Правила ведення робочої карти. Трофименко

Вступ

Бойові дії військ (військових формувань) у сучасних умовах ведуться на широкому фронті, на велику глибину, у високому темпі на незнайомій, складній для орієнтування місцевості за різних погоди, пори року та часу доби. А при діях наших підрозділів щодо знищення незаконних озброєних формувань вони можуть проводитися на різних напрямках за відсутності вогневої й зорової взаємодії. Успішно управляти підрозділами за таких складних обставин командири можуть лише тоді, коли будуть постійно знати положення, склад, характер дій своїх військ і противника, сусідів і підрозділів, що взаємодіють, радіаційну і хімічну обстановку, дані метеорологічних факторів та ін. [1, 3].

Для цього вони повинні вивчати обстановку на всю глибину поставленого завдання не лише в смузі, на напрямах і в районі бойових дій, а й на флангах, тобто на напрямах дій своїх сусідів. Лише в цьому випадку вони зможуть передбачити зміни бойової обстановки і своєчасно впливати на хід бойових дій.

Обсяг заходів діяльності командирів з управління підрозділами в бою постійно збільшується. Навіть у таких підрозділах, як взвод, рота, батарея, не говорячи вже про батальйони, дивізіони, всю роботу, яку виконує командир під час підготовки до бою і під час бою, неможливо виконати керуючись лише особистими спостереженнями за полем бою. Швидкоплинність бойових дій, наявність відкритих флангів, дії підрозділів у відриві від основних сил не завжди можуть бути сприйняті командиром підрозділу, що, у свою чергу, може призвести до неправильного оцінювання, а в деяких випадках і прийняття неправильного рішення. Тому в сучасних умовах організувати бій підрозділів та успішно управляти ними під час бою без топографічної карти неможливо.

Використання топографічної карти як особливої форми передавання інформації, як засобу пізнання бойової обстановки дозволяє командирові вивчити незнайому місцевість, а також положення об'єктів і військ, що мають просторове розташування на місцевості. Ось чому в умовах сучасного бою всі офіцери зобов'язані уміти користуватися топографічними картами, швидко вивчати та оцінювати за картою місцевість, точно визначати координати розвіданих цілей, давати цілевказівки та управляти підрозділами. Подальше вдосконалення знань і практичних навичок ведення робочої карти повинне здійснюватися безперервно під час проведення усіх видів занять і тактичних навчань [4, 5].

Навчальний посібник складений відповідно до навчальних програм підготовки офіцерів запасу зі студентів закладів вищої освіти. Матеріали посібника тісно пов'язані з такими предметами, як «Бойове застосування артилерійських підрозділів», «Тактика», «Бойова робота», «Стрільба і управління вогнем артилерії», «Управління ракетними ударами», «Топогеодезична підготовка», «Військова топографія» і «Артилерійська розвідка».

Автори навчального посібника ставлять за мету розкрити основні правила підготовки і ведення робочої карти. Особливу увагу приділено правилам скорочень, а також умовним позначенням, використовуваним у бойових документах.

У результаті вивчення матеріалу цього посібника слухачі повинні:

знати:

- призначення і вимоги до робочої карти;

- правила скорочень слів, словосполучень і тексту;

- правила ведення робочої карти;

- порядок і правила нанесення на карту тактичних знаків і написів;

уміти:

- вибирати аркуші карти та оцінювати їх;

- склеювати аркуші карт і складати склейки карт;

- читати топографічні карти, вивчати та оцінювати місцевість у районі дій підрозділу;

- орієнтуватися на місцевості за картою вдень і вночі, вибирати і призначати орієнтири, визначати азимути та відстані на місцевості;

- визначати прямокутні координати за картою;

- наносити на карту об'єкти за прямокутними і полярними координатами;

- давати цілевказівки за допомогою робочої карти;

- використовувати супутникову навігаційну апаратуру;

- користуватися вимірювальними інструментами, вимірювати відстані та площі за топографічною картою.

Зміст цих знань та вмінь розкривається у п'яти розділах навчального посібника.

Метою першого розділу є розкриття класифікації топографічних карт, їх масштабів, форм рельєфу та їх зображення на картах, порядку визначення за картою крутості схилу і відстані, призначення робочої карти та вимог до неї. Достатньо уваги приділено змісту робочої карти командира артилерійського (ракетного) підрозділу, а також змісту робочої карти старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу, начальника пускової установки, командира взводу управління).

Відомо, що якість підготовки робочої карти є обов'язковою і необхідною умовою для чіткої роботи командира артилерійського (ракетного) підрозділу з організації бойових дій та управління підлеглими. Тому в другому розділі викладений порядок підготовки карти до роботи, а саме: вибір карти, її оцінювання, склеювання робочої карти, складання склейки карт, піднімання топографічної основи карт.

У третьому - основному - розділі викладено правила ведення робочої карти, порядок нанесення масштабних і позамасштабних умовних знаків. Значна увага приділена порядку нанесення одиночних і групових умовних позначень. Наведено порядок розміщення написів на карті.

Четвертий розділ навчального посібника розкриває правила скорочення слів, словосполучень і тексту.

П' ятий розділ посібника показує порядок визначення прямокутних і географічних координат, а також порядок нанесення на карту об'єктів за прямокутними та географічними координатами.

У предметному покажчику наведені основні положення та визначення з поясненнями окремих термінів і понять, що є взагалі або трапляються в тексті навчального посібника, це доповнює їх більш широке розуміння та уявлення.

Додатки доповнюють посібник щодо картографічних умовних знаків, а також основних умовних позначень, які застосовують у бойових документах, і порядку написів на робочих картах.

Навчальний посібник «Правила ведення робочої карти» призначений для використання офіцерським складом, а також науково-педагогічним складом, слухачами, курсантами і студентами закладів вищої освіти, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу з метою ґрунтовного вивчення питань, що стосуються порядку підготовки і правил ведення робочої карти. Він може бути корисним офіцерам артилерійських (ракетних) підрозділів як при підготовці, так і під час проведення усіх видів навчальних занять із бойової підготовки й тактичних навчань, а також під час проведення штабних і командно-штабних тренувань (командно-штабних навчань) з офіцерами управлінь і підрозділів у військах.

Актуальністю розроблення навчального посібника «Правила ведення робочої карти» є нагальна вимога часу. Виданий у 2011 році навчальний посібник «Правила ведення робочої карти артилерії» [3] пройшов випробування часом і набутим досвідом його застосування в освітньому процесі. Ті рекомендації, що надійшли до авторського колективу, враховані у цьому навчальному посібнику.

Підставою для написання навчального посібника «Правила ведення робочої карти» є введення у дію «Бойового статуту артилерії СВ», ч. ІІ [2], і затвердженого Наказом Генерального штабу Збройних сил України 02.07.2016 № 274 ТИМЧАСОВОГО СТАНДАРТУ оперативних (тактичних) умовних знаків (перший стандарт) для оформлення оперативних (бойових) документів СТП 01.020.0012016 (02) [9].

Необхідно зазначити, що розкриті в посібнику положення та рекомендації потребують подальшого розвитку й уточнення, тому автори сподіваються отримати від читачів рекомендації щодо вдосконалення його змісту.

Авторський колектив висловлює щиру вдячність кандидату військових наук, старшому науковому співробітнику І. В. Науменку, кандидату технічних наук, доценту П. В. Паляниці за критичні зауваження, а також корисні поради, які вони надали під час підготовки навчального посібника та його рецензування.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст