Історія України: Підручник для 9 класу "Реєнт 2017" - Нова програма

§28. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ

Процеси переходу від традиційного до індустріального суспільства, хоча й повільно, спричинили зміни в етнічному складі населення багатьох регіонів України.

Наприкінці XIX ст. на території західноукраїнських земель, які перебували у складі Австро-Угорщини, проживало понад 5 млн осіб. Частка українців становила близько 64 %; вони проживали переважно в сільській місцевості. Таке співвідношення було наслідком колонізаційного впливу в умовах бездержавності та несприятливого соціально-економічного становища. Суттєво меншою була частка українців серед міського населення - менше 30 %. Із західноукраїнських регіонів найміцнішими були позиції українства у Східній Галичині. Утім, у великих містах домінувало польське населення, зокрема його частка у Львові складала до 50 % та до 40 % в околицях. Другою після поляків (20 % від усього населення регіону) етнічною меншиною були євреї - 13,1 %, концентрація яких в окремих містах досягала 40 % (Дрогобич, Станіслав, Коломия, Тернопіль).

У середині XIX ст. строката етнічна структура сформувалася й на Донбасі. Так, станом на 1858 р. більшість становили українські селяни - 75 % усього місцевого населення, частка росіян складала 13,5 %. Кількість останніх почала зростати з 1870-х років, коли сюди стали прибувати робітники із чорноземної смуги Росії. Наприкінці XIX ст. 46,7 % переселенців складали вихідці з російських губерній. Наслідком цього стало домінування російської мови. Натомість з українських регіонів переселилося 37,9 %. Майже половина всіх прибулих оселялася в містах. До кінця століття частка українського населення зменшилася до 68,9 %, а росіян - зросла до 17,3 %. Серед представників інших народів варто виділити греків, євреїв, німців, поляків, татар та ін. Усього за переписом 1897 р. на Донбасі нараховувалося 30 етнічних груп.

Чи торкнулися подібні процеси вашого краю? Підготуйте про це письмову або усну розповідь.

Після реформ 1848 та 1861 рр. з’явилися якісно нові умови для розвитку ринково-капіталістичних відносин у сільському господарстві. Зростанню рівня продуктивності аграрного сектору сприяло дедалі ширше запровадження мінеральних добрив та нових методів обробітку землі: глибокої оранки поліпшеними плугами, використання сівалок тощо. Це дозволило збільшити врожайність озимої пшениці та жита. Набули розвитку й вирощування та переробка цукрового буряку. Від землеробства суттєво відставало тваринництво. Негативно на його розвиток впливала велика кількість цукроварень та дефіцит пасовищ.

Які зміни відбулися в сільському господарстві вашого краю? Оцініть їх, визначте позитивні та негативні сторони.

У другій половині XIX ст. господарське життя розвивалося досить швидкими темпами. Це пов’язано з розробкою рудних родовищ, які видобували відкритим (невеликі кар’єри) і підземним (закопуші, штольні, шурфи) способами. Розробка родовищ залізної руди та покладів кам’яного вугілля спричинила початок будівництва великих металургійних заводів.

Суттєвим чинником індустріалізації України був розвиток залізничного транспорту. Його особливістю стало з’єднання металургійних заводів з районами видобутку руди та морськими портами. Залізниці сприяли зростанню місцевого промислового та сільськогосподарського виробництва.

Укажіть на мапі торговельно-промислові центри другої половини XIX ст. Назвіть галузі промисловості та сільського господарства, що розвивалися у вашому краї. Підготуйте розповідь про індустріалізацію у вашій місцевості.

У другій половині XIX ст. у громадському та сімейному побуті помітним залишався вплив общинних відносин і порядків. Мова йде про розподіл земельних угідь, спільне використання пасовищ та лісів, вилов риби. Традиційно-побутову культуру змінювали зв’язки з містом, центрами виробництва, активне використання покупних знарядь праці, одягу, посуду та ін.

У другій половині XIX ст. багато традиційних обрядів українців відмирає або суттєво спрощується. Практично незмінними (принаймні для українського села) залишилися традиції зимового різдвяно-новорічного календарного циклу. Колядки та щедрівки, вертеп, засівання, святкування Свят-вечора, дідух, ворожіння дівчат, сімейні урочисті вечері були частиною повсякденного життя чи не кожної української родини. Особливу роль в обрядовій культурі відіграють Великодні та Зелені свята, Івана Купала, Спас, Покрова. Багато атрибутів цих християнських свят мають свої корені не лише в XIX ст., а й набагато раніше.

Поцікавтесь, які свята та звичаї XIX ст. збереглися до наших днів.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Історичний час

1. Установіть послідовність подій.

А Заснування товариства «Просвіта»

Б Проголошення Емського указу

В Видання Валуєвського циркуляра

Г Заснування Літературно-наукового товариства ім. Шевченка

Д Закриття недільних шкіл у Наддніпрянській Україні

Е Утворення Австро-Угорської імперії

2. Поміркуйте, чи пов’язані між собою проголошення Валуєвського циркуляра та Емського указу і заснування товариства «Просвіта» і Літературно-наукового товариства ім. Шевченка.

Історичний простір

3. З якими регіонами пов’язане поширення москвофільства?

Історична постать

4. Як ви вважаєте, Д. Танячкевич і А. Добрянський були

А сучасниками

Б однодумцями

В представниками національно-культурного руху на західноукраїнських землях?

5. Хто вперше висловив переконаність у необхідності об’єднати східних і західних українців у самостійній незалежній державі:

А Іван Франко

Б Тарас Шевченко

В Юліан Бачинський

6. Порівняйте життєві шляхи І. Могильницького та О. Барвінського. У чому ви вбачаєте схожість, а в чому - відмінність життєписів учасників національно-культурного відродження на західноукраїнських землях?

7. Дайте відповідь.

А Укажіть, кого зображено на портреті.

Б Що вам відомо про цю історичну постать?

В Які події в історії західноукраїнських земель пов’язані з його ім’ям? Опишіть одну з них.

Історичні поняття і терміни

8. Прочитайте фрагмент документа.

«Однією з важливих проблем, що знайшли відображення у творчості І. Франка, була національна. Він виступав за її демократичне розв’язання, за незаперечну рівність усіх націй, проти ігнорування національної проблеми в ході соціальної боротьби. Виступав за самостійність націй, що входили до складу багатонаціональних імперій, зокрема Австро-Угорської та Російської. Вважав, що найкращим вирішенням даного питання було б утворення державних об’єднань змішаного типу - поєднання конфедерації з федерацією».

Проаналізувавши зміст понять «конфедерація» та «федерація», знайдіть їхні спільні та відмінні риси.

9. Доберіть історичні приклади до поняття «політична партія».

Історичні події та процеси

10. Політика «нової ери» і завдання національно-культурного відродження. У чому ви вбачаєте компроміс?

11. Уявіть себе сучасником подій кінця XIX ст. на західноукраїнських землях. Опишіть трудову еміграцію українців. Чим вона була зумовлена?

12. Які історичні події національного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX - на початку XX ст. були, на ваш погляд, найбільш значимими?

13. Яка з історичних постатей, на ваш погляд, відіграла непересічну роль в українському русі на західноукраїнських землях у другій половині XIX - на початку XX ст.?