Наочний довідник. Історія України 7-9 клас

Тема 7. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в другій половині XIX ст.

Соціально-економічне становище. Формування ринкових відносин

Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини і Закарпаття в другій половині XIX ст.

Особливості

• На західноукраїнських землях не спостерігалося бурхливого зростання продуктивних сил, як в інших частинах імперії Габсбурґів

• Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття зберігали аграрний характер економіки. Більшість самодіяльного населення краю була зайнята в сільському господарстві

• Розвиток економіки на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості західних і центральних провінцій імперії

• В економічній структурі імперії Габсбурґів західноукраїнським землям відводилася роль ринку збуту готових товарів і джерела надходження сировини та робочої сили до індустріально розвинених провінцій

• Імперський уряд фактично не вживав ніяких заходів для розвитку промисловості в Західній Україні. Західноукраїнським підприємцям не надавалися податкові пільги, якими користувалися у західних провінціях

• Доступ західноукраїнським товарам на ринки Австро-Угорщини та сусідніх країн був фактично закритий. Водночас існували пільги для вивезення з краю сировини і напівфабрикатів

• Наприкінці XIX ст. іноземний капітал посилив свої позиції в західноукраїнській економіці. Це були перш за все сфери торгівлі, банківська справа, нафтовидобувна і лісозаготівельна галузі промисловості

• В аграрній сфері рівень розвиту сільськогосподарського виробництва краю був найнижчим в імперії

• Західноукраїнське селянство постійно страждало від малоземелля, що спричиняло масову трудову еміграцію

Професійна структура населення західноукраїнських земель та центральних провінцій Австрійської імперії

У Закарпатті 85 % населення працювало в сільському господарстві, 10 % — у промисловості та на транспорті.

Землекористування на західноукраїнських землях

Розшарування селянства на західноукраїнських землях

Початок масової трудової еміграції західних українців

Суспільно-політичний розвиток у 60 — першій половині 70-х рр. XIX ст.

Наслідки конституційних реформ 60-х рр. XIX ст. в Австрійській імперії для її народів

Наслідки реформ

• Створили міцний фундамент для розгортання національно-визвольного руху

• Утвердження парламентаризму поступово змінювало суспільну психологію

• Маси населення з мовчазних підданих перетворювалися на співносіїв влади, громадян

• Українському рухові було надано новий імпульс. Декларування, хоч і формальне, рівності всіх народів імперії пробуджувало національну гідність — першу необхідну підставу національного відродження, давало законну основу домагатися всіх належних народові прав

• Усім народам імперії було відкрито шлях до здобутків європейської демократії, стимулюючи, а подекуди просто змушуючи слабших до прискореного розвитку, аби зрівнятися з політично сильнішими

Основні напрямки українського руху в 60—90-х рр. XIX ст.

Домінування старорусинського напрямку в українському русі Галичини в 50—70-х рр. XIX ст.

Основні причини

• Посилення польських позицій у Східній Галичині, зневіра русинів у справедливості австрійського цісаря

• Зневіра прибічників руху у власні сили спричинила пошук надійної опори в боротьбі за свої права. Такою опорою вбачалася Росія

• Поширення у 60—80-х рр. XIX ст. серед значної частини галицьких селян наївної віри в російського царя, який вижене євреїв, покарає поляків, відбере землю у панів і роздасть її селянам

• Досить консервативний характер усього українського суспільства в Східній Галичині

• Дієва допомога росіян австрійській владі в придушенні угорської революції 1848—1849 рр. спричинила поширення поглядів, що росіяни — це близькі й зрозумілі люди і, разом із цим, могутня сила

• Поширення ідеї панславізму — про особливу роль слов’ян в історії і необхідність їх об’єднання в єдину державу

• Падіння авторитету імперської влади після поразок австрійців у війнах 1959 і 1866 рр.

• Загострення відносин між Австро-Угорщиною та Росією

Етапи народовського руху

Період

Характеристика

1860 1879 рр.

Ідейне оформлення руху. Активна культурно-освітня діяльність, спрямована на пробудження національної свідомості українців

1879—1890 рр.

Організаційне оформлення руху. Активна політична діяльність, спрямована на здобуття прихильників своїх програмних принципів серед галицьких українців

Діяльність москвофілів і народовців у Східній Галичині у 60-ті — першій половині 70-х рр. XIX ст.

Москвофіли

Народовці

• На хвилі зростання антипольських настроїв перебрали на себе керівництво в громадсько-культурних установах Львова — Ставропігійному інституті, Народному домі, Галицько-Руській матиці та «Руській бесіді», заснованій народовцями 1861 р.

• Розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність: створювали читальні, бібліотеки, школи, кооперативи, різноманітні товариства, вели боротьбу проти пияцтва

• Започаткували видання серії популярних книжок для селян «язичієм»

• 1870 р. заснували свою політичну організацію «Руську раду», яка мала захищати права та інтереси українців Галичини

• Створили потужну видавничу базу. Видавали журнал «Слово» (орган Руської ради), газету «Руська рада»

• Розпочали свою діяльність зі спроб заснувати власні періодичні видання і створити українські громади (на зразок Київської громади) зі студентів та старшокласників Львова. 1863 р. у Львові було засновано першу таємну громаду «Молода Русь»

• Видавали журнали «Вечорниці», «Мета», «Нива», «Русалка»

• Розпочали створення власної мережі культурно-освітніх установ. 1861 р. було засновано «Руську бесіду», а згодом її театр

• 1868 р. створили культурно-освітнє товариство «Просвіта», яке повинне було своєю діяльністю « зал ожити будучність нашої народності»

• 1873 р. створили у Львові Літературне товариство ім. Т. Шевченка

Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині 70—90-х рр. XIX ст.

Діяльність галицьких народовців у другій половині 70—80-ті рр. XIX ст.

Дата

Подія

1879 р.

Заснування газети для селян «Батьківщина» (головний редактор Ю. Романчук)

1880 р.

Заснування щоденної української газети «Діло», на противагу старорусинському журналу «Слово» (головний редактор В. Барвінський). Скликання у Львові перших українських масових зборів (віча), на яких обговорювалося становище і потреби українського суспільства

1882 р.

Укладення угоди між старорусинами і народовцями, що визначала принципи узгодженої діяльності у справах «спільних усім русинам»

1885 р.

Заснування власної політичної організації «Народна рада» (перші збори відбулися 2 лютого 1888 р.)

Радикальна течія в українському русі Галичини

Дата

Подія

1876 р.

М. Павлик та І. Франко стало редагувати журнал «Друг». Відмовилися від «язичія», на якому він видавався раніше, і перейшли на народну українську говірку

1877—1878 рр.

Судовий процес проти І. Франка та його товаришів за звинуваченнями в здійсненні підривної діяльності через пропаганду соціалістичних ідей

1880 р.

Створення першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП)

1895 р.

Уперше у книзі Ю. Бачинського «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена») висунуто й аргументовано постулат єдиності українських земель і політичної самостійності України

«Нова ера» в україно-польських відносинах у Галичині та її наслідки

«Нова ера» — україно-польське порозуміння, досягнуте в Галичині 1890 р. під тиском віденської та київської сторін.