Підручник з Біології. 8 клас. Соболь - Нова програма

Тема 2. ТРАВЛЕННЯ

Травлення було й залишається однією

з найбільших таємниць існування людини.

С. Сміт

§ 8. ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ. ОГЛЯД БУДОВИ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Основні поняття й ключові терміни: ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ. ТРАВНА СИСТЕМА. Травний канал. Травні залози. Травні ферменти.

Пригадайте! Що таке харчування людини?

Поміркуйте!

Іл. 16. М. Булгаков (1891-1940)

У Михайла Булгакова, який за професією був лікарем, у романі «Собаче серце» є такі рядки: «Їжа, Іване Арнольдовичу, штука хитра. Їсти потрібно вміти, а уявіть собі - більшість людей зовсім їсти не вміють. Потрібно не тільки знати, що з’їсти, але й коли і як». А чи потрібні нам знання про травлення для того, щоб бути здоровим?

ЗМІСТ

Яке значення має травлення для організму людини?

Травлення є початковим етапом обміну речовин, енергії та інформації в організмі людини. Завдяки живленню їжа потрапляє всередину тіла, але засвоїтись одразу вона не може. Харчові продукти містять дуже багато складних сполук, які через свою велику молекулярну масу не можуть навіть надійти в кров. І саме завдяки травленню ці компоненти їжі перетворюються на прості сполуки й стають придатними для засвоєння.

Зміна їжі під час травлення відбувається завдяки фізичним і хімічним процесам. Подрібнення, розчинення, набрякання забезпечують фізичну обробку їжі, оскільки склад поживних сполук при цьому не змінюється. А ось хімічні реакції, що відбуваються за допомогою ферментів у травній системі, ведуть до перетворення одних речовин на інші. Прості сполуки, що утворюються при цьому, всмоктуються в кров чи лімфу й транспортуються до клітин. Таким чином поживні речовини їжі спрощуються, зберігаючи свою пластичну й енергетичну цінність.

Основні процеси травлення

1. Фізична обробка їжі

2. Хімічні перетворення їжі

3. Всмоктування їжі

4. Переміщення їжі

5. Видалення решток

Сполук багато, ферменти дуже різні, тому хімічні зміни їжі розподілено по різних відділах травної системи. Переміщення їжі відбувається травним каналом з одного відділу до іншого. Це своєрідний трубчастий конвеєр, якому надає руху м’язова оболонка стінок. Після засвоєння їжі в травній системі залишаються неперетравлені рештки, які з організму видаляються.

Травлення в людини є внутрішньоорганізмовим. У межах цього типу травлення розрізняють декілька видів. Травлення у новонароджених упродовж перших 4-5 місяців здійснюється завдяки ферментам материнського молока (автолітичне травлення). У дорослих власне травлення відбувається за участю травних ферментів, що виділяються в травні порожнини рота, шлунка та кишечнику (порожнинне травлення). У тонкому кишечнику травлення відбувається дуже швидко за допомогою ферментів на поверхні клітин ворсинок (пристінкове травлення). А в товстому кишечнику людини травлення здійснюється вже за участю ферментів бактерій і одноклітинних твариноподібних організмів (симбіонтне травлення). Здатність до внутрішньоклітинного травлення зберегли лише лейкоцити, яким властивий фагоцитоз. Їхні травні ферменти містяться в лізосомах.

Оцінюючи значення травлення для організму, не слід забувати про такі неспецифічні функції, як захист організму від чужорідних речовин та мікроорганізмів, які надходять разом з їжею, підтримання сталості умов внутрішнього середовища, сприйняття смакової інформації про довкілля тощо.

Отже, ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ - сукупність фізичних і хімічних процесів, що здійснюють переміщення й перетворення складних речовин на прості з подальшим їх всмоктуванням у кров і лімфу та видаленням неперетравлених решток.

Яка будова травної системи?

ТРАВНА СИСТЕМА ЛЮДИНИ - функції яких пристосовані для ефективного здійснення процесів травлення. Ця фізіологічна система людини є наскрізною й складається з травного каналу й травних залоз.

У людини травний канал має вигляд звивистої трубки довжиною до 8-10 м. Його призначення - фізична та хімічна обробка їжі, всмоктування поживних речовин, переміщення їжі та видалення решток. Починається канал ротовою порожниною (1), за нею розміщені глотка (2), стравохід (3), шлунок (4), тонкий кишечник (5), товстий кишечник (6) і завершується анальним отвором (7) (іл. 17).

Іл. 17. Травна система людини

Діяльність травного каналу тісно пов’язана з будовою його стінок. Зовнішня оболонка утворена сполучною тканиною, що захищає травний канал від різних упливів. Середня оболонка формується з двох чи трьох шарів гладких м’язів. Скорочення цих м’язів забезпечує просування й перемішування їжі. На межі між відділами травного каналу є особливі колові м’язи-затискачі (сфінктери) й клапани. Ці утвори регулюють переміщення їжі та забезпечують її рух тільки в одному напрямку. Внутрішня оболонка утворена підслизовим і слизовим прошарками. Підслизова основа містить лімфатичні вузлики, нервові закінчення і формує складки внутрішньої поверхні травного каналу для збільшення поверхні травлення. Слизова оболонка складається із одношарового епітелію із залозистими клітинами.

Травні залози мають протоки, якими в порожнини травного каналу потрапляють секрети, необхідні для травлення. До великих травних залоз належать слинні та підшлункова залози, а також печінка.

Отже, основними частинами травної системи людини є взаємопов'язані між собою травний канал і травні залози.

Які функції виконує травна система?

Травна система людини пристосована для здійснення деяких важливих функцій.

Функції травної системи

1. Секреторна

2. Рухова

3. Всмоктувальна

4. Захисна

5. Видільна

6. Регуляторна

Секреторна функція травної системи пов’язана із травними залозами, що виділяють травні соки. У складі цих секретів є травні ферменти, які здійснюють хімічну обробку їжі. Травні ферменти - біологічно активні речовини, що утворюються в клітинах травних залоз і розщеплюють їжу в травному каналі. Їх поділяють на три основні групи: протеази - розщеплюють білки до амінокислот, ліпази - розщеплюють жири до жирних кислот і гліцеролу та амілази - розщеплюють складні вуглеводи до простих вуглеводів. Активність травних ферментів залежить від низки чинників, зокрема температури та кислотності середовища (рН). Так, ферменти шлункового соку найактивнішими є за температури 36,6-38 °С у кислому середовищі.

Рухову функцію травної системи визначають м’язи нижньої щелепи, язика, м’якого піднебіння та стінок травного каналу. Їхня робота забезпечує жування, ковтання, рухи кишечнику.

Всмоктувальна функція травної системи пов’язана із слизовою оболонкою та судинами, що підходять до органів травлення. Завдяки всмоктуванню з травної системи в кров й лімфу потрапляють вода, прості поживні речовини, розчинні солі, вітаміни тощо.

Захисна функція травної системи полягає в знешкодженні мікроорганізмів та шкідливих сполук. Так, у глотці є мигдалики, у стінках травного каналу - лімфовузлики, у порожнинах травних органів - бактерицидні речовини. Головним захисним бар’єром для всього чужорідного матеріалу є печінка, яка фільтрує кров, що відтікає від кишечнику.

Видільна функція травної системи пов’язана з виведенням з організму неперетравлених решток та деяких продуктів обміну речовин.

Регуляторна функція травної системи здійснюється гормонами (наприклад, гормон стінки шлунка гастрин впливає на виділення шлункового соку), участю печінки в теплорегуляції організму, апендикса - в імунній регуляції.

Отже, функції травної системи є різноманітними й життєво важливими для організму.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Дослідницький практикум

ДІЯ ФЕРМЕНТІВ СЛИНИ НА КРОХМАЛЬ

Мета: формування умінь спостерігати, застосовувати знання та описувати процеси травлення.

Обладнання: два накрохмалені клаптики білої тканини (два тонкі зрізи картоплі), вата, сірник, спиртовий розчин йоду.

Теоретичне обґрунтування. Крохмаль - органічна сполука, яка для організму людини разом із буряковим цукром є основним постачальником простих вуглеводів. З розчином йоду ця сполука набуває синього кольору, а реакція з йодом дає змогу виявити навіть сліди крохмалю в розчині.

Дослід. Візьміть два накрохмалені клаптики білої тканини. Один із них опустіть у розчин йоду одразу. На другому клаптику сірником, на кінці якого накручено вату, змочену слиною, напишіть слово «фермент» і також опустіть у спиртовий розчин йоду.

Іл. 18. Пофарбовані йодом зерна крохмалю під мікроскопом

Спостереження.

Пояснення результатів досліду.

Біологія + Методологія

І. П. Павлов (1849-1936) - відомий фізіолог, засновник фізіології травлення, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини «за роботу з фізіології травлення» (1904). Успіхи його досліджень залежали від розроблених ним методик (наприклад, метод умовних рефлексів, метод фістул). Для організації досліджень у сучасній фізіології травлення використовують зондування, ендоскопію, метод електрогастрографії, ультразвукову діагностику та ін. У чому полягає сутність названих методів дослідження травлення?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Що таке травлення в людини? 2. Назвіть основні процеси травлення. 3. Що таке травна система? 4. Назвіть основні органи травлення людини. 5. Що таке травні ферменти? 6. Назвіть основні групи травних ферментів.

7-9

7. Яке значення має травлення для організму людини? 8. Опишіть будову травної системи. 9. Які функції виконує травна система?

10-12

10. Висловіть свої судження щодо значення знань про травлення для збереження здоров'я й подовження тривалості життя.