Фізика і астрономія. Рівень стандарту. 11 клас. Сиротюк

Видатні українські фізики та астрономи

Ажажа Володимир Михайлович (1931-2009).

Досліджував рафінування металів за допомогою фізичних методів, вивчав проблеми вакуумної і надвисоковакуумної металургії, фізики й матеріалознавства чистих і надчистих металів, зокрема берилію, надпровідникових і напівпровідникових металів, технологічні процеси рафінування та виробництва чистих металів і конструкційних сплавів, насамперед матеріалів реакторобудування.

Ахієзер Олександр Ілліч (1911-2000).

Наукові праці стосуються різних ділянок атомної та ядерної фізики, квантової електродинаміки та фізики елементарних частинок, фізики плазми і теорії прискорювачів заряджених частинок, радіофізики та фізики магнітних явищ фізичної кінетики і фізики твердого тіла. У 40-50-х рр. XX ст. брав участь у розробленні ядерних реакторів, зокрема в розрахунках їхніх критичних розмірів, передбачив можливість існування холодних нейтронів, побудував теорію резонансних ядерних реакцій.

Барабашов Микола Павлович (1894-1971).

Наукові праці присвятив вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця, Марса, атмосфер Венери та Юпітера. Працював у галузі астрофізики: проводив дослідження фізичних умов на Місяці та інших планетах. У 1920-1926 на 270-міліметровому рефлекторі з використанням світлофільтрів провів візуальні спостереження Марса, на підставі яких було складено карту поверхні планети. З 1930-х р. став застосовувати методи фотографічної фотометрії під час вивчення планет і Місяця.

Брауде Семен Якович (1911-2003).

Започаткував науковий напрям «декаметрова радіоастрономія». За допомогою радіотелескопа УТР-2 і радіоінтерферометрів УРАН одержано результати світового рівня: складено перший каталог космічних джерел декаметрового випромінювання (понад 4000 дискретних об’єктів), вивчено особливості незбуреного та спорадичного радіовипромінювання Сонця, виявлено інтерімпульси у випромінюванні пульсарів і ряд нових закономірностей у розподілі радіояскравості протяжних утворень.

Ганський Олексій Павлович (1870-1908).

Основні наукові дослідження належать до фізики Сонця. Отримав виняткові за якістю фотографії сонячних плям, виявив залежність форми сонячної корони від кількості плям.

У 1905 р. встановив, що середня тривалість життя окремих гранул становить 2-5 хв, потім вони розпадаються і замінюються новими.

Герасименко Світлана Іванівна (1945).

У 1969 р., разом із Климом Чурюмовим спостерігаючи комету Комас Сола, зробила фото, на якому виявилася ще одна комета. Її назвали кометою Чурюмова-Герасименко.

У 2004 р. Світлана Герасименко і Клим Чурюмов були присутні на космодромі Куру у Французькій Гвіані під час запуску ракети-носія, що вивела в космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основна мета зонду — дослідження комети Чурюмова-Герасименко, на яку він сів 12 листопада 2014 р. близько 17 години за київським часом. Іменем Світлани Герасименко названо також астероїд № 3945, який відкрив у 1982 р. Микола Черних.

Гомонай Олена Василівна (1963).

Наукова діяльність пов’язана переважно з фізикою магнітних явищ, зокрема з фізикою антиферомагнітних матеріалів, а також різного роду магнетиків і мультифероїків із сильною магнітопружною взаємодією.

Євдокимов Микола Миколайович (1868-1940).

Ім’ям Євдокимова названо кратер на Місяці. Займався визначенням положення зодіакальних і північних зір — поблизу полюса, паралаксів 59 нерухомих зір. Проводив спостереження на меридіанному колі зодіакальних і слабких полярних зір.

Іваненко Дмитро Дмитрович (1904-1994).

Зробив фундаментальний внесок у розвиток багатьох розділів ядерної фізики, теорії поля та теорії гравітації. Він запропонував нову метричну геометрію (геометрія Іваненко-Ландау-Клера). Світове визнання здобув у травні 1932 р., коли перший запропонував протон-нейтронну модель атомного ядра: на основі аналізу експериментальних даних він припустив, що ядро складається лише з протонів і нейтронів.

Каганович Елла Борисівна (1938).

Досліджує фотоелектричні явища у плівках широкозонних напівпровідників сполук AIIBVI, фотоприймальні структури оптоелектроніки та пристрої оброблення оптичної інформації, лазерні методи формування квантових точок кремнію та германію з екситонною фотолюмінесценцією, плазмонні наноматеріали на основі нанокомпозитних плівок оксидів з наночастками благородних металів і багатошарових планарних наноструктур для цілей оптоелектроніки та сенсорики.

Климишин Іван Антонович (1933).

Основні наукові роботи належать до радіаційної космічної газодинаміки. Отримав наближені рішення задачі про структуру зоряних ударних хвиль, дав оцінку протяжності зони йонізаційної релаксації за фронтом і зони прогрівання перед фронтом ударної хвилі, що рухається в зоряній атмосфері. Вивів формулу для шкали висот, яка встановлюється в атмосфері зорі під дією періодичної ударної хвилі. Автор низки монографій та науково-популярних книжок, серед яких «Ударні хвилі в неоднорідних середовищах» (1972), «Астрономія наших днів» (1976), «Астрономія вчора і сьогодні» (1976), «Релятивістська астрономія» (1980), «Календар і хронологія» (1981), «Ударні хвилі в оболонках зірок» (1984), «Вчені знаходять Бога» (2010). Автор шкільних підручників з астрономії. Астероїд 3653 Климишин, який відкрив у 1979 р. Микола Черних, названо на честь ученого.

Романчук Павло Родіонович (1921-2008).

Досліджував активність Сонця, розробив метод прогнозування основних характеристик сонячної активності з різною завбачливістю: параметрів 11-річних циклів, відносних чисел сонячних плям, спалахової активності та ін. Деякі результати прогнозування різних індексів сонячної активності використовувалися для потреб фундаментальної науки та різних галузей народного господарства.

Чурюмов Клим Іванович (1937-2016).

Головні наукові праці в галузі астрономії комет та астероїдів. За ініціативою вченого Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: 2427 Кобзар, 2428 Каменяр, 2431 Сковорода, 4868 Кнушевія - на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 22616 Боголюбов на честь фізика і математика М. М. Боголюбова.

Яценко Леонід Петрович (1954).

Наукові інтереси: фізика лазерів, нелінійні та когерентні ефекти при взаємодії лазерного випромінювання з атомами та молекулами, керування рухом атомів та молекул лазерним випромінюванням (світловий тиск та охолодження), когерентний лазерний контроль, спектроскопія надвисокої роздільності, лазерні стандарти частоти.

Яцків Ярослав Степанович (1940).

Основні наукові праці присвячено вивченню особливостей обертання Землі, космічній геодинаміці та фундаментальній астрометрії. У галузі обертання Землі вчений виконав великий цикл досліджень з вивчення так званих вільного та вимушеного рухів полюсів Землі, уперше визначив новий тип вільної добової нутації Землі.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст