Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

§10. НАРОДЖЕННЯ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ НАУКИ

Пригадайте! Які галузі науки були найбільш розвинуті в добу Середньовіччя?

1. Нова картина Всесвіту. На межі ХVІ-ХVІІ ст. під впливом буремних подій епохи важливих змін зазнала європейська наука. Її розвиток відбувався під знаком суперечностей. З одного боку, розширилися знання європейців про світ, значних успіхів досягла освіта, справжнє піднесення переживала наука. З другого - у полум’ї релігійних війн і атмосфері релігійної нетерпимості процвітали всілякі забобони, найбільш диким проявом яких стало «полювання на відьом».

У центрі уваги творців Відродження перебувала людина та гуманітарні науки. На межі ХVІ-ХVІІ ст. інтереси змістилися в іншу площину: численні винаходи й вдосконалення дали величезний запас нових знань і забезпечили поштовх до розвитку природничих наук. У цій галузі почався справжній науковий переворот. Поява нових розробок у сфері природничих наук диктувалась потребами зростаючого виробництва і практичної діяльності людини. Далекі морські подорожі служили успіхам атрономії. Застосування компаса спричинило вивчення явищ магнетизму. Успіхи фарбувальної справи, металургії, виготовлення ліків вели до накопичення нових знань з хімії. Необхідність визначати відстань метання ядра під час стрільби з гармати підштовхнула до вивчення законів падіння і руху тіл.

Водночас піднесення матеріального виробництва озброїло вчених новими знаряддями і засобами наукової роботи, підготувало винайдення на межі ХVІ-ХVІІ ст. конче потрібних для розвитку досліджень точних приладів. У цей час було виготовлено досконаліші годинники, з’явився мікроскоп, телескоп, термометр та інші необхідні для астрономії та фізики прилади. Перші великі відкриття здійснили астрономи.

Якими приладами користувалися вчені?

Ян Вермеєр. Географ. 1669 р.

Ян Вермеєр. Астроном. 1668 р.

Міколай Коперник. XVI ст.

Із часів античності в Західній Європі панувало уявлення про Землю як центр Всесвіту. Навколо неї в певній послідовності оберталися Місяць, Сонце і планети. Така точка зору повністю відповідала католицькому віровченню, тому заперечити її можна було, лише повставши проти авторитету церкви.

Першим на цей сміливий крок відважився польський вчений Міколай Коперник (1473-1543). Він висловив думку, що Земля разом із планетами обертається навколо нерухомого Сонця. Свою теорію Коперник обґрунтував у роботі «Про обертання небесних сфер». Побоюючись інквізиції, астроном довгі роки не наважувався опублікувати свій трактат і перший надрукований примірник побачив лише в день своєї смерті.

Відкриття Коперника знайшло подальше обґрунтування в дослідженнях німця Йоганна Кеплера (1571-1630). Навчаючись професії богослова, обдарований юнак невдовзі захопився точними науками. Він здійснив математичну обробку астрономічних даних і не тільки підтвердив, але й розвинув далі теорію Коперника. У 1627 р. Кеплер склав таблиці руху планет навколо Сонця. Він припустив, що орбіта планети має вигляд не кола, а еліпса. Про значення діяльності вченого свідчить той факт, що відриті ним закони руху планет і сьогодні називають «законами Кеплера».

Історія донесла до нас розповідь про те, що на початку XVII ст. в невеликому голландському місті Мідделбург жив майстер Ханс Ліпперсгей, який виготовляв і продавав окуляри. Одного дня його діти гралися в крамниці й вирішили через два скельця роздивитися гарного півника на шпилі соборної дзвіниці. На превеликий подив півник збільшився в розмірах. Хлопчики розповіли про це батькові, і той виявив, що одне скло було опуклим, а друге - увігнутим. Він закріпив їх на кінцях двох трубок і помістив їх одна в одну. Так було створено першу підзорну трубу.

Як часто буває з геніальними відкриттями, ще декілька людей майже одночасно з голландським майстром зробили подібні труби. Скельця в них були відшліфовані у формі зернятка сочевиці. Німецькою сочевиця звучить «лінзе», звідси й пішла назва «лінза».

Спочатку ніхто й гадки не мав використовувати підзорні труби для наукових досліджень. Тільки великий Галілео Галілей (1564-1642), сконструювавши телескоп зі збільшенням у 32 рази, направив його в зоряне небо. Учений відкрив нові зірки і побачив на Місяці гори, залишив перші замальовки місячної поверхні. Він виявив плями на Сонці, а також підтвердив, що Земля, як і інші планети та Сонце, обертається навколо своєї осі. За це твердження проти Галілея повстала інквізиція. Рятуючись від спалення, він був змушений привселюдно зректися своїх переконань, хоча й не перестав сумніватись в їхній правильності. За легендою, залишаючи залу суду, великий вчений тихо, але твердо вимовив: «І все-таки вона обертається!».

Галілео Галілей. 1640 р.

Телескоп Галілея

Рішучим прибічником учення Коперника став італійський монах-францисканець Джордано Бруно (1548-1600). Він пішов далі за свого попередника і, на відміну від Коперника, вважав, що Всесвіт не обмежений однією лише Сонячною системою. Бруно висловив думку про нескінченність Всесвіту та існування в ньому безлічі світів, у тому числі й населених. Ці погляди надто розходилися із церковним ученням і стали підставою для звинувачення в єресі. Вісім років ув’язнення, допити і тортури інквізиторів не зламали Бруно і не змусили його відмовитися від своїх поглядів.

Людина дивовижної освіченості, один із найоригінальніших мислителів XVI ст., Джордано Бруно був спалений у Римі.

Він залишився вірним своїм словам:

«Кого захоплює велич його справи, той не відчуває жаху смерті».

Френсіс Бекон

2. Великі перемоги допитливого розуму. Жорстокі розправи не могли зупинити розвитку нової науки і пошуку вченими з різних країн Європи нових способів пізнання світу. Англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) був упевнений, що у своїй роботі вчений має спиратися на результати тривалих спостережень. Тільки багаторазові експерименти можуть дати підстави для узагальнюючих висновків, тільки дослід становить основу наукових знань, є єдиним джерелом істини та її єдиним підтвердженням. Переконання Бекона в тому, що наука повинна дати людині владу над природою і покращити її життя, знайшло вираження в його крилатому вислові «Знання - сила».

Різнобічність інтересів Бекона просто вражає: він був політиком і державним діячем, юристом і дипломатом, істориком і літератором. Світ, перетворений всемогутньою наукою, філософ описав у своєму утопічному романі «Нова Атлантида», де змалював захопливу картину життя в ідеальній державі. Уся влада в ній зосереджена в руках досконалого уряду під назвою «Дім Соломона». До нього входять тільки вчені, завдяки їхнім досягненням перед країною відкривається прекрасне майбутнє, а на її жителів чекає загальне процвітання.

XVII ст. Із «Нової Атлантиди» Френсіса Бекона

Читайте не для того, щоб заперечувати й спростовувати, не для того, щоб сприймати на віру, й не для того, щоб знайти предмет для бесіди, але щоб мислити і розмірковувати...

...Я всього лише сурмач і не беру участі в битві... Наша сурма закликає людей не до взаємних чвар або до битв, а, навпаки, до того, щоб вони, уклавши між собою мир, з'єднаними силами встали на боротьбу з природою, захопили штурмом її неприступні укріплення і розсунули межі людської могутності.

Питання до документа. Що автору здається головним у читанні книжок? Що він мав на увазі, коли називав себе «сурмачем»?

Чи вдалося художнику передати велич постаті Декарта в його портреті?

Франс Халс. Рене Декарт. 1649 р.

На відміну від Бекона, видатний французький філософ і математик Рене Декарт (1596-1650) відводив досліду другорядну роль. Джерелом справжнього знання він вважав розум. Свою безмежну віру в розум великий філософ закарбував у словах: «Я мислю, отже, я існую». Вчення Декарта - картезіанство (від його латинізованого імені - Картезій) - знайшло численних прибічників і послідовників. Воно заклало основи раціоналізму XVII ст. - переконаності в тому, що мірилом істини є розум.

Піднесення наукової думки і потреби природничих наук сприяли швидкому розвитку математики. Відкриття в ній здійснювалися буквально одне за одним: було винайдено логарифми, почали використовувати літери та знаки додавання і віднімання, рівності, дужки та інші. Відтепер у вжиток увійшли чіткі алгебраїчні формули, що значно полегшило складні обчислення.

Початок нової епохи в розвитку математики і фізики пов’язаний з іменем видатного англійського вченого Ісаака Ньютона (1643-1727). Він вивчав природу світла, рух планет по орбіті, принципи взаємодії фізичних тіл. У кожній із цих галузей Ньютону належать геніальні відкриття, що дозволило йому сформулювати закон всесвітнього тяжіння і зробити величезний внесок у створення наукової картини світу.

Готфрід Кнеллер. Ісаак Ньютон

Колосальний вплив на європейську наукову думку здійснив німецький вчений Готфрід Лейбніц (1646-1716). Людина виняткової обдарованості, він відстоював ідею про єдність знань і досяг неабияких результатів у різних сферах науки - праві, історії, мовознавстві, геології, фізиці та інших. Учений стверджував, що світ побудований на основі точних математичних розрахунків і складається з дрібних живих частин - монад. їх різні комбінації створюють нескінченне розмаїття світу, в якому всі елементи тісно взаємозв’язані. Одним із винаходів Лейбніца була лічильна машинка. Вона здійснювала всі арифметичні дії і викликала величезний інтерес і високу оцінку в тогочасній Європі.

3. «Полювання на відьом». Доба наукового перевороту збіглася з розпалом «полювання на відьом», коли небачені хвилі жорстоких переслідувань захлеснули Європу.

Віра в «темні сили» існувала здавна. Часті епідемії, тривалі війни, виснажливі голодні роки вимотували людей. Це породжувало страхи й бажання покарати винуватців. Ворога знаходили в подобі відьми. За повір’ям, чаклунськими знаннями, або відьомством, було наділено тих, хто вступив у союз із дияволом. Отримавши від нього надзвичайну могутність, такі люди начебто могли надприродним шляхом впливати на навколишній світ, інших людей, тварин. Відьмами називали також тих, хто знав цілющі властивості лікарських рослин і вмів лікувати травами.

У чаклунстві звинувачували переважно жінок. Адже в християнському світі, де головували чоловіки, жінки вважались істотами нижчими і слабкими. Цього, за тогочасними уявленнями, вистачало, аби вони стали здобиччю диявола. Для притягнення до суду не потрібно було доказів, вистачало просто скарги сусідів. Хвороба або смерть, неврожай, пропажа молока в корови, навіть краса - усе це та безліч іншого могло викликати наклеп. Коли ж нещасна жертва потрапляла до рук суддів, ті легко збивали з пантелику перелякану до смерті жінку

Тортури та страта відьом. Мініатюра. 1514 р.

й витягували з неї зізнання в неймовірних злочинах. Згодом до звинувачених почали потрапляти й чоловіки.

Із XVI ст. головним засобом «обробки» підсудних на процесах стали тортури, доти заборонені.

«Полювання на відьом» було прибутковою справою. Донощик отримував частину майна своєї жертви, а судді й кати - високу платню. Із середини XVI - до середини XVII ст. в Європі відбулося понад 50 тисяч відьомських процесів. З однаковим заповзяттям їх проводили і католики, і протестанти. Лише поодинокі люди наважувалися протистояти загальному безумству. Коли згасли вогнища, на яких спалювали звинувачених у відьомстві, похмура тінь лягла на колись квітучі краї. Цілі с ім’ї, яких не знищили, залишали рідні домівки, їхнє господарство занепало. «Полювання на відьом» - це масове вбивство невинних, одна з найдраматичніших сторінок людської історії.

XVI ст. Із «Історії міста Тріра» священика Йохана Лідена

Усі так повірили, що тривалі неврожаї викликані відьмами... що вся країна піднялася, аби знищити їх. Цей рух підтримали багато церковних діячів, які шукали багатства в попелі спалених відьом. ...По містах і селах... стрімко пересувалися спеціальні обвинувачі, інквізитори, судді та інші, які притягали до суду і піддавали тортурам істот обох статей, спалювали їх у величезній кількості.

Мало хто із звинувачених уникав покарання. Навіть представників трірської влади не обійшла ця доля. Були спалені суддя, два бургомістри, декілька ратманів і помічників суддів. У цій катастрофі загинуло чимало священиків... Безумство людської злоби і судів, які прагнули крові і здобичі, поширилося так далеко, що навряд чи залишився хтось, кого не зачепила підозра в цьому злочині... Було багато підстав для сумнівів, чи всі засуджені винні...

Питання до документа. 1. Як слід розуміти слова, що деякі церковні діячі «шукали багатства в попелі спалених відьом»? 2. Чи тільки священики прагнули такої мети?

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Які умови сприяли піднесенню саме природничих наук?

2. Як відкриття М. Коперника змінили уявлення про Сонце, Землю та інші планети?

3. Чому особливе обурення церкви викликали відкриття в галузі астрономїі?

4. Який метод, на думку Ф. Бекона, має першочергове значення для дослідника? Чим відрізнялася позиція Р. Декарта?

Франсіско Різі. Аутодафе на площі в Мадриді. 1683 р.

5. Із чиїми іменами пов’язано початок нової доби в розвитку математики й фізики?

6. Чим можна пояснити той факт, що водночас із розвитком науки відбувалося «полювання на відьом»?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

У зошитах зробіть таблицю «Визначні учені ХVІ-ХVІІ ст.»: назвіть прізвища, галузь наукових знань, основні праці та досягнення, якщо є, - крилаті вислови.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Використовуючи додаткову літературу, підготуйте розповідь про одного з видатних учених ХVІ-ХVІІ ст.