Підручник з Біології. 8 клас. Соболь - Нова програма

Стрес - обов'язковий компонент життя, він може

не лише понизити, а й підвищити стійкість організму.

Ганс Сельє

§ 58. СТРЕС. ЕНДОКРИННІ ПОРУШЕННЯ

Основні поняття й ключові терміни: СТРЕС. Ендокринні порушення.

Пригадайте!

Що таке хвороба?

Поміркуйте!

Як стверджував Ганс Сельє, «...лише декілька ознак справді характеризують будь-яку конкретну хворобу, більшість же симптомів є спільними для багатьох різних хвороб». Згодом за допомогою експериментів на пацюках було доведено, що в них спостерігається однакова реакція на отруєння, спеку, холод. Так було започатковано вчення про стрес, що є неспецифічною основою багатьох захворювань. А що таке стрес і чи завжди він є шкідливим явищем?

ЗМІСТ

Яка роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій?

СТРЕС (від англ. stress - напруження) - неспецифічна нейрогуморальна відповідь, що виникає під дією будь-яких сильних подразників (стресорів) і спрямована на адаптацію організму. Термін «стрес» у науку вперше ввів у 1932 році У. Б. Кеннон у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротися чи втікати». Стрес, як особливий стан, забезпечує захист організму від загрозливих упливів. При цьому в організмі здійснюються певні процеси регуляторних систем, що є неспецифічними, тобто спадковими стандартними реакціями у відповідь на дію будь-якого небезпечного чинника. Таким чином, стрес - це природна захисна відповідь здорового організму. Чинники стресу людини можна поділити на 2 групи: фізичні (спека, холод, травма) та психічні (страх, небезпека, конфлікт).

Основними процесами стресу є так звана класична тріада Сельє: 1) розростання кори надниркових залоз; 2) зменшення тимусу; 3) поява крововиливів у слизовій оболонці травного каналу. Чому ж з’являються ці ознаки стресу?

Дія стресорів починається зі збудження кори великого мозку. Звідти нервові імпульси надходять до гіпоталамуса, де утворюються нейрогормони. Вони активізують функцію гіпофіза, що виробляє адренокортикотропний гормон. Під його дією відбуваються розростання кори надниркових залоз і посилена секреція глюкокортикоїдів, які запускають механізм посиленого енергетичного забезпечення. Але запаси глікогену й глюкози в організмі обмежені, тому ці гормони стають причиною розпаду тканин, зменшення тимусу і зниження імунітету. Зростає також кількість адреналіну, під дією якого кровоносні судини шлунково-кишкового тракту звужуються, погіршується кровопостачання оболонок і з’являються точкові крововиливи в слизовому шарі.

Отже, у розвитку стресових реакцій основну роль відіграють нейрогормони гіпоталамусу, тропні гормони гіпофіза, тимозин тимуса, глюкокортикоїди й адреналін наднирників.

Яке значення має стрес?

Стрес проявляється у вигляді адаптаційного синдрому, що відбувається у три стадії: 1) стадія тривоги (короткочасна адаптація); 2) стадія опору (довгострокова адаптація); 3) стадія виснаження (вичерпання резервних можливостей організму).

Стадія тривоги розвивається під час зустрічі організму з чим-небудь новим, несподіваним і значущим. Під дією гормонів наднирників у людини збільшуються частота і сила скорочень серця, підвищуються артеріальний тиск, рівень глюкози в крові, розширюються бронхи, звужуються кровоносні судини тощо.

Стадія опору настає внаслідок тривалої дії стресорів. Організм мобілізується для боротьби зі стресом, і перш за все знижується рівень тривоги. Стадія опору може бути значною й тривати роками. На цій стадії відбуваються перебудови в організмі, що підвищують витривалість до дії чинників. Синтезуються білки м’язів, що підвищує їхні фізичні якості, утворюються еритроцити для забезпечення додаткових потреб у кисні, збільшується кількість ферментів для синтезу білків у робочих органах, зростає кількість антитіл, що підвищує імунітет тощо.

Стадія виснаження настає, якщо дія чинника є сильною й тривалою. Це призводить до вичерпання резервних можливостей організму. Саме на цьому етапі виникають захворювання.

Стреси можуть мати позитивний і негативний ефекти, тому в медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (еустрес) і негативну (дистрес) форми стресу. Позитивний стрес породжують позитивні емоції, активна життєва позиція, регулярні помірні фізичні й розумові навантаження. Помірні впливи викликають підвищення загальної стійкості організму, розширення його пристосувальних можливостей. За правильної організації навантажень проявляється в основному фаза опору. Організм стає стійкішим не лише до фізичних навантажень, а й до емоційних напружень, інфекцій, отруєнь тощо. Негативний стрес викликають негативні емоції, нервове і фізичне перенапруження. Особливо це стосується суто людської форми стресу - соціально зумовленої. Типовим прикладом такого стресу є «шкільний» стрес, спричинений хвилюванням учня під час опитування, виконання контрольних робіт, складання іспитів.

Отже, у відповідь на дію стрес-подразників виникає неспецифічна (завжди однакова) реакція, спрямована на активізацію пристосувальних захисних механізмів й підтримання сталості внутрішнього середовища.

Які причини ендокринних хвороб?

Ендокринні захворювання - це хвороби, що виникають у разі порушення діяльності ендокринних залоз. Гормони можуть виділятися в надлишку (гіперфункція) або в недостатній для організму кількості (гіпофункція).

При надлишку гормону росту в дитячому віці розвивається гігантизм. Зріст хворих дітей значно перевищує зріст однолітків, і в юному віці вони можуть досягати двох метрів. Якщо гіперфункція передньої частки гіпофіза розвивається в дорослих, то в них ніби відновлюється ріст. При цьому збільшуються тільки ті частини тіла (руки, ноги, язик, ніс, щелепи), які не втратили здатності рости. Захворювання називають акромегалією. При недостатній кількості гормону росту в дітей розвивається карликовість.

Іл. 117. Гігантизм і карликовість

Щитоподібна залоза продукує гормон тироксин. Порушення цієї діяльності призводить до захворювання на мікседему й кретинізм. Мікседема (слизистий отік) зумовлена нестачею тироксину в дорослому віці, що супроводжується нагромадженням у шкірі сполук, повільним ростом та розвитком дітей. Кретинізм є захворюванням, яке зумовлене гіпофункцією щитоподібної залози в дитячому віці. У хворих дітей затримується фізичний і психічний розвиток. При підвищеному виділенні тироксину розвивається базедова хвороба. Вона характеризується інтенсивним обміном речовин, вирячкуватістю, підвищеною збудливістю нервової системи, дрижанням кінцівок, схудненням.

При нестачі кортикоїдних гормонів наднирників виникає бронзова хвороба, за якої шкіра набуває бронзового кольору. Крім того, людина худне, втрачає працездатність через розлади нервово-м’язової системи.

У разі недостатнього утворення інсуліну клітинами підшлункової залози або порушення його засвоєння в організмі відбувається підвищення кількості глюкози в крові й тканинах. Це супроводжується порушенням обміну вуглеводів, і розвивається захворювання цукровий діабет. Гіперфункція панкреатичних острівців, а також введення в організм великих доз інсуліну призводять до значного зменшення концентрації глюкози в крові та викликають інсуліновий шок.

Отже, для профілактики ендокринних порушень слід вести здоровий спосіб життя, який передбачає не лише дотримання режиму праці та відпочинку, а й раціональне харчування, нормальну психологічну обстановку в сім'ї й колективі.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Завдання на застосування знань

Застосуйте свої знання та обґрунтуйте основні антистресові рекомендації.

Рекомендація

Обґрунтування

1. Налагодіть режим праці та відпочинку

2. Відпочивайте активно, займайтеся улюбленою справою

3. Дотримуйтеся правил раціонального харчування

4. Частіше згадуйте про почуття гумору

5. Розповідайте про свої проблеми близьким

6. Не марнуйте дарма часу на тривоги та побоювання, шукайте шляхи вирішення стресових ситуацій

7. Учіться нейтралізовувати негативні емоції

Завдання на зіставлення

Зіставте названі причини із відповідними назвами ендокринних захворювань і ви отримаєте прізвище англійського фізіолога, який у 1905 році ввів у науку поняття «гормон».

1 Надмірне вироблення соматотропіну в дитячому віці

А Акромегалія

2 Недостатня секреція гормону росту в дитячому віці

І Кретинізм

3 Надмірне вироблення соматотропіну в дорослому віці

С Гігантизм

4 Надмірне утворення тироксину в організмі

Т Карликовість

5 Недостатня секреція інсуліну в організмі

Н Бронзова хвороба

6 Недостатня кількість тироксину в дитячому віці

Г Мікседема

7 Недостатнє утворення кортикостероїдів в організмі

Л Цукровий діабет

8 Недостатня секреція тироксину в дорослому віці

Р Базедова хвороба

Відповідь:

1

2

3

4

5

6

7

8

Біологія + Здоров'я

В екстремальних умовах одні люди швидко приймають рішення, вступають у боротьбу і долають життєві труднощі, інші намагаються втекти від проблем. Але і в першому, і в другому варіантах людина має активно відреагувати на ситуацію. Перевага в поведінці людей «реакції нападу» або «реакції втечі» покладена в основу умовного поділу на «людей-левів» та «людей-кроликів». Перебуваючи серед людей та підкоряючись суспільним вимогам і правилам поведінки, конкретна людина здебільшого не може проявити природну реакцію на стрес-подразник - реакцію втечі або нападу. Чому таким важливим для зняття стресового напруження організму є саме активний рух?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке стрес? 2. Назвіть дві групи чинників стресу. 3. Назвіть основні стадії розвитку стресу. 4. Укажіть дві форми стресу. 5. Що таке ендокринні захворювання? 6. Наведіть приклад ендокринних хвороб.

7-9

7. Яку роль виконує ендокринна система в розвитку стресорних реакцій? 8. Яке значення має стрес? 9. Назвіть причини ендокринних хвороб.

10-12

10. Застосуйте знання та обґрунтуйте основні рекомендації щодо негативної форми стресу.