Підручник з Історії України (Вступ до історії) 5 клас "Пометун 2013" - Шкільна програма

§ 13. Чим уславилися князі Київської Русі

1. Яку державу називають Київська Русь.

2. Чим відомі перші київські князі.

3. За яких князів Київська Русь набула найбільшого розвитку.

Поміркуйте, які справи уславлюють правителів. Кого із видатних історичних діячів ви пам’ятаєте і чому?

1. ЯКУ ДЕРЖАВУ НАЗИВАЮТЬ КИЇВСЬКА РУСЬ

З’ясуйте, коли і де існувала держава Київська Русь.

Київ — найдавніше слов’янське місто на території нашої країни. Згідно з висновками археологів, його історія починається наприкінці V — на початку VI століття. Нестор Літописець залишив нам розповідь про заснування Києва у «Повісті минулих літ».

Хто і де, за словами літописця Нестора, заснував Київ?

Було три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими...

З «Повісті минулих літ»

Вибір місця для майбутньої столиці був дуже вдалий. Високі «київські» гори і Дніпро захищали місто від можливих нападів. До того ж Київ був розташований на торговельному водному шляху «з варяг у греки». Північних сусідів на Русі називали варягами1, а південних — жителів Візантії — греками. Шлях цей пролягав від північних земель на південь, Дніпром до Чорного моря і Візантії.

1 Варяги, або нормани — назва народів, що проживали на Скандинавському півострові.

Яка особливість торговельного шляху показана художником? Чому, на вашу думку, участь у торговельній подорожі брали воїни, а корабель мусив бути укріпленим?

Микола Реріх. Заморські гості

Що ж означає назва «Русь» та звідки вона походить? Історики пропонують кілька пояснень. Частина з них спирається на літописну розповідь про варягів, серед яких були представники північного племені «русь». Скандинавське слово «русь» близьке за значенням до слів «веслування», «судноплавство». Деякі вчені вважають, що назва «Русь» виникла від річок Рось і Росава, приток Дніпра. Слов’янський корінь «русь» означає «ріка, вир, глибина» . На думку інших істориків, назва давньої держави походить від слів «русявий, світлий».

Поняття Русь у ІХ-ХІІІ століттях застосовувалися щодо земель на яких проживали племена східних слов’ян. Історично обумовленою є спорідненість назв Русь, Білорусія та Росія. Жителі Русі — русичі — проживали на великій території, яка згодом, під впливом історичних обставин, розпалася на кілька менших держав. Назви переміщувалися разом із людьми.

Давньоруські літописи та іноземні хроніки розповідають про правителів Київської Русі та називають їх князями. Слово «князь» («воїн на коні») спочатку означало воєначальник, а потім — правитель земель-князівств. На початку утворення Київської держави князі були ще й завойовниками нових земель, збирачами данини1.

1 Данина — давня форма податку населення на утримання влади.

1. На лінії часу в зошиті позначте час заснування Києва і початок історії держави Київська Русь.

2. Роздивіться карту, покажіть кордони Київської Русі та назвіть сусідні країни. Порівняйте територію Київської Русі із сучасними кордонами України.

2. ЧИМ ВІДОМІ ПЕРШІ КИЇВСЬКІ КНЯЗІ

Працюючи у групах, оберіть одного з правителів, роздивіться його портрет і поміркуйте, як митець підкреслив характер історичної особи. На основі тексту, карт та ілюстрацій складіть розповіді про кожного з них і представте класу.

Пам’ятник княгині Ользі в м. Києві

Наприкінці IX століття з Новгорода до Києва прибула варязька дружина на чолі з князем Олегом. Олег утвердився на київському престолі. Вражений красою та вдалим розташуванням Києва, назвав його «матір’ю городів руських». Цими словами підкреслювалася значущість міста, що перетворилося на столицю. Олег об’єднав навколо Києва багато земель. А завдяки його вдалим походам на Візантію русичі могли вигідно торгувати на Чорному морі, яке тоді називалося Руським.

Княгиня Ольга увійшла в історію як перша жінка-правителька Київської Русі, яка очолювала державу в середині X століття.

Княгиня об’їхала всю державу: була на Десні, у Новгороді і Пскові. У санях або на звичайному возі Ольга долала тисячі кілометрів, закладала міста, упорядковувала збір данини з усіх, навіть віддалених територій. Автори давніх хронік зауважували, що рішучістю, красою та мудрістю стоїть вона вище інших жінок.

Ольга була однією з перших у Київській Русі, хто прийняв християнство, а потім сприяла його утвердженню. Донині пам’ять про неї увічнюють у скульптурах, а також в іконах православної церкви.

Пам’ятник князю Святославу у м. Бєлгороді (Росія)

Святослав Ігоревич — син князя Ігоря і княгині Ольги, який правив у Києві у другій половині X століття. Іще за життя його прозвали Хоробрим. Усі свої зусилля князь Святослав спрямував на зміцнення кордонів давньоруської держави. Давні автори писали, «що князь хоробрий і легкий, ходить «яко пардус» (немов гепард), не возить із собою в походи ні возів, ні казанів, не ховається вночі до шатра, бо спить просто неба, поклавши сідло під голову». Як шляхетний супротивник, Святослав не нападав на ворогів зненацька, а завжди посилав виклик: «Іду на вас!» У скрутну хвилину, оточений ворогами, він підбадьорював своїх воїнів словами: «Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає». І хоча князь загинув у молодому віці від рук кочовиків-печенігів, він відомий і за тисячу років.

3. ЗА ЯКИХ КНЯЗІВ КИЇВСЬКА РУСЬ НАБУЛА НАЙБІЛЬШОГО РОЗВИТКУ

Читаючи текст, поставте до нього 2-3 запитання, які допоможуть зрозуміти назву пункту параграфа.

Найбільшу славу здобула Київська Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київського князя Володимира називали Великим. Тож за які справи сучасники так ушанували його? Володимир Великий правив державою наприкінці X — на початку XI століття. Він розширив та зміцнив кордони держави. Князь заснував нові міста, наказав карбувати перші монети та відкрив першу школу.

Аби посилити свою владу та залучити суспільство до християнської культури, князь Володимир вирішив прийняти нову віру, зрікшись язичницької. Країни Європи та Візантія тоді вже були християнськими, тому Володимир розумів необхідність хрещення. У 988 році він прибув до Києва та наказав усім киянам прийняти нову віру. За сприяння князя Володимира розпочали будувати храми, переписувати книжки, розвивати освіту.

На основі історичного документа та ілюстрацій складіть коротку розповідь про хрещення Київської Русі.

Нестор Літописець про хрещення Київської Русі

Володимир послав посланців по всьому місту, наказуючи: «Хто не прийде завтра до річки, — чи багатий він, чи вбогий, старець чи невільник, — той стане противний мені».

Вийшов Князь Володимир зі священиками на Дніпро. Було там людей без ліку. Увійшли усі у воду і стояли там по груди, малі ж діти біля берега, дехто тримав немовлят на руках. Священики проголошували молитви.

З «Повісті минулих літ»

Хрещення князя Володимира в Корсуні (малюнок-мініатюра з Радзивіллівського літопису)

Пам’ятник князю Володимиру Великому в м. Києві

Клавдій Лебедев. Хрещення киян

Ярослав — син Володимира Великого. Він правив у першій половині XI століття. Його звеличували за приєднання нових земель до Києво-Руської держави, за остаточну перемогу над кочовиками-печенігами.

Але уславило Ярослава його друге ім’я — Мудрий, яким вшанували князя за великі справи. Князь услід за своїм батьком поширював державою християнство, будував нові міста і храми, найвеличніший серед яких — Софійський собор у м. Києві.

Ярослав Мудрий створив першу на Русі бібліотеку. За часів його правління уклали першу писану збірку законів — «Руську правду», якою на українських землях користувались упродовж багатьох століть.

Особливою мудрістю характеризуються державні справи Ярослава. Князь надавав перевагу мирним взаємовідносинам з іншими державами. Усі діти Ярослава були одружені зі спадкоємцями правителів європейських країн. Своїм синам він радив: «Якщо будете у ненависті жити, у сварках та бійках, то самі загинете і загубите землю своїх батьків та дідів, котрі здобували її трудом своїм великим...».

Пам’ятник Ярославу Володимировичу біля Золотих воріт у м. Києві

Працюючи з картою «Київська Русь у Х-ХІ ст.» на с. 86-87, порівняйте кордони Київської Русі наприкінці X та у середині XI століть.

Перевірте себе

1. Де і коли утворилася держава Київська Русь?

2. Назвіть князів Київської Русі у хронологічній послідовності.

3. Назвіть події з історії Київської Русі, про які ви дізналися у параграфі.

4. В Україні є чимало державних нагород, зокрема Орден княгині Ольги. Ним відзначають визначні заслуги жінок у державній, освітній, культурній, доброчинній та інших видах суспільної діяльності. Як ви вважаєте, чому саме княгиня Ольга уособлює цю нагороду?

5. У 2010 році у всеукраїнському проекті «Великі українці» князь Ярослав Мудрий посів перше місце. Як ви вважаєте, чому нащадки обрали саме його?

6. Чому ми можемо назвати перших князів Київської Русі історичними діячами?

1. На лінії часу в зошиті зазначте час правління перших київських князів.

2. Запишіть у ланцюжок 8-10 ключових слів або словосполучень, спираючись на які, ви зможете розповісти про давню державу Київську Русь.

3. Під якими іменами київські князі увійшли в історію? Поясніть на прикладах, використовуючи такі речення: «Князя ... назвали ... тому, що ... . Я вважаю це справедливим (несправедливим) адже...»

Історична мозаїка

Назва «Україна» уперше зустрічається в Київському літописі про події 1187 року, з якого дізнаємося про переяславську землю на півдні від Києва.

Походження і значення назви нашої держави також має декілька версій. За найпоширенішою, вона виникла від слов’янських слів «край, країна» — тобто це певні землі, які відокремлені від інших і є нашими. В українській мові є слова «краяти», «відкраяти» у значенні «відрізати», «відокремити». У деяких слов’янських мовах, зокрема чеській, сербській та інших, також є схожі назви, що означають «власна земля».

Видатний український історик Михайло Грушевський у своїй 10-томній «Історії України-Руси» поєднав дві назви: Київська Русь і Україна. Таким чином науковець показав безперервність та протяжність нашої історії від перших князів до козацьких часів.

Старовинна карта українських земель XVII століття з використанням назви «Україна»