Підручник Історія України 7 клас Гісем 2015 - '(Ранок) 2015'

§ 9. Культура Русі-України

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови; як розвивалася усна народна та музична творчість; якими були здобутки архітектури та образотворчого мистецтва; що таке «кирилиця», «церковнослов’янська мова» «билини», «скоморохи», «архітектура», «фреска», «мозаїка», «ікона», «іконопис».

 1. Коли і як було запроваджено християнство на Русі? 2. Які народні казки, перекази й билини доби Русі ви знаєте? 3. Які архітектурні пам'ятки Русі, що збереглися до нашого часу, вам відомі?

Виникнення східнослов'янської писемності. Школи. Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися відомості про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські

Письмові приладдя часів Русі: металеві і кістяні писала, воскові таблички, береста

Просвітники Кирило і Мефодій. Ікона XIX ст.

письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир.

Після запровадження християнства на Русі поширилася винайдена братами-просвітниками Кирилом і Мефодієм абетка — кирилиця. Одночасно з’явилася церковнослов'янська (або старослов'янська) мова, яка стала вживатися як церковна і книжна мова. Натомість у повсякденному житті використовувалася жива народна мова.

Кирилиця — слов'янська абетка. Названа за ім'ям слов'янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов'янську абетку з 38 літер (глаголицю); його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов'янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо.

За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод самостійно опанував п’ять іноземних мов.

Осередками освіти на Русі були церкви і монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва.

Гуслярі. Художник В. Васнецов

Баян. Художник В. Васнецов

Билина — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.

Усна народна та музична творчість. Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна та музична творчість доби Русі. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки. У билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошою Поповичем та Добринею Микитичем захищав Русь від ворогів.

Чимало інформації можна отримати за історичними переказами. Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.

Загадки, прислів’я і приказки в стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.

До доби Русі належить виникнення відомих усім казок про Бабу-Ягу, Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Котигорошка та багатьох інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.

Народні казки можуть бути джерелом інформації про дійсні історичні події. Зокрема, у сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство свого чоловіка.

Танці скоморохів. Малюнок із літопису

Зображення музик і танцюристів на фресках Софійського собору в Києві та музичних інструментів часів Русі

Скоморохи — мандрівні середньовічні актори і музиканти на Русі.

Архітектура — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво.

Імена героїв казок часто допомагають зрозуміти, якими були їхні вчинки в уявленні русичів. Зокрема, ім’я відомого казкового персонажа Кощія Безсмертного походить від руського слова «кощій», яке на Русі було синонімом слова «кочівник».

Існує чимало свідчень про те, що на Русі була для свого часу добре розвинута музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на фресках Софійського собору в Києві.

Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах — гуслях, сопілках, гудках і бубнах. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців. На міських площах та в князівських палацах виступали скоморохи, які виконували танці, водили дресированих ведмедів та інших тварин.

Після прийняття християнства церква почала засуджувати й переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави. Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу було одним з обов’язкових предметів тогочасної школи.

Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва. Археологічні і літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Русі. Зокрема, кожен із великих руських «градів» мав досить складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вона складалася з валів, насипаних на дерев’яні кліті й оточених глибо-

«Місто Володимира» із київськими палацами та Десятинною церквою. Макет

Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Сучасний вигляд

Графіті — стародавні написи та малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посуді, стінах тощо.

Ікона — у православ'ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віруючі.

Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо. Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

ким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами.

Аналіз літописних свідчень дозволяє зробити висновок, що першою кам’яною світською спорудою в Києві був, імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Русі, як ви вже знаєте, вважається Десятинна церква, збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира». Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що це був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів. Підлога була прикрашена мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписані фресками.

На стінах церков часто розміщувалися графіті — різноманітні написи та малюнки.

У Києві археологи також виявили залишки двох князівських палаців із повздовжніми фасадними галереями, збудованих наприкінці X — на початку XI ст.

Мозаїка Христа-Пантократора в Софійському соборі в Києві. XI ст.

Мозаїка Марії-Оранти в Софійському соборі в Києві. XI ст.

Справжнім шедевром архітектури Русі вважається Софійський собор у Києві. Зовні собор вирізнявся винятковою красою. Це був величний хрестово-купольний храм, внутрішній простір якого складався з п’яти нефів — повздовжніх просторів між рядами стовпів. Із півночі, заходу й півдня його оточував подвійний ряд галерей, а зверху він був увінчаний тринадцятьма куполами.

Мозаїки і фрески вражають різноманітністю образів Софійського собору. На чільних місцях у храмі були розташовані мозаїки Христа-Пантократора (Вседержителя) і Марії-Оранти (Богоматері-Заступниці).

У мозаїках Софійського собору руські майстри використали смальту (кольорове скло) 177 відтінків. Близько 3000 м2 у соборі займають фрески. Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі.

Довкола Софійського собору на честь святих захисників князя Ярослава Мудрого і його дружини Інгігерди було засновано монастирі з храмами Георгія та Ірини.

У першій половині XI ст. за прикладом Софійського собору в Києві були зведені однойменні собори в Полоцьку та Новгороді.

У X — на початку XI ст. в храмобудівництві Русі переважали візантійські традиції. Їх можна побачити в будівлях Десятинної церкви в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові (1031—1036). Зведення Софійського собору стало своєрідною перехідною межею й унаочнило появу нових слов’янських традицій в архітектурі Русі.

До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Русі, крім мозаїк і фресок, належить іконопис.

Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але згодом на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що було зразком) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійські ікони. На Русі ікони писалися на дошках.

Висновки. Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після охрещення Русі князем Володимиром існуюча система письма стала витіснятися кирилицею.

До вагомих здобутків культури Русі належить її усна народна та музична творчість. У ній вбачають витоки сучасного українського фольклору.

Високого рівня розвитку досягли архітектура й образотворче мистецтво Русі. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання майстрів Візантії, розвиваючи і вдосконалюючи їхні творчі прийоми.

XI — кінець XIII ст. - завершальний період формування української мови.

Запитання і завдання

1. До якого століття належать перші повідомлення про наявність власної писемності у східних слов'ян? 2. Що таке кирилиця? 3. За правління якого князя на Русі було відкрито першу школу для князівських і боярських дітей?

4. Про що розповідалося в руських билинах? 5. Кого на Русі називали скоморохами? 6. Яку назву мала перша кам'яна церква на Русі? 7. Що таке мозаїка? 8. Що таке фреска?

9. Як виникла східнослов'янська писемність? 10. Яку роль для вивчення духовного життя Русі відіграє усна народна та музична творчість? 11. Охарактеризуйте розвиток руської архітектури та образотворчого мистецтва.

12. Складіть таблицю «Культурні досягнення Русі» у зошиті.

Галузь культури

Основні досягнення

   

13. Використовуючи додаткову літературу або ресурси Інтернету, підготуйте повідомлення за темою «Софія Київська — перлина архітектури Русі».

www.e-ranok.com.ua

Узагальнення за розділом «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X — у першій половині XI ст.»

1. Складіть перелік подій з історії Русі кінця X — першої половини XI ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: християнство, священик, митрополит, монастир, чернець, графіті, мозаїка, фреска, ікона, верстви, бояри, церковнослов’янська мова, книжкові мініатюри, «Змієві вали», шлюбна дипломатія, «Руська правда».

3. Яку роль для Русі відіграло запровадження християнства?

4. За розвитком Русі кінця X — першої половини XI ст. розкрийте роль князівської влади в державному житті.

5. Якими, на вашу думку, є підстави для того, щоб стверджувати, що культура Русі досягла високого рівня розвитку?

6. Виконайте завдання за історичною картою.

1) Як змінилася територія Русі наприкінці X — у першій половині XI ст. порівняно з попереднім періодом її розвитку?

2) Назвіть території, приєднані до Русі за князювання Володимира та Ярослава.

3) Покажіть на карті основні походи Володимира та Ярослава.

7. Назвіть роки правління князів Володимира та Ярослава. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику двох князів. Визначте її значення та наслідки.

8. Складіть характеристики Володимира і Ярослава як особистостей та історичних діячів.

9. Наведіть факти, які підтверджують думку, що за князювання Володимира та Ярослава Русь досягла свого розквіту.

10. Чому на Русі у писемній мові використовували староболгарську?

11. Як відбувався прихід до влади князів Володимира і Ярослава? Чим була зумовлена гостра боротьба за владу?

12. Завдяки чому боротьба Володимира і Ярослава з печенігами завершилася перемогою?

Тематичне оцінювання за розділом «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X — у першій половині XI ст.»

1. Що було спільним у зовнішній політиці Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

А походи на Константинополь

Б боротьба за Червенські міста

В запрошення місіонерів із Риму

Г відсіч агресії варягів

2. Які кочові племена здійснювали напади на південні кордони Русі за часів правління князя Володимира Великого?

А хозари

Б печеніги

В половці

Г монголи

3. У якому році великий князь Володимир хрестив Русь?

А 862 р.

Б 882 р.

В 911 р.

Г 988 р.

4. Території яких племінних союзів слов’ян увійшли до складу Русі за часів князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

А тиверців і уличів

Б волинян і білих хорватів

В сіверян і деревлян

Г полян і в’ятичів

5. Що завадило Ярославу Мудрому сісти на стіл великого князя київського відразу після смерті батька?

А відсутність його імені в заповіті батька

Б початок масових набігів печенігів на Русь

В війна з варягами за контроль над торговельним шляхом «із варягів у греки»

Г боротьба з братами за право княжіння

6. За великого князя Ярослава Мудрого було запроваджено:

А християнство як державну релігію Русі

Б писаний збірник давньоруських законів

В систему збору данини з підвладних племен — полюддя

Г традицію скликання з’їздів (снемів) руських князів

7. Завдяки яким обставинам великий київський князь Ярослав Мудрий у 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі»? А успадкування земель Мстислава Володимировича

Б створення зводу законів «Руська правда»

В заснування Києво-Печерського монастиря

Г перемога над печенігами у битві під Києвом

8. За якого князя Русь почала карбувати власну монету?

А Олега

Б Святослава

В Ярослава Мудрого

Г Володимира Великого

9. «Батько мій помер, а Святополк сидить у Києві, убиваючи братів своїх...» — уривок із джерела виправдовує вступ у міжусобну боротьбу за київський стіл князя

А Володимира Великого

Б Ярослава Мудрого

В Володимира Мономаха

Г Святослава Ігоревича

10. Доньці якого київського князя писав такого листа Папа Римський Миколай ІІ: «Слава про ваші чесноти, прекрасна діво, дійшла до наших вух, і з великою радістю чуємо ми, що ви виконуєте в цій дуже християнській державі [Франції] свої королівські обов’язки з похвальним завзяттям і чудовим розумом»?

А Святослава

Б Володимира Великого

В Ярослава Мудрого

Г Володимира Мономаха

11. Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.

1

Приєднання князями

А

Поширення влади київського

 

Володимиром і Яросла

 

князя на плем’я в’ятичів,

 

вом Червенських міст

 

утворення Тмутараканського

2

Перший Балканський

 

князівства

 

похід князя Святослава

Б

Поширення влади київського

3

Розгром князем Свято

 

князя на племена волинян

 

славом Хозарського ка

 

і білих хорватів

 

ганату

В

Поширення влади київського

4 Похід новгородського

 

князя на племена уличів і тиверців

 

князя Олега на Київ

   
   

Г

Об’єднання Північної і Південної Русі

       
   

Д

Об’єднання полян, деревлян

     

і сіверян під владою київсько-

     

го князя

12. Установіть послідовність подій становлення Русі.

А «...Рушив... (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг... (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків.»

Б «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв. по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася. вона була гідно вшанована».

В «.І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до Романа, і до Константина, і до Степана, до великих царів грецьких, утвердити дружбу з самими царями, і з усім боярством, і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть.»

Г «.ми, [мужі] від народу руського. послані від Олега, великого князя руського. до вас, Лева, і Александра, і Константина, великих за волею божою самодержців, цесарів грецьких.»

Імператор Константин VII Багрянородний приймає руську княгиню Ольгу. Хрещення Ольги. Мініатюра з літопису

З їзд князів на р. Золотчі та укладення миру з половцями. Мініатюра з літопису

Святослав укладає з греками мирну угоду. Мініатюра з літопису

Хрещення дружини князя Володимира. Мініатюра з літопису