Астрономія. Профільний рівень. 11 клас. Пришляк

Додатки

ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ

ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНЕЙ

На Землі

У космосі

1 метр ≈ 1/40 000 000 довжина меридіана

1 а. о. ≈ 1,496 • 1011 м

1 англійська миля = 1609 м

1 парсек ≈ 206 265 а. о. ≈ ≈ 3 • 1016 м

1 морська миля = 1852 м

1 св. рік ≈ 9,46 • 1015 м

1 верста = 500 сажнів = 1066 м

1 сажень = 3 аршини = 2,13 м

1 фут = 12 дюймів ≈ 30,48 см

АСТРОНОМІЧНІ ЗНАКИ І СИМВОЛИ

Позначки

Градус дуги

1° = 60'

Мінута дуги

1' = 60"

Секунда дуги

1"

Година часу

1h = 60m

Хвилина часу

1m = 60S

Секунда часу

1S

Доба

1d = 24h

Рік

1α = 365d5h48m46S

Схилення

δ

Пряме сходження

α

Географічна широта

φ

Географічна довгота

λ

ДЕЯКІ ФІЗИЧНІ ТА АСТРОНОМІЧНІ ВЕЛИЧИНИ

Гравітаційна стала

6,67 • 10-11 Н • м2/кг2

Швидкість світла у вакуумі

с=2,997925 • 108 м/с

Стала Планка

6,63 • 10-34 Дж • с

Маса протона

1,673 • 10-27 кг=1836me

Маса нейтрона

1,675 • 10-27 кг

Маса електрона

9,11 • 10-31 кг

Стала Авогадро

6,02 • 1023 моль

Універсальна газова стала

8,31 Дж/моль • К

Стала Больцмана

1,38 • 10-23 Дж/К

Стала Стефана-Больцмана

5,67 • 10-8 Вт/м2 • К4

1 тропічний рік (сек)

31556925,9747 = 3,16 • 107

1 астрономічна одиниця

а. о. = 149 600 000 км

1 світловий рік

1 св. р. = 9,46 • 1015 м

1 парсек

1 пк = 3,09 • 1016 м

Діаметр Галактики

200 000 св. р.

Відстань до галактики М31 (Андромеда)

2,3 млн св. р. ≈ 1022 м

Стала Габбла

70 км/с • Мпк

ДОВІДКОВІ ДАНІ ПРО ЗЕМЛЮ

Параметр

Величина

Екваторіальний радіус, км

6 378,140

Полярний радіус, км

6 356,755

Середній радіус, км

6 371,004

Поверхня Землі, км2

5,0949 • 108

Суходіл, %

29,2

Водна поверхня, %

70,8

Маса Землі, кг

5,973 • 1024

Маса води у всіх її формах, кг

1,43 • 1021

Маса атмосфери Землі, кг

5,158 • 1018

Лінійна швидкість точки екватора, м/с

465,12

Середня швидкість руху Землі по орбіті, км/с

29,765

Прискорення сили тяжіння на Землі (на широті 45 ), м/с2

9,806

СПЕКТРАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗІР

Спектральний клас

Колір

Температура, К

Типові зорі

О

Блакитний

20 000

Наос (ζ Корми)

В

Білий,блакитний

15 000

Беллактрис (γ Оріона)

А

Білий

10 000

Сиріус

F

Жовтий, білий

8 000

Альтаїр (α Орла)

G

Жовтий

6 000

Сонце

К

Жовтий, помаранчевий

4 500

Альдебаран (α Тільця)

М

Помаранчевий, червоний

3 000

Бетельгейзе (α Оріона)

ТЕРМІН ЖИТТЯ ЗІР

Спектральний клас

Термін життя (років)

О

< 106

В

107

А

108

F

109

G

1010

K

1011

M

> 1011

НАЙЯСКРАВІШІ ЗОРІ

№ п/п

Назва

Сузір’я

m

Відстань

пк

Світність

L=E/E

Температура

К

Радіус

R/R

1

Сіріус

α Вел. Пса

-1,46

2,7

22

11 000

1,3

2

Канопус

α Кіля

-0,75

55,0

20000

7500

85,0

3

Арктур

α Волопаса

-0,05

11,1

113

5000

14,0

4

Рігель

α Кентавра

-0,01

1,3

1,4

5800

1,2

5

Вега

α Ліри

+0,03

8,1

55

11 000

2,0

6

Капелла

α Візничого

+0,08

13,7

151

5600

13,0

7

Рігель

β Оріона

+0,13

250,0

50000

12 000

52,0

8

Проціон

α Мал. Пса

+0,37

3,5

7,6

7000

2,0

9

Бетельгейзе

α Оріона

+0,47

150,0

13000

3000

426,0

10

Ахернар

α Ерідана

+0,51

40,0

870

15 000

4,0

11

Гадар

β Кентавра

+0,63

150,0

10000

20 000

8,0

12

Альтаїр

α Орла

+0,76

5,1

11,3

9000

1,4

13

Альдебаран

α Тельця

+0,86

20,0

160

4500

21,0

14

Антарес

α Скорпіона

+0,91

130,0

6300

3000

300,0

15

Спіка

α Діви

+0,91

80,0

2400

25 000

2,6

16

Поллукс

β Близнят

+ 1,14

11,0

37

5000

4,5

17

Фомальгаут

α Півд. Риби

+ 1,19

7,7

17

10 000

1,4

18

Денеб

α Лебедя

+ 1,25

500,0

70000

10 000

90,0

19

Регул

α Лева

+ 1,35

27,0

200

13 000

2,8

20

Кастор

α Близнят

+ 1,58

16,0

50

11 000

2

АСТРОБЛЕМИ

Давні геологічні структури, які пов’язані з падінням великих метеоритів

Назва

Адреса

Діам., км

Вік

Садбері (Sudbury)

Канада, Онтаріо

200

1,8 млрд р.

Вредефорт (Vredefort Ring)

Півд. Африка

200

2 млрд р.

Попигайська

Півн. Сибір, Росія

100

Бовтиська

с. Бовтишка, Черкаська обл.

31

65 ± 1,2 млн р.

Оболоньська

с. Оболонь, Семенівський р-н, Полтавська обл.

20

169 ± 7 млн р.

Тернівська

с. Веселі Терни, Кіровоградська обл.

15

280 ± 10 млн р.

Іллінецька

м. Іллінці, Вінницька обл.

6,5

400 ± 30 млн р.

Білилівська

с. Білилівка, Житомирська обл.

5,5

165 ± 6 млн р.

Ротмистрівська

с. Ротмистрівка, Черкаська обл.

2,2

130 ± 10 млн р.

Зеленогайська

с. Зелений Гай, Кіровоградська обл.

0,8

60 млн р.

Зеленогайська

с. Зелений Гай, Кіровоградська обл.

0,7

60 млн р.

АСТРОНОМІЧНІ ОБСЕРВАТОРІЇ УКРАЇНИ І СВІТУ

Назва

Місто

Країна

Рік заснування

Головна астрономічна обсерваторія НАНУ

http://www.mao.kiev.ua

Київ

Україна

1944

Київська астрономічна обсерваторія http://www.observ.univ.kiev.ua

Київ

Україна

1845

Кримська астрофізична обсерваторія

http://www.crao.crimea.ua

Научний

Україна

1908

Львівська астрономічна обсерваторія

http://astro.franko.lviv.ua

Львів

Україна

1769

Миколаївська астрономічна обсерваторія http://www.mao.nikolaev.ua

Миколаїв

Україна

1821

Одеська астрономічна обсерваторія

http://www.astronomy.odessa.ua/

Одеса

Україна

1871

Полтавська гравіметрична обсерваторія

http://pgo.geoplanet.org/index.html

Полтава

Україна

1926

Ужгородська лабораторія космічних досліджень http://www.univ.uzhgorod.ua

Ужгород

Україна

1957

Харківська астрономічна обсерваторія Із 2002 р. Інститут астрономії

http://astron.kharkov.ua

Харків

Україна

1806

Харківський інститут радіоастрономії

http://rian.kharkov.ua/index.php/uk/

Харків

Україна

1985

Паризька астрономічна обсерваторія

http://www.obspm.fr

Париж

Франція

1671

Гринвіцька астрономічна обсерваторія

http://nmm.ac.uk/

Лондон

Англія

1675

Вільнюська астрономічна обсерваторія

https://www.ff.vu.lt/

Вільнюс

Литва

1753

Краківська астрономічна обсерваторія

http://www.oa.uj.edu.pl

Краків

Польща

1795

Пулковська астрономічна обсерваторія

http://www.gao.spb.ru

С.-Петербург

Росія

1839

Ондржейовська астрономічна обсерваторія

https://www.expats.cz/en/prague/czech/Observatories/ondrejovobservatory

Прага

Чехія

1898

Маунт-Вілсон обсерваторія

http://www.mtwilson.edu

Каліфорнія

США

1904

Астрофізична обсерваторія у Вікторії

http://www.nrc-cnrc.gc.ca

Брит. Колумбія

Канада

1910

Абастуманська астрономічна обсерваторія

http://www.genao.org

Абастумані

Грузія

1932

Бюроканська астрономічна обсерваторія

https://www.aras.am/BAO/BAO.html

Бюрокан

Вірменія

1946

Спеціальна астрофізична обсерваторія

http://www.sao.ru

Півн. Кавказ

Росія

1966

Астрономічна обсерваторія Мауна-Кеа

http://www.ifa.hawaii.edu/mko

Гавайї

США

1970

Американська астрономічна обсерваторія

http://www.lco.cl/

Лас-Кампанес

Чилі

1976

Шемахинська астрономічна обсерваторія

http://www.shao.az

Шемаха

Азербайджан

1960

Науковий інститут космічного телескопа «Габбл»

http://www.stsci.edu/hst/

США

2010

Дуже Великий Телескоп (VLT)

http://www.eso.org/vlt

Пустеля Атакама

Чилі

1998

Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос

http://www.ias.csic.es/

Ла-Пальма, Канарські острови

Іспанія

1985

Аресібська астрономічна обсерваторія

http://www.naic.edu

Аресібо

Чилі

1963

Обсерваторія Лландо де Чайнантор

https://www.almaobservatory.org/en/home/

Пустеля Атакама

Чилі

1997

ДОВІДКОВІ ДАНІ ПРО МІСЯЦЬ

Параметр

Величина

Мінімальна відстань від Землі, км

356 410

Максимальна відстань від Землі, км

406 740

Середня відстань від Землі, км

384 400

Середній ексцентриситет орбіти

0,0549

Середній нахил площини орбіти до екліптики

5°08'43"

Період обертання по орбіті, діб

27,32

Середня періодичність зміни фаз Місяця, діб

29,53

Середній кутовий радіус Місяця

15'33"

Маса, кг

7,35 • 1023

Параметр

Величина

Середня густина, кг/м3

3340

Прискорення сили тяжіння, м/с2

1,62

Друга космічна швидкість, км/с

2,38

Максимальна температура вдень, °С

+13

Мінімальна температура вночі, °С

-170

Освітленість від повного Місяця на земній поверхні, лк

0,25

Освітленість від повної Землі на місячній поверхні, лк

16

Середня відображувальна здатність від усієї місячної поверхні, %

12,44

Відображувальна здатність материкових областей, %

13,44

Відображувальна здатність морських областей, %

7,3

Загальна площа поверхні Місяця, км2

3,8 • 107

Площа морів на всій поверхні, %

16,9

Площа морів на видимому боці, %

31,2

Площа поверхні, яку можна спостерігати в результаті лібрації, %

59

ХРОНОЛОГІЯ КОСМІЧНИХ ПОДІЙ

Дата

Подія

15 000 000 000 р. до н. е.

Зародження Всесвіту — Великий Вибух.

5 000 000 000 р. до н. е.

Зародження Сонячної системи.

4 500 000 000 р. до н. е.

Утворення Землі.

3 500 000 000 р. до н. е.

Початок архейської ери в шкалі геологічного літочислення.

1 900 000 000 р. до н. е.

На Землі з’явились перші водорості.

500 000 000 р. до н. е.

Початок палеозойської ери — з’явились перші спорові рослини.

400 000 000 р. до н. е.

На Землі виникли перші риби.

230 000 000 р. до н. е.

Початок мезозойської ери — з’явились хвойні рослини.

200 000 000 р. до н. е.

Початок юрського періоду — виникли перші плазуни і птахи.

67 000 000 р. до н. е.

Початок кайнозойської ери — з’явились квіткові рослини і ссавці.

65 000 000 р. до н. е.

Катастрофічне зіткнення Землі з астероїдом, коли загинули динозаври.

4 000 000 р. до н. е.

З’явились австралопітеки — людиноподібні мавпи, прародичі людини.

2 000 000 р. до н. е.

Початок антропогенного періоду — виникли розумні люди.

200 000 р. до н. е.

З’явились неандертальці — підвид людини розумної.

40 000 р. до н. е.

З’явились кроманьйонці — можливі предки європеоїдної раси.

5509 р. до н. е.

1 вересня початок ери літочислення від «створення світу» за календарем Візантії.

5508 р. до н. е.

1 березня початок літочислення від «створення світу» за календарем Русі.

4713 р. до н. е.

1 вересня початок відліку літочислення юліанського періоду.

4200 р. до н. е.

У Єгипті створено сонячний календар, що ґрунтувався на тропічному році.

3761 р. до н. е.

7 жовтня початок літочислення від «створення світу» за єврейським календарем.

2100 р. до н. е.

Перші згадки про метеорити в давньоєгипетському папірусі.

2000 р. до н. е.

Збудовано Стоунхендж — давню астрономічну обсерваторію в Англії.

600 р. до н. е.

У Вавилоні створили сонячний годинник.

555 р. до н. е.

Піфагор уперше визначив параметри земної кулі і ввів слово «космос» для позначення Всесвіту.

433 р. до н. е.

Метон обчислив цикл для відліку тропічного року та синодичного місяця.

350 р. до н. е.

Євдокс уперше створив карту зоряного неба, на якій є екліптика і Зодіак.

330 р. до н. е.

Арістотель сформулював будову геоцентричної системи світу.

250 р. до н. е.

Архімед створив астраріум — годинник, що відтворює видимий на небі рух Сонця і планет.

240 р. до н. е.

Ератосфен уперше виміряв дугу меридіана для визначення радіуса Землі.

222 р. до н. е.

Аристарх Самоський висунув ідею про геліоцентричну систему світу.

125 р. до н. е.

Гіппарх склав каталог зір і позначив їх яскравість зоряними величинами.

46 р. до н. е.

Римський імператор Юлій Цезар увів календар, який на його честь назвали юліанським.

140 р. н. е.

Клавдій Птолемей написав книгу «Велика математична побудова астрономії» (Мегісте).

525 р.

Діонісій Малий запровадив літочислення від втілення (народження) Ісуса Христа.

622 р.

16 липня початок ісламської ери літочислення — ера гіджра.

988 р.

Князь Володимир запровадив юліанський календар на Русі.

1054 р.

Спалах Наднової в сузір’ї Тельця, про яку є згадки в літописах Київської Русі.

1091 р.

Перші згадки про політ боліда в літописах Київської Русі.

1330 р.

Вільям Оккам сформулював принцип, який відомий як «Бритва Оккама».

1483 р.

Надруковано першу книгу з астрономії українського астронома часів середньовіччя Юрія Дрогобича (Котермака).

1543 р.

Миколай Коперник сформулював засади геліоцентричної системи світу.

1546 р.

Тіхо Браге довів, що комети розташовуються далі, ніж Місяць.

1582 р.

Запроваджено Григоріанський календар (новий стиль) у деяких країнах Європи.

1600 р.

Джордано Бруно був спалений на вогнищі інквізиції за ідею життя у космосі.

1609 р.

Галілео Галілей провів перші спостереження Місяця та планет за допомогою телескопа.

1609 р.

Йоганн Кеплер сформулював закони руху планет — 1-й та 2-й закони Кеплера.

1644 р.

Рене Декарт висунув першу гіпотезу про утворення Сонячної системи.

1647 р.

Ян Гевелій склав першу детальну карту Місяця.

1659 р.

Відкрито кільце Сатурна.

1676 р.

Рене Рьомер за допомогою супутників Юпітера вперше визначив швидкість світла.

1687 р.

Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння.

1728 р.

Джеймс Брадлей визначив швидкість світла за допомогою аберації світла від зір.

1740 р.

Едмонд Галлей передбачив повернення у 1758 р. комети, яку пізніше назвали на його честь.

1761 р.

Михайло Ломоносов відкрив атмосферу Венери під час її проходження по диску Сонця.

1766 р.

Йоганн Тіціус відкрив закон планетних відстаней, який назвали правилом Боде-Тіціуса.

1772 р.

Петер Паллас у Сибіру знайшов метеорит масою близько 500 кг.

1781 р.

Вільям Гершель відкрив Уран.

1782 р.

Джон Гудрайк висунув припущення, що зоря Алголь (β Пресея) є подвійною зоряною системою.

1783 р.

Вільям Гершель відкрив рух Сонця в напрямку сузір’я Геркулес.

1801 р.

Джузеппе Піацці відкрив перший астероїд — Цереру.

1814 р.

Йозеф Фраунгофер виявив численні лінії поглинання у спектрі Сонця.

1826 р.

Генріх Ольберс сформулював фотометричний парадокс — парадокс Ольберса.

1839 р.

Василь Струве в Пулковській обсерваторії одним із перших виміряв паралакс Веги (α Ліри).

1842 р.

Христіан Допплер довів існування ефекту зміни довжини хвилі в акустиці й оптиці.

1846 р.

Йоганн Галле відкрив планету Нептун на основі обчислень Адамса та Леверьє.

1848 р.

Вільям Томсон (лорд Кельвін) увів абсолютну шкалу температур.

1851 р.

Жан Фуко за допомогою маятника довів обертання Землі навколо осі.

1852 р.

Рудольф Вольф увів індекс сонячної активності, який називають числом Вольфа.

1859 р.

Норман Погсон увів коефіцієнт для визначення зоряних величин — «формула Погсона».

1860 р.

Джеймс Максвелл створив теорію електромагнітного поля.

1864 р.

Едуард Рош довів наявність нижньої межі для орбіти природного супутника планети — «межа Роша».

1865 р.

Г. Ріхтер висунув гіпотезу про занесення на Землю життя з космосу — панспермія.

1865 р.

Рудольф Клаузіус сформулював парадокс теплової смерті Всесвіту.

1871 р.

Джон Релей опублікував працю про поляризацію світла та пояснив блакитний колір неба.

1877 р.

Асаф Холл відкрив Фобос і Деймос — супутники Марса.

1881 р.

Джованні Скіапареллі відкрив на Марсі «канали».

1884 р.

Гринвіцький меридіан за міжнародною угодою прийнято за початковий.

1900 р.

Макс Планк відкрив енергію кванта та закон випромінювання чорного тіла.

1902 р.

Костянтин Ціолковський вивів формулу для визначення швидкості ракети.

1908 р.

Упав Тунгуський метеорит (Сибір, Росія).

1913 р.

Генрі Рассел побудував діаграму «Спектр — світність зір».

1917 р.

Альберт Айнштайн згідно із загальною теорією відносності побудував статичну модель Всесвіту.

1919 р.

Гуго Зелігер сформулював гравітаційний парадокс нескінченного Всесвіту.

1919 р.

Створено Міжнародний Астрономічний Союз (МАС).

1922 р.

Олександр Фрідман побудував нестатичну модель Всесвіту.

1925 р.

Запроваджено Всесвітній час для обчислення астрономічних ефемерид.

1925 р.

Джордж Хейл відкрив 22-річну періодичність активності Сонця.

1929 р.

Юрій Кондратюк опублікував книгу «Завоювання міжпланетних просторів».

1929 р.

Едвін Габбл відкрив розбігання галактик.

1930 р.

Клайд Томбо відкрив Плутон.

1931 р.

Карл Янський відкрив радіовипромінювання Молочного Шляху.

1932 р.

Лев Ландау теоретично довів можливість існування нейтронних зір.

1934 р.

Франк Дайсон запропонував для енергозбереження створити сферу навколо Сонця.

1946 р.

Джордж Гамов запропонував гарячу модель Всесвіту.

1950 р.

У Парижі заснована Міжнародна Федерація Астронавтики.

1950 р.

Ян Оорт висунув гіпотезу про існування «хмари комет» за орбітою Плутона.

1957 р.

Початок космічної ери: в СРСР створено перший у світі штучний супутник Землі.

1958 р.

Створено НАСА (Національне Космічне Агентство, США).

1958 р.

Ван Аллен виявив радіаційні пояси навколо Землі.

1959 р.

АМС «Луна-1» (СРСР) стала першою штучною планетою Сонячної системи.

1959 р.

АМС «Луна-3» (СРСР) уперше у світі сфотографувала зворотний бік Місяця.

1961 р.

Юрій Гагарін (СРСР) уперше у світі облетів Землю на космічному кораблі «Восток».

1963 р.

Створено СЕТІ (SETI) — організацію для пошуків життя у Всесвіті.

1963 р.

Відкриті квазари — позагалактичні джерела радіовипромінювання.

1965 р.

Арно Пензіас і Роберт Вілсон відкрили реліктове випромінювання.

1966 р.

АМС «Луна-9» (СРСР) здійснила першу у світі м’яку посадку на поверхню Місяця.

1967 р.

АМС «Венера-4» (СРСР) досягла атмосфери Венери.

1967 р.

Відкриті пульсари (нейтронні зорі).

1969 р.

На Місяць зробив посадку пілотований космічний корабель «Аполлон-11» (США).

1969 р.

В Австралії впав метеорит Марчесон, у якому знайшли залишки ДНК.

1970 р.

АМС «Луна-16» (СРСР) в автоматичному режимі доставила на Землю ґрунт із Місяця.

1970 р.

АМС «Венера-7» (СРСР) зробила м’яку посадку на поверхню Венери.

1972 р.

Старт АМС «Піонер-10» (США) — перший політ за межі Сонячної системи.

1972 р.

Запроваджено міжнародний атомний час — ТАІ.

1974 р.

Перша спроба відіслати повідомлення інопланетянам радіотелескопом Аресібо (США).

1975 р.

АМС «Венера-9, -10» (СРСР) отримали телевізійне зображення поверхні Венери.

1975 р.

Створено Європейське космічне агентство — ESA.

1976 р.

АМС «Вікінг-1, -2» (США) передали телевізійні зображення поверхні Марса.

1977 р.

Старт апаратів «Вояджер» (США), які полетять до зір із посланням до інопланетян.

1977 р.

Відкрито кільце Урана під час затемнення планетою слабкої зорі.

1981 р.

У США змонтовано радіоінтерферометр «Дуже велика антена» з 27 антен діаметром 25 м.

1984 р.

Відкрито кільце Нептуна під час покриття планетою слабких зір.

1985 р.

У Харкові створено радіоастрономічний інститут (РІ НАНУ).

1986 р.

АМС «Вега-1, -2» (СРСР) уперше було одержано зображення ядра комети Галлея.

1987 р.

Спалах Наднової в сусідній галактиці Магелланова Хмара, яку було видно неозброєним оком.

1991 р.

Заснована Українська астрономічна асоціація.

1992 р.

Створено Національне космічне агентство України.

1993 р.

Створено УРАН — Український радіоінтерферометр НАНУ.

1993 р.

Створено Союз наукових товариств Росії — СНТР.

1993 р.

Змонтованого найбільший у світі телескоп-рефлектор із діаметром дзеркала 10 м (Гавані, США).

1994 р.

Падіння на Юпітер комети Шумейкерів-Леві.

1995 р.

Виведено на орбіту перший український штучний супутник Землі «Січ».

2012 р.

АМС «Вояджер-1» пролетів геліопаузу — межу міжзоряної та сонячної плазми.

13 333 р.

Північний полюс світу внаслідок прецесії опиниться поблизу зорі Вега в сузір’ї Ліра.

ДАТИ НОВОГО МІСЯЦЯ (2019—2057 рр.)

ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ МІСТ УКРАЇНИ

Місто

Широта

Довгота

Різниця між місцевим та київським часом

градуси

години

взимку

влітку

1

Вінниця

49° 14'

28° 30'

1 год 54 хв

-0 год 06 хв

-1 год 06 хв

2

Дніпро

48° 30'

35° 05'

2 год 20 хв

+0 год 20 хв

-0 год 40 хв

3

Донецьк

47° 59'

37° 45'

2 год 31 хв

+0 год 31 хв

-0 год 29 хв

4

Житомир

50° 16'

28° 40'

1 год 55 хв

-0 год 05 хв

-1 год 05 хв

5

Запоріжжя

47° 58'

35° 15'

2 год 21 хв

+0 год 21 хв

-0 год 39 хв

6

Івано-Франківськ

48° 56'

24° 45'

1 год 39 хв

-0 год 21 хв

-1 год 21 хв

7

Київ

50° 27'

30° 30'

2 год 02 хв

+0 год 02 хв

-0 год 58 хв

8

Кропивницький

48° 30'

32° 15'

2 год 09 хв

+0 год 09 хв

-0 год 51 хв

9

Луганськ

48° 35'

39° 15'

2 год 37 хв

+0 год 37 хв

-0 год 23 хв

10

Луцьк

50° 45'

25° 15'

1 год 41 хв

-0 год 19 хв

-1 год 19 хв

11

Львів

49° 51'

24° 02'

1 год 36 хв

-0 год 24 хв

-1 год 24 хв

12

Миколаїв

46° 58'

32° 00'

2 год 08 хв

+0 год 08 хв

-0 год 52 хв

13

Одеса

46° 28'

30° 45'

2 год 03 хв

+0 год 03 хв

-0 год 57 хв

14

Полтава

49° 36'

34° 34'

2 год 18 хв

+0 год 18 хв

-0 год 42 хв

15

Рівне

50° 35'

26° 00'

1 год 44 хв

-0 год 16 хв

-1 год 16 хв

16

Сімферополь

44° 58'

34° 06'

2 год 16 хв

+0 год 16 хв

-0 год 44 хв

17

Суми

50° 53'

34° 45'

2 год 19 хв

+0 год 19 хв

-0 год 41 хв

18

Тернопіль

49° 34'

25° 30'

1 год 42 хв

-0 год 18 хв

-1 год 18 хв

19

Ужгород

48° 38'

22° 15'

1 год 29 хв

-0 год 31 хв

-1 год 31 хв

20

Харків

50° 00'

36° 13'

2 год 25 хв

+0 год 25 хв

-0 год 35 хв

21

Херсон

46° 38'

32° 30'

2 год 10 хв

+0 год 10 хв

-0 год 50 хв

22

Хмельницький

49° 24'

27° 00'

1 год 48 хв

-0 год 12 хв

-1 год 12 хв

23

Черкаси

49° 27'

32° 00'

2 год 08 хв

+0 год 08 хв

-0 год 52 хв

24

Чернівці

48° 17'

25° 57'

1 год 44 хв

-0 год 16 хв

-1 год 16 хв

25

Чернігів

51° 29'

31° 18'

2 год 05 хв

+0 год 05 хв

-0 год 55 хв

ЗАТЕМНЕННЯ МІСЯЦЯ, ЯКІ МОЖНА ПОБАЧИТИ В УКРАЇНІ (2019—2062 рр.)

Дата

Час

Фаза

21.01.19

7-10

повне

17.07.19

00-31

0.65

19.08.35

4-08

0.10

12.02.36

00-13

повне

07.08.36

5-50

повне

06.06.39

21-54

0.84

30.11.39

18-55

0.94

18.11.40

21-02

повне

16.05.41

3-42

0.05

Продовження таблиці

Дата

Час

Фаза

08.11.41

6-30

0.17

12.02.55

0-42

повне

17.06.57

5.25

0.76

11.12.57

2-52

0.92

06.06.58

22-12

повне

30.11.58

5-14

повне

05.04.61

0-54

повне

25.03.62

5-34

повне

18.09.62

21-29

повне

ЗАТЕМНЕННЯ СОНЦЯ, ЯКІ МОЖНА СПОСТЕРІГАТИ В УКРАЇНІ (2020—2187 рр.)

Дата

Час макс.

Фаза Київ

Вид

Місце повної фази

21.06.2020

8-51

0.04

К

Азія

10.06.2021

14-14

0.13

К

Арктика

25.10.2022

12-35

0.62

Ч

29.03.2025

14-38

0.01

Ч

12.08.2026

21-03

0.86

П

Азія

02.08.2027

12-33

0.37

П

Африка

21.06.2039

21-22

0.92

К

Європа

11.06.2048

17-00

0.90

К

Європа

14.11.2050

16-20

0.70

Ч

12.09.2053

11-45

0.40

П

Азія

05.11.2059

9-58

0.50

К

Африка

30.04.2060

13-49

0.57

П

Азія

20.04.2061

5-35

0.97

П

Одеса, Крим

06.07.2187

10-44

0.98

П

Харків, Черкаси

П — повне затемнення, К — кільцеподібне затемнення, Ч — часткове затемнення. Максимальна фаза затемнення подана за київським часом.

Безкоштовні програми для дослідження та отримання інформації про Всесвіт

  • Stellarium — програма для перегляду зоряного неба, віртуальний планетарій.
  • Celestia — симулятор космосу, що дозволяє подорожувати Всесвітом у трьох вимірах.
  • Celestia Origin — змістовний збірник унікальних аддонів (додатків) для космічного симулятора Celestia.
  • SpaceEngine — космічний симулятор-планетарій, що дозволяє досліджувати Всесвіт у трьох вимірах.
  • Aladin — інтерактивний небесний атлас, що дозволяє користувачу роздивлятись та досліджувати оцифровані астрономічні світлини.
  • Worldwide Telescope — програма, що допомагає шанувальникам астрономії досліджувати Всесвіт.
  • SkyChart — атлас космічних об’єктів, що дозволяє отримувати карти неба шляхом використання різних каталогів.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст