Всесвітня історія: Підручник для 9 класу "Реєнт 2017" - Нова програма

§20. ЕКОНОМІЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ США

1. Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство

Упродовж останніх десятиріч XIX ст. США перетворилися з аграрної на індустріально-аграрну державу. На той час країна посідала першість у світі за обсягами промислового виробництва, технічним оснащенням підприємств та продуктивністю праці. Підприємства СІНА виробляли більше чавуну, сталі, видобували більше кам’яного вугілля, ніж Велика Британія, Німеччина та Франція разом.

Головну роль у промисловому виробництві відігравали великі підприємства. На 1914 р. вони становили 2,2 %, але виробляли майже половину обсягу промислової продукції країни. Великі підприємства об’єднувались у трести, монополізуючи виробництво найважливіших товарів. На початку XX ст. найбільший вплив мали два трести: нафтовий - Рокфеллера (90 % виробництва нафтопродуктів) та сталевий — Моргана (66 % виплавки сталі).

СІНА відкрили епоху великого масового виробництва, перехід до якого супроводжувався зростанням концентрації виробництва, централізацією капіталів і розвитком на цьому підґрунті монополістичних об’єднань у промисловості, посиленням банків і банківського капіталу. Історія виникнення великих монополістичних об’єднань наповнена проявами гострої конкурентної боротьби не на життя, а на смерть, зокрема за допомогою шантажу, підкупів, викрадень, знищення матеріальних цінностей конкурентів, аж до вбивств.

Саме за допомогою таких заходів зміцнився знаменитий нафтовий трест Джона Рокфеллера «Стандарт Ойл», який остаточно сформувався в 1882 р. До цього він поглинув і встановив контроль над 40 нафтовими компаніями, став власником близько 90 % підприємств нафтопереробної промисловості та нафтопроводів США.

Якщо спочатку держава сприяла розвитку великих корпорацій, то із часом стало очевидним, що вони стоять на заваді вільного підприємництва. Для запобігання утворенню монополій у 1890 р. Конгрес США ухвалив закон Шермана. Він був спрямований проти великих корпорацій та домовленостей про обмеження свободи торгівлі. Порушення закону Шермана розглядалося як злочин і передбачало покарання у вигляді штрафу та позбавлення волі.

Завод «Стандарт Ойл» в Клівленді. Фото 1889 р.

Антитрестівське законодавство США - сукупність федеральних і державних законів, які регулюють організацію бізнес-корпорацій, сприяючи чесній конкуренції в інтересах споживачів.

Дрібний та середній капітали були задіяні у сфері торгівлі та послуг. Вільна конкуренція визначала динамізм розвитку американської економіки.

В аграрному секторі США переважали сімейні ферми, технічний рівень облаштування яких був значно вищий за європейський. За виробництвом важливих сільськогосподарських продуктів США посідали перше місце у світі.

Визначте особливості економічного розвитку США.

2. Експансіонізм

Експансіонізм - здійснення державою зовнішньої політики, спрямованої на поширення і зміцнення свого панування над іншими державами, регіонами. Існують різні види експансіонізму: військовий, економічний, ідеологічний. Збройна експансія передбачає захоплення чужих територій збройним шляхом.

Зростання економічної могутності породжувало прагнення до зовнішньої експансії. Експансіоністи вважали, що США мають втрутитися в боротьбу за панування на морі. Головним ідеологом експансіоністів став морський офіцер, історик і публіцист Альфред Мехем, якого називають головним американським стратегом XIX ст.

Він стверджував, що морська могутність - це основний чинник, який визначає долю країни в боротьбі за життя і право на існування. На його думку, створення сильного військово-морського флоту, будівництво нових баз, захоплення колоній, завоювання віддалених земель та утвердження панування на морі - це єдиний спосіб забезпечити США перевагу серед інших націй.

Альфред Мехем

А. Мехем вважав невідкладними завданнями створення баз на островах Тихого та Атлантичного океанів і спорудження Панамського каналу, який сполучив би два океани. Першочерговим об’єктом експансії, на думку Мехема, мала б стати Латинська Америка.

У 1898 р. США розпочали війну проти Іспанії, яка придушувала повстання на Кубі. Американський флот розгромив іспанські ескадри біля Куби та Філіппін. Іспанія змушена була укласти мир, за яким Куба оголошувалася незалежною. США здобули о. Пуерто-Рико в Карибському морі, а в Тихому океані - Філіппіни, о. Гуам, згодом - о. Самоа та Гаваї.

Президент Т. Рузвельт продовжив експансіоністську політику, яка отримала назву «політики великого кийка». 1902 р. США змусили Кубу внести поправку до конституції, що її запропонував американський сенатор Платт. Кубі заборонялось укладати договори з іншими державами без згоди США. Тим часом на острові дозволялося створювати американські бази і вводити туди війська.

У 1903 р. США запропонували Колумбії проект будівництва каналу через Панамський перешийок, але Колумбія його відхилила. Тоді США підтримали панамських сепаратистів, які під захистом гармат американського флоту проголосили республіку Панама. У спеціально відведеній зоні під охороною американських військ було побудовано канал завдовжки 81 км. «Політика великого кийка» викликала невдоволення у країнах Латинської Америки. Президент США Вільям Тафт запропонував «дипломатію долара» - замасковану політику здійснення економічної експансії. У подальшому ці дві політики США тісно перепліталися. Використовуючи свою економічну перевагу, у 1899 р. США висунули доктрину «відкритих дверей» та «рівних можливостей» у Китаї.

Назвіть регіони експансії США на початку XX cт.

3. Режим сегрегації

Сегрегація (від лат. - «відділення») - дискримінація, яка полягає у фізичному чи юридичному відокремленні в межах одного суспільства тих груп, які вирізняються за расовими, гендерними, соціальними, релігійними ознаками, та в законодавчому обмеженні їхніх прав.

У країні, що проголосила рівність перед законом усіх, незалежно від кольору шкіри, ганебним явищем залишався расизм. Расисти повсюдно безкарно нехтували правами, особистими свободами і гідністю чорношкірих американців та індіанців. У південних штатах було створено таємну терористичну організацію Ку-клукс-клан, яка чинила погроми, вбивала тих, хто протестував проти дискримінації. 1896 р. Верховний суд ухвалив постанову про окреме навчання в школах, яку було використано для запровадження окремих навчальних закладів для чорношкірих і білих.

4. «Справедливий курс» Т. Рузвельта

Персоналії

ТЕОДОР РУЗВЕЛЬТ (1858 -1919)

Державний діяч, 26-й президент США. «Великий діяч», «виразник народних думок», «перший інтелектуал у політиці». Політики і сьогодні пропонують звертатися до філософії та досвіду Т. Рузвельта для розв’язання проблем, що постали перед американцями. Належав до Республіканської партії. Отримав Нобелівську премію миру (1906) за посередництво в укладенні російсько-японського Портсмутського мирного договору.

«Наш прогрес перевіряється не збільшенням достатку в тих, хто вже має багато, а тим, чи спроможні ми достатньо забезпечити тих, хто має надто мало».

Документи та матеріали

«Несправедливо, якщо багаті стають багатшими, а бідні - біднішими...

Виховувати людину інтелектуально, не виховуючи її морально, - значить виростити загрозу для суспільства...

Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Не бійтеся помилятися, бійтеся повторювати помилки...

Немає людини, яка стоїть вище чи нижче закону; і ми повинні запитувати в людини дозволу на те, щоб вимагати від неї підкорятися закону. Підкорення закону вимагається по праву, а не випрошується як милість...» - казав Т. Рузвельт.

Ознайомившись із висловлюваннями Т. Рузвельта, висловте своє ставлення до цієї історичної особи. Як ви вважаєте, чому американського президента називали «великим діячем»?

Основна ідея Т. Рузвельта полягала в потребі забезпечити роль держави як регулятора економічних та трудових відносин, між працею та капіталом. Це б дало змогу уникнути загострення соціальних конфліктів та загрози революції. Виходячи із цього, президент Рузвельт розпочав боротьбу проти монополії трестів (25 судових процесів); повів політику «справедливого курсу», ставши арбітром у відносинах між підприємцями та робітниками. 1906 р. він запровадив державний контроль над тарифами на приватних залізницях; ухвалив закон про введення державного контролю над виготовленням ліків і харчових продуктів; започаткував програму охорони навколишнього середовища.

Серед основних напрямів внутрішньої політики президента Рузвельта було визнання за державою права втручатися у трудові конфлікти; існування профспілок як противаги свавіллю підприємців; 8-годинний робочий день; охорона праці, особливо дітей і жінок. Значні зусилля було спрямовано на обмеження дитячої праці, яка на початок XX ст. все ще широко застосовувалась. Ішлося, насамперед, про заборону або обмеження праці дітей віком до 13-14 років (залежно від законодавства штату).

Т. Рузвельт мав чітке і стале уявлення про обов’язковість тріади «територія - мова - нація» задля гарантування національної безпеки Сполучених Штатів. Ці поняття також були тісно пов’язані зі становищем США як світової держави, а тому досконале вивчення англійської мови кожним новоприбулим розглядалося президентом як елемент творення «справжнього» американця.

Документи та матеріали

«Не лише необхідно американізувати іммігрантів, які народилися поза межами США й оселяються серед нас, але ще більш необхідно для тих серед нас, хто за народженням і походженням уже є американцями, скористатися нашими невід’ємними правами, і... не поклонятися чужим богам, яких наші предки покинули... Ми повинні американізувати їх [іммігрантів] у всьому: у мові, у політичних ідеях і принципах, у їхньому баченні відносин між церквою і державою... Американізм - це питання духу, віри і принципу, а не віросповідання або місця народження», - наголошував Т. Рузвельту 1894 р.

Схарактеризуйте основні напрями політики Т. Рузвельта.

На виборах 1908 р. президентом СІНА було обрано кандидата від Республіканської партії Вільяма Тафта (1857-1930). Адміністрація президента Тафта продовжила курс на розширення сфери державного контролю над монополіями: провела 45 судових процесів над монополістами, установила контроль над приватними залізницями.

5. «Нова демократія» В. Вільсона

На виборах 1912 р. перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Вудро Вільсон (1856-1924). Він залишався президентом країни до 1920 р.

Вільсон швидко знайшов спільну мову з правлячою верхівкою, але водночас розумів, якою важливою є підтримка рядових американців. Нарівні з Д. Ллойд Джорджем та Т. Рузвельтом притримувався думки, що реформи можуть відволікти маси від революційної боротьби.

Головними внутрішньополітичними заходами його адміністрації до початку Першої світової війни було запровадження загальнонаціональної банківської системи, ухвалення закону про можливість притягати до судової відповідальності осіб та підприємства, що використовують нечесні методи конкуренції. Було здійснено митну реформу, введено прогресивний податок, проведено демократизацію виборчого права. Відтепер вибори сенаторів проводили шляхом прямого голосування. За ініціативою президента було створено міністерство праці, але великої ролі воно не відігравало.

Вудро Вільсон

За час президентства Вільсона було проведено заходи у сфері соціального законодавства. Так, було дещо обмежено застосування дитячої праці, встановлено 8-годинний робочий день для залізничників, засновано систему компенсацій в разі каліцтва на виробництві робітникам, зайнятим на підприємствах, що виконують державні замовлення.

Незважаючи на всю свою обмеженість, ці реформи були першими кроками до створення основ системи соціального захисту громадян.

Схарактеризуйте політичний курс В. Вільсона.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

1. Що було раніше: президентство В. Вільсона чи Т. Рузвельта?

2. Окресліть території, що складали інтереси експансіоністської політики США.

3. Використовуючи історичний досвід США, дайте визначення поняттю «двопартійна система».

4. Порівняйте політичні курси Т. Рузвельта і В. Вільсона. Чим були вони схожими? Чим відрізнялися?

5. Яка з історичних подій, на вашу думку, має виняткове значення в історії США кінця XIX - початку XX ст. ? Свій вибір поясніть.