Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

§8. РЕФОРМАЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ

Пригадайте! Який термін об’єднує поняття: «кардинал», «єпископ», «папа», «священик», «абат»?

1. Католицька церква напередодні Реформації. За довгі століття свого існування католицька церква накопичила величезні багатства і зосередила у своїх руках чимало землі. З усієї католицької Європи стікався до Риму нескінченний потік золота. Навіть у затято віруючих людей викликали розчарування й обурення жадоба пап і кардиналів та розкіш, якою вони себе оточували. Їхнє реальне життя йшло врозріз із закликами церкви до невибагливості та утримання від надмірностей і було надто далеке від ідеалів раннього християнства. Наплив до Риму прочан, широкий продаж їм реліквій, лихварські операції постійно поповнювали папську скарбницю.

Подумайте! Виплачувати десяту частину від прибутків характерно лише для католицької церкви, чи для православної також?

На межі ХV-ХVІ ст. невдоволення папами та їхнім оточенням стало загальним, а звинувачення на адресу Риму звучали дедалі частіше й сміливіше. Вони лунали з різних верств суспільства, кожна з яких мала свої претензії до пап. Королі та дворянство зазіхали на незліченні володіння церкви й виступали за секуляризацію - передачу церковних земель у руки світської влади. Розважливе й ощадливе бюргерство, а також підприємці нового типу вважали, що численні релігійні свята й пишні обряди коштують їм надто дорого. Вони вимагали їхнього спрощення й «дешевої церкви», аби якомога більше грошей залишити у власних кишенях.

Як, на вашу думку, художник зображує Лева Х: як великого церковного ієрарха чи як звичайну людину?

Багатьох не влаштовувало існування церковної ієрархії і чернецтва, вшанування ікон та мощів. Особливі нарікання викликало богослужіння латиною, адже для основної маси європейців вона залишалася незрозумілою. Тим часом в умовах поширення освіти зростало число письменних людей. Вони висували вимогу вести богослужіння національними мовами і перекласти ними Святе Письмо.

Дізнайтеся! Якою мовою велося богослужіння в той час у православних церквах України?

Рафаель Санті. Папа Лев X. 1518 р.

Стверджуючи, що право розпоряджатися благодаттю надано церкві самим Богом, римські папи, як її «хранителі», поклали на себе також обов’язок відпускати гріхи. Вони широко розгорнули торгівлю спеціальними грамотами - індульгенціями (від лат. - милість, прощення). За певну суму індульгенції звільняли від читання молитов, дотримання посту чи здійснення паломництва у вигляді каяття за гріхи, забезпечували їхнє повне або часткове відпущення. Безсоромний продаж індульгенцій викликав обурення щиро віруючих католиків. Вони бачили кричуще протиріччя між справжнім християнським ученням і поведінкою папської курії.

На початку XVI ст. невдоволення церквою та непомірними зазіханнями пап невпинно зростало. У Європі назрівала Реформація (від лат. - перетворення, перебудова) - широкий рух за реформу і оновлення католицької церкви. Почалася вона в Німеччині.

2. Мартін Лютер проти папського Риму. У розділеній на десятки дрібних держав Німеччині не існувало міцної королівської влади, здатної захистити її від церковників. Із роз’єднаної Німеччини до папських скринь регулярно перетікали величезні суми грошей. Країну буквально наводнили папські продавці індульгенцій. Людиною, з вуст якої прозвучав заклик припинити цинічну торгівлю, став Мартін Лютер (1483-1546).

Мартін Лютер народився в Саксонії в сім’ї гірничого майстра. У 18 років здібний юнак вступив до Ерфуртського університету - знаменитого центру гуманістичної освіти. Батько хотів бачити сина юристом, але Лютер обрав собі іншу долю.

Лукас Кранах Старший. Мартін Лютер. Бл. 1532 р.

Глибока віра привела його в стіни августинського монастиря. Ставши ченцем, Лютер вів дуже аскетичне життя. Одного разу навіть довелося зламати двері келії, за якими виснаженого надмірними молитвами молодого монаха знайшли непритомного на підлозі. Проте незабаром прийшло розчарування в чернецтві. Здійснивши подорож до Рима, Лютер був вражений кричущим багатством католицької церкви. Він багато часу приділяв роздумам на тему служіння Господу, захоплювався працями видатного середньовічного філософа АвреліяАвгустина.

Лютер залишив монастир і почав викладати теологію у Віттенберзькому університеті. Один з його знайомих передрікав Лютеру незвичайне майбутнє: «Він у Церкву внесе великі перетворення».

31 жовтня 1517 р. Лютер прибив до дверей замкової церкви в місті Віттенберг «95 тез проти індульгенцій». Це були 95 заперечень молодого професора проти права пап прощати грішників, які купували відпущення гріхів. У лічені дні він став відомий у всій Німеччині. Навколо Лютера згуртувались однодумці. Від критики індульгенцій вони перейшли до засудження папства і католицької церкви в цілому.

Над Лютером нависла загроза звинувачення в єресі, проте він непохитно стояв на своєму. У 1520 р. Папа видав буллу про відлучення бунтівника від церкви. Лютер привселюдно спалив її у дворі університету. Це означало остаточний розрив із Римом. Його популярність на батьківщині була надзвичайною. Папський посол повідомляв у Рим: «Дев’ять десятих у Німеччині кричать “Лютер”, а одна десята принаймні - “Смерть римському двору!”»

Головна ідея Лютера полягала в тому, що людина рятується лише вірою в Бога. На переконання Лютера, віруючі завжди прямо зв’язані з Христом, необхідності в посередництві священика не існує. Кожний християнин має право сам вільно постати перед Богом.

Католицький клір пропонувалося скасувати, багатства церкви секуляризувати, монастирі закрити, а чернечі ордени розпустити. Проте це зовсім не означало знищення церкви. Вона лише мала стати зовсім іншою, набагато простішою. Священики могли одружуватись, носити звичайний одяг, підпорядковуватися загальним для всіх законам. Лютеранська церква звільнялася від ікон і скульптурних зображень Христа і Богоматері, вшанування яких Лютер оголосив ідолопоклонством, яке лише відволікає від справжньої віри. Він запропонував із семи таїнств залишити тільки два, описання яких міститься в Біблії, - хрещення і причастя, а всі інші вважав пізнішими вигадками церкви.

Спробуйте охарактиризувати зміст карикатури

Лютер - волинка диявола. Карикатура. 1521 р.

Пригадайте! У Середньовіччі в якій країні і коли відбувався рух проти ікон і чим він завершився?

Лютер також оголосив Біблію єдиним авторитетом для християн як у церковному, так і в повсякденному житті. На його думку, кожен віруючий повинен був регулярно її читати і замислюватися над нею.

Щоб зробити Біблію доступною кожному, Лютер переклав її німецькою мовою. Пишне, але малозрозуміле звичайним парафіянам богослужіння латиною він запропонував замінити на проповідь рідною мовою. Праці Лютера, написані німецькою, друкувалися величезними накладами і миттєво розходилися по всій країні.

Протести на адресу Папи дедалі голосніше лунали по всій Німеччині. Ревний католик імператор Карл V вирішив втрутитись у справу. 1521 р. він викликав Лютера на рейхстаг у місто Вормс. Там «єретику» запропонували зректися своїх поглядів, але Лютер відмовився це зробити. Він не бажав іти проти власної совісті, а свою непохитність висловив у фразі: «На тому стою й не можу інакше».

Двері замкової церкви у Віттенберзі

Біблія. Переклад М. Лютера. 1534 р.

Мартін Лютер на рейхстазі у Вормсі. Гравюра. 1557 р.

Імператор, підтримуючи папу, наполіг на прийнятті рішення про переслідування поборників нової єресі. Реформація вже здобула безліч прибічників. До неї долучились усі верстви німецького населення - дворянство, бюргерство, селянство. Країною прокотилася хвиля міських повстань, у ході яких громили церкви, монастирі, знищували ікони і статуї, нападали на монахів та священиків. Почавши з реформи церкви, міська біднота і селянство сподівались оновити світ і встановити в ньому справедливість.

3. У полум’ї селянської боротьби. Ці ідеї знайшли гарячу підтримку проповідника Томаса Мюнцера (бл. 1489-1525). Він був палким прихильником вчення Лютера, але згодом став на радикальні позиції. Мюнцер закликав «взяти молот у руки» та встановити Царство Боже, де пануватиме справедливість, а влада належатиме самому народу. У такому ідеальному суспільстві знайдеться місце лише для тих дворян, які не гнобитимуть народ. Усіх інших потрібно стратити, а їхні замки - зрівняти із землею. Тільки тоді запанують злагода і любов.

Лютер давно попереджав князів про «бунтівний дух» Мюнцера, про його намір «застосувати кулак». Шляхи Лютера і діячів народної Реформації повністю розійшлися. Особливо зрозуміло це стало, коли влітку 1524 р. на півдні Німеччини вибухнула Селянська війна. Її спричинило погіршення становища селянства після того, як на початку XVI ст. дворянство почало розширювати власні посівні площі за рахунок зігнання із землі селян. Аби змусити їх працювати на себе, дворяни переводили селян на панщину та обмежували їхню особисту свободу.

У відповідь селяни збиралися в озброєні загони, штурмом брали замки і монастирі, руйнували й розорювали їх. Рух швидко поширювався, до повсталих приєднувалося населення невеликих міст, а також дрібні рицарі. Вони допомогли скласти програми селянських вимог. Найвідомішою серед них стала програма «12 статей».

Кристоффель ван Зіхем. Томас Мюнцер

Якоб Мурер. Селянська війна

XVI ст. Із селянської програми «12 статей»

По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священика й усувати його.

Титульний лист «12 статей». XVI ст.

По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священику, якщо він звіщає правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости і давали б належне утримання священику, обраному всією громадою. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.

По-третє, до цього часу звичним було вважати нас «власними» людьми. Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, аби ми були вільними...

По-п'яте, наші пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї громади.

По-шосте, ми зазнаємо великого обтяження від панщини, яка зростає і збільшується щодня. Ми бажаємо, щоб нас не приневолювали так сильно...

По-десяте, дехто привласнив громадські луги, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.

Питання до документа. 1. Як в документі відображено ідеї Реформації? 2. Проти порушення яких прав виступали селяни? 3. Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?

Під час Селянської війни свою програму підготували також ватажки тієї частини бюргерства і дворянства, яка приєдналася до повсталих. Це був проект імперської реформи, спрямованої на централізацію країни. Передбачалося, що вся влада в державі зосередиться в руках імператора, всевладдю князів буде покладено край, а самі вони перетворяться на державних посадовців. Духовенство усувалося від світської влади, церковне майно підлягало секуляризації. Із цього фонду планувалося надати землю рицарям, які натомість мусили відбути військову службу державі. Велика увага приділялась інтересам городян. Для сприяння розвитку ремесла, торгівлі та підприємництва пропонувалася низка заходів: скасування мит між окремими німецькими князівствами, введення єдиних міри, ваги і монетної системи. Вважалося, що бюргерство отримає право брати участь у розробці державних законів. Прагнення селян також були враховані. Їм програма обіцяла скасувати особисту залежність та звільнити від повинностей, щоправда, тільки за умови виплати великого викупу. Внести його спромоглися лише заможні селяни.

Кінець Селянської війни. Гравюра. XVI ст.

Подумайте! Чому автори програми прагнули передати всю владу в державі до рук імператора?

Створюючи проект імперської реформи, його автори сподівались об’єднати німецьке суспільство на основі загальнодержавних інтересів. Але суперечки в лавах повстанців і розгром частини селянських загонів зробили це неможливим. Утім, перші невдачі не зупинили рух.

Мюнцер натхненно закликав селян до боротьби, пророкував швидкий кінець «безбожним тиранам» і перехід влади до простого народу. Вирішальна битва відбулася біля міста Франкенхаузен. Погано озброєне й неорганізоване селянське військо не могло протистояти важкій артилерії, кінноті та вимуштруваній піхоті князів. Зазнавши поразки, прості селяни були безжально винищені. Пораненого Мюнцера схопили, піддали тортурам і стратили. Невдовзі один за одним було ліквідовано інші осередки опору. Розгром повстання супроводжувався незліченними жертвами. Повну підтримку діям князів висловив Лютер. Він писав, що бунтівників потрібно безжально знищувати, інакше вони загублять державу. Із цього моменту Лютер поєднав свою долю з князівською владою.

Альбрехт Дюрер. Троє селян. 1497-1500 рр.

Подумайте! Чому Лютер підтримав жорстоку розправу з повсталими?

Подекуди налякане дворянство пішло селянам на поступки, але в цілому їхнє становище погіршилось. Не здійснились і прагнення на проведення політичної реформи та створення єдиної Німеччини. Переможцями в боротьбі вийшли князі. Після придушення селянських виступів у їхніх руках опинилася не тільки доля церкви, а й доля Німеччини в цілому.

4. Жан Кальвін і Реформація в Женеві. Хвилі Реформації розійшлися по всій Європі. У середині 30-х років XVI ст. її важливим центром стала Швейцарія. На відміну від Німеччини, вона не знала тиску імператорської і князівської влади і значно слабше відчувала вплив католицької церкви. Це дозволило швейцарським реформаторам діяти рішучіше за лютеран.

Розвиток Реформації у Швейцарії пов’язаний з ім’ям Жана Кальвіна (1509-1564).

Жан Кальвін

Жан Кальвін народився у Франції в сім’ї юриста. У 14 років вступив до університету, отримав прекрасну гуманітарну і правову освіту. Після того як у Франції почалися жорстокі переслідування прибічників Реформації, Кальвін був змушений залишити батьківщину. На запрошення магістрату Женеви він став проповідником у цьому великому торговельно-банківському місті. Суворий аскет із залізною силою волі, Кальвін був людиною рідкісної працездатності: повне зібрання його творів становить 59 томів.

Кальвін стверджував, що людина не є вільною у виборі свого життєвого шляху. Її доля заздалегідь визначена Богом: одні приречені на вічне прокляття й скорботу, іншим даровано спасіння та вічне блаженство. Змінити цей вирок або уникнути його ніхто не може. Проте, якщо людина правильно виконає своє життєве покликання, вона може сподіватися на спасіння. Кожна людина - від правителя держави до звичайного слуги - має виявити всі здібності, закладені в неї Богом, і прагнути досягти успіху в тій справі, якою займається. Саме в цьому полягає її головне служіння Богові та віра в нього. Лінощі - це найбільша вада, а заслуги, багатство, успіх і навіть звичайна вдячність є виявом божественної прихильності, знаком майбутнього спасіння душі.

Разом з тим Кальвін вимагав від віруючих помірності у витратах грошей на харчування, одяг, прикрашання житла. Він вважав, що людина працює і накопичує гроші не для того, щоб бездумно розважатися, а для здобуття Царства Небесного. У Женеві було різко скорочено кількість святкових днів і встановлено суворий контроль за поведінкою мешканців. Їм заборонялося не лише грати в азартні ігри й танцювати на бенкетах, а й читати розважальну літературу, дивитися вистави, супроводжувати музикою процесії. Особливо суворо наглядали за відвідуванням церковних служб, заохочували доноси сусідів на порушників цього правила.

Устрій кальвіністської церкви помітно відрізнявся не лише від католицької, а й від лютеранської. Вона не мала церковної ієрархії. Усі справи вирішувала община, яка об’єднувала декілька десятків віруючих. Кожна община була самостійною і незалежною від інших, але між собою вони підтримували зв’язки для обміну досвідом, а в разі потреби й для спільних дій.

Учення Кальвіна переконувало в потребі старанно і плідно працювати, націлювало на виховання в людині дисципліни, зібраності, вольових якостей. Воно знайшло розуміння і підтримку серед ощадливого бюргерства і ранніх підприємців. Настанови женевського проповідника якнайкраще відповідали духу й вимогам часу - добі зародження капіталізму.

Подумайте! Яку роль кальвінізм відіграв у тому, що Швейцарія отримана назву «країна банків», репутацію надійного фінансового партнера?

Не існувало в кальвіністів і зведеного в сан духовенства. Правив службу і читав проповідь пастор, якого обирали із числа людей освічених і красномовних. Кальвіністська церква мала демократичнішу, порівняно з іншими, організацію, і це викликало симпатії до неї простих людей. Частину дворянства, незадоволеного посиленням королівської влади, приваблювало те, що Кальвін визнавав за підданими право на повалення правителя. Ділові кола гідно оцінили ідеали праці, накопичення і ощадливості, закладені в ученні Кальвіна. Усі ці переваги забезпечили кальвінізму безліч прихильників. Поряд з лютеранством він поширився на значні території. До кальвінізму прилучилася частина населення Англії, Франції, Нідерландів, Німеччини, Скандинавських країн, Шотландії, Угорщини, Чехії, Польщі. Згодом ті європейці, кому через релігійні переконання довелося рятуватися від переслідувань влади та емігрувати, перенесли ідеї кальвінізму до Америки.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Чому Реформація почалася саме в Німеччині? Чи можна вважати її випадковим явищем, початок якому поклали тези проти індульгенцій?

2. Чому вчення Лютера, яке отримало назву «виправдання вірою», становило загрозу для католицької церкви?

3. Чому особа Лютера та його вчення були надзвичайно популярними в Німеччині?

4. Якими були причини та результати Селянської війни в Німеччині?

5. Які верстви населення і чому підтримали вчення Кальвіна? Які з його настанов не втрачають значення й сьогодні?

6. Що спільного мають вчення Лютера і Кальвіна?

Виконайте завдання

1. Уважно розгляньте карту на с. 83. На контурній карті замалюйте різ ними кольорами райони поширення католицизму, лютеранства, кальвінізму.

2. У зошитах зробіть таблицю «Причини Реформації», розділіть її на три стовпчики: 1) які верстви населення, 2) чим невдоволені, 3) що пропонували зробити.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Об’єднайтеся в пари. Один/одна підготує розповідь про життя, діяльність та основні ідеї Мартіна Лютера, а другий/друга - про Томаса Мюнцера. Визначте, чиї ідеї вам більше подобаються і чому.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

31 жовтня 1517 - М. Лютер проголосив «95 тез проти індульгенцій» 1524 - початок Селянської війни в Німеччині