утвердити своє панування в континентальній Європі. Другим противником була Османська імперія, яка продовжувана свій наполегливий наступ на християнську Європу. Саме володіння Габсбургів були тією перешкодою, у яку вперлася турецька армія. Третім ворогом імператора стала Реформація, час якої припав на початок правління Карла V.

У боротьбі з ними минуло довге правління Карла V Хоча він не раз домагався перемог, зрештою, був змушений віддати корону. Найгучнішою його перемогою стала оборона Відня 1529 р. від турків. Величний план Карла V щодо відродження Священної Римської імперії як всесвітньої християнської монархії запізнився в часі. Піднесення національного руху й поширення Реформації виключати можливість для будь-якого правителя утримати владу на величезних територіях із народами, різними за культурою і віросповіданням.

Після поразки від німецьких лютеранських князів у 1555 р. Карл V зрікся влади. Австрійські володіння, Чехію та частину Угорщини з короною Священної Римської імперії він передав братові Фердинанду І (1556-1564 рр.), а Іспанію, Нідерланди, володіння в Італії та іспанські колонії у Новому Світі — синові Філіппу II (1556-1598 рр.).

► Назвіть напрями політики Карла V.

3. Повстання комунерос у Кастилії 1520-1522 рр.

Прийшовши до влади, Карл V відразу мав серйозне зіткнення з містами Кастилії, які отримали таємну допомогу від Франції. Міста Іспанії, що були комунами (по-іспанськи — комунерос), украй негативно поставилися до політики молодого короля, який намагався зміцнити абсолютну владу й обмежити права міст. Приводом до повстання стало призначення намісником короля кардинала Адріана Утрехтського, котрий прибув із Нідерландів. Він мав забезпечити разом із прибулими фінансистами стабільне надходження податків для здійснення широких планів Карла V Повстання почалося в місті Толедо під гаслом захисту вольностей міст і кортесів. До жителів міста приєдналися дрібні дворяни (ідальго) і великі землевласники (гранди), які сподівалися на відновлення своїх привілеїв і ослаблення влади короля. Очолили повстання толедський дворянин Хуан де Паділья, поет Педро Лесо та єпископ Хуан де Акунья. Згодом повсталі утворили «Святу хунту» (союз 11 міст Кастилії), яка висунула Карлу V такі вимоги: 1) не залишати Кастилії; 2) звільнити іноземців з вищих державних посад; 3) заборонити вивезення золота і срібла з країни; 4) регулярно скликати кортеси — раз на З роки; 5) обкласти податками дворян; 6) повернути казні пограбовані багатства королеви Ізабелль. Останні вимоги відвернули від повстання грандів і більшість ідальго. Цим відразу скористався Карл V який пообіцяв останнім врахувати їхні вимоги. Розгорілася боротьба між містами і дворянами. Від «Святої хунти» відділилася частина міст і утворила «Хунту загонів», яка заявила, що «віднині війна проти грандів, кабальєрос (дворян) та інших ворогів королівства, проти їх майна та палаців повинна вестися вогнем, мечем і руйнуванням».

Вирішальна битва між прихильниками короля і повсталими відбулася 23 квітня 1521 р. біля села Вільялар, де останніх було вщент розгромлено, а полонених лідерів страчено. Після цього лише одне місто — Толедо — продовжило боротьбу, тримаючи шестимісячну облогу. Але і воно, зрештою, здалося.

Придушення повстання дало змогу Карлу V зміцнити свою абсолютну владу, приборкати міста й кортеси, які втратили право приймати закони.

Кортеси — станово-представницькі збори в Іспанському королівстві, існували в Кастилії, Валенсії та Арагоні. Мали право затверджувати податки. Перед кожним із чотирьох кортесів король, вступаючи на трон, складав присягу.

► Яку область Іспанії охопило повстання комунерос?

А. Ґісберт. Придушення повстання комунерос

4. Правління Філіппа II

Король Філіпп II став правителем Іспанії у той час, коли вона була наймогутнішою державою Європи. Столицею своєї держави він зробив невелике місто Мадрид у центрі країни. Філіпп II мав фантастичну працездатність і вважав, що управляти величезною країною можна лише суворими розпорядженнями, тримаючи усіх у страху. Щоб накази короля швидше доходили до підданих, почали прокладати дороги та організували поштову службу. Багато уваги приділялося армії, яка у той час була наймогутнішою в Європі. Важливим досягненням Філіппа II стало приєднання у 1581 р. до Іспанії Португалії. Унаслідок цього майже на 60 років Піренейський півострів опинився під однією владою, об’єднавши дві найбільші колоніальні імперії.

На відміну від багатьох тогочасних діячів, Філіпп II був ревним католиком і вважав своїм обов’язком захищати весь католицький світ. Коли європейські країни охопила Реформація, він розпочав запеклу боротьбу проти неї. Саме завдяки його підтримці небачених масштабів набула діяльність інквізиції. Філіпп II надавав всіляку підтримку Пані Римському і забезпечував недоторканість володінь католицької церкви на території своєї держави. Проте його спроби викорінити кальвінізм у Нідерландах, підтримати французьких католиків і боротьба з протестантською Англією зазнали поразки. Лише у 1571 р. у битві біля Лепанто Філіпп II у союзі з Венецією вщент розгромив турецький флот й тимчасово зупинив просування Османської імперії в Європу.

Політика Філіппа II виснажила Іспанію, спричинивши з кінця XVI ст. спочатку її господарський, а потім військовий і політичний занепад.

Філіпп II

Іспанські вояки XVI століття

Іспанська інквізиція

Битва біля Лепанто

► Якою була мета правління Філіппа II?

5. Нідерланди під владою Іспанії в XVI ст.

У середині XVI ст. Нідерландами називали територію, на якій зараз розташовані Нідерланди, Бельгія, Люксембург і частина Північно-Східної Франції. Країна не мала родючих ґрунтів, корисних копалин, постійно страждала від повеней. Та головним її багатством були працелюбні жителі. Вони з гордістю казали: «Бог створив небо, а ми — суходіл».

Іспанські Нідерланди серед володінь Габсбургов (виділені червоним кольором)

Нідерландці відвойовували у моря землю, на якій закладали нові поля і будували нові поселення.

Нідерланди (у перекладі — «понизові землі») — землі, розташовані на Нижньому Рейні, Маасі, Шельді та узбережжі Північного моря.

Нідерланди поділялися на 17 провінцій, які значно відрізнялися за рівнем розвитку.

На півночі земля належала вільним селянам, які часто використовували найману робочу силу. Тут поступово формувалися нові, ринкові відносини.

На півдні більша частина землі перебувала у власності дворян, на якій працювали вільні селяни, що виконували повинності за користування землею. Однак і на півдні Нідерландів розвивалися ринкові відносини, особливо в промислах. Всесвітньо відомі ткацькі мануфактури Фландрії виготовляли сукна, килими, шовкові вироби.

Після Великих географічних відкриттів Нідерланди опинилися на перехресті нових торговельних шляхів, а Антверпен став центром світової торгівлі. Саме на Антверпенській біржі визначалися ціни на східні та європейські товари.

У середині XVI ст. Нідерланди досягли вагомих успіхів в економічному розвитку і стали найбільш населеною країною Європи, маючи 3 млн осіб, 300 міст і 6500 сіл.

На початку XVI ст. Нідерланди опинилися у складі Священної Римської імперії Карла V Останній вважав їх перлиною своєї корони, бо ця маленька країна давала вчетверо більше прибутку, ніж усі володіння в Новому Світі.

Лише у 1552 р. Карл V отримав від Нідерландів 6,7 тис. ліврів золотом.

Поширення реформаційних ідей спричинило появу в країні значної кількості прибічників лютеранства, а потім кальвінізму.

Карл V для боротьби з ними розповсюдив на Нідерланди діяльність інквізиції та видав особливі закони проти протестантів. Таку політику продовжив і Філіпп II (1527-1598 рр.), який успадкував Нідерланди після розпаду імперії Карла V.

► Якою була мета правління Філіппа II?

Виробництво шовку

6. Причини й початок національно-визвольної боротьби в Нідерландах

Ситуація в Нідерландах, зумовлена політикою фанатичного Філіппа II, який прагнув у всіх своїх володіннях запровадити порядки на зразок іспанських, стала нестерпною, У країні було значно збільшено кількість іспанських військ, а всю владу зосереджено в руках Державної ради (консульти), що складалася з прихильників іспанців. Було створено 14 нових єпископств, розгорнула діяльність інквізиція, почалося переслідування єретиків. Усіх, хто наважувався виступати проти католицької церкви та іспанців, страчували; за доноси на тих, хто засуджував іспанців, нагороджували.

Втручання іспанців поставило економічне життя Нідерландів у безвихідь. Філіпп II заборонив нідерландським купцям торгувати з Новим Світом, у 40 разів збільшив розмір мита на вовну, яку Нідерланди закуповували в Іспанії. Великої шкоди торгівлі Нідерландів завдала ворожнеча Філіппа II з Англією. У Нідерландах почали закриватися мануфактури, чимало людей втратили роботу.

Маргарита Пармська

Вільгельм Оранський

У 1566 р. делегація нідерландських дворян звернулася до намісниці іспанського короля в Нідерландах Маргарити Пармської зі зверненням. У ньому вони, висловлюючи свою відданість «його величності королю Іспанії», одночасно прохали припинити діяльність інквізиції та скликати Генеральні штати (парламент). Один із дорадників Маргарити Пармської презирливо обізвав скромно одягнених дворян тезами, тобто жебраками, і додав, що їх не треба лякатися. Нідерландці вирішили прийняти прізвисько «гези» як назву тих, хто бореться за визволення Нідерландів від іспанського ярма. їхньою відзнакою були портрет Філіппа II і напис «Вірні королю до жебрацької суми» як згадка про невдале звернення і натяк на те, що іспанці руйнували їхню країну. Опозицію іспанців очолив принц Вільгельм Оранський (1533-1584 рр.).

В умовах зростання невдоволення владою іспанців кальвіністські проповідники стали пророкувати наближення перевороту, який знищить «давній Вавилон» (так вони називали католицьку церкву та іспанську владу) і встановить справедливе царство «обраних». Вони засуджували католицьке «поклоніння ідолам», як вони називали шанування ікон, і закликали народ знищувати їх.

Іконоборство — протестантський рух у Нідерландах в 1566 р., спрямований на знищення зображень святих у католицьких церквах.

Національно-визвольна боротьба — рух поневолених народів за скинення чужоземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

У Нідерландах розпочалися виступи проти іспанців. Улітку 1566 р. окремі заворушення набули форми повстання проти іспанців і католицької церкви. Озброєні ремісники й селяни нищили церкви, монастирі, палили ікони. Протягом кількох днів серпня 1566 р. повстання іконоборців охопило 12 із 17 провінцій. Лише у Фландрії зруйнували 400, а загалом у Нідерландах — 5500 католицьких церков і монастирів. Тисячі шедеврів церковного мистецтва було знищено.

Причини Національно-визвольної війни проти іспанського панування у Нідерландах (1566-1609 рр.)

Національна

Політична

Релігійна

Економічна

Політика іспанської влади у Нідерландах мала характер національних обмежень

Незадоволення нідерландської еліти тим, що її усушали від керівництва країною

Жорстоке переслідування іспанською владою прихильників кальвінізму

Невідповідність іспанської політики економічним інтересам Нідерландів

Повстання, яке спалахнуло у 1566 р., було спрямоване проти влади іспанських поневолювачів. Поступово охопивши більшість нідерландських провінцій, воно набуло форми Національно-визвольної війни проти іспанського панування в Нідерландах.

► Які причини та передумови національно-визвольної боротьби, що спалахнула в Нідерландах?

7. Політика герцога Альби

Налякана Маргарита Пармська погодилася піти на поступки, якщо нідерландці припинять повстання. Але того не сталося. Тоді Філіпп II вирішив використати повстання як привід для окупації країни. 17 березня 1567 р. до Нідерландів було введено 60-тисячну іспанську армію на чолі з герцогом Альбою. Він почав «заспокоювати» жителів сокирою ката і вогнищем інквізиції. Було засновано Раду в справах заколотів, яка мала необмежені повноваження. Майно бунтівників конфісковували, а податки збільшувати. Багато людей унаслідок переслідувань залишили країну.

У березні 1569 р. герцог Альба вирішив запровадити в Нідерландах алькабалу — 10-відсотковий податок із кожної торгової операції, як було узвичаєно в Іспанії. В умовах Нідерландів, де кожен товар проходив через кілька рук, перш ніж потрапити до споживача, це призводило до повної дезорганізації економічного життя. «Краще зберегти для Бога й короля збіднілу та зруйновану державу, — казав Альба, — ніж мати її у квітучому стані для диявола та його поплічників — єретиків».

Усю країну охопило обурення. Нідерландці зрозуміли, що вже нема чого втрачати.

Герцог Альба

Страта повстанців (гравюра)

► Що таке алькабала?

8. Гези. Перемога повстання на півночі країни

Населення Нідерландів розгорнуло партизанську боротьбу проти іспанців. У 1572 р. кораблі морських гезів кинули якір у порту Брілле. Разом із жителями міста вони знищили іспанський гарнізон, сформували велику морську ескадру і почали визволяти від іспанців узбережжя, не допускаючи кораблів із допомогою для іспанської армії. Одного разу вони захопили цілий іспанський флот із 46 кораблів, іншого — караван із 30 кораблів. У лісах з’явилися загони лісових гезів. Селяни постачали партизанам харчі та повідомляли їм про місцеперебування іспанців.

Штурм Брілле (гравюра)

Зруйнування Антверпена (гравюра)

Повстання охопило всю північ Нідерландів.

Герцог Альба зневажливо назвав ці події «бунтом селюків» і додав: «Це не варте уваги». Проте він помилився. Повстання на півночі перемагало. Для керівництва повстанням було запрошено герцога Вільгельма Оранського. Він прийняв цю пропозицію і став статхаудером (правителем) провінцій Голландія та Зеландія. У липні 1572 р. представники північних провінцій вирішили в переговорах з іспанським королем виступати спільно.

Загони гезів, маючи підтримку населення, завдяки рішучим діям здобували перемогу за перемогою. На півночі Нідерландів повстання перемогло.

► Яку тактику боротьби з іспанцями використовували мешканці Нідерландів?

9. Продовження визвольної боротьби

На рішення північних провінцій про об’єднання герцог Альба відповів новою хвилею терору. Період із 1572 р. по 1575 р. виявився для повстанців найтяжчим. Герцог Альба нищив міста, які підтримали рішення північних провінцій. Місто Гарлем вело боротьбу проти іспанських військ упродовж семи місяців, і тільки загроза голоду змусила його захисників капітулювати. 300 керівників повстання іспанці зв’язаними втопили в морі, інших вирізати. Урешті Філіпп II зрозумів, що політика Альби провалилася, і відкликав його, але повстанці продовжували боротьбу і не збиралися зупинятись.

Флот морських гезів (гравюра)

Місто Лейден перебувало в облозі від жовтня 1573 р. до березня 1574 р. Усі пропозиції іспанців здатися жителі відхилили. Становище захисників дедалі погіршувалося:: запаси продовольства зменшувалися, а всі шляхи до Лейдена контролювали іспанці. І тоді на допомогу прийшли морські тези. Вони руйнували одна за одною греблі, які захищали суходіл від води, і разом із водою підпливали на кораблях чимраз ближче до мурів міста. Моряки розуміли, що знищують працю багатьох поколінь, які відвойовували ці землі в моря, але вважали, що краще затопити землю, ніж віддати її іспанцям. День і ніч тривала важка праця. Коли вітер змінював напрям, моряки впрягалися у кораблі та до пояса у воді тягли їх уперед. Знали, що кожного дня в місті люди вмирають від голоду, але не здаються. Останньої ночі, коли в захисників Лейдена майже не залишилося сил, раптово обвалився один із мурів міста. У темряві іспанці не зрозуміли, що сталося, вирішивши, що це гуркіт гармат морських гезів, і почали в паніці відступати. А через кілька годин разом із морськими хвилями підійшли гези. Місто було врятовано. На відзнаку своєї перемоги над іспанцями повстанці 1574 р. проголосили своєю релігією кальвінізм, а в місті Лейден заснували університет.

Облога Лейдена (невідомий художник XVII ст.)

Розгляньте малюнок. Який епізод облоги Лейдена зображено на картині?

Тим часом іспанська армія, яка нерегулярно одержувала платню з Іспанії, деморалізувалася. Солдати вдалися до грабунків і насильства над місцевим населенням, спалили Антверпен. Під час пожеж загинуло та було вбито близько 8 тис. мешканців міста. Це спонукало жителів південних провінцій до рішучих дій.

4 вересня 1576 р. в Брюсселі повстанці заарештували членів проіспанської Державної ради. Влада перейшла до Генеральних штатів. Останні зібралися у Генті, де представники всіх нідерландських провінцій підписати «Гентське примирення». Воно передбачало спільні дії в боротьбі проти іспанців до остаточного визволення країни. Це викликало занепокоєння дворян-католиків. 5 січня 1579 р. в місті Аррасі вони уклали унію (союз), за якою визнавати своїм королем Філіппа II і відмовлялися від боротьби.

10. Утворення Об’єднаних провінцій Нідерландів

У відповідь на рішення прибічників примирення з іспанським королем провінції півночі 23 січня 1579 р. уклали Утрехтську унію, за якою спочатку п’ять, а згодом сім провінцій об’єдналися з метою вести війну проти Філіппа II до цілковитої перемоги. Своїм верховним органом влади вони проголосили Генеральні штати.

Карта Нідерландів XVI ст.

Підписання Утрехтської унії започаткувало нову незалежну державу — Об’єднані провінції Нідерландів, які найчастіше називали Голландською республікою. Коли ж Філіпп II призначив нагороду за вбивство Вільгельма Оранського, 26 липня 1581 р. було прийнято акт, яким проголошувалася повна незалежність Нідерландів. До цього історичного документа було введено положення про те, що коли правитель не влаштовуватиме народ Нідерландів, той має право його усунути. До Об'єднаних провінцій Нідерландів відійшли північні провінції, а південні залишилися під владою Іспанії.

Моріц Оранський

Улітку 1584 р. Вільгельма Оранського вбив агент Філіппа II, але це не призвело до розпаду Об'єднаних провінцій, як на те сподівалася Іспанія, Новим статхаудером Нідерландів було обрано сина Вільгельма Оранського Моріца.

У 1584-1609 рр. війна Нідерландів у союзі з Францією та Англією проти Іспанії тривала. Нідерланди, скориставшись труднощами Іспанії, зокрема поразкою в 1588 р, «Непереможної армади», вели успішні операції на океанах і в іспанських колоніях в Індії та Індонезії.

У 1598 р. король Іспанії Філіпп II помер. Виснажена Іспанія змушена була піти на підписання мирного договору з Об'єднаними провінціями. Під іспанською владою залишалися Південні Нідерланди (сучасна Бельгія). Остаточно Іспанія визнала незалежність Об'єднаних провінцій Нідерландів лише у 1648 р. за Вестфальським миром.

► Коли було укладено Утрехтську унію?

► У якому році Іспанія визнала незалежність Нідерландів?

11. Значення національно-визвольної війни у Нідерландах

Унаслідок перемоги Національно-визвольної війни проти іспанського панування у Нідерландах було досягнуто таких результатів:

— знищено залежність від Іспанії, яка була політичною перешкодою для економічного розвитку Нідерландів;

— створено умови для розвитку протестантської віри як ідейного підґрунтя нового суспільства;

— почалося формування нідерландської нації. Поділ країни за релігійною ознакою став причиною того, що виникли два народи — нідерландський і фламандський, які розмовляють однією мовою, але сповідують різні релігії.

Перемога визвольного руху в Нідерландах створила сприятливі умови для розвитку господарства в Північних Нідерландах: господарство почало швидко розвиватись; сюди перевели свої мануфактури багато підприємців із півдня. Дедалі більшого розвитку набували торгівля й мореплавство. У середині XVII ст. флот Нідерландської республіки вдвічі перевищував сукупні флоти Франції та Англії. Величезної могутності набула заснована у 1602 р. Ост-Індська торговельна компанія, яку сучасники називали «державою в державі». Купці компанії мали право вести торгівлю від мису Доброї Надії до протоки Магеллана. Вони закладали факторії, скуповували прянощі та продавали їх із величезним прибутком. Успішному розвитку торгівлі сприяло також те, що нідерландські купці дотримувалися в цій сфері нових принципів: рівних можливостей, вільної конкуренції тощо.

Робота з історичними джерелами

Англійський купець Томас Мен про причини піднесення Голландії

«...Наша мета — показати головні причини багатства і величі Голландії. Усьому світові здається дивом, що така маленька країна, навіть менша від наших двох кращих графств, маючи мало природних багатств, харчових запасів, лісів та інших необхідних припасів для війни або миру, незважаючи на це, має все це в таких кількостях, що, крім власних потреб (які дуже великі), вона може постачати І таки постачає й продає іншим державам кораблі, артилерійські гармати, снасті, зерно, порох, кулі та інше і все, що тільки голландці збирають з усіх кінців світу завдяки своїй завзятій торгівлі... А для того, щоб досягти всього цього... вони мали мало засобів, окрім рибальства, яке їм дозволено здійснювати в морі Його Величності. Велике рибальство і вилов оселедця є головними заняттями й головною золотою жилкою Об’єднаних провінцій; завдяки ним багато тисяч господарств, сімей, ремісників, торговельних справ і занять процвітають і працюють... Крім того, завдяки рибальству ми отримуємо багато грошей, що збільшує наші засоби, наш флот, митний збір І прибутки провінцій».

• Поміркуйте:

1. Які політичні та економічні чинники, на думку Томаса Мена, стали причиною економічного процвітання Нідерландів?

2. Які здобутки у господарському розвитку Нідерландів визначає автор?

На початку XVII ст. голландці захопити землі на східному узбережжі Північної Америки, назвали їх Новою Голландією та заснували там місто Новий Амстердам (згодом англійці перейменували його в Новий Йорк — Нью-Йорк. Щоправда, один із районів міста — Гарлем — зберіг голландську назву). У1648 р. голландці витіснили португальців із півдня Африки й заснували там колонію Папська земля. Упродовж XVII ст. було створено величезну голландську колоніальну імперію.

Першість серед портових міст Голландської республіки захопив Амстердам. Кількість його жителів на початку XVII ст. перевищувала 100 тис. осіб. Щодня у його гавані стояло близько 2 тис. кораблів із різних країн. Він перетворився на головний європейський ринок торгівлі індійськими товарами, зерном, рибою, хутром та лісом.

Амстердам став європейським центром банківської справи. Заснований 1609 р., Амстердамський національний банк був першим і протягом тривалого часу єдиним банком у Європі.

Створення нідерландської колоніальної імперії та значні темпи економічного розвитку Північних Нідерландів були б неможливими без перемоги у Національно-визвольній війні проти іспанського панування.

► Яке місто Голландської республіки стало європейським центром банківської справи?

Новий Амстердам (гравюра)

С. де Фліґер. Нідерландський корабель

Висновки

Іспанське королівство, об'єднання якого завершилося наприкінці XVI ст., у наступному столітті стало найсильтгішою державою Західної Європи.

Карл V був володарем найбільшої за розмірами і найслабшої політично імперії. Її окремі частини провадили самостійну політику, не завжди рахуючись з імператором.

Руйнівні війни і недалекоглядна політика королівської влади в другій половині XVI — першій половині XVII ст. спричинили втрату Іспанією своєї могутності.

Національно-визвольна війна Нідерландів проти іспанського панування була зумовлена релігійними, політичними та економічними утисками.

Завдяки перемозі у боротьбі проти іспанської влади на півночі Нідерландів постала нова держава — Голландська республіка, яка на початку XVII ст. увійшла в період стрімкого економічного зростання.

Закріпимо знання

1. Якими були особливості розвитку Іспанського королівства наприкінці XV — на початку XVI ст.?

2. Чому величезні багатства Нового Світу не стали запорукою успішного розвитку Іспанії?

3. Які завдання ставив перед собою Карл V під час свого правління? Чи зміг він їх виконати? Чому?

4. Схарактеризуйте поразки і перемоги у політиці Філіппа II.

5. Яким було становище Нідерландів під владою Іспанії у XVI ст.?

6. Якій вплив мала політика герцога Альби в Нідерландах?

7. Чому антиіспанське повстання перемогло лише на півночі Нідерландів?

8. Які зовнішні обставини сприяли перемозі Об’єднаних провінцій Нідерландів у війні з Іспанією? Чому могутня Іспанія не змогла приборкати повстання в Нідерландах?

9. Якими були результати та значення Національно-визвольної війни Нідерландів проти іспанського панування?

• Запам’ятайте дати:

1519-1556 рр. — правління Карла V

1520-1522 рр. — повстання комунерос.

1556-1598 рр. — правління Філіппа II.

1566 р. — початок визвольного руху в Нідерландах.

1571 р. — битва біля Лепанто, перемога над турецьким флотом.

1579 р. — підписання Утрехтської унії; виникнення нової держави — Об’єднаних провінцій Нідерландів.

1581-1640 рр. — перебування Португалії у складі Іспанії.

1609 р. — підписання миру між Іспанією та Об’єднаними провінціями Нідерландів; завершення революції.

1648 р. — визнання Іспанією незалежності Нідерландів.

А тим часом в Україні...

1550-ті рр. — виникнення Запорозької Січі.

1591-1596 рр. — козацькі війни.

перша чверть XVII ст. — «Доба героїчних походів».

1618 р. — похід козаків під проводом гетьмана П. Сагайдачного на Москву.

1621 р. — Хотинська битва.

1620-1630-ті рр. — козацькі повстання.

1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.