Підручник Історія України 7 клас Гісем 2015 - '(Ранок) 2015'

§ 15. Монгольська навала. Утворення Золотої Орди

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: коли відбувся перший похід монгольського війська на Русь і в чому полягає сутність трагедії на річці Калка; що таке монгольська навала та якими були її наслідки; як утворилася Золота Орда; що таке баскак, ярлик, улус.

 1. Які князівства існували на українських землях напередодні монгольської навали? 2. Яке з князівств було наймогутнішим? 3. Якими землями на 1239 р. володів Данило Романович?

Перший похід монголів на Русь. Трагедія на річці Калка. На початку ХІІІ ст. в монгольських степах під владою Чингісхана постала могутня держава, яка протягом 1207—1222 рр. підкорила Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію, Персію та Закавказзя.

Схема битви на річці Калка

Битва на річці Калка. Художник Д. Зябкін

Наприкінці другого десятиліття ХІІІ ст. монгольські хани почали готуватися до вторгнення в прикаспійські та причорноморські степи, у яких панували основні суперники монголів — половці. Для розвідування шляху через Кавказ було направлено 30-тисячне військо під керівництвом найдосвідченіших полководців Чингісхана Субедея і Джебе.

У 1222 р. монгольське військо несподівано для половців здолало Кавказькі гори й опинилося поблизу їхніх володінь. Половецькі хани, зібравши сили, дали монголам бій на березі річки Сіверський Донець, але зазнали поразки. Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Судак.

Тим часом тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котян звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». Мстислав доклав багато зусиль, щоб об’єднати руських князів для протидії монголам. На з’їзді князів у Києві було вирішено дати монголам бій у половецьких степах.

У похід проти монголів виступили київський, галицький, волинський, чернігівський, смоленський, курський, трубчевський і путивльський князі. Лише володимиро-суздальський князь відмовився від походу. У середині квітня 1223 р. об’єднане військо руських князів і половців у кількості 50—60 тис. воїнів зібралося на острові Хортиця, що на Дніпрі. Монголи, дізнавшись про це, направили до руських князів послів із пропозицією відмовитися від походу, оскільки їх цікавили лише половці. Проте князі її відхилили.

31 травня (за іншими джерелами — 16 червня) 1223 р. головні сили русько-половецького війська і монголів зустрілися на річці

Монгольська кіннота вступає в бій. Реконструкція

Атака монгольських лучників. Реконструкція

Калка (зараз Кальчик, притока річки Кальміус, що впадає в Азовське море). Спочатку русько-половецьке військо примусило монголів відійти на лівий берег річки. У вирішальний момент битви між князями виникла незгода.

Мстислав Удатний не захотів ні з ким ділитися славою і вступив у бій без погодження з іншими князями. Так, його полки під проводом Данила Романовича (Галицького) і половці переправилися через Калку й атакували монголів, які під ударом важкоозброєних дружинників почали відступати. Однак половці не витримали монгольського контрудару й кинулися врозтіч.

Під час бою Данило був поранений у груди, але все-таки продовжував керувати своїми полками. Князь зміг організовано вивести військо з бою, уникнувши монголів, які переслідували їх три дні, і з незначними втратами повернутися додому.

Коли стало зрозуміло, що полки Мстислава Удатного й половці зазнали поразки, інші князі так і не рушили в бій, щоб спробувати переломити його на свою користь. Це дало монголам змогу розбити руські полки поодинці.

Найзавзятіше чинив опір монгольському війську великий київський князь Мстислав, який встиг збудувати укріплений табір. Монголи три дні намагалися захопити його, але їхні спроби були невдалими. Тоді вони вдалися до хитрощів, пообіцявши, що відпустять обложених і не проллють їхньої крові в обмін на викуп. Мстислав повірив цій обіцянці. Проте тільки-но руські князі склали зброю, монголи «людей посікли, а князів подавили, поклавши під дошки, а самі зверху сіли пирувати».

Субедей

Батий

Під час битви на Калці руські дружини зазнали значних втрат: загинули шість князів, і лише кожен десятий воїн повернувся неушкодженим. Як повідомляє літопис, «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи».

Крім втрат княжих дружин, перша зустріч із монголами ніяк не позначилася на внутрішньому розвитку Русі. Монгольське військо, зруйнувавши декілька невеликих подніпровських міст, повернулося у свої степи. Русь надалі продовжувала залишатися роздробленою, а князі так само вели міжусобну боротьбу.

Монгольська навала на північно-східні князівства.

Після десятирічної перерви в 1235 р. монголи почали готуватися до завойовницького походу на Захід. Як свідчать іранські джерела, нащадки Чингісхана, «досягши згоди, пішли війною на руських». Очолив Великий західний похід хан Батий (Бату). Монгольська армія була добре навченою й дисциплінованою. Її основу складала важка кіннота. До армії також увійшли загони підкорених племен (одним із них були татари — саме тому руські літописці назвали це військо монголо-татарським). Монголи мали й велику кількість різних метальних і стінобитних машин, якими опікувалися китайські інженери.

Після розгрому Волзької Булгарії перший удар монголів на початку зими 1237 р. припав на Рязанське князівство. Батий, відправивши послів до рязанських князів Юрія та Олега, вимагав, щоб йому дали «десятину» — десяту частину людей, майна і зброї. Князі відмовилися. Не маючи підтримки, рязанські правителі почали діяти самостійно. Княжа дружина у відчайдушному бою зустріла ворога на кордоні князівства, але була здолана. Після цього монголи взяли в облогу Рязань, жителі якої чинили опір шість днів.

Монгольське військо, увірвавшись до міста Рязань, вчинило жорстоку різанину, нищачи все на своєму шляху. Унаслідок цього князі та їхні родини загинули, місто було знищено вщент. Проте рязанці не припинили опору. Загін воєводи Євпатія Коловрата ще довго завдавав відчутних ударів монголам, здійснюючи стрімкі набіги.

Взяття міста Володимира Батиєм. Мініатюра XVI ст.

Оборона Козельська. Мініатюра XVI ст.

Далі настала черга Володимиро-Суздальського князівства, що на той час мало найсильніше військо серед руських князівств. Проте й воно не змогло вистояти перед монгольською навалою. П’ятнадцять міст князівства були захоплені й спалені, а значна частина їхніх жителів — убиті або взяті в полон. Князь Юрій Всеволодович так і не зміг стати на заваді монгольського просування. Військо, яке зібрав князь, було зненацька захоплено монголами в таборі на річці Ситі і знищено разом із великим князем.

Після цього монголи повернули на південь у степи. Наприкінці березня 1238 р. головні сили монголів підійшли до невеликого чернігівського міста Козельська. Протягом семи тижнів Батий намагався зламати опір його жителів. Лише після того як монголи застосували облогові машини, їм вдалося потрапити до Козельська. Останні захисники міста здійснили відчайдушно сміливий крок. Уночі вони вийшли з палаючого міста і, знищивши чотири тисячі монголів та облогові машини, усі полягли. За несамовитий опір монголи назвали Козельськ «злим містом», а все його населення вбили.

У 1238 р. Батий завдав поразки й половецькому ханові Котяну, після чого той зі своєю ордою подався до Угорщини.

Падіння Переяславського та Чернігівського князівств. Узимку 1239 р. монголи продовжили свій похід руськими князівствами. Цього разу він був спрямований проти Переяславського і Чернігівського князівств. Здолавши оборонну лінію проти кочівників на кордоні Переяславського князівства, монголи підійшли до стольного міста. Переяслав мав сильні укріплення. Крім того, оборону міста зміцнювали водяні перешко-

Чернігівці на стінах міста. Сучасний малюнок

ди, що його оточували, — річки Трубіж і Альта та рів між ними. Очолив оборону міста єпископ Симеон. Незважаючи на відчайдушний опір,

3 березня 1239 р. місто впало. Як свідчить літопис, ворог узяв місто «списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михаїла сокрушив... І єпископа, преподобного Симеона, вони вбили».

Восени 1239 р. монголи підступили до Чернігова. Чернігівський князь Мстислав Глібович дав бій монголам під стінами міста. У запеклій битві «переможений був Мстислав, і безліч із воїнів його побито було». Князь із рештою дружини був змушений рятуватися втечею. 18 жовтня вороги увірвалися до міста, пограбували і спалили його. Далі монголи зруйнували Глухів, Путивль, Вир, Рильськ та інші міста.

Наприкінці року монгольське військо підійшло й до Києва, але не наважилося на його штурм і відійшло в степи.

Того самого року монголи здійснили вдалий похід у Крим, підкоривши його східну частину, обклали даниною велике місто Судак.

Оборона Києва. Монгольська навала на Галицько-Волинську державу. У 1240 р. Батиєва навала докотилася до Галицько-Волинського князівства, яке щойно об’єдналося під владою Данила Романовича (Галицького).

Кияни під проводом воєводи Дмитра спішно готувалися до облоги, відновлюючи мури й вали міста. На пропозицію монголів здатися хоробрі жителі відповіли відмовою. Тоді наприкінці літа 1240 р. величезне монгольське військо з півдня вдерлося в межі Київського князівства. Першими взяли на себе удар залоги міст-фортець уздовж річки Рось і міста Витичів, Василів, Білгород (Біла Церква) та ін.

Однак після запеклого опору всі вони були вщент зруйновані.

5 вересня 1240 р. Батий підійшов до стін Києва і взяв його в облогу. Дізнавшись про найслабше місце в обороні Києва, яке перебувало в районі Лядських воріт, монголи зосередили там основну масу стінобитних машин, що «безперестанно били день і ніч». Зрештою 19 листопада в мурах міста з’явилися проломи. Монголи пішли на штурм. У перший день вони оволоділи стінами й валом міста Ярослава, але далі просунутися не змогли. Скориставшись перервою,

Штурм Києва монголами. Сучасний малюнок

кияни створили нову лінію оборони вздовж укріплень міста Володимира. Однак 6 грудня монголам усе ж таки вдалося пробитися до останнього рубежу оборони міста біля Десятинної церкви. Попри відчайдушний опір захисників, Батиєве військо, знову застосувавши облогові машини, завалило кам’яні стіни. Останні захисники міста загинули під уламками храму. Воєвода Дмитро поранений потрапив у полон, але за проявлену хоробрість був помилуваний і відпущений.

Італійський мандрівник Плано де Карпіні про відвідання Києва в 1246 р.

Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови і кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві. (До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб.)

1. Через скільки років після монгольської навали посланець папи римського відвідав Київ? 2. Яку картину спустошень він побачив? 3. Якими були наслідки навали для Києва?

Здобуття Києва відкрило Батию шлях на Захід. На початку 1241 р. військо вдерлося на Волинь. Несподівано для себе монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Данилів і Кременець, які не змогли взяти. Тоді Батий поділив свою армію на кілька сильних загонів, які розійшлися землями Галичини й Волині, нищачи все на своєму шляху. Основними силами Батий узяв в облогу Володимир-Волинський, потім — Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав тощо. Лише Холм та гірські фортеці змогли відбити напади ворогів.

Тим часом князь Данило Галицький безуспішно намагався схилити до спільної боротьби проти монголів правителів Угорщини та Польщі. Останні марно сподівалися, що навала обмине їх. Батий, здолавши карпатські перевали, увійшов на їхні території та завдав угорцям і полякам нищівної поразки.

У 1242 р. монголи повернулися до причорноморських і прикаспійських степів, де заснували власну державу Золота Орда зі столицею в місті Сарай (Палац) у дельті річки Волги. Приводом до повернення стала смерть головного монгольського хана Угедея, проте причини були набагато серйознішими: Батий не мав достатніх сил,

Монгольська навала на Русь

Руїни Десятинної церкви. Сучасний малюнок.

Баскаки. Художник С. Іванов

щоб тримати в покорі всі завойовані народи Східної та Центральної Європи, які не змирилися зі своїм становищем.

Русь і народи Центральної Європи своїм героїчним опором урятували Західну Європу від монгольського ярма.

Наслідки монгольської навали. Навала Батия не була звичайним грабіжницьким набігом кочівників, яких раніше зазнавала Русь. Правляча монгольська верхівка прагнула не лише збагатитися за рахунок пограбування, а поставити під свою залежність князівства, приєднати їх до своєї імперії, якою управляли нащадки Чині гісхана, та отримувати з них постійний дохід.

До особливостей золотоординського панування можна віднести те, що руські землі не були безпосередньо включені до складу Золотої Орди (за деяким винятком). Також на території Русі не існувало постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Крім того, монголи терпимо ставилися до християнства і православного духовенства.

Наслідки навали були катастрофічними для руських князівств. Із 74 міст колишньої Русі було розорено 49, із них 14 уже не відродилися, а 15 із часом перетворилися на села. У перші 50 років монгольського панування не було побудовано жодного нового міста, а домонгольського рівня кам’яного будівництва було досягнуто лише через 100 років. Занепав ряд ремісничих спеціальностей, було втрачено секрети виробництва ювелірних виробів (емаль, зернь, чернь). Деякі райони знелюдніли, скоротилися по-

Баскак — намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах, який проводив облік населення й збирав данину.

Золотоординське ярмо — традиційна назва системи експлуатації східнослов'янських земель у ХІІІ—XV ст. монгольськими завойовниками, встановленої в результаті навали Батия.

сівні площі, занепала торгівля. Монгольська навала також призвела до значних демографічних втрат, було знищено багато представників руської еліти.

Утворення Золотої Орди. Монгольське панування на українських землях. Після Батиєвої навали українські землі Київщини, Чернігово-Сіверщини, Переяславщини потрапили під владу Золотої Орди, яка спочатку була складовою частиною (улусом) Монгольської імперії. Столицею імперії було місто Каракорум (на території сучасної Монголії), де перебував великий хан.

У 60-ті рр. ХІІІ ст. Золота Орда звільнилася від влади каракорумських ханів.

На підкорених землях монголи вимагали, щоб народи «давали їм десяту частину від усього — як від людей, так і від майна». Крім того, монголи збирали плужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів). Для визначення розмірів надходжень від податків і поборів на підкорених землях монголи здійснювали переписи населення і майна. Перший такий перепис відбувся в Південній Русі на межі 1245—1246 рр. Крім того, починаючи з 50-х рр. ХІІІ ст. для управління підвладними землями хани стали призначати баскаків (намісників). Баскаки з воєнним загоном, об’їжджаючи свої володіння, збирали данину і здійснювали нагляд за своїми територіями. Для зміцнення влади баскаків створювалися спеціальні укріплені пункти. На землях, де монголи зберегли княжу владу, сам князь повинен був збирати данину і відправляти її в Орду. Також князь мав отримувати ярлик — дозвіл на княжіння у своїх володіннях.

Таким чином, монголи фактично знищили Київське, Переяславське і Чернігово-Сіверське князівства. У межах цих земель постали монгольські округи — тьми. Землі на південь від Києва стали називати Татарською землею, а згодом Поділлям. На цих землях жило як монгольське населення, так і підкорене.

Незважаючи на страшні наслідки, монгольська навала не зупинила розвитку земель Русі. Поступово населення відродило міста і господарство. Після розгрому монгольських військ на Синіх

Водах у 1362 (1363) р. українські землі були звільнені від їхнього панування.

Висновки. У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголів. Руські князівства, що діяли нарізно, були приречені на загибель.

Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої Монгольської імперії.

Руські князівства на тривалий час потрапили під монгольське панування.

Монгольська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств. Монгольське панування затримало і змінило їхній подальший розвиток.

31 травня 1223 р. - битва на річці Калка.

1237—1241 рр. - монгольська навала на Русь.

1239 р. - спустошення монголами Переяславської та Чернігівської земель.

Кінець листопада — оборона Києва. початок грудня 1240 р.

1240—1241 рр. - спустошення монголами Київського і Галицько-Волинського князівств.

Запитання і завдання

1. Коли вперше монголи з'явилися на Русі? 2. Якими були результати битви на річці Калка? 3. Які князівства першими зазнали Батиєвої навали? 4. Коли монголи знищили Переяслав і Чернігів? 5. Розкажіть про оборону і падіння Києва. 6. Що змінили монголи в тактиці, рухаючись землями Галичини і Волині? 7. У якому році постала Золота Орда?

8. Чому руські князівства зазнали поразки від монголів? 9. Якими були наслідки монгольської навали? 10. Як проявлялося панування монголів на землях Південно-Західної Русі? 11. Розгляньте картину художника Д. Зябкіна на с. 133 підручника. Які події битви на річці Калка вона ілюструє? Що призвело до трагічного завершення битви?

12. Доведіть, що боротьба жителів Київського і Галицько-Волинського князівств мала героїчний характер.

13. Чому кияни та жителі інших міст Русі до останнього захищали від Батиєвої навали свої міста, розуміючи, що вони приречені? Аргументуйте свою відповідь.

14. Чому монголи на частині підкорених земель зберегли владу князів?