Економіка. 11 клас. Радіонова

ВСТУПНЕ СЛОВО ДО УЧНІВ

Шановні друзі, маю назвати кілька причин для усвідомлення того, що вивчення економіки стане у величезній пригоді у вашому житті.

По-перше, розуміння економічних законів, дію яких не можна скасувати, так само як і законів фізики чи біології, робить нас сильнішими. Адже коли ми, наприклад, знаємо причини і наслідки інфляції, то нам легше пристосуватися до зростання цін, а коли розуміємо, як виникають економічні кризи, то можемо знайти способи швидшого виходу з них.

По-друге, знаючи закони економіки, ми можемо запобігти непотрібним втратам грошей і часу. Адже втрати - це плата за незнання та невміння. Люди, які, скажімо, спокушаються великими процентами за банківськими депозитами, часто розплачуються втратою власних заощаджень за те, що не знають, з чого виникає процент.

По-третє, економічна наука пояснює, як діяти у світі обмежених ресурсів. Якщо прислухатися до її порад щодо пошуку найліпшого з можливих варіантів використання природних багатств, то можна повніше реалізувати надані кожному з нас природою і суспільством можливості і здібності.

Нарешті, по-четверте, життя в суспільстві вимагає від кожного вміння відрізняти правду від неправди, робити правильний громадянський вибір. Неосвічена людина лише покладається на інтуїцію, освічена - порівнює та аналізує. Наше ставлення до політиків і урядовців має спиратися на розуміння ролі держави в економіці, на усвідомлення того, що держава справді може, а чого не може попри всі обіцянки.

У цьому підручнику пояснюються основи економіки. Заклавши підвалини, можна просуватися далі, поглиблюючи знання про те, як працює національна та світова економіка.

Для успішного засвоєння курсу потрібна ваша співпраця з учителями та батьками, котрі допоможуть вам зрозуміти визначення, приклади та наведені факти, розв’язати задачі.

Тож зичу вам усіляких гараздів та успішного опанування всіх десяти тем підручника.

Автор професор Ірина Радіонова

Розділ 1. Основи економічного життя суспільства

Тема 1. Взаємозв’язки економічних процесів та явищ

Після вивчення теми ви знатимете

  • що вивчає економічна наука;
  • кому потрібні економічні знання;
  • хто бере участь в економічних відносинах та з приводу чого вони виникають;
  • які ресурси використовує людство для виробництва та задоволення потреб;
  • що таке виробництво та чим сучасні технології виробництва відрізняються від тих, що існували раніше;
  • чому важливо використовувати виробничі ресурси ефективно та як визначається економічна ефективність;
  • що таке економічний кругообіг.

1.1. Що вивчає економічна наука

Економічна наука вивчає господарське (економічне) життя людей, об’єднаних у суспільство. Вияви цього життя ми бачимо повсякчас, часто беручи в ньому безпосередню участь.

Наприклад, вулицями міста проїжджають машини, що везуть цемент, залізобетонні конструкції, вікна тощо для новобудов. Це - вияв виробничої діяльності (виробництва) у сфері будівництва.

Майже щодня кожен з нас відвідує крамниці різних торговельних мереж - «Сільпо», «DЦ», «Фокстрот» тощо. Купуючи там товари, ми стаємо учасниками обміну грошей на продукти та послуги.

Щороку у Верховній Раді України - Парламенті-ухвалюється Державний бюджет. Парламентарі обговорюють питання про те, скільки коштів виділити на освіту, медицину, заклади культури, армію, суди тощо. У цьому разі ми спостерігаємо відносини розподілу доходів, зібраних у державному бюджеті.

Коли родина кладе гроші на банківський депозит, маємо приклад використання раніше одержаних доходів як заощаджень.

У кожному з чотирьох розглянутих випадків ішлося про окремі вияви господарського життя, яке передбачає наявність економічних ресурсів - матеріалів, виробничих потужностей, грошових коштів тощо. При цьому зазначимо, що всі економічні ресурси є обмеженими. Адже коли будівельні матеріали використовуються на одній новобудові, то вони не можуть бути використані на іншій. Або, якщо гроші витрачаються покупцем на придбання прального порошку в крамниці «DЦ», то вони вже не можуть бути витраченими на купівлю тістечок у «Сільпо». А парламентарі, ухвалюючи рішення, скажімо, про збільшення видатків бюджету на заклади освіти, мусять визначити, які інші статті видатків державного бюджету мають при цьому зменшитися. Нарешті, якщо родина заощаджує кошти, поклавши їх на банківський депозит, то це означає, що вона свідомо обмежує своє споживання.

Оскільки всі економічні ресурси обмежені, то найважливішою проблемою господарського (економічного) життя є розподіл їх у такий спосіб, щоб якнайліпше, найповніше задовольнити потреби.

Економічна наука якраз і допомагає вирішувати проблему розподілу обмежених ресурсів. Принагідно зауважимо, що потреби людей безмежні - вони змінюються і зростають. Їхня безмежність спричиняється невгамовним бажанням людей поліпшувати споживання, робити різноманітнішим і змістовнішим власне життя.

Отже, предметом економічної науки є обґрунтування способів розподілу обмежених ресурсів, завдяки якому забезпечується найліпше, найповніше задоволення потреб. При цьому наука пояснює, як має функціонувати економіка, якими є її основні закони, якими правилами повинні керуватися люди в господарській діяльності, що таке раціональна поведінка, як розв’язувати економічні проблеми.

1.2. Кому потрібні економічні знання

Економічні знання потрібні кожній людині і суспільству в цілому. Основні результати застосування економічних знань ужитті людини та суспільства подані на схемі 1.1.

Схема 1.1

Значення економічної науки для суспільства та окремої людини

Пояснення до схеми

  • Економічні знання потрібні урядам країн. Адже лише розуміючи, як функціонує економіка, можна розробляти економічну політику, тобто ухвалювати рішення про основні напрями економічного розвитку, про конкретні економічні програми та забезпечення їх ресурсами.
  • Поінформованість громадян країни з різних питань, у тому числі про те, як працює економіка, є передумовою створення демократичного суспільства. У такому суспільстві громадяни стають учасниками ухвалення найважливіших рішень, а влада несе відповідальність перед обізнаними громадянами за свої дії.
  • Економічні знання потрібні кожній людині. Обираючи професію, людина повинна не тільки керуватися власними вподобаннями, а й розуміти, які професії і чому матимуть попит. У цьому їй може допомогти розуміння економічних законів.
  • Лише людина, котра знає, як функціонує економіка, здатна започаткувати власну справу і керувати нею. Тому економічні знання є запорукою успішного ведення власного бізнесу.
  • Обізнаність в економічній сфері допомагає людині приймати раціональні рішення. Раціональність означає вибір найліпшого з можливих варіантів під час влаштування на роботу, розподілу доходів і часу, придбання речей тощо.

1.3. Хто бере участь в економічних відносинах та з приводу чого вони виникають

Учасників економічних відносин називають економічними суб’єктами. У чотирьох прикладах, раніше наведених нами, такими суб’єктами були:

  • виробники (будівельні організації) і споживачі (замовники житла);
  • продавці (крамниці різних мереж торгівлі) і покупці продукції;
  • урядовці, що розподіляють бюджет, і громадяни, які користуються бюджетними коштами;
  • власники грошей і фінансові установи - банки, які приймають гроші на депозитні рахунки.

Крім того, суб’єктами економічних відносин можуть бути:

  • домашні господарства (родини) - власники виробничих ресурсів і підприємці - користувачі цих ресурсів;
  • працедавці, що наймають на роботу, і наймані працівники;
  • власники землі, нерухомості та орендарі, що беруть землю та нерухомість у користування;
  • платники податків та органи фінансової влади;
  • кредитори та боржники тощо.

Наскільки складним є економічне життя суспільства, настільки різні економічні суб’єкти-учасники цього життя, що вступають в економічні відносини.

Те, з приводу чого виникають економічні відносини, називають об’єктами економічних відносин. У наведених нами прикладах такими об’єктами були:

  • готові продукти (житло, товари в мережах роздрібної торгівлі);
  • доходи державного бюджету або окремої родини.

Крім того, об’єктами економічних відносин можуть бути:

  • матеріальні виробничі ресурси (земля, машини, устаткування, обладнання);
  • фінансові ресурси (банківські кредити, кошти інвестиційних, страхових, пенсійних фондів);
  • прибутки підприємців тощо.

1.4. Які ресурси використовує людство для виробництва та задоволення потреб

У сучасній економіці створюються десятки мільйонів різних видів товарів - продуктів та послуг. Тому й кількість використовуваних ресурсів має бути не меншою. Але для того щоб зрозуміти, як працює економіка, усі ресурси об’єднують у великі групи. Вони наведені на схемі 1.2.

Схема 1.2

Економічні ресурси

Пояснення до схеми

  • Земля як природний ресурс, даний людству, бере участь у господарській діяльності по-різному:
  1. а) як операційна основа виробництва - місце, на якому розміщені виробничі споруди в обробній промисловості, будівництві тощо;
  2. б) як джерело мінеральних ресурсів у видобувній промисловості;
  3. в) як об’єкт виробничої діяльності в сільському господарстві тощо. Земля - обмежений і практично не відтворюваний ресурс, і тому потребує дбайливого ставлення користувачів і державного захисту.
  • Праця як економічний ресурс охоплює людей, зайнятих у виробничій (господарській) діяльності. Попри технічний прогрес, роль праці у виробництві не стає меншою. Це пояснюється, по-перше, складністю завдань, які вирішуються в сучасному виробництві для задоволення зростаючих потреб. По-друге, інтелектуалізацією праці, тобто зростаючими розумовими зусиллями. По-третє, високими ризиками і відповідальністю виконавців у багатьох сферах діяльності, наприклад, в атомній енергетиці, у видобутку природних ресурсів, організації повітряних перевезень тощо. Оскільки люди є носіями певних знань та навичок, культури, здатності сприймати й утілювати в життя технічні та організаційні нововведення, то кажуть, що економічним ресурсом стає не просто праця, а людський капітал. Саме він відбиває рівень розвитку працівників.
  • Капітал як матеріальний ресурс охоплює засоби виробництва - машини, устаткування, обладнання, транспортні засоби, будівлі та споруди. Капітал як фінансовий ресурс - це кошти, якими розпоряджаються банки та інші фінансові установи, віддаючи їх у користування (як кредити) підприємцям.
  • Здатність до підприємництва (до підприємницької діяльності) - це спроможність започаткувати прибуткову справу й ефективно управляти нею. Не кожна людина має здатність до підприємництва, а отже, не кожна може бути підприємцем. Підприємницька діяльність крім розуміння технологій виробництва передбачає схильність до ризику, розвинену інтуїцію, уміння спілкуватись і переконувати тощо.
  • Інформація - знання про потреби споживачів, ресурси, технології виробництва та управління, ціни тощо - стає найважливішим виробничим ресурсом в інформаційному суспільстві. Інформаційним називають суспільство, визначальною ознакою якого є комп’ютерні технології та мережні системи нагромадження і передавання інформації.

Оскільки економічні ресурси є обмеженими, то принциповим стає питання про власність - про те, кому належать ресурси. Належність ресурсів визначає місце економічних суб’єктів у господарському житті суспільства.

Якщо людині належить тільки праця - здатність створювати певні товари та послуги, то вона може виконувати роль найманого працівника. Якщо найманий працівник до того ж володіє особливими, не доступними іншим, знаннями та інформацією, то його професійний статус і роль у господарському житті значно підвищуються.

Той, хто володіє матеріальним або фінансовим капіталом, може виконувати функції підприємця.

Держава є власником стратегічних виробничих ресурсів. До стратегічних ресурсів належать земля, її надра, водойми, автомобільні шляхи, залізниці, аеропорти. Володіння такими ресурсами визначає роль держави як гаранта економічної стабільності та національної безпеки.

Повна власність на ресурс передбачає, що економічний суб’єкт володіє, розпоряджається та користується ресурсом, керуючись власними економічними інтересами. У першу чергу такі інтереси пов’язані з одержанням максимального доходу.

Земля - найцінніший ресурс, що його має людство. Загальна площа світових земельних ресурсів оцінюється у 13400 млн га. З них лише 11%, або 1474 млн га, припадає на ріллю, сади, виноградники, тобто використовується в сільському господарстві для виробництва продуктів харчування. Через недбале ставлення до землі щороку із сільськогосподарського обігу у світі вилучається приблизно 6 млн га. Якщо погіршання земельних ресурсів та їх вилучення триватимуть такими самими темпами, то через 245 років людство втратить усі землі, що використовуються сьогодні в сільськогосподарському виробництві.

1.5. Що тане виробництво та чим сучасні технології виробництва відрізняються від тих, що існували раніше

Виробництво - це діяльність людей, спрямована на створення продуктів, речей і послуг для задоволення потреб. Ця діяльність передбачає поєднання певних елементів виробництва. Коли немає хоча б одного з них, то виробництво стає неможливим. Логіка виробничого процесу та його елементи проілюстровані схемою 1.3.

Схема 1.3

Пояснення до схеми:

  • До елементів виробництва передусім належить власне праця - діяльність, що передбачає певну кваліфікацію працівників і навички. Крім того, до елементів виробництва належать засоби праці та предмети праці. Засоби праці - це машини, обладнання, інструменти, виробничі споруди, транспортні засоби, нафто- та газогони, канали, мости, за допомогою яких людина обробляє (видозмінює) предмети праці. До предметів праці належить усе те, на що спрямована виробнича діяльність, - земля, сировина, енергоносії, продукти, що вже пройшли первинну переробку, наприклад, метали, деревина, пластмаси тощо. Разом засоби та предмети праці формують засоби виробництва.
  • Елементи виробництва певним чином поєднуються. Спосіб їх поєднання називається технологією виробництва.
  • У результаті поєднання праці людей, засобів і предметів праці створюється продукт.

Для ілюстрації елементів виробництва звернімося до прикладу гончарного виробництва. Ця діяльність здійснюється на теренах нашої країни щонайменше 5-7 тисяч років - з часів трипільської культури.

Праця гончара - це особлива діяльність, яка передбачає не тільки фізичні зусилля, але й художні здібності. Вона спрямована на створення таких речей домашнього вжитку, які забезпечують комфорт та прикрашають житло. Засобами праці в гончарному виробництві є особливий верстат - гончарне коло - та піч, в якій вироби зазнають термічної обробки.

Основним предметом праці гончара є глина, з якої створюють вироби - глечики, келихи, миски тощо.

У наведеному нами прикладі гончарного виробництва йшлося про найпростішу технологію, яка називається ремісничою. З використанням ремісничої технології працює ювелір, що створює каблучки та ланцюжки, годинникар, який ремонтує годинники, тощо. Реміснича технологія була провідною до промислової революції на межі XVIII - XIX століть. Сьогодні вона є, скоріше, винятком, аніж правилом для економік розвинених країн.

З XIX до середини XX століття панівною стає технологія машинного виробництва. Суспільство, що послуговується такою технологією, називають індустріальним.

Із середини XX століття вирішальна роль поступово переходить до технологій автоматизованого виробництва. Суспільства з переважанням технології автоматизованого виробництва називають постіндустріальними.

Кожна зі згаданих технологій має свої особливості (визначальні риси), які ми навели в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Визначальні риси виробничих технологій

Технологія виробництва

Визначальні риси технологій

Реміснича

- ґрунтується на ручній праці

- передбачає універсальні засоби праці

- як рушій використовується енергія м’язів людини або тварин

Машинне виробництво

- вплив людини на предмети праці здійснюється з використанням системи машин

- як рушій використовується парова, а пізніше - електрична енергія

- розвиваються спеціалізація працівників і поділ праці, що передбачає складну систему управління виробничими колективами

Автоматизоване виробництво

- як засоби виробництва використовуються автомати та комп’ютери

- збільшується частка людей, зайнятих створенням інформації, підтримкою засобів комунікації

- основними в забезпеченні економічного зростання стають наукомісткі (такі, що передбачають постійні наукові розробки) виробництва - електронна промисловість, програмне забезпечення, телекомунікації, обчислювальна техніка

- використовується атомна енергія та розробляються нетрадиційні джерела з використанням енергії сонця, земельних надр, біопалива, морських припливів тощо

1.6. Чому важливо використовувати виробничі ресурси ефективно та як визначається економічна ефективність

Усі виробничі ресурси обмежені. Деякі ресурси: земля, нафта, газ, руди металів, вугілля - взагалі не відтворюються. Тому вкрай потрібно використовувати ресурси ефективно.

У найширшому розумінні ефективність - це співвідношення результатів і витрат.

Більша ефективність досягається тоді, коли результати зростають, а витрати, навпаки, скорочуються.

Результати економічної діяльності втілюються в продуктах, призначених для задоволення потреб, а витрати пов’язані з використаними ресурсами. Ефективність можна визначити за формулою

де Е - ефективність виробництва; Q - кількість одиниць створеної продукції; С - витрати виробничих ресурсів.

Наприклад, необхідно визначити і порівняти ефективність використання праці на двох підприємствах, що виробляють однакову продукцію. На першому створено 1200 одиниць продукції та залучено до роботи 15 працівників, на другому - 1800 одиниць і 25 працівників.

Ефективність у першому випадку:

одиниць продукції на одного працівника, а в другому -

Згідно з розрахунками більш ефективно використовується праця на першому підприємстві.

Економічну ефективність можна оцінювати як за кожним виробничим ресурсом зокрема, так і за всіма ресурсами разом.

Якщо в знаменник формули ефективності підставити кількість працівників, що брали участь у виробництві, то матимемо показник продуктивності праці. Коли враховується кількість одиниць використаного капіталу, наприклад верстатів, то матимемо показник капіталовіддачі. Якщо ж ідеться про земельні площі, використані в сільськогосподарському виробництві, то дістаємо показник урожайності, наприклад центнери зерна, зібрані з одного гектара.

Для оцінки ефективності за всіма виробничими ресурсами разом треба мати показники грошового виміру всіх ресурсів, склавши які, зможемо оцінити загальні витрати.

Актуальним для багатьох економік, яким бракує власних сировинних ресурсів, є питання ефективного використання саме цих ресурсів. Зокрема, Україна для забезпечення власних потреб у енергетичних ресурсах імпортує газ та нафту, ціни на які постійно зростають. Незважаючи на об’єктивні обставини, які спонукають до ефективного використання цих ресурсів, українська економіка є однією з найбільш енергозатратних, або неефективних. Якщо в середньому у світі на одиницю використаних енергетичних ресурсів припадає 5 одиниць створеного в економіці продукту, то в Україні - лише 2,44 одиниці. Відповідні показники для деяких розвинених країн є такими: у Великобританії - 8,33, у Японії - 7,14, у Франції - 6,67. Отже, за показником ефективності використання енергетичних ресурсів Україна відстає вдвічі від середніх світових показників та у 2,5-3 рази від розвинених країн.

1.7 Що тане економічний кругообіг

Створений у виробництві продукт рухається далі в обміні, розподілі та споживанні. Саме цей рух і називають економічним кругообігом.

Обмін - це економічна діяльність і відповідні відносини між економічними суб’єктами, у результаті яких забезпечується просування продукту від виробника до споживача. В обміні беруть участь крамниці оптової та роздрібної торгівлі, торговельні бази тощо.

Розподіл - це економічні відносини, у результаті яких формуються доходи. Ці відносини виникають між підприємцем та найманим працівником з приводу заробітної плати; між власником грошей і банком з приводу процентів за депозитом; між власником землі й орендарем з приводу орендної плати; нарешті, між громадянами й урядом з приводу сплати податків та одержання соціальних виплат тощо.

Споживання - це економічні відносини, які опосередковують використання доходів та одержання корисності від придбаних речей і послуг.

Неперервний зв’язок виробництва, обміну, розподілу та споживання називається економічним кругообігом.

Спрощена схема економічного кругообігу має такий вигляд:

Схема 1.4

Економічний кругообіг

Пояснення до схеми

  • На спрощеній схемі кругообігу зображено два кола взаємин основних суб’єктів економічних відносин - домашніх господарств, які є споживачами створених продуктів, та підприємців, які їх виробляють.
  • Внутрішнє коло кругообігу ілюструє перетворення (перехід) виробничих ресурсів у продукти, які пізніше стають об’єктом споживання. Передбачається, що виробничими ресурсами володіють домашні господарства, а продукти створюються за участі підприємців, які ці ресурси поєднують у виробництві. Отже, внутрішнє коло відображає зв’язок виробництва і споживання.
  • Зовнішнє коло кругообігу відбиває перехід доходів у витрати. Доходи, що формуються в розподільних відносинах, є платою за виробничі ресурси домашнім господарствам. Витрати на придбання створених продуктів домашні господарства здійснюють у процесі обміну. Тобто зовнішнє коло ілюструє зв’язок розподілу та обміну.
  • Оскільки внутрішнє і зовнішнє кола узгоджуються, то схема ілюструє взаємозв’язок виробництва, споживання, розподілу та обміну.
  • Схема є спрощеною, тому що на ній не наведені інші економічні суб’єкти, зокрема торговельні організації, фінансові установи, органи державної влади тощо.

Підсумки теми

🗹 Економічна наука вивчає, як мають бути організовані виробництво, обмін продуктами праці, розподіл багатства, споживання в умовах обмежених виробничих ресурсів для якнайповнішого задоволення різноманітних потреб. Проблема розподілу обмежених ресурсів за умови найліпшого їх використання визначає предмет економічної науки.

🗹 Дійовими особами (суб’єктами) економічних відносин можуть бути: виробники і споживачі, покупці та продавці, домашні господарства, держава, підприємці та наймані працівники, власники грошей і землі, торговці та банкіри, органи державного управління, окремі виробничі колективи та окремі працівники тощо.

🗹 Значення економічної теорії для суспільства загалом виявляється через: а) можливість прогнозувати події та вживати запобіжних заходів у здійсненні урядової економічної політики; б) сприяння інформованості та демократизації суспільства.

🗹 Значення економічної теорії в житті окремої людини виявляється у сприянні: а) раціональній поведінці в споживанні, використанні власних доходів та заощаджень; б) орієнтуванню у сфері бізнесу; в) правильним рішенням у виборі сфери зайнятості.

🗹 Для виробництва та задоволення потреб людство використовує ресурси - землю, працю, капітал, здатність до підприємництва, інформацію.

Земля як економічний ресурс - це все те, що людина бере у природи для виробництва, а саме: орні землі, територію для розміщення підприємств, родовища мінеральних ресурсів, вода, ліси тощо.

Праця - це людський ресурс, залучений до виробництва, який охоплює фізичні та розумові здібності людей, їхній освітній і професійний рівень, виробничий досвід.

Капітал - це матеріальні (машини, устаткування, обладнання, транспортні засоби, будівлі та споруди) та фінансові (грошові кошти) ресурси, що належать підприємцям або іншим власникам і використовуються для створення речей і послуг. Капітал існує у процесі продуктивного використання, коли приносить своїм власникам дохід.

Особливим ресурсом є здатність до підприємництва, яка розкривається через сукупність таких здібностей людей, як уміння виявляти ініціативу в започаткуванні справи, організовувати процес виробництва, ризикувати в момент його організації чи перебудови.

Інформація - знання про потреби споживачів, ресурси, технології виробництва та управління, ціни тощо - стає найважливішим виробничим ресурсом в інформаційному суспільстві.

🗹 Власність як економічне явище виникає з приводу виробництва, розподілу та використання створених благ, визначає те, у чиїх інтересах здійснюються економічні процеси, та віддзеркалює рівень розвитку технологій і рідкісність (обмеженість) ресурсів. Власність як юридичне явище розкривається в праві володіння, користування та розпорядження певними об’єктами.

🗹 Виробництво - цілеспрямована діяльність людей, які мають на меті створення споживчих благ для задоволення своїх потреб.

Зміст виробництва розкривається через поєднання таких основних елементів, як праця, засоби праці та предмети праці, результатом чого є продукт. Елементи виробництва певним чином поєднуються. Спосіб їх поєднання називається технологією виробництва.

🗹 Обмеженість ресурсів диктує визначений напрям економічної поведінки виробників, а саме: пошук раціональних способів використання наявних ресурсів і залучення нових. Ефективність можна визначити як відношення кількості одиниць створеної продукції до витрат виробничих ресурсів.

🗹 Створений у виробництві продукт рухається далі в обміні, розподілі та споживанні (використанні). Цей рух називають економічним кругообігом.

МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, ЗДОБУТИХ ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

  • Уявлення про предмет економічної науки дасть змогу свідомо та творчо сприймати всі наступні теми шкільного курсу економіки, а не лише заучувати матеріал.
  • Якщо ви пов’язуєте свою майбутню професію з економікою, мріючи стати менеджером, бухгалтером, податковим інспектором чи банкіром, то після з’ясування того, чим є економічне життя суспільства, ви або утвердитесь у своєму бажанні, або, навпаки, зміните його.

Контрольні запитання та завдання

1. Доповніть наведені далі визначення, оскільки кожному з них бракує певних положень:

  • а) економічна наука вивчає, як створюються і розподіляються продукти в суспільстві;
  • б) суб’єктами економічних відносин є домашні господарства та фінансові установи (банки);
  • в) земля - це виробничий ресурс, що використовується в сільському господарстві;
  • г) визначальними рисами автоматизованого виробництва є використання комп’ютерів та наявність програмного забезпечення.

2. Пригадавши один день із життя вашої родини, визначте, в яких випадках її члени ставали дійовими особами (суб’єктами) економічних відносин. В які відносини (виробництва, обміну, розподілу, споживання) вступали члени вашої родини?

3. Земля одночасно є і засобом, і предметом праці. Запропонуйте для розгляду дві конкретні ситуації: коли земля є засобом праці і коли вона є предметом праці.

4. Ринкова ціна на товар визначає, що нормальними є витрати виробництва на рівні 100 одиниць. Яку технологію змушений вибрати виробник під тиском ринку?

Ресурс

Ціна одиниці ресурсу

Одиниці ресурсів у разі застосування технології

№ 1

№ 2

№ 3

Земля

5

6

4

5

Праця

4

10

8

15

Капітал

3

12

10

9

Здатність до підприємництва

4

1

2

1

5. Визначте продуктивність праці та капіталовіддачу на двох фабриках. На першій за рік вироблено 510 меблевих гарнітурів з використанням праці 15 робітників та використано 10 верстатів. На другій фабриці зроблено 150 подібних гарнітурів і працювало 5 робітників та 3 верстати.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст