Правила ведення робочої карти. Трофименко

Розділ 2. Підготовка карти до роботи

Підготовка карти до роботи складається з вибору, оцінювання, склеювання, складання та піднімання її топографічної основи.

2.1. Вибір карти

Як робоча карта командира артилерійського (ракетного) підрозділу можуть використовуватися карти масштабів 1:25 000, 1:50 000 та 1:100 000. Вибір масштабу карти залежить від умов, характеру та змісту бойових завдань, які буде виконувати підрозділ.

Найбільш точною картою є топографічна карта масштабів 1:25 000 та 1:50 000 (точність вимірювання до 25 та 50 м). Тому її доцільно використовувати для детальних розрахунків, особливо пов'язаних із плануванням і здійсненням вогневого ураження противника, інженерного обладнання рубежів, районів та позицій, форсування водних перешкод, десантування та ін.

Карту масштабу 1:100 000 (точність вимірювання до 100 м) використовують у загальновійськовому бою, під час планування та здійснення маршу, перегрупування та переслідування.

2.2. Оцінювання карти

Полягає у вивченні кожного аркуша карти. При цьому уточнюють масштаб та рік зйомки, рік видання, систему координатної мережі, поправку в напрямку, топографічні характеристики аркушів карт, які підібрані (висота, гранична крутість схилу).

З'ясувавши рік зйомки та рік видання, командир визначає точність і повноту нанесення на неї топографічної основи.

Масштаб та рік видання карти необхідно знати і для правильного оформлення службових заголовків на всіх документах, що розробляються за допомогою робочої карти (накази, розпорядження, донесення).

Оцінювання топографічних характеристик карти, сітка координат, висота перерізу, поправка напряму - потрібні командирові для цілевказівок, орієнтування, вирішення вогневих завдань, визначення умов спостереження, прохідності місцевості тощо.

2.3. Склеювання карти

Робоча карта зазвичай складається з декількох аркушів. Отримавши декілька аркушів карти, командир спочатку їх розкладає відповідно до номенклатури карт. На кожному аркуші в рамці з чотирьох боків позначена номенклатура суміжного аркуша карти.

Потім необхідно зрізати праві (східні) поля аркушів, крім крайніх правих, а також нижні (південні) поля аркушів, крім крайніх нижніх (рис. 2.1).

Склеювання можна проводити по колонках або по рядках. Краще починати склеювати за коротким напрямком. На рисунку 2.2 наведений приклад склеювання карти, що складається з дев'яти аркушів.

Спочатку склеюють аркуші карти по вертикалі, утворюючи колонки, які потім теж склеюють. При цьому кожний верхній аркуш накладають на нижній лицевим боком вниз. Згодом одночасно змащують краї двох аркушів тонким шаром клею, а потім, перевернувши один, акуратно накладають його на інший, стежачи за тим, щоб збіглися їх рамки, а також виведення ліній координатної сітки і контурів. Смугу склеювання обережно розгладжують чистою ганчіркою. Клей, що виступив, обережно витирають.

За великої кількості аркушів у колонці можна склеювати колонкою за допомогою так званої «трубки», скрученої з неї, залишивши 1 см чистого поля паперу з того боку «трубки», яка буде склеюватися [3].

Рисунок 2.1 - Ряди і колонки аркушів карти, підготовлених для склеювання

Рисунок 2.2 - Порядок склеювання аркушів карти

2.4. Складання склейки карти

Правильне складання робочої карти забезпечує:

- зручне розміщення карти в планшеті (польовій сумці);

- користування картою без повного її розгортання;

- швидке знаходження на карті потрібного району;

- тривале й зручне зберігання.

Форма складеної карти може бути різною. Це залежить від масштабу карти, а також від того, в яких умовах вона буде застосовуватися. Під час роботи на місцевості доцільно, щоб карта була складена за формою та розмірами планшета або польової сумки.

Перед складанням карти потрібно визначити майбутній район бойових дій і потім скласти карту згідно з районом майбутніх бойових дій. Її складають зазвичай «гармошкою» (рис. 2.3).

Складання карти необхідно починати з північної рамки. Верхня частина карти загинається малюнком усередину на всю ширину склейки на розмір, що дорівнює меншому боку стандартного аркуша формату А 4, потім іншим боком - малюнком назовні і т. д. Одержану смугу складають у «гармошку» по ширині, що дорівнює більшому боку стандартного аркуша, розпочинаючи з лівого боку карти. Для роботи на місцевості карту складають у «гармошку» вздовж смуги дій (маршруту майбутнього руху) для зручності її використання в польовій сумці (планшеті).

Рисунок 2.3 - Порядок складання карти

а - карта підігнута по ширині планшета; б - карта складена «гармошкою»; в - карта складена для роботи на столі

2.5. Піднімання топографічної основи карти

Важливим етапом під час підготовки карти до роботи є її піднімання. Це означає, що перед тим як використовувати карту для роботи, необхідно виконати ряд технічних операцій, які мають на меті полегшити її читання. Суть піднімання карти полягає в тому, що потрібно наочно зобразити на ній ті елементи місцевості й місцевих предметів, які за характером майбутніх дій військ необхідно виді-

лити серед інших, або доповнити карту новими даними, потрібними для оцінювання обстановки й прийняття рішення.

Топографічна основа карти піднімається кольоровими олівцями або фломастерами (маркерами) шляхом розфарбовування (підтушовування), потовщення ліній, збільшення умовного знака, підкреслення або збільшення підпису назви.

Піднімаються ті елементи місцевості, які визначають структуру місцевості, а також місцеві предмети і форми рельєфу, які мають важливе значення для вирішення поставлених завдань:

- блакитним - гідрографія та болота. Річки, канали, озера піднімають потовщенням ліній та підтушовуванням синього кольору. Мости, переправи, броди тощо піднімають збільшенням умовного знака лініями чорного кольору. Їх та інші позамасштабні умовні знаки (орієнтири) окреслюють колом чорного кольору. Болота заштриховують горизонтальними паралельними лініями синього кольору;

- світло-зеленим - рослинність. Ліси, сади та суцільні чагарники піднімають обведенням узлісся зеленою лінією та розфарбовуванням зеленим кольором;

- світло-коричневим - рельєф місцевості. Гори, їх вершини, кургани піднімають розфарбовуванням, потовщенням деяких горизонталей та підтушовуванням у бік пониження;

- темно-коричневим - дорожня мережа (крім залізниць). Автомобільні дороги піднімають шляхом проведення поруч з умовним знаком (знизу і праворуч від нього) потовщеної лінії темно-коричневого кольору;

- чорним - залізниці та лінія державного кордону.

Залізничні шляхи піднімають шляхом проведення поруч з умовним знаком (знизу чи праворуч від нього) пунктирної чорної лінії і з'єднанням між собою окремих пунктирів двома тонкими чорними лініями або потовщенням їх такою ж пунктирною лінією:

Лінію державного кордону піднімають поверх умовного знака проведенням чорної штрихпунктирної лінії з вертикальним підсіченням штрихів:

Лінію державного кордону і назви населених пунктів піднімають підкреслюванням або збільшеним написом.

Населені пункти піднімають штрихуванням, збільшеним написом великими літерами, наприклад: МАСЛІВКА, або підкреслюють олівцем чорного кольору.

На картах морські узбережжя можуть підніматися лінією чорного кольору з коричневим підтушовуванням у бік берега і лінією синього кольору з блакитним підтушовуванням у бік води.

Важливо знати, яку площу карти необхідно піднімати. Вона залежить від конкретного бойового завдання підрозділу, якому додано артилерійський підрозділ. Так, наприклад, під час підготовки робочої карти до організації та ведення оборонного бою вона повинна бути піднята: у своєму розміщенні - не менш ніж до тилової межі розташування; в бік противника - на глибину ймовірного розташування його тактичних резервів. Доцільно підняти весь район оборони підрозділу та особливо місця, що можуть бути використані для вогневих позицій і спостережних пунктів. Важливо підняти основні шляхи, що ведуть із боку противника, райони ймовірного розташування основних позицій його артилерії та райони ймовірного зосередження танків противника.

Орієнтири піднімають колом або підкресленням та нумерують чорним кольором:

У наступі піднімати карту необхідно на глибину доби наступу. Готуючи робочу карту, необхідно підняти на карті район зосередження, вихідний рубіж (пункт), маршрут висування, район вогневих позицій, місця спостережних пунктів, рубежі розгортання, рубіж переходу в атаку.

Під час підготовки до маршу в умовах зустрічі з противником на робочій карті доцільно підняти: дороги, якими підрозділи будуть здійснювати марш; можливі райони вогневих позицій, місця командно-спостережних пунктів, спостережних пунктів, рокадні дороги; маршрути висування противника та рубежі ймовірної зустрічі з ним, райони (місця) привалів, денного (нічного) відпочинку.

Ліси піднімають олівцем зеленого кольору. Їх межі обводять товстою лінією, а площини всередині заштриховують слабким натиском олівця.

Річки і джерела відтіняють синім олівцем методом потовщення умовного знака річки.

На самій річці мости, броди, гідротехнічні споруди піднімають методом збільшення написів їх характеристик, позначених на карті.

Для завершення підготовки робочої карти необхідно її підписати. Варіант підпису карти наведено в додатку В.

Висновки до розділу 2

У цьому розділі розкрито порядок підготовки карти до роботи, а саме: вибір карти, її оцінювання, склеювання топографічної карти, а також її складання. Від умілої підготовки карти до роботи залежить чіткість роботи командирів щодо прийняття рішення, доведення завдань, управління бойовими діями, а загалом - організації бою.

Уміле піднімання топографічної основи карти позитивно впливає на оперативність реагування у зміні бойової обстановки.

Навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Підготовка карти до роботи, вибір карти, оцінювання аркушів карти, склеювання аркушів карти, складання карти, піднімання топографічної основи карти, здійснення маршу, перегрупування та переслідування, складання карти в «гармошку», масштабні та позамасштабні умовні знаки, оцінювання топографічних характеристик карти, вибір масштабу, оформлення службових заголовків, точність і повнота нанесення обстановки, користування картою, топографічна основа карти, бойове завдання підрозділу, райони ймовірного розташування.

Питання для повторення та самоконтролю

1. Які за масштабом карти використовують як робочу карту командири артилерійських (ракетних) підрозділів?

2. У чому полягає порядок вибору карти?

3. Які боки та яких аркушів карти відрізають перед склеюванням?

4. Який порядок склеювання аркушів карти та колонок або рядків з аркушами?

5. За яким форматом складають склейку аркушів карти для подальшого використання?

6. У чому полягає піднімання робочої карти?

7. Що наносять на робочу карту і яким кольором?

8. З якою точністю наносять дані на робочу карту?

9. На яку глибину здійснюється піднімання обстановки на карті у наступі?

10. Який масштаб карти використовують під час планування маршу автомобільних колон?

11. Що і яким кольором підтушовують під час піднімання обстановки на карті?

12. Який масштаб карти використовують під час планування бойових дій та проведення детальних розрахунків із вогневого ураження противника?

13. Який масштаб карти використовують під час планування ударів ракетних військ?

14. Яким масштабом карти користуються під час планування переправ через водні перешкоди?

Завдання для самопідготовки

1. Спланувати марш довжиною 250 км на карті масштабу 1:200 000.

2. Підібрати аркуші карти міста Сум масштабу 1:50 000.

3. Зробити склейку карти з 8 аркушів масштабу 1:100 000.

4. Скласти карту (склейку із 16 аркушів) для подальшого використання методом «гармошки».

Теми, запропоновані для написання рефератів

1. Методика роботи командира артилерійського (ракетного) підрозділу з підготовки робочої карти до використання під час здійснення маршу.

2. Карта - основний документ для здійснення планування бойових дій підрозділів РВ і А.

3. Карти, що використовують армії держав, розвинених у військовому відношенні.

4. Використання цифрових карт під час підготовки до бойових дій або тактичних, командно-штабних навчань.

5. Новітні прилади і пристрої, які використовують під час бойових дій без використання карти.

6. Використання електронних карт в електронних пристроях (планшет, смартфон, ноутбук, «Laptop»).