Підручник з Біології. 8 клас. Соболь - Нова програма

Застій крові до хвороби призводить, застій у думках - до безглуздя.

Китайське прислів'я

§ 23. СЕРЦЕВО­СУДИННІ ХВОРОБИ

Основні поняття й ключові терміни: СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ. Кровотечі.

Пригадайте!

Що таке хвороби? Що спричиняє хвороби людини?

Цікаво знати

Емблемою екстреної служби швидкої медичної допомоги є «зірка життя». Це синя шестипроменева зірка з білою обкантовкою, а в центрі - білий посох Асклепія, давньогрецького бога лікування. Цей посох символізує зв’язок із землею і мандрування лікаря. Чому при серцево-судинних захворюваннях дуже важливою є швидка медична допомога?

ЗМІСТ

Які причини серцево-судинних захворювань, їх профілактика?

Припинення кровообігу, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму. Клітини організму, особливо нервові, не можуть функціонувати навіть кілька хвилин без кисню й поживних речовин, що переносяться кров’ю. Ось чому важливо швидко і своєчасно надати першу медичну допомогу при хворобах серця та судин.

Серцево-судинні захворювання є найпоширенішими серед різних хвороб у всіх країнах світу. Якщо раніше вони були притаманні переважно людям літнього віку, то тепер порушення серцево-судинної системи спостерігають уже й у дітей. В Україні кількість людей, які страждають на ці хвороби, досягла майже 27 млн, що становить 58,4 % населення.

Серцево-судинні захворювання поділяють на такі групи: хвороби серця (інфаркт міокарда, стенокардія, аритмії, вроджені й набуті вади серця), хвороби артерій (дистонія, інсульт), хвороби вен (варикозне розширення вен, тромбофлебіт).

Чинниками, що негативно впливають на роботу серцево-судинної системи, є: гіподинамія (зниження рухової активності), шкідливі звички (куріння, уживання алкогольних напоїв, наркотиків), емоційні стреси (стан напруги, який виникає під дією сильних подразників), ожиріння (сучасна людина вживає їжі набагато більше, ніж того потребують енергетичні втрати, що призводить до утворення жирової тканини), забруднення довкілля (пестициди, препарати побутової хімії, лікарські препарати тощо), розлади регуляції функцій.

Для профілактики захворювань серцево-судинної системи слід виконувати регулярні фізичні вправи, дотримуватися раціонального харчування, уникати надмірних психологічних навантажень і стресів, своєчасно лікувати хвороби (наприклад, ангіну, грип), більше перебувати на свіжому повітрі, відмовитися від куріння та вживання алкогольних напоїв.

Отже, СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ - це захворювання серця та кровоносних судин, у розвитку яких вирішальну роль відіграють неправильний спосіб життя та незадовільний стан довкілля.

Як виникають серцево-судинні захворювання?

Визначальними чинниками ризику щодо захворювань серцево-судинної системи є артеріальна гіпертензія (застарілий термін «гіпертонія») та атеросклероз.

Артеріальна гіпертензія - порушення, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску в судинах великого кола кровообігу. Причиною стану є стійке підвищення тиску в артеріях (вище від 140/90 мм рт. ст.), що виникає через омертвіння стінок цих судин і втрату ними еластичності. Такі зміни можуть виникати в судинах головного мозку, серця, нирок і часто є причиною інсульту, інфаркту міокарду, серцевої та ниркової недостатності. У здорових людей нормальний артеріальний тиск становить 120 ± 10 мм рт. ст. (систолічний) на 70 ± 10 мм. рт. ст. (діастолічний). Артеріальний тиск залежить від багатьох чинників: віку, статі, часу доби, положення в просторі, психологічного стану людини (при стресі тиск підвищується), дії стимулювальних речовин (кава, чай підвищують тиск) та ін.

Атеросклероз - порушення, що характеризується втратою еластичності стінок артерій, звуженням їхнього просвіту й частим утворенням тромбів. Зміна стану стінок артерій спричинена відкладанням холестеринових бляшок із наступним їх склерозом (розростанням сполучної тканини) і кальцинозом (просяканням солями Кальцію, через що судини стають крихкими й твердими). Причини розвитку атеросклерозу: вплив нікотину, відсутність тренувального фізкультурного впливу, надмірні емоційні переживання, споживання жирної їжі, цукровий діабет тощо.

Виникнення гіпертензії та атеросклерозу може бути спричинене розладами нервової та гуморальної регуляції судин. Нервову регуляцію судин здійснює вегетативна нервова система: симпатичні впливи є судинозвужувальними, а парасимпатичні - судинорозширювальними. Центр регуляції діяльності судин розміщується в довгастому мозку. Гуморальна регуляція здійснюється гормонами: адреналін звужує кровоносні судини, ацетилхолін їх розширює.

Іл. 53. Артерія, уражена атеросклерозом

Отже, артеріальна гіпертензія та атеросклероз - це визначальні чинники ризику серцево-судинних захворювань.

Які правила надання першої допомоги при кровотечах?

Кровотеча - це витікання крові, що виникає при ушкодженні судин унаслідок травми, руйнування їхніх стінок під час хвороб тощо. Основні тип кровотеч: капілярні, венозні, артеріальні та внутрішні.

Капілярна кровотеча - це кровотеча внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини та м’язів. У цьому випадку кровоточить уся поверхня рани. Колір крові при капілярній кровотечі темно-червоний, вона витікає повільно, її легко зупинити. Першою допомогою при таких кровотечах є знезараження місця поранення гідроген пероксидом або йодною настоянкою та накладання чистої пов’язки.

Венозна кровотеча - це кровотеча, що виникає при ушкодженні поверхневих вен. Під час венозної кровотечі кров темніша, витікає безперервно й рівномірно. Надання першої допомоги при венозних кровотечах полягає в тому, щоб рану знезаразити, накласти тиснучу пов’язку нижче від місця поранення й направити потерпілого до лікарні.

Артеріальна кровотеча - це кровотеча, що виникає при пошкодженні артерії. Ознаками артеріальної кровотечі є кров яскраво-червоний колір крові, її витікання пульсуючим струменем. Тому дуже важливим є швидке притискання артерії пальцями й накладання джгута. Притискають артерію вище від місця поранення до припинення пульсу й зупинки кровотечі. Джгут для зупинки крові накладають вище від рани, якомога ближче до неї. Місце, де накладається джгут, захищають одягом, рушником, ватно-марлевою пов’язкою. Наклавши на кінцівку джгут, рану закривають стерильною пов’язкою, на якій позначають час накладання джгута. Улітку джгут накладають на кінцівку не більше, ніж на 1,5-2,0 год, узимку - на 1 год.

Іл. 54. Види кровотеч: 1 - артеріальна; 2 - венозна; 3 - капілярна

Внутрішні кровотечі - це кровотечі в черевній порожнині, порожнині грудей, черепі. Виявляють внутрішні кровотечі за зовнішнім виглядом людини: раптове збліднення, холодні кінцівки, почастішання й послаблення пульсу, запаморочення, шум у вухах, холодний піт. У разі найменших підозр цих кровотеч слід негайно викликати «швидку допомогу», до її прибуття потерпілому забезпечують цілковитий спокій, а до ймовірного місця кровотечі прикладають холодний компрес.

Отже, швидка значна втрата крові є дуже небезпечною, тому кожен повинен уміти надавати першу допомогу при кровотечах.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Дослідницький практикум

САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЧАСТОТОЮ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ УПРОДОВЖ ДНЯ, ТИЖНЯ

Мета: формувати дослідницькі вміння визначати вплив навантаження на стан серцево-судинної системи.

Обладнання: секундомір, ілюстрації кровоносної системи людини.

Хід роботи

1. Знайдіть пульс у себе на зап’ястку. Потренуйтеся швидко знаходити пульс.

2. Знайшовши пульс, увімкніть секундомір і почніть рахувати упродовж 30 с. Одержане число помножте на 2. Так ви визначите кількість серцевих скорочень за 1 хв. Дані запишіть у таблицю.

3. Присядьте 10 разів і відразу визначте пульс, дані запишіть у таблицю.

4. Підрахуйте пульс після 1- та 5-хвилинного відпочинку, дані запишіть у таблицю.

ЧАСТОТА ПУЛЬСУ ЗА РІЗНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ

Стан організму

Частота пульсу

У стані спокою

Після 10 присідань

Через 1 хв після навантаження

Через 5 хв після навантаження

5. Підрахуйте пульс кожного дня вранці упродовж тижня. Знайдіть закономірність.

6. Підсумок роботи.

Проект. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ У ВИВЧЕННЯ СЕРЦЕВО­СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Українські науковці зробили чимало відкриттів та винаходів, що ввійшли до скарбниці світової медицини. Скористайтеся таблицею та підготуйте проект про внесок українців у вивчення серцево-судинної системи та серцево-судинних захворювань.

ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ І ЛІКАРІВ У ВИВЧЕННЯ СЕРЦЕВО­СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Ім'я вченого

Дослідження

Амосов М. М. (1913-2002)

Лікар-кардіохірург, учений у галузі медицини й біокібернетики, уперше в світі розробив протитромбічні протези

Високович В. К. (1854-1912)

Вивчав долю мікроорганізмів, уведених у кровоносне русло та розробив вчення про ретикулоендотеліальну систему

Стражеско М. Д. (1876-1952)

Видатний терапевт, уперше в світі описав різні клінічні форми недуги, що уможливило розпізнавання інфаркту міокарда

Фролькіс В. В. (1924-1999)

Видатний фізіолог-геронтолог, досліджував вікові зміни серцево-судинної системи, запропонував поняття центру регуляції кровообігу

Хржонщевський Н. А. (1836-1906)

Гістолог, вивчав причини інфаркту та порушення кровопостачання нирок, досліджував іннервацію судин

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке серцево-судинні хвороби? 2. На які групи поділяють серцево-судинні хвороби. 3. Назвіть визначальні чинники в розвитку серцево-судинних хвороб. 4. Що таке гіпертензія? 5. Що таке кровотеча? 6. Назвіть основні типи кровотеч.

7-9

7. Опишіть причини серцево-судинних захворювань, їх профілактику. 8. Як виникають серцево-судинні захворювання? 9. Які є правила надання першої допомоги при кровотечах?

10-12

10. Опишіть внесок українських учених і лікарів у вивчення серцево-судинної системи.