Біологія. 9 клас. Шаламов

§ 45. Еволюція людини

Перші примати були схожі на мишей

Еволюція приматів, що привела до виникнення сучасних людей, розпочалася наприкінці крейдового періоду, приблизно 70 млн років тому. Перші примати, такі як пургаторіус, були невеличкими тваринами, які за зовнішнім виглядом нагадували мишей (рис. 45.1). Однак уже тоді в них були закладені особливості будови та поведінки, що визначили подальшу еволюцію приматів. На відміну від інших тогочасних ссавців, вони вели переважно деревний спосіб життя, поєднаний зі стрибанням із гілки на гілку. Крім того, перші примати були активніші в денний час і в пошуках їжі орієнтувалися більше на зір, ніж на нюх. Саме тому зараз примати мають гарний кольоровий зір (на відміну від більшості ссавців), добре визначають відстань між об’єктами (важливо під час стрибання з гілки на гілку), а також мають хапальну кисть — нею можна зачепитися за гілку під час приземлення. Треба також зазначити, що в раціоні ранніх приматів переважали фрукти — доволі калорійна їжа, їх треба з’їсти не так багато, щоб насититися. Отже, на харчування вони витрачали небагато часу, на відміну, скажімо, від корови, яка змушена їсти траву весь день. Вивільнений час сприяв розвитку соціальної поведінки.

Рис. 45.1. Пургаторіус

Походження людиноподібних мавп пов’язане з життям на відкритій місцевості

Приблизно 25 млн років тому з’явилися перші людиноподібні мавпи — проконсули, що мешкали в Африці в дощових тропічних лісах (рис. 45.2). Але близько 12 млн років тому сталася глобальна зміна клімату: він став сухішим, а безкраї тропічні ліси змінилися трав’яними саванами. Частина людиноподібних мавп продовжила жити в залишках екваторіальних лісів — серед їхніх нащадків є сучасні шимпанзе та горили. А інша група людиноподібних мавп пристосувалася до життя в саванах. При цьому вони перейшли до пересування на двох ногах — такий спосіб виявився для приматів зручнішим, адже вони тепер жили на відкритій місцевості.

Австралопітеки поєднували ознаки мавп і людей

Австралопітеки з’явилися в Африці приблизно 7 млн років тому. Вони були перехідною формою тому, що поєднували в собі ознаки будови людиноподібних мавп і людей (рис. 45.3). Будова їхнього черепа була більш «мавпячою», тоді як решта скелета більш прогресивна та адаптована до двоногого переміщення. Насправді перші австралопітеки не були повною мірою прямоходячими: вони могли ходити і на двох ногах, і на чотирьох кінцівках, а також лазити по деревах.

Рис. 45.2.

А. Проконсул — предок сучасних людей і людиноподібних мавп. Б. Викопний череп проконсула.

Рис. 45.3. Австралопітек

Рис. 45.4.

А. Людина вміла. Б. Людина прямоходяча.

Близько 4 млн років тому виникли грацильні австралопітеки. Вони були вже повністю прямоходячими, але за будовою черепа та об’ємом мозку ближчими до мавп, аніж до сучасних людей. Приблизно 2,6 млн років тому грацильні австралопітеки поклали початок двом еволюційним лініям — масивним австралопітекам та людям (Homo). Масивні австралопітеки представляли альтернативний шлях розвитку людиноподібних мавп — спеціалізацію на харчуванні грубою рослинною їжею. Для цього в них розвинулися великі щелепи та потужна жувальна мускулатура. Але їхня еволюція обірвалася, і близько 1 млн років тому масивні австралопітеки вимерли.

Перші представники роду Homo є нащадками австралопітеків

Перші Homo з’явилися в Африці 2,6 млн років тому й були нащадками грацильних австралопітеків. Першим представником роду вважається людина вміла (рис. 45.4, А). Вона мала більший об’єм мозку та активно виготовляла знаряддя праці. У подальшому в людей спостерігалося збільшення об’єму мозку, а також зміна форми кисті, зумовлена трудовою діяльністю. Приблизно 1,7 млн років тому виникає людина працююча. Знаряддя праці стають усе складнішими, людина починає використовувати вогонь, з’являються рукотворні житла. Ці вміння дають змогу людині залишити межі Африки та почати розселення Євразійським материком. Тропічну зону тим часом заселила людина прямоходяча (рис. 45.4, Б).

Пізні представники роду Homo живуть і донині

Приблизно 400 тисяч років тому люди перемістилися в зону помірного клімату. Першою була людина гейдельберзька (рис. 45.5, А). Це був прогресивний вид давньої людини, що знову проник до Африки та витіснив людину прямоходячу з тропічної зони. Там він дав початок сучасній людині розумній — Homo sapiens. Водночас на території Європи від гейдельберзької людини виник неандерталець (рис. 45.5, Б), а в Азії — денисівець1. Неандертальців можна вважати корінним населенням Європи, оскільки саме в ній вони з’явилися. Об’єм мозку неандертальця такий самий, як об’єм мозку сучасної людини. У неандертальців також виражені надбрівні дуги та наявна міцна статура. Однак людина розумна поширилася з Африки та витіснила всіх інших людей, заселивши пізніше всю планету. Як з’ясувалося завдяки розшифруванню геномів, людина розумна не лише витісняла неандертальців2 і денисівців, а й змішувалася з ними.

Рис. 45.5.

А. Гейдельберзька людина. Б. Неандерталець.

Рис. 45.6. Європеоїдна раса характеризується великим фенотиповим різноманіттям

Так, дані генетичного аналізу сучасних людей показують, що в європейців та азіатів є приблизно 2,5 % неандертальських генів, а в населення островів Тихого океану є домішка денисівських генів. Тому сучасні люди несуть у собі частину генів інших вимерлих представників роду Homo.

Також серед давніх людей знаходять деякі тупикові гілки: види, на яких еволюція обірвалася. Найцікавіша з-поміж таких гілок — людина флореська. Ці люди жили на острові Флорес в Індонезії приблизно 18 тисяч років тому, тобто одночасно із сучасною Людиною розумною. Їхній зріст становив 1 м, а розмір мозку 400 г — менше, ніж у шимпанзе. Проте ці люди могли виготовляти кам’яні знаряддя праці. Вважають, що предки флореських людей (найімовірніше, люди прямоходячі) потрапили на острів Флорес близько 1 млн років тому. Відтоді історія флореських людей — історія регресу та деградації. Вражає, що, незважаючи на зменшення розміру мозку та явний регрес інтелектуальних здібностей, вони змогли зберегти частину культури, а також техніку виготовлення знарядь праці.

Раси сучасної людини належать до одного виду — Людини розумної

Сучасна людина є не тільки найчисленнішим видом людей, що колись існував, а й найрізноманітнішим. Історично склалося так, що групи людей, які мешкали в певних географічних регіонах і зазнавали ізоляції впродовж десятків тисяч років, сформували раси — групи популяцій, особини яких характеризуються подібністю спадкових ознак, що виявляються ззовні у фенотипі. Наразі вчені виокремлюють від трьох до семи основних рас.

1 Багато сучасних дослідників розглядають гейдельберзьку людину, неандертальця, денисівця та сучасну людину як підвиди Homo sapiens.

2 Є вагомі підстави вважати, що у вимиранні неандертальців значну роль відіграли вулканічні виверження: практично синхронні виверження в Апеннінах та на Кавказі спричинили в Європі вулканічну зиму. До того моменту, коли сучасні люди прийшли до Європи, неандертальців уже майже не було.

Рис. 45.7. Представники американоїдної (А) та монголоїдної (Б) рас

Європеоїдна раса. Характеризується витягненим обличчям із носом, що виступає вперед. Колір шкіри варіюється від білого до чорного. Біла шкіра дає змогу краще поглинати ультрафіолетове випромінювання, необхідне для синтезу вітаміну D за умов поганої освітленості. Волосся зазвичай пряме, розріз очей широкий, губи тонкі. Колір волосся та очей різниться дуже сильно (рис. 45.6). Вихідний ареал: Європа, Передня та Мала Азія, Північна Африка, півострів Індостан.

Американоїдна раса. Представлена корінним населенням Америки, що дісталося туди через Берингову протоку з Євразії. Характерні риси: високе велике обличчя із широкою нижньою щелепою; доволі широкий розріз очей; сплощеність обличчя помітно менша, ніж у монголоїдів, але більша, ніж в інших рас; ріст бороди та вусів слабкий (рис. 45.7, А). Часто об’єднується із власне монголоїдною расою до азійсько-американської.

Рис. 45.8. Представниця негроїдної (А) та представник австралоїдної (Б) рас

Монголоїдна раса. Для представників монголоїдної раси характерні широке плоске обличчя з вилицями, що видаються, вузький розріз очей (рис. 45.7, Б). Волосся темне, пряме, жорстке, у чоловіків ріст волосся на обличчі та тілі незначний. Центр походження — Азія.

Негроїдна раса. Єдина серед рас, що не зазнала на собі генетичного впливу неандертальців. Серед усіх інших рас має найбільше генетичне різноманіття — становить приблизно 90 % генетичного різноманіття сучасного людства. Характерні темна шкіра, сильно кучеряве волосся, дуже широкий ніс, товсті губи (рис. 45.8, А). Центр походження — Африка.

Австралоїдна раса. Представлена корінним населенням Австралії. Характерні масивний череп із вираженими надбрівними дугами, великими щелепами та великими зубами, темна шкіра, широкий ніс, а також сильний ріст бороди та вусів (рис. 45.8, Б).

Поміркуймо

Знайдіть одну правильну відповідь

1. Виникнення розвиненого кольорового зору в приматів пов’язане з

  • А життям на деревах
  • Б потребою стрибати з гілки на гілку
  • В нічним способом життя
  • Г пошуком їжі візуально
  • Д активною соціальною поведінкою

2. Такі ознаки, як темна шкіра, широкі очі, вузький ніс і пряме волосся, характеризують расу

  • А європеоїдну
  • Б монголоїдну
  • В негроїдну
  • Г австралоїдну
  • Д індіанську

3. Правильна послідовність предків людини, починаючи з найдавнішого:

  • А пургаторіус, неандерталець, гейдельберзька людина
  • Б людина вміла, людина прямоходяча, проконсул
  • В грацильний австралопітек, проконсул, людина прямоходяча
  • Г проконсул, людина вміла, австралопітек
  • Д людина працююча, денисівець, людина розумна

4. Перехід від людиноподібних мавп до роду Люди стався в результаті

  • А переходу до прямоходіння
  • Б зменшення площі тропічних лісів
  • В формування вміння виготовляти знаряддя праці
  • Г переселення австралопітеків до Євразії
  • Д схрещування між видами

5. Основним предком європеоїдної раси з-поміж представників роду Люди є

  • А австралопітек
  • Б людина прямоходяча
  • В людина розумна
  • Г денисівець
  • Д неандерталець

Сформулюйте відповідь кількома реченнями

6. Якими особливостями своєї анатомії та фізіології людина завдячує першим приматам?

7. Які предки сучасної людини жили на території Європи? Скільки разів люди «заселяли» Європу?

8. Як в ході еволюції людини змінювалися будова тіла та соціальна поведінка?

9. Схарактеризуйте основні причини формування різних рас людини.

10. Чому в умовах клімату Африки в представників негроїдної раси сформувалося кучеряве волосся?

Знайди відповідь і наблизься до розуміння природи

11. Чому перехід до прямоходіння в умовах збільшення площі саван сприяв виживанню австралопітеків?

12. Порівняй різні гіпотези виникнення прямоходіння в предків людини. Чи можливе поєднання цих гіпотез?

13. Різні антропологи виокремлюють різну кількість людських рас. Яка причина такої неоднозначності? Чи має сенс поняття раси в сучасному світі?

Дізнайся самостійно та розкажи іншим

14. Опиши шляхи розселення людини розумної світом. Коли та які регіони було заселено?

15. Як змінилася будова скелета людиноподібних мавп у результаті переходу до прямоходіння?

16. Схарактеризуй відоме на сьогодні еволюційне дерево людини. Чому на ньому так багато тупикових гілок?