Фізика і астрономія. Рівень стандарту. 11 клас. Сиротюк

Задачі та вправи

1.1. Опишіть, які добові кола описували б зорі, якби астрономічні спостереження проводилися: а) на Північному полюсі; б) на екваторі.

1.2. Виразіть 10 год 25 хв 16 с у градусній мірі.

1.3. Визначте за зоряною картою екваторіальні координати Веги.

1.4. Чи не спотворюються до невпізнанності фігури сузір’їв, що перебувають поблизу від горизонту?

1.5. Чи буде змінюватися вигляд відомих нам сузір’їв для міжпланетних мандрівників?

1.6. Штучний супутник перетинає горизонтальну нитку кутомірного інструмента на відстані d° праворуч від центра поля зору, координати якого A = 0°, z = 0°. Визначте горизонтальні координати штучного супутника в цей момент часу. Як зміняться координати об’єкта, якщо азимут інструмента змінити на 180°?

1.7. На якій широті Землі можна побачити: а) усі зорі небесної півсфери в будь-який момент ночі; б) зорі тільки однієї півсфери (північної або південної); в) усі зорі небесної сфери?

1.8. Чи можуть бути однаковими азимути зорі у верхній і нижній кульмінаціях? Чому в цьому випадку азимут дорівнює?

1.9. У яких двох випадках висота зорі над горизонтом протягом доби не змінюється?

1.10. У якій частині неба азимути світил змінюються найшвидше і в якій найповільніше?

1.11. За яких умов азимут зорі не змінюється від її сходу до верхньої кульмінації і від верхньої кульмінації до заходу?

1.12. Зоря перебуває над горизонтом половину доби. Яке її схилення?

1.13. Чи може світило за добу пройти через точки сходу, зеніту, заходу і надира?

1.14. У Давньому Єгипті перша поява Сіріуса у променях ранкової зорі після періоду невидимості (геліактичний схід) збігалася з підняттям води у річці Ніл. Чи збігаються ці два явища так само й у наш час?

1.15. Спостерігач перебуває на Північному полюсі Землі (φ = +90°). Положення точки весняного рівнодення ♈ відомо. У світила пряме сходження α = 120°, а схилення δ = +60°. Визначте висоту й азимут світила.

1.16. У місці, широта якого +20° (сх. ш.), у світила спостерігався годинний кут α = 310°, а схилення δ = -5°. Знайдіть висоту й азимут світила.

1.17. У місці, широта якого дорівнює -45° (пд. ш.), спостерігалася зоря на висоті 45° і в азимуті 100° сходу. Визначте годинний кут і схилення цієї зорі.

1.18. У місці, широта якого південна й дорівнює φ = -30°, у світила був годинний кут t = 5h30m, а схилення δ = -60°. Визначте висоту й азимут цього світила.

1.19. У місці (φ = +60°), знаючи положення на небі точки весняного рівнодення а, визначте висоту й азимут світила, у якого пряме сходження α = 300°, а схилення δ = +70°.

1.20. Чи зберігає екліптика, подібно до небесного екватора, постійне положення на небесній сфері під час її добового обертання, чи ні? Чому?

1.21. У яку пору року Сонце швидше рухається по екліптиці? Чому?

1.22. Чи всі сузір’я зодіаку можна спостерігати на земних полюсах?

1.23. Коли сузір’я зодіаку більш помітні на небі наших середніх північних широт — улітку чи взимку? Чому?

1.24. У яких широтних межах сузір’я зодіаку можуть перебувати в зеніті?

1.25. «Настала зима. Сонце, покинувши сузір’я Стрільця, наближалося вже до сузір’я Козерога». Про які місяці року тут йдеться?

1.26. Іноді знаки зодіаку зображають замість цифр на циферблатах годинників. Яким знаком зодіаку зображають число 12 і чому?

1.27. Яке із сузір’їв зодіаку Сонце проходить за найкоротший та найдовший час?

1.28. Якщо уявити себе на північному полюсі Сонця, то в який бік будуть обертатися навколо нього планети — за напрямком руху годинникової стрілки чи проти?

1.29. У внутрішніх планет — Меркурія й Венери — спостерігаються фази. Чи спостерігаються вони в зовнішніх планет?

1.30. Марс у 1959 р. пройшов через сузір’я Скорпіона, Діви, Лева, Рака, Близнюків, Тельця, Овна. У якому напрямку він рухався — від Скорпіона до Овна або від Овна до Скорпіона?

1.31. У якої із зовнішніх планет петля, яку вона описує, найменша за розмірами?

1.32. Деякі астрономи припускають, що за Плутоном є ще одна планета, що перебуває від Сонця на відстані приблизно 77 а. о. Обчисліть силу, з якою Сонце на такій відстані притягає 1 т маси на її орбіті. Маса Сонця дорівнює 1,983 · 1030 кг.

1.33. Вважається, що на всій довжині меридіана, від полюса і до полюса, однаковий час, тому під час руху по меридіану немає потреби в переведенні стрілки годинника. Дайте відповідь, чи так це насправді?

1.34. «Коли в Англії вже вівторок і перша година ночі, то в Нью-Йорку ще понеділок і 8 година вечора». Перевірте за картою годинних поясів, чи правильно це.

1.35. Вважають, що коли в Європі день, то в Північній Америці ніч, і навпаки. З висловлювання одного індуса: «Люди-вчені говорять, що, коли в Америці день, тут (у Калькутті) ніч, а коли в Америці ніч, тут, на сході, займається зоря». Візьміть, наприклад, для розрахунків міста Київ, Нью-Йорк і Калькутту й з’ясуйте, хто говорить правильно — європейці чи індуси.

1.36. З 1950 р. введено так званий ефемеридний час. Що він собою являє?

1.37. Як відомо, є 5 різних часів: зоряний, істинний сонячний, середній сонячний, поясний і декретний (літній у деяких країнах за кордоном). Скільки треба скласти формул для переходу від одного із цих часів до будь-якого іншого?

1.38. Іноді говорять про всесвітній час. До якого роду часу він належить?

1.39. Чи існує відмінність в днях тижня в старому і новому стилях?

1.40. Датою відкриття Америки вважається 12 жовтня 1492 року. Яка це дата за новим стилем?

1.41. Якщо деякий звичайний (високосний) рік розпочався з понеділка, то яким днем тижня він закінчився?

1.42. 1 січня деякого року було у вівторок. А який день тижня був 1 січня попереднього року? Наступного року? (Усі три роки звичайні.)

1.43. Які місяці в звичайному (високосному) році починаються з однакових днів тижня?