Підручник з Історії України 8 клас "Швидько 2016" - Нова програма

§40. УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО XVIII ст.

1. Який стиль домінував в архітектурі та образотворчому мистецтві в XVII ст.?

2. Які українські народні думи ви знаєте?

Архітектура

Топографія міст, характер житла, стильові форми світських і культових споруд України XVIII ст. значною мірою залежали від ландшафту, наявного будівельного матеріалу, місцевих традицій. В архітектурі та містобудуванні характерними були бастіонні типи укріплень і мурів та п’ятидільні храми.

Початок століття - це ще розквіт стилю бароко з його виразними й життєствердними рисами. Архітектура XVIII ст. представлена перш за все спорудами міського архітектора Києва Івана Григоровича-Барського, якому належать збудовані в стилі українського бароко Покровська церква на Подолі, Надбрамна церква із дзвіницею в Кирилівському монастирі, церква в с. Лемешах на Чернігівщині, бурса Києво-Могилянської академії, приватні будинки та інші споруди Києва. Цього митця називають творцем архітектурного вигляду Києва XVIII ст. За його проектами збудовані магістрат і собор у Козельці.

Другим самобутнім і визначним архітектором періоду був селянин-кріпак Києво-Печерської лаври Степан Дем’янович Ковнір. Збудовані ним споруди також виконані у стилі бароко: Ковнірівський корпус і дзвіниці на Дальніх та Ближніх печерах Києво-Печерської лаври, дзвіниця Києво-Братського Богоявленського монастиря, Кловський палац (за проектом архітекторів Й.-Г. Шеделя і П. Неєлова) та інші.

У другій половині XVIII ст. стиль бароко поступається місцем стилю рококо, який прийшов в Україну безпосередньо з Франції. У той самий час з’являються і перехідні форми до класицизму. Вагомий внесок у розвиток архітектури в Україні цього періоду зробили іноземні зодчі І. Мічурін, Й.-Г. Шедель, В. Старов, А. Квасов, В. Растреллі, П. Неєлов, Д. Кваренгі, Ч. Камерон, Ж. Деламонт та ін. Так, В. Растреллі належать проекти царського палацу та Андріївської церкви в Києві, яка вважається однією з найкращих архітектурних пам’яток цієї епохи. Церква стоїть на високому пагорбі над Дніпром, всередині оздоблена різьбою та розписом, які виконали видатні майстри - гравер Г. Левицький та його син, живописець Дмитро Левицький.

Успенський собор Почаївської лаври. 1783 р.

Андріївська церква. Київ. 1747-1753 рр.

Мистецька довершеність і монументальність притаманні Преображенській церкві у Великих Сорочинцях, собору Різдва в Козельці, собору Св. Юра й костелу домініканців у Львові, Успенському собору в Почаєві на Тернопільщині та ін.

Красою і довершеністю конструкцій вирізняється дерев’яна культова архітектура України (український майстер Панас Шелудько, російський - Сисой Шихматов). Найвищою дерев’яною культовою спорудою того часу був дев’ятиверхий Троїцький собор у Новомосковську, створений народним архітектором козаком Якимом Погрібняком.

У XVIII ст. будуються розкішні палаци (для гетьмана К. Розумовського в Батурині і Глухові, для графа П. Завадовського в Ляличах на Чернігівщині й ін.) та блискучі палацово-паркові ансамблі. Наприкінці століття в маєтку графа Ф. Потоцького в Умані побудовано унікальну пам’ятку - парк «Софіївка» з розкішними альтанками, статуями.

Видатним архітектором XVIII ст. на західноукраїнських землях був Бернард Меретин. Німець за походженням, який жив і працював у Львові, свої архітектурні шедеври - Собор Св. Юра, ратушу у Бучачі - виконав у стилі рококо з елементами класицизму та врахуванням українських традицій.

Загалом українській архітектурі XVIII ст. притаманні мальовничість і колоритність, що досягалися білою пластикою стін, керамічними вставками, багатим ліпним орнаментом, барвистим (зеленим і червоним) фарбуванням дахів, золоченими куполами.

Скульптура

Україна XVIII ст. славилася талановитими скульпторами, різьбярами по дереву і каменю та граверами, які прикрашали монастирі, дзвіниці, іконостаси, мідні оправи книжок. У скульптурі цього часу переважає рослинний орнамент і зображення людей. Серед найвидатніших скульпторів були С. Шалманов, Фезінгер, Осінський, Пінзель, С. Стажевський, М. Філевич, М. Полейовський, І. Обороцький, творчість яких знали далеко за межами України. На Закарпатті працював майстер дерев’яної скульптури І. Равич.

Скульптор з м. Ічня, що на Чернігівщині, Іван Мартос увійшов в історію російського мистецтва, як і багато інших обдарованих українських митців, котрі після навчання в Петербурзькій академії мистецтв не повернулися в «провінцію», на яку з другої половини XVIII ст. швидко перетворювалася Гетьманщина.

Із середини XVIII ст. розвивається й так звана статуарна різьба (дерев’яні статуї Собору Св. Юра у Львові, Геракл на Бучацькій ратуші, фігури муз і гетьманів на будинку Малоросійської колегії в Глухові та ін.).

Граверство і живопис

Високого ступеня досконалості досягло і гра верство. Гравюра використовувалася в навчанні, вихованні і книгодрукуванні. Осередками підготовки граверів були Києво-Могилянська академія і колегії в Переяславі, Харкові та Новгороді-Сіверському, друкарні Києво-Печерської і Почаївської лавр.

Гравюри виготовляли на металі або на дереві (дереворити), а друк їх здійснювали на окремих аркушах паперу. Видатними майстрами гравюри цього часу були Г. Левицький, О. Козачківський, І. Пилипович. Українські гравери були відомі й за межами України, наприклад брати Олександр та Леонтій Тарасевичі, І. Щирський. Поряд з професійними майстрами працювали і народні гравери, які створювали зображення на релігійні, фольклорні, історичні та побутові теми.

Набуває розвитку мистецтво художнього оформлення рукописної книги. Відомим майстром у цьому жанрі був мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський (брат архітектора), який залишив цінні записи про свої закордонні подорожі в 1724-1747 рр. До описів життя, побуту і культури різних країн він додав 150 малюнків.

Живопис України цієї доби поступово починає звільнятися від теологічних канонів. Усталені образи втрачають непорушну величність і зверхність, стають більш земними, реальнішими. Збагачуються й художні засоби митців - посилюються перспективність зображень, об’ємність форм, світлові і колористичні ефекти.

Набуває розвитку портретний живопис. Обов’язковими елементами портретів були символи знатності й могутності роду. Козацька старшина Гетьманщини, замовляючи свої портрети художникам, прагнула наслідувати парадні портрети російських сановників. Відомими художниками цього часу були Іоанн Руткович та Йов Кондзелевич.

Як і раніше, живописців навчали в Києво-Могилянській академії, у Лаврській малярській школі, з 1789 р. - у Київському народному училищі, а також в колегіях. У Києві існував іконописний цех. Потреба в художниках була великою, оскільки вони розписували в храмах стіни, іконостаси, арки, склепіння, двері тощо. Живописці зображали на них не лише події і образи релігійного змісту, але й сцени з повсякденного життя. Серед художників були такі видатні майстри, як Г. Стеценко, В. Боровиковський, С. Строїнський.

Визначні майстри портретного живопису цієї доби О. Антропов, Д. Левицький, В. Боровиковський починали свою мистецьку діяльність в Україні, але після навчання в Санкт-Петербурзі також не повернулися на батьківщину і прославилися вже як «російські живописці». Український художник із Чернігівщини Антон Лосенко став ректором Академії художеств, вдосконалював свою майстерність у Німеччині, Голландії, Франції, Італії. Він помер, не доживши до 40 років. Лука Волинський з Білої Церкви розписував храми у Львові та інших західноукраїнських містах.

Інтер’єр Андріївської церкви. Київ. 1747-1753 рр.

Робота в групах: Ви належите до козацької старшини. Визначте, кого з митців XVIII ст. ви запросите для будівництва і оформлення свого маєтку?

Ужиткове мистецтво

У побутовому житті важливе функціональне призначення мали кераміка, гутне скло, вироби з дерева і металу, а також килимарство і гаптування. В ужитковому мистецтві образи народні майстри брали з життя або із самої природи і малювали так, як підказувала їхня фантазія. На керамічних виробах поряд з квітково-орнаментальними зображеннями з’являються геральдичні мотиви та жанрові сцени. У всіх регіонах України існували свої центри виготовлення керамічних виробів - кожен зі своїми особливостями. На скляних штофах та інших виробах з гутного скла дуже популярними були зображення козаків, музикантів та міфічних тварин.

Високого рівня розвитку досягло ливарництво та ювелірне мистецтво - церковні речі, тарелі, чарки, ложки, оздоблення дзвонів і гармат. Відомими майстрами цього часу були київський - О. Петрович, глухівські - Карно та Йосип Балашевичі, О. Іванович. З дерева виготовляли меблі, посуд та інші речі, прикрашені різьбленням, інкрустацією та живописом.

Музика

Музичне мистецтво України пов’язане з усною народною творчістю, бо думи та історичні пісні серед народу поширювали лірники і кобзарі. Вони ж, як і сопілкарі, скрипалі, цимбалісти, були першими творцями і виконавцями інструментальної музики. У XVIII ст. був поширений кант (псалом) - джерело і зразок для церковної музики. Прикладом канту є виконання жартівливої пісні «Ой під вишнею, під черешнею» в «Наталці Полтавці» І. Котляревського.

У професійній українській музиці важлива роль належала сольній пісні з інструментальним супроводом. Основним підручником з теорії музики, контрапункту, композиції для багатьох поколінь українських музикантів залишалася праця українського композитора М. Дилецького «Граматика музикальна». Музикантів-кобзарів та співаків давала Україні також Запорозька Січ, а на Гетьманщині були навіть музичні цехи при полкових канцеляріях або магістратах. У цей період виникають міські та приватні оркестри, а також капели вищої козацької старшини.

У XVIII ст. в українській музиці відбувається диференціація жанрів, удосконалення музичних інструментів, розвиток народної та професійної музики. Образ козака-бандуриста став класичним в українському мистецтві.

Музичні класи були і в колегіумах, що постачали музичні кадри не лише для України, а й для Росії. Царський указ про створення у Глухові першої музичної школи було видано 1729 р. (її закінчив Дмитро Бортнянський). Пізніше цю школу приєднали до придворної хорової капели в Петербурзі.

У 1751 р. в Глухові збудували окреме приміщення театру, при якому були оркестр, хор, співаки-солісти, навіть існувала велика нотна бібліотека. Капельмейстером у цьому театрі певний час працював композитор і диригент Андрій Рачинський, котрий здобув музичну освіту у Львові.

У музичному мистецтві України, з одного боку, продовжувалися традиції кобзарства, а з іншого - українських музикантів (кобзарів, бандуристів) постійно забирали до Москви, поповнюючи царську придворну хорову капелу. Хорові капели були і в окремих поміщиків.

Хор і оркестр мала Києво-Могилянська академія, у якій навчання музики та співу було поставлено дуже високо. Студенти освоювали гру на різних музичних інструментах та партесний спів. З академії виходили професійні музиканти і співаки, у тому числі видатні Максим Березовський і Артем Ведень - автори теоретичних праць, реґенти і вчителі музики.

Найвидатнішими композиторами цього часу були вже згадані М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель. М. Березовський і Д. Бортнянський вдосконалювали своє мистецтво в Італії, а потім працювали в Санкт-Петербурзі. Д. Бортнянський був капельмейстером столичної придворної капели. Він написав кілька десятків церковних творів, які й сьогодні використовуються в церквах.

Церковна музика також звучить до наших днів не тільки в церквах, але й у світських концертах.

У ній використано мотиви українських пісень і романсів.

На західноукраїнських землях центрами музичного мистецтва були Львів і Перемишль, у якому єпископ І. Снігурський заснував постійний церковний хор, незабаром перетворений у школу для підготовки священиків-композиторів. У світську музику включаються народні галицькі мелодії. З’являються й перші збірники із записами народних мелодій (І. Трутовський, І. Прач).

Цимбаліст. XVIII ст.

Загалом українське мистецтво XVIII ст., що відзначається демократичністю і гуманізмом, досягло високого рівня розвитку, зазнало впливів культур інших народів, але й саме вплинуло на їхню культуру, особливо на російську.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які нові архітектурні стилі з'являються у XVIII ст.?

2. Чи відбулися зміни в архітектурному вигляді міст у XVIII ст.?

3. Чому в XVIII ст. провідне місце в творчості українських майстрів пензля займає портретний живопис?

4. Складіть розповідь про архітектурну пам'ятку XVIII ст., яку ви особисто бачили.

5. Які нові явища з'явилися в українській музиці у XVIII ст.?

1. Чиї мистецькі твори (аматорських чи професійних майстрів) більше впливали на розвиток культури народу?

2. Чому в Російській імперії особливу популярність мали співаки і музиканти з України?

Ключові поняття: бароко, рококо, класицизм, кобзарство, кант.

ДОКУМЕНТ

Прочитайте документ, поміркуйте, чому організацією музичної школи в Глухові опікувалася царська влада?

Розпорядження президента ІІ Малоросійської колегії П.О. Румянцева про відкриття музичної школи в Глухові

Оскільки за іменним її ц. в. указом відкрити в Глухові невелику школу з одним вправним у чотириголосому і партесному співу реґентом, в яку набирати з усієї Малоросії з духовенства, козацьких, міщанських і інших дітей та утримувати завжди в тій школі від двадцяти чоловік, а також знайти дуже кваліфікованих майстрів з іноземців і малоросіян для навчання тих учнів струнній музиці, то Генеральній військовій канцелярії необхідно віддати належне розпорядження, щоб такого реґента, який би був майстром чотириголосого і партесного співу, та інших, хто б міг навчати школярів струнній музиці, знайти, а знайшовши, надіслати до мене, а утримуватися будуть за казенний кошт. грудня 27 дня 1737 р. Переяслав

Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. - К.: Музична Україна, 1980. - Ч. 1. - С. 107-108.

Українська поетеса, авторка пісень і співачка середини XVII ст. Маруся Чурай з Полтавщини прожила всього 28 років, але створила пісні, які стали народними. Серед них «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки», «Ой, не ходи, Грицю». Остання пісня-балада перекладена польською, чеською, німецькою, французькою та англійською мовами.