Підручник з Біології і екології. 11 клас. Соболь - Нова програма

Головним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати.

Авіценна

§ 31. ПРОФІЛАКТИКА ІНВАЗІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Основні поняття й ключові терміни: ІНВАЗІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Джерела інвазій. Профілактика інвазійних захворювань.

Пригадайте! Хто такі паразити?

Новини науки

За зусилля у вивченні й боротьбі з цим інвазійним захворюванням присуджено вже три Нобелівські премії з фізіології і медицини. Лауреатами стали: у 1902 р. Р. Росс - «за відкриття механізмів зараження», в 1907 р. - Ш. Лаверан «за дослідження ролі збудників» і в 2015 р. - Юю Ту «за відкриття нових методів лікування». Назвіть це небезпечне захворювання, збудником якого є твариноподібні організми з роду плазмодіїв. А що таке інвазійне захворювання?

ЗМІСТ

Які особливості та різноманітність інвазійних захворювань людини?

ІНВАЗІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (від лат. invasio - вторгнення, напад) - це хвороби, збудниками яких є тваринні паразитичні організми. Інша назва - паразитарні захворювання. Збудниками інвазій можуть бути твариноподібні організми (малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, лямблії, лейшманії, трипаносоми), паразитичні черви (сисуни, ціп'яки, стьожаки, аскариди, гострики, п'явки), кліщі (коростяний свербун, залозник вугровий), комахи (воші, вольфартова муха, підшкірний овод) і навіть деякі види риб (наприклад, сомик кандіру). Найпоширенішими групами інвазійних захворювань є протозойні (паразитами людини є понад 50 видів одноклітинних тварин) та гельмінтози (понад 270 видів паразитичних червів спричиняють захворювання в людини).

Характерною особливістю збудників інвазій є специфічність. Багато паразитів трапляються лише в людини, і джерелом цих інвазій завжди є людина. Такі специфічні паразити людини спричиняють інвазійні захворювання, що називаються антропонозними. Прикладомзбудників цих інвазій є малярійний плазмодій, лямблії, гострики, аскарида людська. Особливість таких інвазій - здатність збудника тривалий час існувати в організмі людини й спричиняти повторне зараження.

Частина збудників інвазій трапляються у тварин, але можуть уражати й людину (наприклад, печінковий сисун, блохи, воші, кліщі). Джерелом інвазії у цих випадках є зазвичай тварини. Такі захворювання називаються зоонозними.

Особливості інвазійних захворювань

1. Збудниками є паразитичні тварини

2. Специфічність

3. Наявність складних життєвих циклів

4. Тривалий хронічний перебіг із компромісними відносинами

5. Формування нестерильного імунітету в хазяїв

6. Здатність передаватися від людини до людини або від тварин до людини

Для збудників інвазійних захворювань характерна наявність складних життєвих циклів із декількома формами (наприклад, вегетативна форма й циста у амеби), стадіями (личинки й дорослі) й хазяями (проміжні й остаточні).

Більшість інвазій людини характеризується тривалим хронічним перебігом, що не супроводжується розвитком гострих симптомів, а в разі деяких хвороб спостерігається навіть безсимптомний перебіг. Через те в разі багатьох інвазій між хазяїном і паразитом установлюються компромісні відносини: хазяїн адаптується до перебування в його організмі невеликої кількості паразитів, а їх існування створює імунітет, що перешкоджає виживанню личинок.

Імунітет проти інвазійних збудників формується з деякими труднощами (мінливість антигенів упродовж життєвого циклу), у багатьох випадках частковий і дієвий проти личинок (при гельмінтозах). Такий стан називають нестерильним імунітетом.

Отже, головною відмінністю інвазійних захворювань є те, що безпосередньою причиною їх виникнення є паразитичні тварини з різною специфічністю.

Які шляхи зараження організму людини інвазійними хворобами?

Джерелом інвазії є організм людини або тварини, який слугує місцем перебування і розмноження збудників, в якому йде процес їхнього природного накопичення і з якого вони можуть тим чи іншим шляхом заражати здорових людей. Основними шляхами проникнення збудників інвазій в організм людини є такі:

  • аліментарний - збудник потрапляє з їжею через травну систему (наприклад, цисти дизентерійної амеби або яйця аскариди з немитими фруктами, фіни ціп'яків зі свининою);
  • водний - зараження відбувається під час пиття або випадкового заковтування води (наприклад, цисти лямблій, личинки печінкового сисуна);
  • контактно-побутовий - через предмети побуту (наприклад, зараження коростяним свербуном), під час контакту з хворими домашніми тваринами (наприклад, ооцисти токсоплазми з шерсті кішок, яйця ехінокока - з шерсті псів);
  • контактно-статевий (наприклад, таким шляхом передається сечостатева трихомонада);
  • трансплацентарний - проникнення збудника з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту (зараження плода токсоплазмою, малярійним плазмодієм);
  • трансмісивний - під час укусів кровосисних кліщів, комах (наприклад, муха це-це є переносником трипаносом, москіти - лейшманій).

Отже, джерелом інвазійного захворювання може бути людина і тварина, з організму яких чинники передачі інвазій (вода, ґрунт, харчові продукти, предмети побуту, тварини-переносники) передають збудників різними шляхами в організм людини.

Які основні напрями, методи та заходи профілактики інвазійних захворювань людини?

За даними ВООЗ, інвазійними збудниками заражено понад 4,5 млрд людей. В Україні кількість інвазійних може досягати 5 млн. Можна вважати, що кожний житель нашої країни упродовж життя багаторазово хворіє на паразитарні хвороби. Основними напрямами захисту від інвазій є гігієнічні заходи, ветеринарно-санітарний нагляд, санітарно-просвітницька робота. До основних методів профілактики належать такі.

Іл. 54. Гамбузія західна - акліматизований вид риб для боротьби з малярією

  • Біологічні методи боротьби зі збудниками інвазій спрямовані на використання природних ворогів (наприклад, риба гамбузія знищує личинок малярійного комара), речовин, що впливають на поведінку або розмноження (наприклад, репелентів, що відлякують кровосиснихкомах), лікарських рослин (наприклад, насіння гарбуза проти гостриків) (іл. 54).
  • Хімічні методи (хіміопрофілактика) передбачають використання антипаразитарних засобів, щоб запобігти захворюванням тварин й людини або позбавити організм збудників. Ефективні ліки від паразитів в організмі людини можуть бути синтезованими (наприклад, протигельмінтні засоби широкого спектра дії декарис, пірентол, вермокс) або створеними на основі лікарських рослин (наприклад, пижма, граната, полину, часнику).
  • Імунологічні методи перебувають на стадії розроблення (наприклад, запроваджуються щеплення проти лейшманіозу, розробляється вакцина проти малярії).
  • Соціальні методи спрямовані на дотримання правил особистої та громадської гігієни.

Методи профілактики інвазій застосовуються, як і у випадку з інфекціями, для виключення хоча б однієї ланки епідемічного процесу - джерела збудника, механізму його передачі та створення в людини несприйнятливості до збудника.

Найефективнішим заходом профілактики інвазій є елементарне дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед вживанням їжі, після відвідування місць загального користування та спілкування з домашніми тваринами). Крім того, потрібно обов'язково обдавати кип'ятком овочі та фрукти, що їх вживають у сирому вигляді, піддавати необхідній термічній обробці рибу та м'ясо. Важливо турбуватись про повноцінне харчування, що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, вітамінами А, С, D. Позитивне значення має і стимулювання імунітету, що знижує ймовірність зараження, перешкоджає міграції паразитів по організму, скорочує тривалість їхнього життя в організмі хазяїна.

Отже, профілактика інвазійних захворювань - це сукупність методів, способів та заходів, що запобігають зараженню й розвитку паразитарних захворювань.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Самостійна робота з таблицею

До найвідоміших інвазійних захворювань належать амебіаз, лямбліоз, аскаридоз, ентеробіоз, педикульоз і короста. Схарактеризуйте одну із цих інвазій та обґрунтуйте необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті заповнивши таблицю.

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ІНВАЗІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ

Збудник

Джерело інвазії

Локалізація в організмі людини

Механізм і шляхи передачі

Профілактичні заходи особистої гігієни

Біологія + Мандрівки. Хвороби мандрівників

Щорічно кількість любителів мандрівок до далеких країн збільшується, і відповідно збільшується кількість захворювань, «привезених» із-за кордону, особливо з тропічних країн. Подорожуючи, мандрівники мають знати про небезпеку захворювань. Наведіть приклади найпоширеніших «хвороб мандрівників». Застосуйте свої знання й створіть пам'ятку «Правила безпечного відпочинку» для профілактики зараження збудниками «хвороб мандрівників».

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Екологія. Вольбахія й комахи-переносники інвазій

Іл. 55. Комахи-переносники інвазій: 1 - малярійний комар (Anopheles gambiae) 2 - москіт флеботомус (Phlebotomus papatasi)

Одним із перспективних профілактичних методів, що діють на механізм передачі збудників, є група біологічних методів з використанням бактерій роду Вольбахія для модифікуючого впливу на москітів й комарів (іл. 55). Коли самки цих комах схрещуються із самцями, яких заразили бактерією, личинки не вилуплюються з яєць, і популяція комарів або москітів скорочується. Сформулюйте своє ставлення до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інвазій з використанням таких біологічних методів.

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Завдання для самоконтролю

1-6

1. Що таке інвазійні захворювання? 2. Наведіть приклади інвазій. 3. Що таке джерело інвазії? 4. Наведіть приклади збудників з певним шляхом передачі. 5. Що таке профілактика інвазійних захворювань? 6. Назвіть основні заходи профілактики інвазій.

7-9

7. Які особливості та різноманітність інвазійних захворювань людини? 8. Які шляхи зараження організму людини інвазійними хворобами? 9. Які основні напрями, методи та заходи профілактики інвазійних захворювань людини?

10-12

10. Обґрунтуйте необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті.