Підручник з Історії України 8 клас "Швидько 2016" - Нова програма

§9. УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО XVI ст.

1. Які ви знаєте пам’ятки архітектури часів Київської держави та політичної роздробленості?

2. Чи є у вашій місцевості пам’ятки архітектури ХІVV ст.? Поясніть причину їх появи (або відсутності).

Архітектура та містобудування

Особливістю архітектури і містобудування XVI ст. є їх тісний зв’язок з поступовим відродженням міст на великих просторах, зруйнованих татаро-монгольськими ордами, та виникненням нових міст як наслідоком розвитку сільського господарства, ремесла і торгівлі. У заселених місцевостях обов’язково будували храми, які були переважно дерев’яні, а тому не збереглися до наших днів. З іншого боку, турецько-татарська небезпека спричинила активне замкове будівництво. Отже, архітектурні пам’ятки цього періоду поділяються на два типи: оборонні замки і храми та монастирі. Причому останні часто також проектувалися як оборонні споруди.

Ще однією особливістю є те, що замки вимагали тривалої роботи, яка здійснювалася навіть не десятки, а сотні років. Тому багато замків, залишки яких і сьогодні можна бачити, споруджені були головним чином протягом XIV-XVI ст.

У містобудуванні типовою для України була така топографія: на укріпленому пагорбі розташовувався дитинець, де знаходилися владні установи чи проживав власник міста. Навколо нього поселявся посад (ремісники та торговці), який, власне, і формував місто. Це поселення оточувалося смугою валів і ровів, у міру заселення споруджувався інший пояс укріплень.

Замки у XVI ст. виконували як оборонну функцію, так і слугували житловими приміщеннями для власника, його сім’ї та численних слуг. Такі кам’яні замки будували нащадки княжих родин та магнати. Будівельним матеріалом для їх спорудження були камінь, цегла, вапняк, пісковик. Про оборонний характер замків свідчило й те, що вони оточувалися ровами та валами, мали звідні мости, їхні мури були могутніми, а вежі мали бійниці.

Оборонний бастіон Дубнівського замку. ХIVVІ ст.

Руїни Кременецького замку. ХІІІ-ХVІ ст. Сучасне фото

Серед замків, які споруджувалися в ХІVVІ ст., можна назвати Острозький, Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський, Кременецький та ін. Так, князі Острозькі почали зводити замок ще в XIV ст., збудувавши спочатку оборонну башту і кам’яний будинок. У наступні роки оборонні стіни і нові башти прибудовувалися до існуючих елементів укріплень. Одночасно навколо замку виникло й швидко зростало місто та з’являлися церкви. За два століття, доки зводився замок, місто зросло в 10 разів. У процесі заселення будувалися і нові пояси укріплень.

Недалеко від замку сформувався центр міста з ринковою площею і ратушею. А планування вулиць міста визначалося напрямом доріг, які вели на ринок, та конфігурацією оборонних укріплень. По цих дорогах до Острога на ярмарки приїздили купці зі Львова, Молдови, Балкан, Московської держави, а найбільше - з інших міст Речі Посполитої. Захищений і багатий Острог перетворюється на п’яте за значенням місто України після Києва, Львова, Кам’янця-Подільського і Луцька. Очевидно, не тільки власне діяльність князів Острозьких, а й економічна та суспільна активність міщанства перетворили Острог у XVI ст. в провідний культурно-освітній центр з академією і друкарнею.

Надзвичайно цікавою пам’яткою містобудування та архітектурного мистецтва є замок у Кам’янці-Подільському, який будувався протягом XIV-XVI ст. Найбільш ґрунтовні роботи з будівництва і перебудови окремих елементів замку здійснив архітектор Іов Претвич у середині XVI ст. Замість старих зубців він вмурував більш могутні, розширив подвір’я в напрямку мосту на р. Смотрич, вставив у башти багато нових біло-кам’яних одвірків з різьбою. Замок був не лише оборонною спорудою, а й витвором мистецтва. Цікаво, що замок будували майстри різних епох, але він зберігає композиційну і стилістичну єдність. Мистецтвознавці стверджують, що в Україні немає іншої подібної оборонної споруди, яка б так гармонійно вписувалася у ландшафт і була такою співвідносною зі скелястою горою. Мури і башти замку є ніби продовженням скель, на яких вони стоять.

Грандіозною спорудою був Хотинський замок, який почали будувати ще в XIII ст. У XV ст. Хотин тоді належав Молдові, правителі якої продовжували зведення замку. У 1538 р. замок намагалися взяти польські війська, вибухом висадивши в повітря велику ділянку стіни та зруйнувавши надбрамну башту. Однак у 1540-1544 рр. Хотинський замок було відбудовано і розширено. Вражають не тільки розміри замкової споруди, а й декор сіро-білих вапнякових мурів з геометричним орнаментом із червоної цегли.

У першій чверті XVI ст. на українських землях з’явився і став швидко поширюватися ренесансний стиль в архітектурі. Центром будівництва храмів і світських споруд у цьому стилі був Львів. Дослідники пояснюють це тісними торговельними зв’язками Львова з Венецією та існуванням тут венеціанського консульства. При цьому архітекторами споруд даного стилю були як італійці (Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), так і українці (Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука з Пряшева).

Успенська церква. Львів. 1591-1629 рр.

Каплиця Трьох Святителів. Львів. 1578-1591 рр.

Пам’ятками, у яких найповніше втілено естетичні смаки нової стильової епохи, є ансамбль споруд Львівського братства. У цьому стилі було збудовано вежу Успенської церкви та ансамбль будинків на площі Ринок. Так, Петро Красовський у другій половині XVI ст. збудував у Львові дзвіницю Вірменського собору, Чорну кам’яницю, каплицю Трьох Святителів. Петро Лука в 30-40-ві роки реставрував Львівську ратушу та збудував Луцький замок. Архітектор Амвросій Прихильний у 1582 р. збудував у Львові синагогу та власний кам’яний будинок. На Закарпатті дуже поширеною була дерев’яна архітектура.

У Києві, Чернігові, Переяславі, Каневі також велося церковне будівництво в стилі ренесансу, але не з таким розмахом, як на правобережних і західноукраїнських землях. У житловому будівництві як будівельний матеріал використовували переважно дерево. Тому житлові будівлі того часу до наших днів не збереглися.

Образотворче мистецтво

Цьому періоду властиве художнє використання народних і релігійних традицій. Церковне малярство на українських землях було таке розвинене, що польські королі доручали українським майстрам розписувати храми в Польщі.

Фрагмент іконостаса Святодухівської церкви. Рогатин. 1598 р.

Робота в групах: Уважно розгляньте фрагмент іконостаса. Які сюжети на ньому зображено?

Фрески українських майстрів там збереглися в багатьох храмах. Одним із найбільших центрів малярства був Львів, де поруч із іконописом розвивався портретний живопис. У Львові був окремий ремісничий малярський цех.

Оскільки живопис у цей час безпосередньо пов’язаний з розписами храмів, то саме це мистецтво залежало від розмаху будівництва культових споруд. Мистецтвознавці стверджують, що українські митці цього періоду поступово звільняються від суворих приписів візантійської манери художнього зображення, від візантійської статики й урочистості. Написані в цей час ікони мають індивідуальний стиль майстра, розмаїття барв, сміливість малюнка, більшу реалістичність.

З поширенням Ренесансу місцеві художні школи переймають риси італійської, німецької і нідерландської мистецьких шкіл. Ці зміни проявляються у портретах львівських багатих міщан - К. Корнякта, І. Красовського (один із керівників Львівського братства) та ін. Хоча більшість майстрів невідома, але деякі імена дослідникам вдалося встановити: Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.

У XVI ст. подальшого розвитку набуває графіка. Рукописні, а згодом і друковані книги прикрашали заставками, кінцівками, великими орнаментованими літерами. Ренесансовий стиль вплинув і на цей вид мистецтва. Так, мініатюри Пересопницького євангелія з рослинним орнаментом нагадують кращі зразки італійського орнаменту доби Ренесансу.

Поява друкарства спричинила і розвиток граверства, осередками якого були Львів і Острог. Так, львівський гравер

Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.

Набуває розквіту також різьблення по каменю і по дереву. Дерев’яне різьблення в храмах особливо широко використовувалося в іконостасах. Різьблення як поширений вид народного мистецтва застосовувалося для оздоблення одвірків, вікон, стель у храмах та житлових будинках.

Розвивалося також ужитково-побутове мистецтво - виготовлення кераміки, обробка дерева і металів, інкрустація, відливка дзвонів, виготовлення зброї тощо. Значного розвитку в цей час досягає ювелірне ремесло (інкрустація золотом і сріблом). Зокрема, у Львові наприкінці століття налічувалося 30 ювелірів. Ювелірне мистецтво проявлялося у двох стилях - західному і східному. Східний (турецький) стиль був дуже популярним серед магнатів і шляхти, які замовляли інкрустацію оправ до шабель, сідел та кінської збруї.

Апостоли Іоанн і Петро. Ікона XVI ст.

Персні. ХVІ-ХVII ст.

Усна народна творчість

Усна народна творчість розвивалася на основі традицій Київської держави та їх поєднання з новими сюжетами, продиктованими політичним становищем українських земель, зокрема боротьбою народу проти турецько-татарської агресії.

Характерною особливістю народних дум як одного з видів усної творчості є, по-перше, відображення реальної дійсності, по-друге, вони мають велике виховне значення. Теми більшості дум - це любов до Батьківщини, дружба і братерство, товариський обов’язок, подвиги синів українського народу в боротьбі з ворогами.

Деякі думи мають повчальний характер, відображаючи високе етичне ставлення до родини, погляди народу на родину, ставлення до батьків тощо.

Зародилися думи в козацькому середовищі, а вперше згадуються на початку XVI ст. За тематикою і сюжетами найдавнішими є думи про боротьбу з турецько-татарською агресією: «Втеча трьох братів із города Азова із турецької неволі», «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка» та інші. Поряд з думами важливе місце в українській усній народній творчості посідають історичні пісні. Народні пісні й думи виконували кобзарі та лірники, які співали їх по всій Україні.

Музика

Поряд з розвитком образотворчого мистецтва відбувався процес становлення професійної музики. Цьому сприяло те, що в братських школах обов’язковими предметами були церковний спів по нотах і музична грамота. Підготовка в школах реґентів церковних хорів, учителів співу й музикантів давала змогу зберігти українську культуру в умовах полонізації.

У XVI ст. в деяких церквах України вже існував багатоголосий спів, який наприкінці століття узаконив константинопольський патріарх. Недосконалу крюкову нотацію замінило нотно-лінійне письмо на п’ятилінійному нотному стані, що давало змогу точніше фіксувати багатоголосі музичні твори.

Зароджується і світська музика в таких її жанрах, як міська побутова пісня, цехова інструментальна й театральна музика. На зразок ремісничих у містах існували музичні цехи, члени яких грали на весіллях і святах.

Витоки театрального мистецтва

Власне театр як вид мистецтва має дуже глибоке коріння. Досить згадати античні Грецію і Рим, пам’ятки архітектури та драматичної літератури, які дійшли до наших днів. На східнослов’янських теренах ще в дохристиянські часи існували обрядові дійства («ігрища») символічного характеру, у яких поєднувалися слово, пісня, рух, дія персонажа. Після прийняття християнства багато з тих обрядових ігрищ збереглися як народні звичаї, часто з припасованими до них новими релігійними тлумаченнями.

Оскільки існували зв’язки Київської держави з Візантією, то іноді князі запрошували звідти так званих скоморохів, які розважали глядачів різними веселими або сатиричними сценками. Із часом, очевидно, з’явилися скоморохи місцевого походження, які мандрували від міста до міста, даючи «вистави» глядачам, маючи особливий успіх у них на ярмарках. Дослідники стверджують, що останні згадки про скоморохів на українських землях відносяться до XVI ст.

Завдяки відносно тісним, як на той час, культурним зв’язкам України з європейським світом (згадаймо українських студентів в університетах Європи) в українських містах з’являються мандрівні актори. Однак театр в його істинному значенні в Україні виник дещо пізніше - наприкінці XVI - на початку XVII ст.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Який вид архітектури і чому переважав у XVI ст.?

2. Чому архітектурні пам'ятки XVI ст. сконцентровані на правобережних і західноукраїнських землях?

3. У яких храмових елементах поєднуються різні види мистецтва?

4. Спробуйте встановити зв'язок між розвитком портретного живопису й братствами.

5. Що таке іконостас і чому йому приділялася велика увага як витвору мистецтва?

1. Чи є щось спільне в архітектурі храмів і замків України XVI ст.?

2. Чому в братських школах була обов’язковою навчальна дисципліна «Церковний спів по нотах»?

Ключові поняття: графіка, гравюра, нотно-лінійне письмо, кант, іконостас, оборонні замки, Ренесанс, фреска.

ДОКУМЕНТ

Про що свідчить наведений уривок з документа і чому Привілей видав католицький єпископ, а не король?

Із Привілею 1596 р. львівського католицького архієпископа Д. Соліковського, виданого малярському ремісничому цехові

Постановляємо, що усі братства і товариства художників, коли вони не створені згідно з приписами і в послухові католицькій церкві, треба розпустити. Бо хто ж не бачить, що товариства схизматиків порушують церковний лад і підривають послух римському костьолу, який єдиний є католицьким. Маючи це на увазі, признаємо недопустимим, щоб невільні й уперті користувалися тими самими, що й вільні, свободами та привілеями, бо могло би здаватися, що через спільне життя й користування спільною з католиками свободою вони утверджуються у своїй облуді...

Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в ХІVVІІ ст. - К., 1983. - С. 56.

Наприкінці XVI ст. у Краківському університеті викладали 13 професорів-українців.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI ст.»

1. Острозька греко-слов’янська колегія була відкрита в...

А 1572 р. Б 1576 р. В 1581 р.

2. Острозька біблія була надрукована в...

А 1572 р. Б 1576 р. В 1581 р.

3. Що відбулося раніше: запровадження реєстрового козацтва чи відкриття Львівської братської школи?

4. Що відбулося раніше: утворення Речі Посполитої чи Реформація в Європі?

5. Дайте визначення поняття:

Магнат - це...

Ставропігія - це...

6. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А І Литовський статут Б відкриття Львівської братської школи

В перша писемна згадка про українських козаків

Г Люблінська унія

7. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А «Устава на волоки»

Б І. Федоров у Львові видав Апостол і Буквар

В ІІІ Литовський статут

Г повстання Криштофа Косинського

8. Напишіть речення, вставивши пропуски

А. У ____ році Северин ____очолив козацько-селянське ____ .

Б. ____ євангеліє - пам’ятка літератури України, написана в 1556- ____ рр. «живою мовою.

9. Причинами укладення Люблінської унії є...

10. Охарактеризуйте розвиток архітектури України у XVI ст.

11. Укажіть головні ознаки розвитку освіти України у XVI ст.

12. Яке значення мав розвиток книгодрукування для українських земель у XVI ст.?