Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

§25. ПІВНІЧНА АМЕРИКА: НАРОДЖЕННЯ НОВОЇ ДЕРЖАВИ

Пригадайте, яким чином і коли англійці почали колонізацію Північної Америки.

1. Англійські колонії. Відкриття Америки та її скарби не залишили європейців байдужими. Потік переселенців у Новий Світ постійно зростав, досягнувши в 1790 р. 3,9 млн чоловік. Ці люди покидали батьківщину з різних причин. Одні прагнули розбагатіти, інші рятувалися від релігійних переслідувань, дехто втікав від правосуддя.

Історики вважають, що Америка стала своєрідним котлом, у якому в єдине ціле переплавилися звичаї, мораль і світогляд різних народів. Із такого сплаву народилася нова оригінальна культура. Вона ґрунтувалася на європейській, але увібрала в себе традиції багатьох цивілізацій і тому набула своєрідного характеру. Усі ці процеси отримали назву «американське диво». Його результат - народження на теренах Північної Америки нового народу і нової держави.

Подумайте! Які риси характеру повинні були мати перші переселенці до Нового Світу?

У Новому Світі англійців приваблювало незайняте іспанцями Атлантичне узбережжя Північної Америки. Його головним багатством були не дорогоцінні метали, а родючі землі, заселені численними індіанськими племенами. Ще в XVI ст. перші англійські колоністи спробували оселитися тут, однак не змогли вижити в суворих умовах. Початком справжньої колонізації став травень 1607 р., коли 120 англійців заснували перше постійне поселення - форт Джеймстаун. Його було названо на честь короля Якова (Джеймса) I Стюарта, і він став центром першої англійської колонії в Америці - Віргінії.

У 1620 р. північніше Віргінії пришвартувався маленький корабель «Мейфлауер» («Травнева квітка»). Він доставив групу нових поселенців - англійських пуритан. 12 років тому вони втекли від релігійних переслідувань у Голландію і тепер сподівалися, що в Новому Світі зможуть вільно сповідувати свою релігію і знову відчути себе англійцями. До 1700 р. більша частина Атлантичного узбережжя США була вже освоєна колоністами. На цій великій території виникли перші 13 штатів, її почали називати Новою Англією.

Стосунки колоністів із місцевим населенням складалися по-різному. Одні індіанські племена були налаштовані миролюбно, інші - вкрай вороже. Проте кровопролитні війни закінчилися поразкою індіанців. Їх відтіснили в глиб країни, а поселення зруйнували.

Англійський корабель. Гравюра. Бл. 1680 р.

Джон Вайт. Північноамериканські індіанці ловлять рибу. XVI ст.

Англійські колонії в Америці розвивалися двома шляхами. На Півночі переважали дрібні фермерські господарства, процвітали промисловість і торгівля. На Півдні на величезних плантаціях, які обробляли раби, вирощували бавовну, тютюн і рис.

Спроби поневолити індіанців виявилися невдалими: від незвичного навантаження вони хворіли і помирали. Тоді на плантаціях почали використовувати працю європейців - переважно жебраків і волоцюг, які прагнули потрапити в Новий Світ, але не мали на це грошей. Капітани кораблів безкоштовно перевозили їх і продавали американським землевласникам.

Невдовзі колоністи замінили кабальних слуг на дешевшу робочу силу - сильних і витривалих чорношкірих рабів. Перших невільників-африканців у 1619 р. доставили в Новий Світ жителі Джеймстауна. Люди стали товаром, а работоргівля - прибутковим бізнесом. В Африку споряджалися спеціальні судна, команди яких влаштовували ловлю людей, як диких тварин.

Раннє американське суспільство було досить строкатим. Його верхівку утворювали багаті землевласники, мануфактуристи, купецтво й банкіри. До середнього прошарку належала основна частина торговців, фермерів та ремісників, а також учителі, лікарі, судді, священики. На нижчій сходинці соціальної драбини перебували дрібні селяни і ремісники, а також найбідніші та найбезправніші групи населення - білі кабальні слуги і чорношкірі-раби. На чолі кожної з колоній стояв губернатор, призначений англійською короною. Поряд з ним діяли асамблеї - представницькі органи, обрані повноправними білими чоловіками. Жінки, індіанці та чорношкірі політичних прав не мали.

Важливою особливістю американського суспільства із самого початку його існування було те, що тут люди могли успішніше, ніж у Старому Світі, користуватися результатами своєї праці. Протестантська віра привчала їх до працьовитості та ощадливості. Чесно накопичене багатство вважалося ознакою Божої милості. Тому основна маса американців здобувала майно наполегливою працею.

Подумайте! Яка течія Реформації заохочувана до наполегливої праці?

Чим портрет Бенджаміна Франкліна відрізняється від портретів коронованих осіб того часу?

Бенджамін Франклін

2. Конфлікт з метрополією. На середину XVIII ст. населення англійських колоній збільшилося до 1 млн чоловік, виросли міста, процвітала торгівля. Розвивалася також освіта і культура: почали виходити власні газети, відкрилися школи і коледжі, з’явилися видатні мислителі американського Просвітництва Бенджамін Франклін, Томас Джефферсон, Джон Адамс. Усе це свідчило не лише про матеріальні, але й про духовні можливості американського суспільства. Спільні інтереси й спільне минуле сприяли зміцненню зв’язків між колоніями.

Колонії володіли величезними запасами родючої землі й лісу, мали власний флот і виплавляли 1/7 світового виробництва чавуну. Вони були здатні забезпечити себе продовольством, виготовляли одяг, меблі, посуд. «Мати-Британія» отримувала з колоній хутро, пшеницю, деревину, тютюн, рибу і відводила їм роль «ферми, лісу та рудника імперії».

Англійська корона навіть заборонила американцям вільно торгувати з іншими країнами і розвивати обробну промисловість. Звісно, цей закон постійно порушувався, але все ж колонії залежали від метрополії - держави, що володіє колоніями.

Після перемоги над Францією в Семилітній війні Англія приєднала колишні французькі землі в Канаді на захід від Аллеганських гір і стала повновладною господаркою Північної Америки. У ході війни колоністи активно допомагали англійцям проти французів і сподівалися отримати в нагороду самоврядування та право самостійно визначати податки. Але вийшло зовсім інакше - король Георг III заборонив американцям самоправно переселятися за Аллегани. Додатковим тягарем на плечі колоністів лягло утримання англійських військ, які після закінчення воєнних дій не повернулися додому, а залишилися в Америці.

Подумайте! Політика англійської влади щодо американських колоній була типовою для метрополії, чи це був виняток?

Останньою краплею в чаші терпіння стало рішення англійського парламенту про введення в 1765 р. гербового збору в колоніях. За кожну торгову угоду, оформлення документів, випуск друкованих видань, поштові відправлення колоністи мусили тепер платити новий податок у державну скарбницю Британії. У відповідь американськими містами прокотилася хвиля мітингів, адже самих представників північноамериканських колоній у парламент не допускали. Американці цілком справедливо вимагали: або вони матимуть своїх депутатів у палаті громад, або парламент відмовиться від оподаткування колоній.

Уперше в американській історії на вуличні мітинги вийшла сила народу. Найпотужнішим вогнищем опору став Бостон. Протест був такий могутній, що Англії довелося піти на нечуваний крок: вона відмовилася від гербового збору. Утім, ця поступка мала тимчасовий характер. Уже через два роки англійський парламент ухвалив закон про нові податки.

Особливе роздратування колоністів викликало введення мита на ввіз товарів з Англії. Американці відмовлялися купувати їх і налагодили контрабандну торгівлю з іншими європейськими країнами. У грудні 1773 р. мешканці Бостона не дали розвантажити прибулий з Англії корабель із чаєм. Уночі декілька чоловік перевдяглися індіанцями, проникли на судно і потопили тюки із чаєм у морі. Подія отримала назву «бостонське чаювання». Британський парламент вважав її серйозним злочином. У Бостоні було введено надзвичайний стан, губернатора замінили військовим комендантом, а королівський флот блокував порт. Ситуація ставала дедалі тривожнішою.

Бостонська бійня. Гравюра. 1770 р.

3. Початок війни і проголошення незалежності. Восени 1774 р. представники колоній зібрались у Філадельфії на Перший Континентальний конгрес. Вони заявили, що залишаються вірними підданими англійського короля, але виступають проти зазіхань метрополії на самоврядування, «життя, свободу та власність» американців. Американці таємно збирали зброю і створювали загони добровольців. Це викликало тривогу в англійців, які спробували роззброїти декілька загонів та заарештувати їхніх командирів. 19 квітня 1775 р. неподалік Бостона відбулися перші сутички.

Спочатку перевага була на боці англійців. Проте колоністи вдало використовували запозичену в індіанців тактику розсипного строю. Вони атакували англійців з укриттів, а потім миттєво зникали, аби зненацька напасти вже в іншому місці.

У травні 1775 р. у Філадельфії відкрився Другий Континентальний конгрес. Він прийняв рішення про створення регулярного війська і призначив його головнокомандувачем досвідченого офіцера Джорджа Вашингтона (1732-1799). З різношерстого натовпу колоністів Вашингтону вдалося створити дисципліноване боєздатне військо, яке навесні 1776 р. звільнило Бостон.

Важливим кроком на шляху до самостійності стала Декларація незалежності. Основну частину її тексту написав наймолодший з депутатів, 33-річний Томас Джефферсон (1743-1826) - палкий шанувальник європейського Просвітництва. Декларація звинувачувала англійського короля і парламент у тиранії, оголошувала об’єднання колоній, їхнє відокремлення від Англії і перетворення на «вільні та незалежні штати». 4 липня 1776 р., коли Декларація була схвалена конгресом, стало днем народження Сполучених Штатів Америки, головним святом американського народу - Днем незалежності. Цей документ став першою практичною спробою втілити в життя права людини в дусі ідей Джона Локка і французьких просвітителів. Утім, на вимогу частини депутатів конгрес вилучив із тексту Декларації слова про засудження рабства.

1. Що свідчить про наміри англійців атакувати колоністів? 2. Про що вам говорить зовнішній вигляд Джорджа Вашингтона: поза, вираз обличчя, одяг та аксесуари?

Атака англійського флоту на американські позиції біля Банкер-Хілла. Гравюра. 1775 р.

Чарлз Вілсон Піл. Джордж Вашингтон. 1777 р.

З Декларації незалежності 4 липня 1776 р.

Ми вважаємо очевидними такі істини: усі люди створені рівними і всі вони обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав серед людей установлені уряди, джерелом справедливої влади яких є злагода тих, ким вони управляють. Якщо ж ця форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її та створити новий уряд...

Наші колонії також довго і терпляче витримували різні утиски, і тільки необхідність змушує їх тепер змінити свою колишню форму управління... Оголошуємо від імені народу, який уповноважив нас, що наші об'єднані колонії є і по праву повинні бути надалі вільними і незалежними штатами...

Питання до документа. 1. Які ідеї Просвітництва простежуються в ньому? 2. Чи можна вважати, що оголошені в Декларації свободи і права стали загальними і поширювалися на всіх жителів штатів? 3. Чи позначилися вони на становищі індіанців та чорношкірих? Відповідь обґрунтуйте.

4. Перелом у війні та її завершення. Прийняття Декларації не означало закінчення війни. Англійський уряд відрядив до Америки численні війська, яким належало «вогнем і мечем» привести до покори бунтівні колонії. У ході важких боїв англійці захопили Нью-Йорк. Американські солдати почали масово залишати армію, пояснюючи це наміром повернутися додому і захищати «свої» штати. Тоді конгрес ухвалив рішення: після закінчення війни кожному з її учасників буде надано ділянку землі. Під знамена Вашингтона знову почали сходитися добровольці, його армія швидко зросла.

Тим часом противник продовжував утримувати Нью-Йорк і першу столицю США - Філадельфію. Для остаточної перемоги американцям потрібна була допомога сильних союзників. Найкраще для цього підходила Франція, яка прагнула укріпити власні позиції за рахунок ослаблення давнього ворога - Британії. Вона підписала зі США договір про торгівлю і військову допомогу, після чого французький флот почав морські дії проти англійців. Невдовзі проти «володарки морів» виступили на боці американців Іспанія і Голландія. В американських військах з’явилися солдати і волонтери (добровольці) майже з усіх країн Європи.

Наприкінці 1776 р. у Париж для обговорення перспектив майбутнього союзу прибув як посол Бенджамін Франклін (1706-1790). Вибір не випадково впав саме на нього. Франклін - талановитий вчений і письменник - був членом англійського Вченого королівського товариства і єдиним американцем, добре відомим у Європі.

У Франції Франклін продовжував ходити, як в Америці, - у скромному коричневому одязі, з гладко зачесаним волоссям. Він не носив напудреної перуки, як вимагала європейська мода. Щоб її відсутність менше впадала в очі, Франклін ніколи, навіть у приміщенні, не знімав хутрової шапки. Втім, у французькому суспільстві симпатії до повсталих виявилися такими міцними, а популярність Франкліна такою великою, що в Парижі йому не лише вибачили таку незвичну поведінку, але н навіть зробили його костюм взірцем моди.

Подумайте! Чому Бенджамін Франклін отримав таку велику популярність у Франції?

Вступ союзників у війну круто змінив її хід. Восени 1781 р. об’єднане франко-американське військо оточило місто Йорктаун і змусило до капітуляції 8 тис. англійських солдатів і матросів. Сили Англії були виснажені, коштів для спорядження нової армії вона не мала. Воєнні дії припинились. Англійці самі запропонували американцям почати переговори. Вони тривали досить довго і завершилися 3 вересня 1783 р. підписанням мирного договору. Британія визнала Сполучені Штати Америки самостійною, незалежною державою і заявила про повне виведення з їх території усіх своїх військ. Західний кордон США встановлювався по річці Міссісіпі, тобто територія молодої республіки збільшилася майже втричі.

5. Створення федеративної держави. Ще в ході війни колишні колонії перетворилися на штати з республіканською формою правління. Спочатку вони хотіли об’єднатись у конфедерацію - союз окремих держав, кожна з яких зберігала незалежність і власні органи влади. Спільно вони мали вирішувати лише питання зовнішньої політики.

Перша монета США

Проект першої американської конституції у 1775 р. склав Бенджамін Франклін. На його доопрацювання знадобилося майже шість років. Коли документ набув чинності, стало ясно, що він уже не відповідає вимогам часу. Штатам, діючим порізно, не вдавалося налагодити торгівлю і фінанси. Подолати післявоєнний економічний занепад можна було лише за наявності міцної центральної влади.

Улітку 1787 р. представники всіх штатів зібралися на конвенті (з’їзді) у Філадельфії і розробили нову конституцію - основний закон держави, який визначає її політичний устрій, принципи організації влади права й свободи громадян. Її ухвалення засвідчило, що від конфедерації США перейшли до федерації - тісного союзу штатів, але зі збереженням за кожним із них досить широкого самоврядування. Вищим органом законодавчої влади став Конгрес. Він складався з двох палат: верхньої - сенату і нижньої - палати представників. Кожний штат, незалежно від своїх розмірів, обирав по два сенатори. До палати представників депутати входили пропорційно кількості населення того чи іншого штату. Виконавча влада належала обраному на чотири роки президенту. Першим президентом США став Джордж Вашингтон, який залишався на своїй посаді два терміни. Закон, за яким американський президент може перебувати при владі лише два терміни, діє й до сьогодні.

Капітуляція генерала Корнуолліса біля Йорктауна. 1781 р.

Дізнайтесь! Для якого президента США у XX ст. було зроблено виняток?

Цю конституцію США ніколи не скасовували. Вона діє й донині, але час від часу до неї вносили поправки. У 1791 р. Конгрес включив у конституцію важливі демократичні поправки, які отримали назву «Білль про права». Вони гарантували американцям свободу слова, друку, союзів і зборів, недоторканність особи, житла і приватної власності, свободу віросповідання, право на носіння зброї.

Війна за незалежність привела до народження першої незалежної держави в Новому Світі і першої демократичної республіки Нового часу. Її устрій втілив політичні ідеали доби Просвітництва. Разом з тим, за наполяганням плантаторів Півдня, від колоніального минулого було збережено рабство. Цю серйозну проблему американцям ще належало розв’язувати в майбутньому.

З утворенням США завершився 170-річний колоніальний період американської історії. За цей час відбулась унікальна у світовій історії подія - народилася нова цивілізація, а жителі англійських колоній, які приїхали сюди з різних країн Європи, перетворилися на єдиний народ.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що спричинило в ХVII-ХVIII ст. різке зростання потоку переселенців до Нового Світу?

2. Чому англійці заселяли землі Північної Америки? Який тип господарства вони тут створювали?

3. Як впливав релігійний чинник на економічний розвиток колоній?

4. З якою метою Англія перешкоджала розвитку виробництва в колоніях і забороняла їм вільно торгувати з іншими країнами?

5. Чому закон про введення невеликого за розміром гербового збору викликав різке обурення колоністів? Каменем спотикання став сам збір чи існувала інша причина?

6. Які рішення були ухвалені на Першому та Другому Континентальному конгресах?

7. Що становило сильні і слабкі сторони американської армії? Для чого було прийнято рішення про роздачу землі учасникам війни?

8. Завдяки чому американцям вдалося знайти союзників у боротьбі проти Англії? Як їх вступ у війну визначив її результат?

9. У чому полягає відмінність між конфедерацією та федерацією?

10. Дайте оцінку значення Декларації незалежності для США та для світової історії.

11. Подумайте, чому перед США виникла потреба в прийнятті «Білля про права». Як ви оцінюєте його значення?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. На карті в підручнику розгляньте територію Нової Англії, її столицю, місця найважливіших подій війни за незалежність. На контурній карті стрілочками покажіть дії ворогуючих сторін під час війни за незалежність.

2. На стрічці часу позначте основні події, що привели до утворення США.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Використовуючи додаткові джерела, зробіть історичний портрет одного з «батьків - засновників США».

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

1775-1783 — війна за незалежність англійських колоній в Північній Америці

4 липня 1776 — проголошення Декларації незалежності США

1787 — ухвалення конституції США