Підручник з Біології. 8 клас. Соболь - Нова програма

У кожної залози свій характер і своя душа.

Дитяча енциклопедія

§ 57. ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗМІШАНОЇ СЕКРЕЦІЇ

Основні поняття й ключові терміни: ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ. ЗАЛОЗИ ЗМІШАНОЇ СЕКРЕЦІЇ.

Пригадайте!

Що таке ендокринна система?

Цікаво знати

Вивченням гербів займається особлива наука - геральдика. Історія її починається з часів раннього Середньовіччя, коли з’явилися перші фамільні, міські та державні герби. Тоді ж було розроблено й перші правила геральдики, згідно з якими належало розміщувати на гербах символи, фігури, написи й кольори, що давало змогу розпізнавати їх власників. Цікаво, а які гербові емблеми ви запропонуєте для кожної із ендокринних залоз?

ЗМІСТ

Яке значення мають залози внутрішньої секреції?

ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ - це залози, що не мають вивідних проток, утворюють гормони та виділяють їх у кров. До цієї групи належать гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, тимус та надниркові залози.

Гіпофіз (нижній мозковий придаток) - ендокринна залоза, розташована при основі головного мозку. Це невелика залоза, маса якої досягає 0,5 г. У гіпофізі розрізняють три частки: передню, проміжну та задню. Кожна з них продукує гормони з різними функціями. Передня частка гіпофіза виробляє гормони, які регулюють ріст людини (гормон росту) та впливають на діяльність інших ендокринних залоз (тропні гормони). Середня частка виробляє меланотропін, який сприяє синтезу меланіну й зумовлює колір шкіри. Задня частка гіпофіза виконує функцію «депо» гормонів, які синтезуються в гіпоталамусі, - вазопресину й окситоцину. Вазопресин зменшує виведення сечі, підвищує кров’яний тиск, а окситоцин стимулює діяльність молочних залоз у період вигодовування немовлят. У разі порушення функції гіпофіза можуть розвиватися гігантизм та карликовість.

Іл. 114. Гіпофіз - центральна ланка ендокринної регуляції

Епіфіз (шишкоподібна залоза) - це ендокринна залоза, що розвивається як виріст проміжного мозку. Маса його в дорослої людини - 100-200 мг. Через органи зору епіфіз отримує світлову інформацію про зовнішнє середовище й забезпечує діяльність «біологічного годинника». В епіфізі синтезується гормон мелатонін, який запобігає передчасному статевому розвитку, бере участь у біологічних ритмах організму та ін. Світло здійснює гальмівний вплив на активність епіфіза, а темрява - стимулювальний. Під дією сонячного світла в епіфізі виробляється серотонін, а в нічний час - мелатонін. В останні роки із синтезом мелатоніну пов’язують тривалість життя людини.

Щитоподібна залоза (тиреоїдна залоза) - ендокринна залоза, розташована на передній поверхні щитоподібного хряща гортані. Вона прикріплюється до трахеї й гортані щільною волокнистою тканиною й складається з правої й лівої часток, з’єднаних перешийком. Це непарна й найбільша з ендокринних залоз, маса якої близько 30-60 г. Щитоподібна залоза виділяє йодовмісні гормони тироксин й трийодотиронін та гормон тиреокальцитонін. Тироксин і трийодотиронін стимулюють ріст і розвиток органів і тканин, особливо кісткової та нервової тканин. Крім того, вони прискорюють обмін речовин і виділення енергії. Тиреокальцитонін регулює вміст Кальцію в крові й сприяє його збереженню в кістках. Порушення діяльності щитоподібної залози призводить до таких захворювань: кретинізму, мікседеми, базедової хвороби тощо.

Іл. 115. Щитоподібна і прищитоподібні залози людини

Прищитоподібні залози - це ендокринні залози у вигляді маленьких тілець, занурених у тканину щитоподібної залози. Прищитоподібні та щитоподібна залоза вкриті спільною волокнистою капсулою. Загальна маса цих найдрібніших залоз - близько 0,3 г. Клітини прищитоподібних залоз синтезують паратгормон, який регулює обмін Кальцію.

Тимус (загрудинна, або вилочкова, залоза) - ендокринна залоза, розташована за грудиною. Ця непарна залоза складається із залозистих клітин, які утворюють дві частки, що нагадують вилочку. Маса й розміри залози змінюються з віком. У новонародженого її маса - близько 12 г, в підлітковому віці - близько 40 г, а після статевого дозрівання маса залози поступово зменшується, заміщується жировою клітковиною й у віці 50-90 років маса органа становить близько 14 г. Тимус відіграє основну роль у розвитку клітинного імунітету. Доведено важливу роль загрудинної залози в регуляції активності надниркових залоз у всі періоди життя людини. Основним гормоном залози є тимозин, який впливає на диференціацію Т-лімфоцитів.

Іл. 116. Тимус людини

Надниркові залози - парні ендокринні залози, розташовані над нирками. Надниркові залози складаються з двох шарів: зовнішнього коркового і внутрішнього мозкового, які функціонують незалежно один від одного. Разом із нирками наднирники розміщені у жировій капсулі і вкриті нирковою фасцією. У дорослої людини маса наднирників досягає 10-14 г. Корковий шар виробляє гормони кортикостероїди, які регулюють водно-сольовий обмін та обмін білків, жирів і вуглеводів. Мозковий шар виділяє гормони адреналін та норадреналін, що забезпечують негайну мобілізацію ресурсів організму, активізацію функцій органів, спрямовану на виживання організму в стресових ситуаціях. Функції надниркових залоз складні й різноманітні: вони регулюють обмін речовин, тиск крові, тонус м’язів, стан імунітету.

Отже, залози внутрішньої секреції забезпечують гомеостаз внутрішнього середовища та пристосованість до змін у зовнішньому середовищі.

Яке значення мають залози змішаної секреції?

ЗАЛОЗИ ЗМІШАНОЇ СЕКРЕЦІЇ - це залози, що утворюють секрети та гормони. До них належать підшлункова залоза та статеві залози.

Підшлункова залоза - залоза змішаної секреції, яка виробляє травний сік (зовнішня секреція) та гормони (внутрішня секреція). Ця травна залоза розташована позаду шлунка, складається з головки, тіла і хвоста. Підшлункова залоза має вигляд видовженої пірамідки завдовжки 20 см. Гормони підшлункової залози - інсулін і глюкагон - регулюють обмін вуглеводів. Підвищення секреції інсуліну веде до збільшення поглинання глюкози клітинами і відкладання в печінці та м’язах глікогену, зниження концентрації глюкози в крові. Глюкагон діє протилежно інсуліну - стимулює розщеплення глікогену до глюкози.

Статеві залози - це залози змішаної секреції, які виробляють статеві клітини (зовнішня секреція) й статеві гормони (внутрішня секреція). Чоловічими статевими залозами людини є яєчка, а жіночими - яєчники. Статеві залози разом з продукцією сперматозоонів і яйцеклітин виділяють у кров статеві гормони - андрогени й естрогени. Обидві групи гормонів утворюються як у чоловічих, так і в жіночих статевих залозах. Однак у чоловіків переважають андрогени, а в жінок - естрогени. Найактивнішими серед андрогенів є тестостерон, а серед естрогенів - естрадіол та прогестерон. Статеві гормони починають вироблятися ще в зародковому періоді, вони контролюють утворення й ріст усіх органів чоловічої та жіночої статевих систем, визначають тип статури й особливості будови кістково-м’язового апарату. У період статевого дозрівання вони відповідають за формування вторинних статевих ознак, впливають на ріст, обмін речовин, фізичний і психічний розвиток.

Отже, залози змішаної секреції регулюють обмін речовин та розмноження в людини.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Самостійна робота з таблицею

Заповніть у робочому зошиті таблицю та зробіть узагальнювальний висновок про значення гормонів в організмі людини.

ЗНАЧЕННЯ ГОРМОНІВ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

Залоза

Гормони залози

Значення гормонів

Гіпофіз

Епіфіз

Щитоподібна

Прищитоподібні

Тимус

Наднирники

Підшлункова

Статеві

Біологія + Мистецтво

Диригент (лат. dirigio - спрямовую) - людина, яка забезпечує підготовку твору до виконання та керує виконанням твору оркестром, хором, ансамблем. Крім ритму диригент передає оркестру динамічні ефекти, прискорення, уповільнення й зупинки, а також показує, коли якому інструменту вступати. Його завдання - відтворення за допомогою керованого ним колективу своїх художніх намірів, свого розуміння твору. Диригент передає свої задуми за допомогою спеціальної системи прийомів - мануальної техніки, виразу обличчя, погляду тощо. Чому гіпофіз називають «диригентом оркестру залоз»? А як передає свої сигнали гіпофіз до ендокринних залоз?

Біологія + Хімія

Іод як хімічний елемент відкрив у 1811 році французький хімік Б. Куртуа. Якось, зачиняючи свій заклад, він вирішив вигнати надвір кішку. Налякана кішка стрибнула з полиці й перекинула склянку з концентрованою сульфатною кислотою на попіл від морських водоростей. Вражений аптекар помітив фіалковий дим. Що таке Іод і яке біологічне значення цього хімічного елемента? Укажіть рекомендації щодо профілактики йододефіциту в організмі людини.

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке залози внутрішньої секреції? 2. Назвіть ендокринні залози людини. 3. Що таке гіпофіз і епіфіз? 4. Назвіть гормони щитоподібної залози, тимусу та надниркових залоз. 5. Що таке залози змішаної секреції? 6. Назвіть гормони залоз змішаної секреції

7-9

7. Яке значення залоз внутрішньої секреції? 8. Яке значення залоз змішаної секреції? 9. Яке значення мають гормони в регуляції функцій організму людини?

10-12

10. Застосуйте знання для профілактики йододефіциту в організмі людини.