Всесвітня історія: Підручник для 9 класу "Реєнт 2017" - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§6. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ - «МАЙСТЕРНЯ СВІТУ»

1. Перша парламентська реформа

Промисловий переворот мав своїм наслідком значні соціальні зрушення. Буржуазія стає економічно могутньою верствою британського суспільства. Але політична влада все ще залишалася в руках аристократів-землевласників. Більше половини виборчих округів знаходились у графствах Південної та Південно-Східної Англії. Були так звані кишенькові округи, де виборці цілком залежали від землевласника; існували й так звані «гнилі містечка», де виборчі округи розміщувались у вже неіснуючих поселеннях, володар яких міг сам висунути свою кандидатуру і проголосувати сам за себе.

Торгово-промислова буржуазія, позиції якої значно посилилися в умовах промислового перевороту, стала прагнути безпосередньої участі в управлінні країною та обмеження впливу земельної аристократії на її політичне життя. Рух за виборчу реформу розгорнувся по всій країні. У Лондоні та інших великих містах відбулися масові мітинги її прибічників.

У 1832 р. парламент провів виборчу реформу. Більшість «гнилих містечок» було ліквідовано, великі промислові центри отримали право посилати депутатів до парламенту, знижено виборчий ценз. Виборча реформа 1832 р. змінила співвідношення сил Палати лордів (верхня палата) і Палати громад (нижня палата) на користь останньої. Поступово вона дістала право називатися «представницею інтересів усієї країни». Парламентська реформа забезпечила зростання чисельності виборців з 220 до 670 тис. Як наслідок, до управління країною прийшли найбагатші підприємці. Тепер вони через Палату громад могли впливати на внутрішню та зовнішню політику країни.

Що зумовило реформування виборчої системи у Великій Британії в першій третині XIX cт.?

Політична система

Державний устрій Великої Британії лишався незмінним: главою держави був монарх, законодавча влада зосереджувалась у парламенті, що складався з Палати лордів та Палати громад. Виконавчу владу очолював відповідальний перед парламентом уряд. Діяла двопартійна система: країною керувала то одна, то друга партія-суперниця - торі і віги. До середини XIX ст. торі, що виражали інтереси великої земельної аристократії та вищого духовенства англіканської церкви, трансформувалися в Консервативну партію, а віги (захищали інтереси торгової та промислово-фінансової буржуазії) - у Ліберальну. Метою політичної боротьби цих партій стала боротьба за голоси виборців.

Початок правління королеви Вікторії І

1837 р. на престол вступила королева Вікторія І (1819-1901), її правління історики називають вікторіанською епохою. Королева Вікторія не відзначалася гострим розумом чи якимись великими здібностями, була звичайною жінкою. Загадка успіху її правління полягала в тому, що у своїй поведінці вона керувалася головним правилом конституційного правління: «Царювати, але не правити». Англійська монархія зберегла певний вплив на політичне життя країни. Королева Вікторія І призначала прем’єр-міністрів, хоча й повинна була обмежуватися лідерами парламентської більшості. Уряд мав інформувати її про будь-які більш-менш серйозні зміни у внутрішній чи зовнішній політиці. Королева мала також право відставляти уряд і навіть розпускати парламент, хоча й не користувалася ним. Згідно з англійською традицією, королева на початку роботи парламенту виголошувала тронну промову, у якій було окреслено загальний план політичних заходів на майбутнє. Але цей план накреслювався керівником того уряду, що перебував при владі.

Портрет королеви Вікторії. Художник Ф. Вінтерґальтер

Назвіть основні риси політичного устрою Великої Британії у першій половині XIX cт.

2. Чартизм

«Питання ножа і виделки»

Чартизм (англ. chartism) - політичний та соціальний рух у Великій Британії другої половини 1830-х - кінця 1840-х років.

У другій половині 1830-х років у Великій Британії поширюється рух за проведення виборчої реформи, яка б забезпечила загальне виборче право. Організаторами цього руху стали робітники та перші професійні робітничі об’єднання - тред-юніони. Вони організовували мітинги, демонстрації, подавали в парламент петиції або народні хартії (від англ. charter - «хартія» - документ, у якому викладено політичні та соціальні вимоги). Тому рух дістав назву чартистського. Робітники вважали, що їхнє становище може поліпшитись унаслідок зміни системи державного правління. Вони сподівалися, що, отримавши право голосу, зуміють впливати на закони, захищати в парламенті свої інтереси.

З’ясуйте причини виникнення чартистського руху.

1836 р. група робітників і ремісників стала організаторами «Лондонської асоціації робітників», політичну програму дій якої викладено в «Народній хартії». Було сформульовано 6 вимог: загальне виборче право (для чоловіків), щорічне переобрання парламенту, таємне голосування під час виборів депутатів, поділ країни на рівні виборчі округи для пропорційного представництва, ліквідація майнового цензу, встановлення жалування для депутатів. 1838 р. країною прокотилася хвиля маніфестацій і мітингів, на яких було підтримано вимоги хартії. До весни 1839 р. під її текстом було зібрано 1,2 млн підписів. Хартію було подано до парламенту, але він відхилив її.

Улітку 1840 р. в Манчестері відбулася конференція чартистів, на якій було вирішено об’єднати розрізнені гуртки в єдину Національну чартистську асоціацію. Для вступу до цієї організації потрібно було лише подати заяву про згоду з принципами чартизму. Кожний, хто вступав до асоціації, одержував членський квиток, сплачував внесок і входив до низової організації за місцем проживання.

У 1842 р. було складено другу петицію, у якій поставало, як казали чартисти, «питання ножа і виделки», тобто питання матеріального становища робітників. Під нею поставили свої підписи 3 млн громадян. У травні 1842 р. хартію було подано до парламенту. Її несли у величезній скрині 20 чоловік, багато демонстрантів супроводили петицію. Однак парламент відхилив її.

Документи та матеріали

Під час обговорення в парламенті петиції чартистів політичний діяч та вчений Маколей сказав: «Я виступаю проти загального виборчого права. Я вважаю, що основою цивілізації є охорона власності. Тому ми ніколи не зможемо, не ризикуючи, довірити управління країною класові, який, без сумніву, творитиме нечувані й систематичні зазіхання на власність».

Як ви вважаєте, чому в індустріальному суспільстві поняття власності і влади тісно пов’язані?

На знак протесту чартисти закликали до загального страйку («священний місяць»). Уряд ужив рішучих заходів - провів масові арешти лідерів та учасників руху, судові процеси над ними. Рух було придушено.

Нове піднесення руху чартистів припадає на 1847-1848 рр. Під новою петицією було зібрано 5 млн підписів. Але вжиті урядом рішучі заходи зірвали цю акцію. Парламент знову відхилив петицію. На осінь 1848 р. рух чартистів став спадати. Єдиною поступкою рухові стало введення 10-годинного робочого дня для жінок та дітей. Але фактично 10-годинний робочий день поширювався й на частину робітників-чоловіків.

Документи та матеріали

«По суті своїй чартизм є явище соціального характеру. “Політична влада - наш засіб, соціальний добробут - наша мета” - такий тепер ясно виражений лозунг чартистів. Слова “питання ножа і виделки” були в 1838 р. істиною тільки для деяких чартистів; 1845 р. вони стали істиною для всіх», - писав німецький учений Ф. Енгельс у книжці «Становище робітничого класу в Англії (1844-1845)».

Чи поділяєте ви думку Ф. Енгельса? Дайте оцінку руху чартистів у Великій Британії. Чому саме Британія стала його батьківщиною?

3. Перехід до політики вільної торгівлі

Під зовнішньоекономічною політикою держави зазвичай розуміють сукупність заходів, спрямованих на розвиток і регулювання економічних відносин з іншими країнами. Історично склалося два типи зовнішньоекономічної політики: протекціонізм і фритредерство.

Протекціонізм - це політика захисту вітчизняних виробників від іноземних конкурентів.

Фритредерство (від freetrade - «вільна торгівля») - напрямок політичної та господарської діяльності, який проголошує свободу торгівлі і невтручання держави у сферу приватного підприємництва.

Промислово-торговій гегемонії Великої Британії сприяла економічна політика держави. До 1840-х років, коли індустріалізація ще не була завершена, у країні панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість так зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржуазія проголосила необмежену свободу торгівлі - так зване фритредерство. Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозилися у Велику Британію, і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввезення англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Великій Британії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну сировину та продовольство.

Прокоментуйте визначення терміна «фритредерство».

4. «Майстерня світу»

Велика виставка

У травні 1851 р. в лондонському Кришталевому палаці відкрилася Всесвітня промислова виставка - Велика виставка, як про неї казали британці. Тисячі фірм з багатьох країн презентували зразки своїх товарів. Франція - шовк, килими і фарфор, Іспанія - вина та шерсть, Росія - дорогі хутра. Але найбільше глядачів збиралося біля стендів, що демонстрували продукцію Великої Британії. Її частина виставки була найбільшою, а показувала вона в основному машини. Багато експонатів діяли: чеканили медалі, штампували шпильки і цвяхи, точили дерево і метал, пряли і ткали. Усі ці машини приводилися в рух за допомогою парового двигуна.

На виставці було представлено макети мостів і портових споруд, моделі суден і парових локомотивів, бавовнопрядильні машини, діючі телеграфні апарати. Ця подія відкрила початок «золотого віку» в розвитку індустріальної Англії. Попереду - двадцять років промислової та торгової першості країни, коли, завершивши промисловий переворот, Велика Британія не матиме серйозних суперників ані в промисловості, ані в торгівлі. Вона стане «майстернею світу», «світовим візником», «світовим банкіром».

В основі цієї першості - бурхливе зростання промислового виробництва. Як важка, так і легка промисловість були оснащені першокласним на ті часи устаткуванням: механічними верстатами для обробки металу, механічними веретенами, паровими машинами тощо. Машини британського виробництва, верстати, інструменти, вовняні й бавовняні тканини завоювали світовий ринок.

Відкриття Великої виставки, 1851 р. Кольорова літографія XIX ст.

Інтер’єр Кришталевого палацу в Лондоні під час Великої виставки. Кольорова літографія, 1851 р.

На середину XIX ст. Великій Британії належало 50 % світового виробництва чавуну, видобутку кам’яного вугілля, переробки бавовнику. Країна будувала судна для всіх країн світу. У суднобудуванні вона першою перейшла від дерева до металу, широко розгорнула будівництво пароплавів. 1852 р. на воду було спущено «Агамемнон» - перше у світі парове судно з гвинтовим двигуном. Грошова одиниця країни - фунт стерлінгів - набула статусу найміцнішої валютної одиниці світу.

1850-1860-ті роки ознаменувалися бурхливим розвитком транспортної мережі Великої Британії. Залізничний транспорт став головним у сухопутних перевезеннях. Важливе значення для подальшого розвитку будівництва залізниць мало використання сталевих рейок, що дало змогу запустити більш важкі потяги.

Швидкий промисловий розвиток сприяв значному зростанню зовнішньої торгівлі. Велика Британія володіла найпотужнішим паровим торговельним флотом, який забезпечував перевезення британських товарів у найвіддаленіші куточки планети, а крім того, перевозив товари інших країн. Характерною рисою британської зовнішньої торгівлі було те, що експорт в основному складався з промислових товарів, які вироблялись у Великій Британії, а імпорт - із привізних сировини та продовольства. Країна перетворилася на «майстерню світу», що отримувала звідусіль сировину й продовольство, а вивозила готові товари.

Становище «майстерні світу» забезпечувало британській буржуазії величезні прибутки. Країна стала найбагатшою і наймогутнішою у світі. Частину своїх капіталів вона почала вкладати в залізничне будівництво за кордоном, особливо в США та Індії. Це давало більше прибутків, ніж будівництво підприємств у самій Британії. Отже, британська буржуазія перша почала вивозити за кордон не тільки товари, а и капітали, засновуючи там свої підприємства й банки.

Поясніть значення терміна «майстерня світу». Чому Велика Британія посідала світову першість у торгівлі та промисловості?

Британський лібералізм

Лідерами та ідеологами британського лібералізму були Р. Кобден і Дж. Брайт. Їхня концепція зводилася до підкорення політики держави інтересам підприємців і торгово-фінансових кіл. Економічна програма лібералів проголошувала «свободу торгівлі та підприємництва» і «свободу конкуренції». Перша теорія забезпечувала буржуазії безперешкодний контроль в усіх торговельних операціях. Друга - передбачала заохочення розвитку нових галузей промисловості, пошук нових ринків збуту своїх товарів, що давало перевагу у впливі на конкурентів в усіх регіонах світу. Згідно з ліберальною концепцією держава не повинна втручатися в діяльність власника. Завдяки цій теорії на середину XIX ст. Ліберальна партія залучила до своїх лав велику кількість людей. Це дало їй змогу посідати панівне становище в політичному житті країни впродовж 28 років (1846-1874).

Річард Кобден

Джон Брайт

Таким чином, у Великій Британії 1850-1860-ті роки стали не тільки роками розвитку економічної могутності, але й періодом утвердження принципів лібералізму в житті британського суспільства. Палата громад, що відкрила свої двері у 1832 р. для торгово-промислової буржуазії, до середини XIX ст. відтіснила на другий план Палату лордів і звела до мінімуму політичний вплив королівської влади. Від 1852 р. у Великій Британії остаточно закріпився принцип «відповідального уряду», який залишається при владі доти, доки має довіру та підтримку більшості Палати громад.

З піднесенням економічної могутності буржуазії для неї дедалі обтяжливішою стає ситуація, за якої її інтереси в парламенті представляли спадкові політики - аристократи. У 1860-х роках у Великій Британії розпочався масовий рух на підтримку нової виборчої реформи. Учасники багатолюдних мітингів і демонстрацій вимагали введення виборчого права для всіх повнолітніх чоловіків. У результаті в 1867 р. було проведено другу парламентську реформу. Знижено виборчий ценз, збільшено кількість виборців у країні з 1,4 до 2,5 млн осіб. 46 «гнилих містечок» було позбавлено права парламентського представництва, їхні місця розділено серед великих міст (Лондон, Лідс, Манчестер, Ліверпуль, Бірмінгем). Друга парламентська реформа розширила ряди виборців за рахунок дрібних підприємців, фермерів, кваліфікованих робітників.

На середину XIX ст. у Великій Британії значною мірою склалося громадянське суспільство: станові привілеї втрачали своє значення, на перше місце ставали свобода та природні здібності окремої особи, її самостійність, незалежність, індивідуалізм.

Чи існував, на вашу думку, зв’язок між економічним розвитком Великої Британії та її політичним курсом?

5. Зовнішня і колоніальна політика

Імперія, у якій «ніколи не заходить сонце»

Зовнішня політика держави мала колоніальний характер. На середину XIX ст. Велика Британія була величезною колоніальною імперією, найважливішою частиною якої була Індія. Велика Британія вела завойовницькі війни в Китаї, Ірані. Британські війська намагалися захопити Афганістан, але зазнали поразки. Упродовж 1852-1853 рр. у результаті колоніальної війни Велика Британія приєднала до своїх володінь Південну Бірму. Згодом - Сінгапур та Малакку, а потім і всю Малайю. У 1860-х роках колоніальні завоювання поширилися на Африку (західна частина материка).

Тривала колонізація Австралії та Нової Зеландії, освоєння Канади. Канада й Австралія були прикладом переселенських колоній, де переважало біле населення. З’являючись на новому місці, у незвичному оточенні, переселенці з Англії та Ірландії освоювали ці землі та ставали покупцями британських фабричних товарів. Колонії були для Великої Британії джерелом сировини та продовольства. До них від’їжджали ті, хто не знайшов роботи в Англії. Це робило політичну ситуацію в країні більш стабільною.

Британські колонізатори особливо пишалися тим, що (як казали в ті часи) в їхній імперії «ніколи не заходить сонце». Усе це зміцнювало позиції британської буржуазії, що досягла наприкінці 1860-х років найбільшого розквіту своєї могутності.

За два десятиріччя (1850-1870) з Великої Британії емігрувало, головним чином до СІНА, Канади й Австралії, близько 3 млн осіб.

Як це вплинуло на розвиток переселенських колоній, на розвиток промисловості та торгівлі Великої Британії? Чи поділяєте ви думку, що переселенці поширювали ідеї та матеріальну культуру індустріальної цивілізації?

В основі британської зовнішньої політики були інтереси промислової буржуазії. Цю політику провадив лорд Генрі Пальмерстон, який 20 років був членом уряду країни, із яких майже 10 перебував на посту прем’єр-міністра. Він був упевнений, що обов’язок Великої Британії - поширювати конституційні свободи в монархічній Європі, але з користю для британської буржуазії. Велика Британія виступила на боці Італії в її боротьбі проти Наполеона III, оскільки вбачала у Франції противника її першості в Європі. У вересні 1853 р. розпочалася Кримська війна (1853-1856), і Велика Британія разом із Францією підтримала Туреччину.

«Леді зі світильником»

Флоренс Найтінгейл (1820-1910) - англійська медсестра, організаторка й керівниця загону санітарок під час Кримської війни (1853-1856).

Документи та матеріали

Клятва Флоренс Найтінгейл

Перед Богом і перед обличчям зібрання я урочисто обіцяю вести життя, сповнене чистотою, і чесно виконувати свої професійні обов’язки.

Я буду утримуватись від усього отруйного та шкідливого і ніколи свідомо не використаю і не призначу ліків, які можуть завдати шкоди.

Я зроблю все, що в моїх силах, щоб підтримувати і підвищувати рівень моєї професії.

Я буду зберігати в таємниці всю особисту інформацію, яка опиниться в моєму розпорядженні під час роботи з пацієнтами та їхніми родичами.

Я буду віддано допомагати лікарю в його роботі й присвячу себе невтомному піклуванню про благополуччя всіх доручених моїй турботі.

У Кримську війну Ф. Найтінгейл організувала в Османській імперії догляд за пораненими солдатами союзників, а згодом стала засновником перших курсів сестер у Великій Британії.

У жовтні 1854 р., у період військової кампанії, Флоренс разом із 38 помічницями, серед яких були черниці й сестри милосердя, вирушила в польові госпіталі спочатку в Скутарі (Османська імперія), а потім до Криму. Послідовно втілювала в життя принципи санітарії і догляду за пораненими. У результаті менш ніж за шість місяців смертність у лазаретах знизилася з 42 до 2,2 %. Кримська війна зробила Флоренс національною героїнею. Солдати, що повернулися з фронту, розповідали про неї легенди, називаючи її «леді зі світильником», тому що ночами, з лампою в руках, вона завжди обходила палати з хворими.

Вона розробила свій метод догляду за хворими з мінімальною витратою засобів і максимальним ефектом. Метод цей - дотримання строгої чистоти в палатах, регулярне провітрювання приміщень, режим харчування, повний карантин для заразливих і уважне ставлення до всіх скарг хворих. Вона старанно записувала свої думки в зошит, вивчала медичні книги, атласи та відвідувала притулки для хворих і бездомних. Саме Флоренс Найтінгейл першою заявила, що сестринська справа має бути незалежною, самостійною і почесною професією, суміжною з медичною, а не підпорядкованою їй. І тому саме день її народження - 12 травня - вважається Міжнародним днем медичної сестри.

У чому ви вбачаєте героїзм Ф. Найтінгейл?

Флоренс Найтінгейл

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

1. Установіть послідовність подій: а) початок чартистського руху; б) перша парламентська реформа; в) початок правління королеви Вікторії І.

2 Зробіть висновок про наведені факти.

Протягом 1801-1841 років населення Манчестера збільшилося на 227 %, Ліверпуля - на 231 %, Бредфорда - на 440 %.

3. Використовуючи підручник, доберіть факти, що розкривають зміст поняття «вікторіанська епоха».

4. Поясніть, які тенденції політичної системи Великої Британії відображено в поняттях: «перша парламентська реформа», «друга парламентська реформа».

5. Велика Британія була найрозвинутішою в економічному сенсі країною і водночас мала найбільші демократичні свободи - слова, друку, зборів, демонстрацій та організацій. Який зв’язок ви вбачаєте між економічним розвитком та політичними засадами Великої Британії?



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.