Українська література. Профільний рівень. 11 клас. Слоньовська

Юрій Іздрик

(нар. 1962 р.)

Вірш «Вишиванка»

У вірші світ постає як густа вишиванка, де переплутано кольорові нитки, нав'язано чимало вузлів і перехрещено людських доль:

за що не візьмешся - вузлів плутанина

заплетені сіті пропущені петлі

між схрещених нитей прошито людину

недбалою стьожкою гладдю чи хрестиком

стежки ніби стяжки затягнуті туго

у мережу що межує з мереживом...

«Я не знаю, як змінити світ на краще, але потроху вчуся змінювати на краще себе».

Юрій Іздрик

Митець надзвичайно уважний до художніх засобів: «стежки ніби стяжки», «кожна дорога - тонка павутина», «невидиму нитку на інші несхожу / виплутує кожен... ну мало не кожен».

Умовно цю поезію, як і кожен вірш Ю. Іздрика, можна поділити на кілька частин, але остання завжди буде життєствердною. Торжествують оптимізм, добро і світло й у цьому вірші:

кохана

дитинко

ми й в сутінках світу

де поспіхом навхрест прострочено мить

знайдемо свою павутинку зі світла

вона не урветься -

вона задзвенить.

У своїх віршах «Іздрик будує віртуальну постмодерну реальність».

Тамара Гундорова

Вірш «Молитва»

До молитви як спілкування людини з Богом Ю. Іздрик звертався не раз. Інша річ, що до розшифрування смислу молитви як дійства ставлення у поета неоднозначне. У вірші «Аргентина» Ю. Іздрик писав: «я бачив молитву як камінь / я бачив молитву як танець / я бачив молитву маленьку як вічко у дверях на дно».

Вірш набув особливо широкого розголосу після демонстрації проекту відеопоезії «Україна. З вірою в серці». Тоді його прочитав актор Остап Ступка. Причиною ж появи самого ролика стали події Антитерористичної операції на сході України, починаючи з квітня 2014 р. й до кульмінації в момент Іловайського котла в серпні, коли загинули сотні українських захисників. Чи не з цієї причини читачі вважають вірш «Молитва» проханням бійця, зверненим до Бога, щоб той не залишав його у хвилину страшної небезпеки.

Передчуття покинутості на початку вірша переконують читача, що розмова з Богом ліричного героя у критичній ситуації стає ниточкою Аріадни й допомагає людині вибратися з пекельних обставин:

коли повертається світ спиною

і знов поміж нами відстань і стіни

говори зі мною

говори зі мною

хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною

і вже розгораються перші битви

говори зі мною

говори зі мною

бо словом також можна любити.

Постійне повторення слова «говори» звучить як заклинання. Людина в небезпеці відчуває себе безсилою, не здатною щось змінити на краще, починає розуміти силу слова, яке може статися тілом, тобто допомогти вціліти живій істоті з плоті й крові:

я одне лиш знаю і одне засвоїв

і прошу тебе тихо незграбно несміло:

говори зі мною

говори зі мною

і нехай твоє слово станеться тілом.

Діалог із текстом

• Юрій Іздрик - один із творців «Станіславського феномену» - своєрідного мистецького угруповання літераторів Івано-Франківщини, котрі, як вважають, найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. Знайдіть риси постмодернізму у віршах «Вишиванка» та «Молитва».

Діалоги текстів

• Як ви розумієте висновок Тамари Гундорової про постмодернізм у творчості Юрія Іздрика?