Наочний довідник. Історія України 7-9 клас

Тема 9. Наддніпрянська Україна на початку XX ст.

Економічний розвиток

Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку XX ст.

Промисловість

Сільське господарство

• Концентрація виробництва

• Утворення монополій

• Формування промислової спеціалізації регіонів

• Значний вплив іноземного капіталу

• Вищі темпи розвитку порівняно із загально-імперськими

• Перетворення Наддніпрянщини на один з головних промислових регіонів імперії

• Збереження великими поміщицькими латифундіями своїх позицій

• Перетворення землі на товар спричинило майнову диференціацію селянства

• Майнове розшарування селянства мало характер різкої поляризації

• Посилилася експлуатація народних мас

• Загострення проблема аграрного перенаселення

Найбільші монополістичні об’єднання, які діяли в Наддніпрянській Україні на початку XX ст.

Назва

Вид

Рік заснування

Господарська спеціалізація

«Всероссийское общество сахарозаводчиков»

Синдикат

1897

Виробництво і продаж цукру

«Продамет»

Синдикат

1902

Виготовлення і продаж металопродукції

«Продуголь»

Синдикат

1904

Видобуток і продаж вугілля

«Урожай»

Синдикат

1907

Виробництво і продаж сільськогосподарських машин та знарядь

« Продаруд»

Синдикат

1908

Видобуток і продаж залізної руди в Криворізькому басейні

«Ропит»

Трест

1902

Пароплавство на Чорному та Азовському морях

«Паровозний союз»

Синдикат

1907

Паровозобудування

«Продвагон»

Синдикат

1907

Виготовлення і продаж вагонів

«Проволока»

Синдикат

1908

Виготовлення і продаж дроту

« Наваль-Россуд»

Трест

1912

Суднобудування

«Трубопродаж»

Синдикат

1902

Виготовлення і продаж труб

«Гвоздь»

Синдикат

1903

Виготовлення і продаж цвяхів

Внесок Наддніпрянської України до загальноімперського виробництва продукції станом на 1913 р.

Створення українських політичних партій

Політизація українського національного руху в Наддніпрянській Україні

Українські політичні партії Наддніпрянщини на початку XX ст.

Брошюра М. Міхновського «Самостійна Україна»

Основні ідеї

Мета партії

Створення політично незалежної української держави

Новий лідер національного руху

Інтелігенція третьої хвилі, яка на відміну від першої (Чарторийські, Вишневицькі) і другої (Безбородьки, Прокоповичи) служить своєму народові

Спосіб досягнення поставленої мети

«Боротьба кривава і безпощадна»

Основні принципи боротьби за національну українську державність

«Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас»

«Україна для українців»

«Поборемо або вмремо»

Україна напередодні та в роки російської революції 1905—1907 рр.

Причини російської революції 1905—1907 рр.

Причини революції

• Зволікання влади з остаточним вирішенням аграрного питання

• Жахливі умови праці більшості робітників

• Падіння авторитету влади внаслідок поразки в російсько-японській війні 1904—1905 рр.

• Прагнення підприємницьких кіл до участі в управлінні державою

• Національне гноблення неросійських народів

Завдання і рушійні сили російської революції 1905—1907 рр.

Періодизація російської революції 1905—1907 рр.

Період

Характерні риси

Січень—жовтень 1905 р.

• Розвиток революції по висхідній

• Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру

• Активізація та взаємовплив селянського, робітничого і національно-визвольного рухів

• Виникнення робітничих рад, профспілок та політичних партій в результаті розгортання політизації і самоорганізації суспільства

Жовтень—грудень 1905 р.

• Розвиток революції досяг найвищої точки

• Початок легального діалогу між опозицією і владою після публікації Маніфесту 17 жовтня

• Розмежування політичних сил у країні на прибічників і противників продовження боротьби

• Початок формування багатопартійної системи

• Організація крайньо лівими силами (анархісти, більшовики, есери) хвилі збройних повстань у грудні 1905 р.

Січень 1906 р.— червень 1907 р.

• Період поступового спаду революційної боротьби

• Влада переходить у наступ проти революційних сил — арешти, обшуки, каральні експедиції тощо

• Переважна більшість політичних партій припинила свою легальну діяльність

• Помітне зменшення кількості робітничих і селянських виступів

• Ліві сили переходять до терористичних форм боротьби

• Спроби опозиції продовжувати боротьбу в Державній думі парламентськими методами

Діяльність українських парламентських громад у І та II Державних думах

Питання для характеристики

1 Державна дума

II Державна дума

Період діяльності

27 квітня — 8 липня 1906 р.

20 лютого — 2 червня 1907 р.

Усього депутатів

497

518

Серед них депутати, обрані з дев’яти українських губерній

102

102

Дата створення Української парламентської громади

1 травня 1906 р.

4 березня 1907 р.

Кількість депутатів — членів Української парламентської громади

45

47

Друкований орган

«Украинский вестник»

«Рідна справа — Вісті з Думи»

Поліграфічна платформа

Вимоги надання Україні політичної автономії в її етнографічних межах, запровадження української мови в школах, судових та адміністративних органах

Перебудова імперії на конституційних засадах, національно-територіальна автономія України, амністія політичним в’язням, свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізація школи, судочинства і церкви

Результати та значення російської революції 1905—1907 рр.

Результати та значення

• Завершилася поразкою і не привела до розв’язання основних протиріч у розвитку країни

• Спонукала уряд до проведення низки реформ, сприяла активізації соціально-політичного життя та розгортанню національно-визвольних рухів народів Російської імперії

• Відіграла позитивну роль для українського руху. Було скасовано Емський указ, з’явилася україномовна преса, розгорнули діяльність різні українські організації

• Скасовано викупні платежі селян за землю, запроваджені 1861 р.

• Перше набуття досвіду парламентської діяльності українцями Наддніпрянщини

Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр.

Земельна реформа П. Столипіна

Національна політика російського царизму в 1907—1914 рр.

Основні особливості

• Заборонено викладання українською мовою у тих школах, де воно було самовільно запроваджене в період революції. Скасовано циркуляр міністра освіти від 1906 р., за яким учителям дозволялося пояснювати учням української мовою те, що вони не зрозуміють

• Спеціальним циркуляром міністра освіти вчителям заборонялося розмовляти з учнями українською мовою поза межами школи і в позаурочний час. У школах заборонялося співати українські пісні, декламувати вірші української мовою, виконувати національні мелодії

• Під тиском властей припинили діяльність київська, одеська, чернігівська, полтавська, ніжинська та інші «Просвіти», українські клуби, товариства тощо

• Комітет у справах друку заборонив вживати на сторінках періодичної преси та будь-яких інших виданнях терміни «Україна» та «українських народ»

• 1908 р. в Києві було створено «Клуб російських націоналістів», що мав «вести суспільну і культурну війну проти українського руху на захист основ Російської держави в Україні»

• Циркуляром від 20 січня 1910 р. заборонялося реєструвати будь-які товариства і видавництва, створені «іноземцями»

• Відновлено примусове виселення євреїв з місцевостей, де їм не дозволялося проживати, припинене в 1904—1906 рр.

Українське питання в III та IV Державних думах

Ill Державна дума

IV Державна дума

• Березень 1908 р. Обговорення законопроекту про введення української мови в початкових школах. Не був прийнятий

• Жовтень 1910 р. Повторний розгляд питання впровадження української мови у початковій школі. Не був прийнятий

• Грудень 1909 р. Законопроект про запровадження рідної мови в місцевих судах. За результатами голосування використання української мови в судочинстві було заборонено

• Червень 1913 р. Фракції кадетів і трудовиків внесли запит до уряду з приводу переслідування в Україні українських громадських установ

• Лютий 1914 р. Фракції трудовиків, кадетів, октябристів, а згодом і соціал-демократів у своєму запиті до уряду звинуватили міністра внутрішніх справ, що заборонив святкувати 100-річчя від дня народження Т. Шевченка, у перевищенні своїх владних повноважень

Основні вимоги, сформульовані в «українській платформі» Товариства українських поступовців у квітні 1912 р.

Вимоги поступовців

• Запровадження загальної освіти українською мовою

• Викладання української мови, літератури та історії як окремих предметів у середніх і вищих навчальних закладах

• Запровадження української мови в церкві, судах і громадських організаціях

• Скасування заборони на ввезення із-за кордону літератури, виданої українською мовою