Економіка. 11 клас. Радіонова

Розділ 3. Національна економіка як ціле

Тема 6. Загальні результати національного виробництва

Після вивчення теми ви знатимете

  • що таке національне багатство;
  • з чого складаються та як між собою пов’язані сукупні доходи та витрати в національній економіці;
  • як визначається обсяг узагальнювального показника національного виробництва - валового внутрішнього продукту (ВВП);
  • чому важливо оцінювати продукт національної економіки не в номінальних, а в реальних показниках.

Раніше здобуті знання, які треба використати для засвоєння матеріалу теми

  • перелік основних суб’єктів економічних відносин;
  • особливості формування доходів у ринковій економіці;
  • структура виробничих витрат;
  • зміст поняття «капітал».

6.1. Що тане національне багатство

Економіка може вивчатися на рівні окремого суб’єкта - домашнього господарства, підприємства, а може аналізуватись і на рівні всього національного господарства країни. Перший підхід до вивчення економіки називається мікроекономічним, а другий - макроекономічним.

У цій та наступних темах буде використано саме макроекономічний підхід до пояснення економіки.

Перше, що характеризує національну економіку, - це її національне багатство.

Обсяг і структура національного багатства визначають потенціал усієї економіки. Потенціал - це здатність економіки виробляти речі та послуги, задовольняти потреби власних громадян, іноземців, які купують вітчизняні товари, та конкурувати з економіками інших країн на зовнішніх ринках.

У структурі національного багатства країн світу, визначеній за методикою Світового банку, виокремлюють три основні елементи (складники). Кількісне їх співвідношення, що склалося наприкінці XX століття, ілюструє схема 6.1.

Схема 6.1

Структура національного багатства

Пояснення до схеми

  • Основними елементами національного багатства будь-якої країни є людський, природний та фізичний капітал.
  • За даними Світового банку середня для 192 аналізованих країн світу частка людського капіталу в структурі національного багатства наприкінці XX ст. становила 64%. Частка природного капіталу (природних ресурсів, залучених до виробничої діяльності) досягала 20%, фізичного капіталу - 16%. Для окремих розвинених країн, таких як Франція, Швейцарія, частка людського капіталу в структурі національного багатства є ще вищою і наближається до 80%.

Дані Світового банку про структуру національного багатства розвинених країн переконливо свідчать, що основним складником і передумовою успіху в досягненні добробуту власних громадян та гідного місця у світі є людський капітал. Його відтворення та нагромадження має бути основною турботою і урядів країн, і окремих громадян.

6.2. З чого складаються та як між собою пов’язані сукупні доходи та сукупні витрати в національній економіці

Наявність економічного потенціалу - національного багатства країни - є необхідною, але не достатньою умовою для нормального функціонування економіки як єдиного цілого. Однією з таких умов стає відповідність (баланс) сукупних доходів та сукупних витрат.

Доходи, так само як і витрати, мають не тільки окремі економічні суб’єкти, а й економіки в цілому. Доходи і витрати в межах усієї економіки називають сукупними. Саме вони виявляють те, що економіка є єдиним цілим.

Важливість досягнення відповідності (балансу) сукупних доходів та сукупних витрат пояснимо на прикладі.

Приклад. Нехай для спрощення пояснення вся економіка країни обмежується виробництвом одного товару - цукру. Єдиний ресурс, який використовується для його виробництва, - це праця. А відносини в економіці складаються лише між двома економічними суб’єктами - домашніми господарствами та підприємцями-виробниками. Економічний кругообіг для такої економіки ілюструє схема 6.2.

Схема 6.2

Взаємозв’язок сукупних доходів і сукупних витрат для економіки з одним товаром і одним ресурсом

Пояснення до схеми

  • Оскільки в уявній спрощеній економіці є лише один ресурс - праця, то всі сукупні доходи зводяться тільки до зарплати. А виробництво лише одного товару, що призначений для споживання, - цукру, обмежує всі витрати тільки споживчими.
  • Для нормального функціонування економіки необхідно, щоб у результаті змін у доходах відбувалися відповідні зміни у витратах, і навпаки, унаслідок змін витрат змінювалися доходи. У разі недодержання цієї вимоги у роботі економіки як єдиного організму виникають порушення.
  • Якщо виробники цукру, бажаючи зменшити витрати, занизять зарплату, то наслідком такої дії буде те, що на придбання виробленого цукру бракуватиме доходів споживачів. Тому частина цукру залишиться нереалізованою.
  • Якщо, навпаки, домашні господарства домоглися б необґрунтованого підвищення зарплати без відповідного збільшення продуктивності праці, то бракуватиме цукру для задоволення потреб споживачів, доходи яких зросли.

Отже, відповідність між доходами і витратами на макроекономічному, або загальноекономічному, рівні є важливою, тому що вона гарантує:

  • реалізацію всього створеного продукту;
  • задоволення попиту всіх власників доходів.

Усвідомивши необхідність балансу сукупних доходів і сукупних витрат, розглянемо їхню структуру та спосіб взаємозв’язку. Для цього візьмемо до уваги те, що в реальній економіці між собою взаємодіють не тільки підприємці й домашні господарства, а й держава та іноземні економічні суб’єкти (схема 6.3).

Схема 6.3

Взаємозв’язок сукупних доходів та сукупних витрат у національній економіці

Пояснення до схеми

🗹 Стрілки на схемі показують основні економічні потоки, якими рухаються доходи та витрати у взаємовідносинах чотирьох економічних суб’єктів, а саме:

  • домашніх господарств;
  • підприємців;
  • держави (уряду);
  • іноземних споживачів вітчизняної експортованої продукції й виробників продукції, імпортованої в країну.

🗹 Елементами сукупних доходів є:

  • заробітна плата - дохід найманих працівників (W);
  • рента - дохід власників землі (R);
  • процент - дохід власників фінансового капіталу (i);
  • прибуток - дохід підприємців (Pr);
  • амортизація - кошти, нагромаджені підприємцями для відшкодування спрацьованих засобів виробництва (Am).

🗹 Елементами сукупних витрат у національній економіці стають:

  • споживчі витрати домашніх господарств (С);
  • витрати держави на закупівлю товарів, послуг та на інвестиції у державний сектор економіки (G);
  • інвестиційні витрати підприємців (інвестиції) у відновлення та нагромадження капіталу (l);
  • чистий експорт - витрати, пов’язані з торгівлею товарами та послугами на зовнішніх ринках (NX).

🗹 3 урахуванням структури сукупних доходів та витрат їх відповідність може бути відображена формулою

🗹 Нормальне перетворення сукупних доходів у сукупні витрати здійснюється за таких додаткових умов:

  • домашні господарства роблять заощадження, а заощаджені кошти перетворюються на інвестиції підприємців завдяки діяльності банків, тому формула для визначення інвестиційних витрат є такою:

І = Am + S,

де S - заощадження;

  • держава одержує доходи у вигляді податків і виплачує соціальні трансферти (допомогу малозабезпеченим громадянам), тому формула для визначення державних витрат має такий вигляд:

G = T - TR,

де TR - соціальні трансферти;

  • інші країни не тільки купують наші товари, а й продають нам свої, тому для оцінки загальних витрат, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, або з чистим експортом, використовують таку формулу:

NX = Ex - lm,

де Ех - експорт, lm - імпорт.

Порушення хоча б одного співвідношення, відображеного наведеними рівняннями, тягне за собою порушення інших співвідношень та втрату загальної рівноваги та стабільності економіки.

6.3. Як визначається обсяг узагальнювального показника національного виробництва - валового внутрішнього продукту (ВВП)

Основні узагальнювальні показники результатів національного виробництва в усіх країнах світу сьогодні визначають за особливою методикою - Системою національних рахунків, ухваленою ООН 1993 р. Як основні показники, що характеризують загальний стан економіки, використовують валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний дохід (ВНД).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це сукупна ринкова вартість усього обсягу речей та послуг, вироблених в економіці країни за рік і придатних для кінцевого використання.

У наведеному визначенні відображено три суттєві особливості ВВП:

  • 1) щоб стати частиною ВВП, речі та послуги мають бути не тільки створені, а й реалізовані на ринку, набувши ринкової вартості;
  • 2) виробництво і продаж продукції мають відбутись у межах одного року;
  • 3) ВВП охоплює лише продукцію, придатну для кінцевого використання, і не охоплює ту, що призначена для проміжного використання (споживання).

Для пояснення відмінностей між продукцією для кінцевого і проміжного споживання скористаємося прикладом.

Приклад. Фермер продав мірошникові зерно за 100 тис. грн. Мірошник змолов зерно і продав борошно за 125 тис. грн. Борошно купила кондитерська фабрика, яка виробила тістечка і продала їх на ринку за 200 тис. грн.

Кінцева продукція - це тістечка, ринкова вартість яких становить 200 тис. грн. Саме ці 200 тис. грн і мають бути враховані у ВВП.

Проміжна продукція - це зерно та борошно, використані для створення кінцевої продукції - тістечок.

Якби ми визначали ВВП, долучивши до нього ринкову вартість зерна та борошна, то необґрунтовано завищили б його обсяг на 225 тис. грн.

Той самий правильний результат розрахунку ВВП ми могли б дістати й іншим способом - склавши вартість, яку додав кожний виробник (так звану додану вартість) на своєму етапі створення кінцевого продукту.

Фермер додав 100 тис. грн, мірошник - 25 тис. грн (125 - 100 = 25), кондитерська фабрика - 75 тис. грн (200 - 125 = 75).

Разом фермер, мірошник та кондитери створили нову (додану) вартість саме в обсязі 200 тис. грн (100 + 25 + 75 = 200), що збігається з ціною кінцевого продукту - проданих тістечок.

Наведений нами спрощений приклад розкриває економічний зміст валового внутрішнього продукту, але не пояснює, як розраховується ВВП в реальній економіці. А в реальній економіці ВВП визначається трьома способами (методами), кожному з яких відповідає своя формула для розрахунку. Важливо те, що результати розрахунку ВВП за всіма способами мають збігатися. Адже саме це дає підстави впевнитись у тому, що розрахунки були правильні.

Формули і назви способів (методів) розрахунку ВВП наведемо на схемі 6.4.

Валовий внутрішній продукт

За доходами

За витратами

За сумою доданих вартостей у окремих галузях

W + Валовий прибуток, Змішаний дохід + (Податки - Субсидії)

С + l + G + NX

Σ доданих вартостей

Схема 6.4

Способи розрахунку ВВП

Пояснення до схеми

🗹 У розрахунку ВВП за доходами зважають на три елементи доходів:

  • заробітну плату найманих працівників;
  • валовий прибуток, змішаний дохід, що охоплює проценти, прибутки, ренту, амортизацію;
  • дохід держави, який є різницею між одержаними податками та сплаченими громадянам субсидіями (допомогою).

🗹 У розрахунку ВВП за витратами беруть до уваги споживчі (С), інвестиційні (l), державні (G) витрати та чистий експорт (NX).

🗹 Розрахунок ВВП за сумою доданих вартостей передбачає визначення суми нових вартостей, створених у всіх галузях національної економіки - промисловості, сільському господарстві, будівництві, освіті тощо.

Для оцінки внеску окремих елементів у створення ВВП аналізують і порівнюють конкретні статистичні дані. На схемі 6.5 наведемо структуру ВВП України за трьома способами розрахунку.

ВВП за доходами

ВВП за витратами

ВВП за доданою вартістю

Схема 6.5

Структура ВВП України 2009 р. за доходами, за витратами та за доданою вартістю

Пояснення до схеми

  • Колові діаграми віддзеркалюють структуру ВВП України 2009 року з урахуванням трьох способів розрахунку ВВП - за доходами, за витратами та за доданою вартістю.
  • Особливості структури українського ВВП можна визначити, порівнявши її, наприклад, зі структурою ВВП розвинених країн. Такі порівняння дають підстави для висновку про: а) відносно низьку частку зарплати (у визначенні ВВП за доходами), б) відносно меншу, ніж в інших країнах, частку приватного споживання (у визначенні ВВП за витратами), в) незначну частку видів діяльності, що формують сферу послуг, а саме освіти, охорони здоров’я (у розрахунку ВВП за доданою вартістю).

У показнику ВВП ураховані не всі зв’язки національної економіки з іншими країнами, а лише зовнішня торгівля товарами та послугами. Баланс цієї торгівлі - співвідношення експорту та імпорту - відображає чистий експорт. Як уже зазначалося, саме чистий експорт є елементом (складником) у розрахунку ВВП за витратами.

Інший показник для оцінки результатів національного виробництва, передбачений Системою національних рахунків, - валовий національний дохід (ВИД) - ураховує й інші зв’язки, що складаються між країнами.

У ньому відображається й баланс (різниця) доходів, одержаних громадянами країни за кордоном, та доходів, сплачених іноземцям.

Для розрахунку ВНД послуговуються такою формулою:

ВНД = C + l + G + NX + Nl = ВВП + NI,

де Nl - чисті факторні доходи, які є різницею між доходами, одержаними з-за кордону у вигляді виплачених громадянам заробітної плати, прибутків, процентів на капітал тощо, та подібними доходами, сплаченими в національній економіці іноземцям.

З формули випливає, що ВИД лише тоді перевищуватиме ВВП, коли вітчизняні громадяни будуть одержувати за кордоном більші доходи, ніж іноземці в національній економіці.

6.4. Чому важливо оцінювати продукт національної економіки не в номінальних, а в реальних показниках

Оцінка в номінальних показниках - це вимірювання в поточних цінах. Реальні показники маємо тоді, коли вплив змінюваних поточних цін унеможливлюється. Для цього показники вимірюють у незмінних цінах.

Пояснимо відмінність номінальних та реальних показників на прикладі.

Приклад. ВВП України 2008 року, виміряний у поточних цінах (цінах 2008 р.), становив 949 864 млн грн, а 2007 року ВВП був 720 731 млн грн. Порівняння двох номінальних показників приводить до вельми оптимістичних висновків про зростання ВВП України 2008 року майже на 30%. На жаль, такий оптимізм невиправданий, бо не було враховано те, що показник номінального ВВП 2008 року зріс в основному в результаті підвищення цін. Ціни 2008 року зросли більше ніж на 25%. Зростання ж реального ВВП, яке виявляється у додатково створених речах та послугах, становило лише 2,4%.

Для розрахунку реального ВВП з використанням даних номінального ВВП треба знати показник зміни цін у конкретному періоді часу. Формула для розрахунку така:

де ВВПr - реальний ВВП, ВВПn - номінальний ВВП, Р - показник зміни загального рівня цін*.

* За макроекономічного підходу до економіки заведено розуміти Р як загальний рівень цін, властивий усій економіці, на відміну від Р як ринкової ціни окремого товару.

Обчислимо реальний ВВП 2008 року з використанням індексу споживчих цін (ІСЦ). Цього року індекс споживчих цін становив 1,252, тобто Р = 1,252, що означає зростання цін на споживчі товари на 25,2%:

Одержаний показник реального ВВП України 2008 року в обсязі 758 677 млн грн суттєво відрізняється від номінального ВВП у 949 864 млн грн. Ця відмінність підтверджує важливість розмежування номінальних та реальних показників.

Зауважимо, що для оцінки економічного зростання використовують саме показники реального ВВП.

ВВП є одним з основних показників, які використовуються для міжнародних порівнянь та визначень рейтингу (місця) країни серед інших країн світу. При цьому для об’єктивності порівнюють не власне обсяги ВВП, а ВВП на одного громадянина або на одного працюючого. Оскільки в різних країнах використовують власні національні валюти, то для співвідносності показників здійснюють перерахунки в доларах США - валюті найсильнішої економіки світу. Причому перерахунок відбувається не за курсом валютних обмінників, а за здатністю визначеної суми національних грошей перетворитись у певний набір товарів та послуг, тобто за паритетом купівельної спроможності.

Деякі висновки про ситуацію в українській економіці можна зробити на основі даних про обсяги ВВП на душу населення в різних країнах (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Показники ВВП на душу населення 2010 р.

Регіони та окремі країни

ВВП на душу населення (тис. дол. США за паритетом купівельної спроможності)

Розвинені країни

38,7

США

49,4

Країни Євросоюзу (ЄС-27)

29,2

Німеччина

32,0

Країни СНД

11,1

Росія

15,0

Україна

9,5

Пояснення до таблиці

  • За даними про обсяги ВВП на душу населення можна зробити висновок про суттєве відставання української економіки не тільки від розвинених країн світу (у 4 рази) та від країн Євросоюзу (у 3 рази), а й від країн СНД.
  • У рейтингу країн, оцінених за Індексом людського розвитку, який, серед іншого, ураховує й виробництво ВВП на душу населення, Україна посідала лише 77-ме місце у світі.

Підсумки теми

🗹 Функціонування національної економіки як єдиного цілого забезпечується досягненням відповідності сукупних доходів і витрат, сукупних попиту і пропонування.

🗹 Елементами сукупних доходів є заробітна плата, процент, рента, прибутки підприємницького сектору й амортизація; елементами сукупних витрат - споживчі витрати, інвестиційні витрати підприємств, державні витрати та чистий експорт. Для відображення відповідності сукупних доходів та сукупних витрат використовують формулу

W + R + i + Pr + Am = С + l + G + NX.

🗹 Узагальнювальними показниками результатів національної економіки за методикою Системи національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний дохід (ВИД). Зв’язок між ними відбиває рівняння

ВНД = ВВП + Nl

🗹 ВВП можна розраховувати трьома способами: за доходами, за витратами, за сумою доданих вартостей з використанням таких формул:

ВВП = W + Валовий прибуток, Змішаний дохід + (Податки - Субсидії);

🗹 Оцінка економічного зростання та зіставлення економічних досягнень різних країн здійснюються з використанням реальних показників ВВП. Для визначення реального ВВП номінальний ВВП коригується з урахуванням зміни цін за формулою:

МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, ЗДОБУТИХ ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

  • Розуміння національної економіки як цілого допоможе усвідомити власне місце в її складному механізмі, свою належність до макроекономічних процесів. Після вивчення теми ви зможете зі знанням справи пояснити свою участь у формуванні сукупних доходів і витрат, свою роль у формуванні сукупного попиту і пропонування. Саме в такий спосіб формується відчуття належності до спільноти, що зветься суспільством.
  • Знання про зміст та особливості розрахунку ВВП та ВНД допоможуть у користуванні статистичними довідниками. Ви зможете самостійно розраховувати показники ВВП на душу населення та на одного зайнятого в різні роки, відстежувати зміни цих показників та виявляти зміни у структурі ВВП за доходами, за витратами та за доданою вартістю, створеною в окремих галузях.

Контрольні запитання та завдання

1. Поясніть, керуючись наведеною на початку теми схемою кругообігу, чим відрізняються:

  • а) прибутки підприємців та інвестиції підприємців;
  • б) доходи домогосподарств та їхні споживчі витрати;
  • в) державні витрати та податки, які одержує держава.

2. Проаналізуйте дві ситуації та дайте відповіді на запитання, керуючись схемою взаємозв’язку сукупних доходів та сукупних витрат.

Держава вилучила через податки 40% доходів домогосподарств. Чи означає це, що сукупні споживчі витрати домогосподарств зменшилися на 40%? Що необхідно знати додатково, щоб визначити, як зміняться споживчі витрати?

Заощадження домашніх господарств збільшилися на 15%. Чи означає це, що так само на 15% зростуть інвестиції підприємців? Що треба знати додатково, щоб визначити, як зміняться інвестиційні витрати?

3. ВВП країни становив 4862 грош. од., споживчі витрати - 3226, інвестиції - 765, а державні витрати - 935 грош. од. Чому дорівнює чистий експорт? Яка його частка у ВВП? Що означає від’ємне значення чистого експорту?

4. ВВП країни становить 1112 грош. од. Яку частку ВВП у процентах становлять споживчі витрати, якщо сумарна величина державних витрат, інвестицій та чистого експорту дорівнює 524?

5. Елементи ВВП України за витратами у 1997 та 2010 роках наведені в таблиці:

Структура ВВП України за витратами

Витрати (млн гривень)

1997 р.

2010 р.

Приватне споживання

53 869

684 997

Державне споживання

22 329

201 408

Валові інвестиції

20 073

185 673

Чистий експорт

-2856

-22 029

Скориставшись даними таблиці:

  • а) визначте структуру ВВП - частки окремих елементів у ВВП країни у процентах;
  • б) сформулюйте, які зміни відбулись у структурі ВВП за кожним з чотирьох структурних елементів за аналізований період.