Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

Розділ 2

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

§6. ДОБА ВІДРОДЖЕННЯ

Пригадайте! Що ви знаєте про гуманістів з історії Середніх віків?

1. Нова культура. На межі ХІV-ХV ст. в Італії зародилася нова культура, яку згодом назвали Відродження (франц. - Ренесанс). Творці її вважали свій час, коли почала відроджуватися античність, періодом піднесення культури після «тисячолітнього занепаду» Середньовіччя. Стверджувалася велич людини, сила її розуму і творчих здібностей, наголошувалося на потребі цінувати людину за особисті заслуги, а не за родовитість чи багатство, проголошувалося її високе покликання в земному житті.

Новий ідеал людини не випадково виник саме в Італії. Тут панував вільний дух купецьких республік, порядки в квітучих містах-державах були демократичнішими, ніж у країнах з монархічною формою правління. Головну роль у житті Венеції, Флоренції та інших міст-держав відігравали купці, банкіри та підприємці - люди з комерційною хваткою і великим досвідом ведення дальньої торгівлі та фінансових операцій. Вони мали блискучу освіту, знали мови й нерідко виконували відповідальні дипломатичні доручення. З них формувалися виборні органи міського самоврядування, а суперництво в боротьбі за владу вимагало здатності до енергійних дій, красномовства, лідерських якостей. Усе це сприяло появі нової людини - життєстійкої, заповзятливої, сміливої та рішучої. Для неї втрачали привабливість середньовічні ідеали аскетизму і презирства до земного буття; на зміну їм приходив потяг до багатства й радощів життя.

Подумайте! Як антична культура вплинула на культуру Відродження?

Творцями нового розуміння сенсу й цінностей життя були гуманісти. На противагу традиційному для Середньовіччя приниженню людини вони вважали її найвищою цінністю і центром Всесвіту. Їхнім ідеалом стала всебічно розвинена особа, яка гармонійно сполучала духовну і фізичну досконалість. Гуманісти розуміли, що створення нової людини слід починати з дитинства і тому особливу увагу приділяли освіті. Вони наполягали на вихованні в молодого покоління чесності, гідності, патріотизму і відданості батьківщині. У деяких італійських містах відчинили двері гуманістичні школи, куди з’їжджалися учні з різних країн.

XV ст. З «Життя Вітторіно да Фельтре»

Франческо Кастільоне

Упродовж восьми років я був у школі Вітторіно і навчався у нього звичаїв і наук. Своїм працелюбством і старанністю Вітторіно здобув велику популярність як добра людина і найкращий наставник. 22 роки він працював у Мантуї, виховуючи дітей правителя та інших юнаків. Бідних хлопців, яких Вітторіно вважав здібними до навчання, він утримував за власний кошт, надавав їм притулок, допомагав книжками, харчами, одягом.

Він ніколи не сідав до вогню, навіть у дуже холодну зиму, і казав, що зігріватися краще фізичними вправами, ніж біля вогнища. Тому юнакам, які в нього навчались, він наказував щодня грати з м'ячем, бігати, стрибати. Він казав, що це дуже сприяє не лише тренуванню тіла та укріпленню здоров'я, а й загострює розум.

Його учнів ніколи не били або били рідко, а тих, хто нехтував читанням, карали так: їх змушували продовжувати заняття тоді, коли інші отримували дозвіл піти погуляти чи розважитися. Якщо ж Вітторіно несподівано виявляв серед учнів брехуна, злодія, задираку чи непристойного в словах і справах, тоді ніхто не міг врятувати винуватця від покарання. З його школи виходила найкраща й найосвіченіша молодь, яка стікалася до нього з усіх областей Італії.

Питання до документа. 1. На якій підставі автор стверджує, що Вітторіно да Фельтре - добра людина і найкращий учитель? 2. Які дії наставника могли стати зразком для його учнів? 3. Чому в цю школу приїжджали вчитись з усієї Італії?

Санті ді Тіто. Нікколо Макіавеллі. XVI ст.

Гуманісти походили з різних верств населення - купецтва, знатних родин, міського середовища. Відрізнялись вони й родом занять. Серед них були переписувачі книг і бібліотекарі, вчителі та університетські професори, богослови й політики, високі посадовці й митці.

Гуманістів XVI ст. цікавили і закони розвитку держави. Видатним істориком і політиком був автор знаменитого трактату «Державець» флорентієць Нікколо Макіавеллі (1469-1527), який неодноразово повторював, що його найулюбленішим заняттям є «розмірковувати про державне мистецтво» - політику. Палкий патріот своєї батьківщини, Макіавеллі жив у добу, коли Італія залишалася роздробленою і через це неодноразово потерпала від грабіжницьких вторгнень чужоземних армій. Вважаючи, що головною перешкодою до об’єднання була корислива політика папства, Макіавеллі не сумнівався, що в таких умовах врятувати країну й створити єдину міцну Італію здатен лише сильний правитель, причому задля досягнення великої мети він міг діяти підступно, безжально та нечесно.

Чимало людей думали так само, але заявити про це відкрито наважився саме Макіавеллі. Тому нерідко вважається, що, вихваляючи негативні якості правителів, він звільнив політику від моралі. Виникло навіть поняття «макіавеллізм» - політична безпринциповість.

Насправді ж, Макіавеллі першим сказав, що політика є самостійною сферою діяльності зі своїми власними законами і принципами. Її важко суміщати з поняттями моралі, а гучними моральними гаслами політики нерідко лише прикривають непривабливі цілі. Макіавеллі мріяв про єдину Італію й окреслив шляхи та засоби для досягнення цієї мети. Його твір - не утопія, а книжка про реальні політичні дії.

Герб Флоренції

Подумайте! Прокоментуйте думку Макіавеллі, що заради досягнення великої мети політик може діяти підступно й безжально.

Ганс Гольбейн Молодший. Еразм Роттердамський. 1523 р.

2. Гуманізм за межами Італії. Із середини XVI ст. нова культура виходить за межі Італії та починає розвиватися в інших європейських країнах - Німеччині, Франції, Англії, Нідерландах, Іспанії. За Альпами, на теренах колишнього «варварського світу», сліди римської давнини були не такими глибокими, як в Італії.

Тут гуманісти, подібно до італійців, теж захоплювались античністю, але вони значно більше уваги приділяли власному минулому - історії германських народів та Середньовіччю в цілому.

Повсюди існували університети - осередки наукових знань. Винайдення книгодрукування зробило головним джерелом знань книжку і тим сприяло успішному поширенню ідей гуманізму.

Справжнім вождем гуманістів на початку XVI ст. став Еразм Роттердамський (1469-1536) - найвидатніша постать Північного Відродження.

Син голландського священика, Еразм (справжнє ім’я - Герхард Герхардс), народився в Роттердамі. Він рано втратив батьків і був змушений самотужки торувати собі дорогу в житті. Після закінчення школи Еразм став ченцем, однак згодом залишив монастир задля навчання в університеті. Монархи різних країн Європи запрошували його до себе на службу, але всім їм Еразм відмовив, не бажаючи втрачати свою незалежність. Він вважав, що не належить якомусь одному народу, і називав себе «громадянином світу». І справді, Еразм жив, навчався і писав свої твори в багатьох країнах Європи. Особливої популярності набув твір Еразма «Похвала Глупоті», який він присвятив найкращому другові - Томасу Мору.

Джуліо да Сан Галло. Вигляд ідеального міста

Ганс Гольбейн Молодший. Томас Мор. 1527 р.

Томас Мор був людиною винятково порядною, справедливою і шанованою. Спостерігаючи страждання народу, він написав свою знамениту «Утопію». Розповідь ведеться від імені бувалого мандрівника Гітлодея. Він розповідає про жорстокі порядки в тогочасній Англії і, на противагу, - про щасливий острів, де немає приватної власності та бідності, усі працюють і живуть у мирі та злагоді. Тут не існує грошей, кожен отримує «все за потребою». Утопійці мешкають великими сім’ями в упоряджених будинках, харчуються разом у громадських їдальнях-палацах. Проте це зовсім не означає примітивного загального зрівняння. Обдарована молодь звільняється від фізичної праці і вивчає науки. Усі інші після шестигодинного робочого дня можуть за бажання навчатись, займатися спортом, розважатись. Утопійці переконані, що щастя людини полягає в її гармонійному розвитку, а також у розумному поєднанні праці та відпочинку. Державою управляють шановані вчені, а знаком їхньої влади замість корони слугує пучок колосся.

«Утопія» мала величезний успіх у читачів. Траплялися навіть люди, які вірили в справжнє існування щасливої країни і були готові вирушити на її пошуки.

Подумайте! Чому книжка «Утопія» мала велику популярність серед читачів?

XVI ст. З «Утопії» Томаса Мора

Після неодноразового та уважного спостереження за всіма процвітаючими сьогодні державами я можу присягнутися, що вони є змовою багатіїв, які під іменем і вивіскою держави піклуються про свій власний зиск. Усі ці люди абсолютно нічого не роблять... Життя їхнє минає серед блиску і розкошів, у ледарстві й марних заняттях . З іншого боку, людей гнітить сьогодні безплідна, дармова праця та вбиває думка про злиденну старість. Я переконаний, що розподілити все порівну й справедливо, а також успішно управляти справами людськими неможливо інакше, ніж повністю знищивши власність.

Питання до документа. 1. Як англійський гуманіст висловлюється на адресу держави і тих, хто тримає у своїх руках державну владу? 2. Визначте своє ставлення до твердження Т. Мора, що знищення власності зробить людей щасливими.

Мігель Сервантес

Пам’ятник Дон Кіхоту та Санчо Панcі в Mадpиді

Вершиною іспанської літератури XVI ст. і водночас початком європейської літератури Нового часу стала творчість Мігеля Сервантеса (1547-1616).

Сервантес походив із збіднілого дворянського роду. Не маючи можливості отримати серйозну освіту, Мігель читав усе і зміг набути широких знань. Більшу частину свого буремного життя Сервантес залишався солдатом, а потім став збирачем податків. Не маючи ніякого хисту до цього заняття, бідолаха навіть на деякий час опинився за ґратами. Після звільнення покинув службу і зайнявся літературною творчістю.

Роман Сервантеса «Премудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» одразу приніс автору загальне визнання. Твір був задуманий як пародія на рицарські романи. Його герой, напівзлиденний дворянин Алонсо Кохано, живе в сільській глухомані, безперервно читає рицарські романи і марить про власні подвиги в дусі цих романів. Самотній ідальго робить своїм зброєносцем звичайного селянина Санчо Пансу - людину тямущу і простодушну водночас. Разом вони вирушають на пошуки слави.

Подвиги безстрашного ідальго виглядають безглуздими і кумедними, але він мріє про те, щоб «повсюдно панували дружба, любов і злагода». І поступово на зміну іронії приходить симпатія до Рицаря Сумного Образу, який великодушно захищає слабких і допомагає знедоленим. Сьогодні «Дон Кіхот» - друга після Біблії книжка за кількістю мов, якими її перекладено.

Подумайте! Чому образ Дон Кіхота привабнює людей в різних країнах світу вже майже п’ять стопіть?

3. Мистецтво Високого Відродження. Наприкінці XV - у першій третині XVI ст. відбувся небачений злет літератури, живопису, архітектури, завдяки цьому цей період отримав назву Високе Відродження. Він дав світові новий тип творчої людини - особистість, обдаровану численними талантами, сильну духом, оригінального мислителя і митця. Цих творців нащадки не випадково порівнювали з давньогрецькими титанами, які не побоялися вступити в суперництво із самими олімпійськими богами.

В історії людства нелегко відшукати ще одну таку геніальну людину, як Леонардо да Вінчі (1452-1519).

Леонардо мав добру вдачу, був напрочуд вродливим і сильним - міг голоруч гнути підкови і перевершував усіх у фехтуванні та плаванні. Його інтереси не знали меж. Він залишив 14 томів рукописів, на сторінках яких збереглися малюнки численних винаходів: проекти підводного човна, гелікоптера, парашута, розвідних мостів, кулемета, танка, плавильних печей, автоматичного ткацького верстата та інші. Усі вони набагато випередили свій час.

Леонардо да Вінчі. Автопортрет. Бл. 1515 р.

Леонардо народився в невеликому місті Вінчі поблизу Флоренції. Помітивши неабиякі здібності хлопчика до малювання, батько віддав його навчатися до флорентійського художника Андреа Верроккьо. Через шість років учитель доручив Леонардо написати на своїй картині ангела. Розповідали, що, побачивши постать, зображену Леонардом, учитель зрозумів, як учень перевершив його, і з того часу не брав пензля до рук.

Леонардо не мав університетської освіти, проте це не завадило йому стати справжнім зразком усебічно розвиненої людини. Він захоплювався математикою, фізикою, анатомією і ботанікою, був конструктором, поетом, музикантом і мислителем, а свої енциклопедичні знання отримав завдяки нестримному потягу до знань і безмежному працелюбству. Все свідоме життя Леонардо спав по 15 хвилин кожні 4 години, тобто значно менше, ніж звичайні люди. Першочергове значення Леонардо надавав досвіду, вважав його головним джерелом знань про людину та світ.

На які сучасні літальні засоби схожі ці креслення?

Леонардо да Вінчі. Креслення літального апарата

Найголовнішим з усіх занять для Леонардо завжди залишався живопис. Один з найкращих творів митця - фреска «Таємна вечеря», написана на біблійний сюжет в одному з міланських монастирів. Христос прощається зі своїми учнями, він знає про зраду Іуди й свої майбутні муки. Зображений драматичний момент трапези, коли Христос вимовив фатальні слова: «Один із вас зрадить мене». Вони викликають в апостолів бурхливі почуття - відчай, переляк, подив, гнів. Дехто обурено вскакує з місця. Аби не створювати враження штовханини, художник об’єднав персонажі в чотири групи по три постаті в кожній і розмістив їх ліворуч і праворуч від Христа. Леонардо відмовився від традиційного зображення Іуди з іншого боку стола, але зрадника легко впізнати: він відкинувся назад, стискуючи в руці гаманець з платою за зрадництво.

Дізнайтесь! У яких музеях зберігаються ці полотна Леонардо?

Леонардо створив низку чудових портретів, найбільш уславленими з яких є зображення Чічілії Галерані («Дама з горностаєм») і Мони Лізи («Джоконда»). На цих картинах художник уміло передав сяйво очей, загадкову усмішку і характер своїх персонажів.

Леонардо да Віші. Таємна вечеря. 1495-1497 рр.

Яке враження на вас справили картини Леонардо да Вінчі?

Леонардо да Вінчі. Дама з горностаєм. 1485-1490 рр.

Леонардо да Вінчі. Мона Ліза («Джоконда»). 1503-1506 рр.

Видатною постаттю Високого Відродження був Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) - автор неперевершених творів скульптури, живопису, архітектури та поезії. Навчаючись у Флоренції при дворі Лоренцо Медічі, він відкрив для себе красу античного мистецтва і отримав можливість спілкуватися з відомими гуманістами. У двадцятирічному віці Мікеланджело відвідав Рим і створив там одну зі своїх найзнаменитіших скульптур - «П’єту» («Оплакування Христа»).

Мікеланджело Буонарроті. П’єта. Кін. XV ст.

Мікеланджело Буонарроті. Саркофаг Джуліано Медічі. XVI ст.

Мікеланджело Буонарроті. Давид. Поч. XVI ст.

Мікеланджело Буонарроті. Мойсей. 1513-1515 рр.

Скульптура викликала захоплення у римлян, але ніхто з них не знав Мікеланджело. Знавці сперечались, хто є автором цього прекрасного твору, і називали імена уславлених римських скульпторів. Тоді Мікеланджело вночі прийшов у церкву, де було виставлено «П’єту», і висік на ній гордий надпис: «Мікеланджело Буонарроті, флорентієць, виконав».

Дізнайтесь! Де зараз зберігається «П’єта» Мікеланджело?

Так до Мікеланджело прийшла слава. Повернувшись до Флоренції, він зробив колосальну (5,5 м заввишки) мармурову статую Давида - молодого пастуха, який, за біблійною легендою, переміг велетня Голіафа. Попередні митці сприймали перемогу юного Давида над грубою силою як результат Божої допомоги, а тому зображували його невеликим і слабким. Мікеланджело створив зовсім іншого Давида - сильного атлета, чия перемога є його власною заслугою. У Мікеланджело Давид втілює безмежну могутність людини. Флорентійці помістили скульптуру перед будинком уряду республіки.

Мікеланджело вважав себе лише скульптором, але це не завадило йому, справжньому титану Відродження, бути великим художником і архітектором. Його головна живописна робота - розпис плафона (стелі) Сикстинської капели в Римі. Тут яскраво виявився характер художнього дару Мікеланджело: його приваблювали не тихі й спокійні сюжети, а створення бунтівних і героїчних образів.

За чотири роки Мікеланджело один розписав стелю площею близько 600 квадратних метрів! У 300 постатях він зобразив історію людства - від перших днів Творіння до Всесвітнього потопу. Мікеланджело працював без помічників, у дуже складних умовах: при кепському освітленні, лежачи на спині на спеціально виготовленому помості. Це був справжній подвиг.

Розпис замовив Папа Юлій II, який постійно хотів усе бачити і дуже заважав художнику працювати. Врешті під час чергового візиту докучливого Папи роздратований Мікеланджело скинув на нього дошки зі свого помосту. Відтоді художник здобув спокій.

Справжніми шедеврами стали зведені Мікеланджело гробниці Папи Юлія II в Римі і родини Медічі у Флоренції. Геній великого митця втілився в соборі Святого Петра в Римі. Він завершив цю будову, розпочату іншим архітектором, і увінчав її грандіозним, піднесеним угору куполом, який ізсередини здається легким і пронизаним світлом. Прекрасний купол Мікеланджело височіє над Вічним містом як гідний пам’ятник його творцю.

XVI ст. Зі спогадів друга Мікеланджело, Антоніо Кандіві

Розписуючи Сикстинську капелу, Мікеланджело настільки привчив свої очі дивитися вгору на склепіння, що потім, коли роботу закінчив і почав тримати голову прямо, майже нічого не бачив, і коли йому доводилося читати листи та папери, мусив тримати їх високо над головою. Потроху він знову почав звикати читати, дивлячись прямо перед собою або вниз. Ця обставина свідчить, з якою... старанністю Мікеланджело працював над розписом капели.

Питання до документа. Як Антоніо Кандіві описує старанність Мікеланджело під час розпису Сикстинської капели?

Рафаель Санті. Дама в покривалі. Бл. 1513 р.

Світлим генієм Відродження називають Рафаеля Санті (1483-1520). Його творчість - це зразок піднесеної краси, досконалості й гармонії. Син художника з міста Урбіно, Рафаель з дитинства жив у атмосфері живопису. Зовнішня краса, доброта й ніжність характеру поєднувались у ньому з величезною працьовитістю.

Найулюбленішим образом майстра була Мадонна - втілення материнської відданості й любові. Вершиною творчості стала «Сикстинська Мадонна» - зображення прекрасної молодої жінки з немовлям на руках. Сповнена скорботи Марія передчуває трагічну долю своєї дитини та все ж несе людям сина як спокутну жертву.

Талант Рафаеля виявився рано, і Папа запросив його розписати парадні зали (станці) Ватиканського палацу. Одна з фресок цієї серії, на якій зображені давньогрецькі філософи і вчені, отримала назву «Афінська школа». Декому з її персонажів Рафаель надав риси своїх знаменитих сучасників: величний Платон - це Леонардо, глибоко замислений Геракліт - Мікеланджело, а один з учнів - сам Рафаель.

Рафаель Санті. Сикстинська Мадонна. 1515-1519 pp.

Рафаель Санті. Афінська школа. Фрагмент. 1509-1511 рр.

Рафаель прожив усього тридцять сім років, але встиг зробити так багато і залишив такі неперевершені шедеври, що його самого називають Божественним, а період, коли він жив і працював, - добою Рафаеля.

Альбрехт Дюрер. Автопортрет в образі Христа. 1500 р.

4. Північне Відродження. Коли ми говоримо про Північне Відродження, то маємо на увазі мистецтво країн Північної Європи, яке склалося під впливом Італії. У ньому довше зберігалися середньовічні традиції: тут людина - не центр Всесвіту, як в Італії, а лише його частка, таке саме творіння Бога, як і навколишнє середовище. Тому предметом уваги північноєвропейських художників стали небеса і сонячне світло, вода і каміння, рослини і тварини, сама людина, її житло і результати її праці.

Найяскравішим представником мистецтва Німеччини був Альбрехт Дюрер (1471-1528). Він народився в сім’ї ювеліра й навчався батьківського ремесла, поки потяг до живопису не змусив юнака порушити сімейну традицію. Дюрер став визнаним майстром друкованої гравюри - відбитка з малюнка, нанесеного на дерев’яну або мідну дошку та розмноженого за допомогою друкарського преса. Славу принесли йому картини, присвячені релігійним сюжетам, а також портрети сучасників.

Різнобічно обдарована людина, Дюрер складав вірші та написав декілька книжок про секрети живописної майстерності. Подібно до іта лійських художників, він був переконаний у високому призначенні свого мистецтва, усвідомлював себе «князем живописців», як його називали на батьківщині. Доказом того є його автопортрети - зображення людини, упевненої у своєму таланті.

XVI ст. Еразм Роттердамський про творчість Альбрехта Дюрера

Чого тільки не може він виразити в одному кольорі? Тінь, світло, блиск, виступи й заглибини, завдяки чому кожна річ постає перед нами не лише однією своєю гранню. Гостро схоплює він правильні пропорції та їх взаємну відповідність. Чого тільки не зображує він, навіть те, що неможливо зобразити, - вогонь, промені, грім, зірниці, блискавку, завісу туману, всі відчуття, почуття, нарешті всю душу людини, яка виявляється в рухах її тіла, ледве не сам голос. Усе це він з такою майстерністю передає найточнішими штрихами, і при цьому лише чорними, що ти образив би твір, якби захотів внести в нього фарби.

Питання до документа. З якими почуттями описує Еразм Роттердамський творчість Альбрехта Дюрера?

Дух тривожного, суперечливого XVI ст. відобразив один з найнезвичайніших художників - нідерландець Ієронім Босх (1450-1516). Його картини, наповнені фантастичними постатями, небаченими рослинами, дивними тваринами, нагадують ребус, який потрібно розгадати, щоб зрозуміти прихований сенс твору. Нерідко вибір сюжету для картини Босху підказувало старовинне народне прислів’я. Усі твори Босха сповнені тривоги за людство, яке загрузло в гріхах. Водночас у нідерландському мистецтві розвивалася й зовсім інша живописна манера - натуралістична. її представники зберігали вірність натурі, тобто точно передавали портретну схожість, деталі побуту та одягу.

Подумайте! Чим творчість Босха може привабити нашого сучасника?

Визнаним майстром портрета був Ганс Гольбейн Молодший (14971543), діяльність якого минала в основному за межами Німеччини - у Швейцарії та Англії. Деякий час він був придворним живописцем англійського короля Генріха VIII. Живучи в Лондоні, Гольбейн створив цілу галерею портретних шедеврів, у тому числі - портретів гуманістів, з якими особисто дружив - Еразма Роттердамського, Томаса Мора та інших. Художнику вдалося точно передати своєрідність характеру своїх персонажів, зазвичай осіб непересічних.

Популярність мали картини зі сценами з життя простолюду, а також пейзажі. Ці нові теми знайшли відображення в творчості Пітера Брейгеля Старшого (1525-1569), прозваного Мужицьким за доскональне знання народних обрядів, звичаїв, прислів’їв. Вони становили сюжетну основу його картин, героями яких були звичайні нідерландці у свята і будні.

Як художник втілив на картині прислів’я: «Світ - це віз сіна, кожний тягне з нього скільки може»?

Ієронім Босх. Віз сіна. 1500-1502 рр.

Для Брейгеля людина є невід’ємною частиною природи. Його мисливці, орачі, женці нерозривно пов’язані з пейзажем - привітною землею Нідерландів, народ яких краще за інших освоював довкілля, не завдаючи йому шкоди. Художник не ідеалізує своїх селян. Навпаки - вони незграбні, а часом потворні, не знають піднесених почуттів, але дуже шанують звичайні речі: чисте затишне житло, тепле вогнище, пісну, але смачну їжу. Брейгелю - дивовижним чином чином вдавалося зображувати звичайні речі як справжнє чудо.

Сюжети яких народних прислів’їв ви побачили на картині Брейгеля?

Пітер Брейгель Старший. Нідерландські прислів’я. 1559 р.

Одна з картин Брейгеля має назву «Нідерландські прислів’я». Це своєрідна енциклопедія нідерландського фольклору. На полотні представлено сюжети 119 народних прислів’їв, байок, приказок. Персонажі Брейгеля намагаються сісти між двох стільців, б’ються головою об стіну, накривають млинцями дах, кидають гроші на вітер і роблять інші нісенітниці. Усі вони безглуздо і даремно витрачають сили і кошти. Художник зобразив дурість як повсякденну звичку. Здається, цілий світ перевернувся догори ногами.

5. Доба бароко. Разючі зміни, що відбувалися у світосприйнятті людей на межі ХVІ-ХVІІ ст., не могли не вплинути на мистецтво. На зміну врівноваженому і гармонійному мистецтву Відродження приходить новий художній стиль - бароко (італ. - вигадливий, дивний). Він виник в Італії і стрімко поширився по всій Європі. Бароковим творам притаманні особлива пишність і велич, підкреслена декоративність і насиченість (часом навіть надмірна) ліпниною. Їх мета - справити на людину вкрай емоційне враження.

Справжній переворот у живописі здійснив італієць Мікеланджело да Караваджо (1573-1610). Він перший зобразив світ неприкрашеним, начебто зупинивши на своїх картинах мить реального життя. Надзвичайної достовірності персонажів художник досягав за допомогою улюбленого мистецького ефекту - світлового контрасту, гри світла й тіні.

Мікеланджело да Караваджо. Вечеря в Еммаусі. 1599 р.

Видатним представником мистецтва бароко був архітектор і скульптор Джованні Лоренцо Берніні (1598-1680). Найяскравіший твір майстра - ансамбль перед собором Святого Петра у Ватикані. Безліч різномовних прочан, які збиралися перед головним храмом католицького світу, повинні були відчувати тут свою духовну єдність. Для втілення цієї ідеї Берніні знайшов геніальне рішення. Перед собором він спорудив величну площу з обеліском та фонтанами й надав їй форму овалу, обрамленого двома колонадами. Загальний обрис ансамблю нагадує ключ, що мало символізувати слова Христа, звернені до першого єпископа Риму апостола Петра: «І дам тобі ключі Царства Небесного».

Лоренцо Берніні. Площа Св. Петра. Рим. 1657-1663 рр.

Пітер Пауел Рубенс. Автопортрет з дружиною. 1609 р.

Ель Греко. Апостоли Петро і Павло

Неперевершеним «королем живописців» по праву вважається фламандець Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Він надав мистецтву бароко нового подиху, внісши в нього традиції античності й Відродження - зображення оголеного тіла й радості буття. Його картини буквально випромінюють життєву силу. Рубенс був прекрасним колористом і вмів напрочуд точно передавати всі відтінки кольору. Як нікому, йому вдавалося виписати фактуру тканин, блиск прикрас, пухнастість хутра. Великий фламандець створив також свій напрям у портретному живописі - парадний портрет - зображення значної особи в ореолі слави і величі.

Справжню золоту добу переживав у XVII ст. іспанський живопис. Художник, архітектор та скульптор Ель Греко (1541-1614) народився на Криті, однак свої найвизначніші шедеври створив, живучи в іспанському місті Толедо.

Його твори на релігійні сюжети вирізняються надзвичайною емоційністю та поетичністю.

Вершиною іспанського живопису є творчість Дієго Веласкеса (1599-1660).

У 24 роки він став придворним художником короля Філіппа IV і, залишаючись ним до кінця життя, переважно писав портрети. Веласкес створив галерею зображень членів королівської сім’ї та їхнього оточення, відзначену глибоким проникненням у внутрішній світ і психологію персонажів. Полотна Веласкеса вражають точністю передачі кожного характера. Не випадково Папа Інокентій X, побачивши свій портрет, не зміг утриматися від слів: «Надто правдиво!».

Дієго Веласкес. Портрет інфанти Маргариты. 1660 р.

Дізнайтеся! Який знаменитий твір Дієго Веласкеса зберігається в Київському музеї Західного і Східного мистецтв?

У Голландії художники відмовилися від релігійних сюжетів. У пошуках нових тем вони звернулися до навколишньої дійсності: намалювали портрети, сценки з повсякденного життя, пейзажі, натюрморти.

Найяскравішою постаттю голландської школи був Рембрандт ван Рейн (1606-1669). З глибокою любов’ю і теплом малював він портрети дружини і сина, інших близьких людей. Художник залишив понад 60 автопортретів, дивлячись на які, можна уявити світ його думок і почуттів у різні періоди життя. Творчий шлях Рембрандта завершує картина «Повернення блудного сина» - розповідь художника про любов, яка все прощає, і щире каяття. Два століття потому французький живописець Ежен Делакруа сказав про творчість Рембрандта:«Правда - найпрекрасніше і найрідкісніше явище у світі».

Твори європейських майстрів доби Відродження та бароко є скарбницею світового мистецтва.

Рембрандт ван Рейн. Повернення блудного сина. 1668-1669 рр.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Яку людину гуманісти вважали своїм ідеалом? Чим їхнє ставлення до неї відрізнялося від середньовічного?

2. Чому батьківщиною нової культури стала саме Італія?

3. Якими були найголовніші політичні ідеї Нікколо Макіавеллі?

4. Які нові проблеми порушували у своїй творчості гуманісти за межами Італії?

5. Що дає змогу називати митців доби Високого Відродження титанами?

6. Які нові риси втілили в собі герої картин художників доби Відродження? Чим пояснюється особлива популярність портретного живопису?

7. Чим відрізнялося Північне Відродження від італійського? У яких країнах воно розквітло найяскравіше?

8. У чому полягає своєрідність стилю бароко? Які проблеми хвилювали митців цієї доби?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Складіть у зошитах таблицю «Видатні діячі Гуманізму», розділіть її на три частини, відповідно до кожного з гуманістів, назвіть їхні найвідоміші твори та викладіть стислу характеристику їхніх основних ідей.

2. Складіть у зошитах таблицю «Визначні митці Відродження», розділіть її на дві частини: італійське Відродження та Північне Відродження. У різних колонках запишіть імена митців, дати життя, місце проживання, найвідоміші твори.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Використовуючи додаткову літературу, напишіть есе про одного із західноєвропейських художників чи архітекторів ХVІ-ХVІІ ст. Укажіть, чим вас захопила саме ця постать і які враження й емоції викликають твори цього митця.