Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

§14. ДОБА РЕВОЛЮЦІЙ У АНГЛІЇ

Пригадайте! Що спільного мала англіканська церква з лютеранством, а що - з католицизмом?

1. Переддень революції. На межі ХVІ-ХVІІ ст. в Англії відбувалися важливі зміни. Джентрі отримували великі прибутки від розведення овець. Ці люди прагнули повного знищення феодальних порядків. У селі жило багато фермерів. Дедалі більшої ваги набували торгово-підприємницькі кола; відносини на селі швидко втрачали феодальний характер. Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля - завдяки відособленому острівному розміщенню територія Англії швидко перетворилася на єдиний ринок. Прибічникам змін протистояли ті, хто виступав за збереження старих порядків, - аристократія, феодальне дворянство й англіканська церква. Вони становили опору англійської монархії та мали від неї численні пільги. Підприємці й нові дворяни набували щодалі більшої ваги в економічному житті. Вони не хотіли витрачати свої гроші на постійні внески на користь англіканської церкви і тому щодалі помітніше схилялися до пуританізму. На початку XVII ст. у пуританізмі виділилися дві течії. До крила пресвітеріан належала верхівка джентрі й купецтва. Індепенденти (від англ. - незалежний), до яких входили середня й дрібна буржуазія, рядові городяни й селяни, виступали проти втручання держави у справи релігії.

Опишіть людей, зображених на передньому плані. Хто з них збирається сісти на корабель і відправитись в далеку подорож?

А. Віллаертс. Корабель Ост-Індської компанії залишає порт. Бл. 1650 р.

У 1625 р. на англійський престол зійшов Карл I Стюарт (1625-1649). Як і його батько Яків I, Карл не любив пуритан і виявляв прихільність до католиків. Це викликало в англійському суспільстві тривожні чутки про можливе повернення католицизму.

У зовнішній політиці перші Стюарти також нехтували інтересами англійської буржуазії. До того ж король не звертав уваги на парламент і наділяв важливими повноваженнями своїх придворних. Поступово монарх і парламент перетворювалися на два протиборчі центри. У 1629 р. Карл I взагалі розігнав парламент. Упродовж наступних одинадцяти років він правив одноосібно.

Пригадайте! Зміст документа Велика хартія вольностей та його значення.

Антоніс ван Дейк. Подвійний портрет Карла І та його дружини Генрієтти-Марії. Бл. 1635 р.

За таких умов загострилося становище в Шотландії. Ще з 1603 р. вона була пов’язана з Англією особистою унією: в обох країнах одночасно правили Стюарти. Шотландці прагнули повернути собі незалежність. Після спроби насадити на їхніх землях порядки англіканської церкви шотландці почали в 1639 р. війну проти Англії. Затяжна війна вимагала чималих грошей. У 1640 р. король скликав новий парламент. Його депутати одразу висунули перед монархом низку вимог і заявили, що не дозволять себе розігнати. Цей парламент пропрацював цілих 13 років і отримав назву «Довгий». Він передав Карлу I Велику ремонстрацію (протест) - звинувачення проти зловживань королівської влади. Початок діяльності Довгого парламенту став початком Англійської революції.

Карл спробував заарештувати парламентських лідерів, але лондонці сховали їх. Тим часом вулиці столиці заповнили озброєні, рішуче налаштовані натовпи. Король залишив Лондон, вирушивши на північ країни - туди, де йому ще зберігали вірність, щоб зібрати там військо. У серпні 1642 р. Карл I підняв свій бойовий прапор: так почалася війна проти парламенту. Перший мирний (парламентський) період англійської революції завершився. Вона вступила у свій другий етап - громадянську війну.

2. Громадянська війна. Парламент підтримували в основному жителі більш розвинених східних графств - купці й фінансисти, міські ремісники й торговці, джентрі й селяни. У його руках перебував флот і основні порти Англії, але парламентське ополчення складалося з розрізнених, погано навчених і слабко озброєних загонів.

Подумайте! Як ви розумієте термін «громадянська війна»?

На боці короля стояли знать, феодальне дворянство Півночі, англіканське духовенство. Його військо було набагато досвідченішим і краще підготовленим, ніж парламентські сили. Тому початок війни склався вдало для Карла I: він ледве не захопив Лондон. Успіхам короля сприяло й те, що парламентські генерали уникали рішучих дій, а сам парламент, де переважали пресвітеріани, намагався примиритися з королем і періодично вступав з ним у переговори. Індепенденти, як в армії, так і в парламенті, вимагали активізації бойових дій і рішучої перемоги над силами монархії. Протиріччя між ними та пресвітеріанами дедалі загострювались.

У цей складний момент лідером індепендентів стає Олівер Кромвель (1599-1658).

Кромвель народився в сім’ї небагатого землевласника й отримав суворе пуританське виховання. Він закінчив міську школу, вивчав право в Лондоні й там одружився з дочкою багатого купця. Повернувшись додому, Кромвель став зразковим господарем, поважною і відомою людиною. Його обрали спочатку до Короткого, а згодом - і до Довгого парламенту.

З початком громадянської війни Кромвель вступив до парламентського війська. Із своїх земляків він набрав загін кавалеристів. Але перша ж поразка показала, що цих незграбних людей, учорашніх селян, важко назвати справжніми солдатами. Кромвель розумів: для перемоги над королем потрібне зовсім інше військо - згуртоване й дієздатне. Він сформував загони з відважних і чесних пуритан, сам навчав їх військової справи. Кромвель особисто турбувався, щоб усі солдати були добре вдягнені, взуті та ситі; встановив залізну дисципліну. Він пішов на нечуваний для того часу крок - призначав на офіцерські посади не дворян, а хоробрих і здібних простолюдинів.

Кромвель створив армію нового зразка - боєздатну, організовану, натхненну ідеалами свободи й справедливості. Це було перше в історії Англії регулярне військо. Воно почало перемагати кавалерів. За простий, але надійний металевий обладунок солдатів Кромвеля прозвали «залізнобокими».

Що можна сказати про характер Кромвеля, розглядаючи його портрет?

Роберт Вулкер. Кромвель

3. Республіка і протекторат Кромвеля. Спроби парламенту домовитися з королем, а також рішення про розпуск армії викликали протести по всій країні. Це змусило Кромвеля піти на розрив з пресвітеріанською більшістю парламенту й об’єднатися з військом. Кромвель швидко розгромив нечисленних прибічників короля, а в грудні 1648 р. захопив Лондон. На судовому процесі над Карлом I короля звинуватили в державній зраді, розв’язуванні громадянської війни і кровопролитті. Уперше в історії суд виніс смертний вирок правлячому монарху. Його стратили перед величезним натовпом людей на площі перед королівським палацом.

Подумайте! Чому ніколи раніше в історії не виносили смертний вирок правлячому монарху?

19 травня 1649 р. парламент оголосив Англію республікою. На той час палату лордів уже скасували, парламент складався лише з палати громад. Замість королівської влади діяла Державна рада, куди входили лідери індепендентів і вище військове командування. Рада мала підпорядковуватися палаті общин, проте насправді вони обидві повністю залежали від Кромвеля та його найближчого оточення.

Для зміцнення республіки Кромвель вирішив розправитися з тими, хто в громадянській війні підтримував Карла I. З нещадною жорстокістю він завоював Ірландію. Далі Кромвель обрушив удар на Шотландію, яка оголосила сина Карла I королем Карлом II. Англійці повністю знищили шотландську армію, король утік на континент.

Кромвель тріумфатором повернувся до Лондона і силою розігнав парламент. 16 грудня 1653 р. він отримав довічну посаду лорда-протектора (захисника) Англії, Шотландії та Ірландії. До нього перейшло командування збройними силами і ведення зовнішньої політики. Без згоди протектора не дозволялося змінювати закони і вводити нові податки. По суті, Кромвель установив військову диктатуру. На зміну республіці прийшов протекторат Кромвеля.

Подумайте! Що спільного було у протекторату Кромвеля з абсолютною монархією?

Майже десять років Кромвель управляв Англією, спираючись на армію. Він розділив територію країни на 11 округів і поставив на чолі кожного повновладних генералів. Під їхнім наглядом перебувало навіть приватне життя населення. Англія перетворилася на похмуру мовчазну країну, де панувала атмосфера підозри, наклепів і доносів. Кромвель повністю захопив владу у свої руки і фактично правив Англією як некоронований монарх.

Лорд-протектор проводив успішну зовнішню й колоніальну політику. Він уклав вигідний мир з Голландією, підписав торговий договір зі Швецією, захопив острів Ямайку. У 1651 р. був прийнятий Навігаційний акт, яким заборонялося ввозити до Англії товари на кораблях країн-посередників. Однак розв’язати складні внутрішні проблеми Кромвель не зміг. Утримання армії і флоту поглинало величезні кошти. Торгівля й ремесла перебували у жалюгідному стані. Безробіття і зубожіння народу досягли небувалих розмірів. Режим протекторату ставав непопулярним, в Англії наростало народне невдоволення.

4. Реставрація Стюартів. У 1658 р. Кромвель помер. Терміново скликаний парламент прийняв рішення про поновлення монархії і покликав на трон сина страченого монарха - Карла II Стюарта (1660-1685). Так відбулася реставрація - поновлення на престолі династії Стюартів.

Попри обіцянки короля не карати учасників революції розпочалися жорстокі розправи, переслідування пресвітеріанських священиків, повернення землі колишнім власникам. Однак правити країною по-старому було вже неможливо: у парламенті засідали представники буржуазії і нового дворянства, які контролювали дії короля. До того ж усередині парламенту склалися дві політичні партії - торі і віги. Торі підтримували королівську владу, відстоювали непорушність королівських прав і існуючого порядку. Віги захищали парламент, виступали за зміни в економіці, державному і церковному устрої. Торі виражали інтереси аристократії і крупних землевласників, а віги - нового дворянства, купецтва та фінансистів. Між ними постійно точилася гостра політична боротьба.

Які верстви населення зустрічають короля при в’їзді в Лондон?

В’їзд короля Карла ІІ Стюарта у Вайтхолл. XVII ст.

Ситуація в Англії погіршилася, коли після смерті короля Карла на престол зійшов його брат, католик Яків II (1685-1688). Він прагнув правити самовладно і не бажав слухати порад парламенту. Партії торі та вігів об’єдналися, щоб позбавити Якова II престолу.

Натомість було вирішено запросити на трон чоловіка його старшої дочки Марії - правителя Голландії протестанта Вільгельма ІІ Оранського (1689-1702).

Кого, на вашу думку, намагається копіювати Яків ІІ?

Яків II. Гравюра. 1688 р.

5. «Славна революція» і утвердження конституційної монархії.

Восени 1688 р. з 15-тисячним військом Вільгельм висадився на англійський берег. Королівські загони перейшли на його бік. Покинутий усіма, Яків II із сім’єю втік до Франції. Вільгельм Оранський вступив у Лондон і був проголошений королем Англії. Так відбувся безкровний державний переворот - «Славна революція». Свою назву вона отримала на противагу кривавій революції середини XVII ст.

«Славна революція» поклала край віковій боротьбі між королем і парламентом, покінчила з абсолютизмом і означала утвердження в Англії конституційної монархії. Відтепер головну роль відігравав парламент, наділений правом видавати закони. Монарху дозволялося лише «царювати, але не правити». Цей порядок закріпив «Білль (закон) про права», який заборонив королю видавати закони, збирати податки й скликати військо без згоди парламенту. У документі підкреслювалося, що народ має право скинути негідного короля і посадити на його місце іншого. Парламент здобув перемогу над королем.

Подумайте! Чому Вільгельм Оранський погодився на обмеження королівської влади парламентом?

1689 р. Із «Білля про права»

Духовні й світські лорди та общини... які зібралися сьогодні як повні та вільні представництва цього народу... заявляють для відновлення й підтвердження своїх давніх прав і вільностей таке:

1. Що намагання тільки королівським повелінням, без згоди парламенту, призупиняти закони чи виконання законів є незаконним...

4. Що стягування поборів на користь і в розпорядження корони... без згоди парламенту... незаконне...

8. Що вибори в члени парламенту мають бути вільними.

9. Що свобода слова, дебатів і всього того, що відбувається в парламенті, не може бути приводом для переслідування.

Питання до документа. 1. Охарактеризуйте конституційну монархію. 2. Чому її називають також «парламентською»?

Вільям Віссінг, Ян ван дер Ваарт. Анна Стюарт. 1605 р.

Змінився й порядок престолонаслідування. Син Якова II, затятий католик, який перебував у еміграції у Франції, був позбавлений права наслідувати англійську корону. Після смерті Вільгельма на трон зійшла молодша дочка Якова II - королева Анна (1702-1714), хвороблива, невеликого розуму жінка. За правління королеви Анни відбулося об’єднання Англії із Шотландією та Ірландією. З 1707 р. нове державне утворення стали називати Об’єднане Королівство Велика Британія.

Наступником Анни на англійському престолі став Георг I з німецької династії Ганноверів - правнук Якова I. Він мало цікавився державними справами і навіть не розмовляв англійською. Поступово склався порядок, коли король мусив призначати міністрів з партії, яка переважала в парламенті. Такий уряд ніс відповідальність перед парламентом, а не перед королем. За Георга I Англією управляли міністри з партії вігів. Після приходу до влади Георга III, протягом майже 60-річного перебування на троні, правлячою партією залишалися торі. В Англії утвердилася парламентська, або конституційна, монархія. При цьому до сьогодні на Туманному Альбіоні, де немає єдиної писаної Конституції, зберігають відданість саме такій формі правління.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що приваблювало англійську буржуазію в пуританізмі й не влаштовувало в англіканській церкві? Хто такі пресвітеріани та індепенденти?

2. Які події стали приводом до початку революції?

3. Чому парламентське військо на початку громадянської війни зазнавало невдач, а потім стало перемагати?

4. Коли і з яких причин відбувся перелом у громадянській війні? З якою подією пов’язаний його початок?

5. Що дає підстави вважати протекторат Кромвеля воєнною диктатурою?

6. Чому державний переворот 1688 р. називають «Славною революцією»?

7. Яку роль відігравав парламент у реставрованій монархії?

8. Як завдяки Вільгельму Оранському змінився порядок престолонаслідування?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. На стрічці часу позначте основні події Англійської революції та громадянської війни XVII ст.

2. Перерахуйте ознаки, за якими реставрована монархія в Англії відрізнялася від дореволюційної.

3. У зошитах зробіть схему державного устрою Англії за «Біллем про права».

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Складіть історичний портрет Олівера Кромвеля. Визначте, що переважало в його діяльності - позитивні чи негативні моменти?

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

1640—1660 - Англійська буржуазна революція

1653—1658 - Протекторат Олівера Кромвеля в Англії

1688 - «Славна революція» в Англії