Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

§9. НАСТУП НА РЕФОРМАЦІЮ

Назвіть ключові імена, дати та події історії Реформації в Німеччині.

1. їіід протистояння до релігійного миру. Покінчивши із Селянською війною, князі, прихильники Лютера, продовжили Реформацію. У своїх землях вони очолили церкву і тепер самі вирішували, яку релігію сповідатиме підвладне їм населення. Світські правителі секуляризували церковні землі і привласнили багатства монастирів. Відповідно до вимог Реформації в їхніх володіннях перебудовувалася шкільна та університетська освіта.

Усе це дуже посилювало владу князів. Занепокоєний імператор Карл V переконав рейхстаг прийняти рішення про повсюдне відновлення католицького богослужіння. У відповідь 5 князів і 14 міст висловили свій протест. Із цього моменту прибічників Реформації почали називати протестантами. Так відбулося народження протестантизму. (Сьогодні протестантами вважають усіх прихильників Реформації, а національні церкви, які не визнають влади Папи Римського, мають назву протестантські).

У 1530 р. на рейхстазі в місті Аугсбурзі найближчий соратник Лютера - Філіпп Меланхтон (1497-1560) вручив імператору документ, відомий під назвою «Аугсбурзьке віросповідання». У ньому було викладено основи лютеранства. Главою церкви замість Папи ставав князь. Помітно спрощувались обряди: зберігалися тільки два таїнства - хрещення і причастя, а пишна католицька меса замінювалася проповіддю священика. Проповіді відводилася центральна роль у церковній службі. Лютеранська церква ставала «дешевою»: відмовлялася від надмірного оздоблення, розкішного вбрання, вшанування ікон і святинь.

Лукас Кранах Старший. Філіпп Меланхтон. 1523 р.

Карл V відхилив пропозицію і разом з католицькими князями почав війну проти лютеран. Німеччина розкололася на два ворожі релігійні табори. Виснажлива боротьба закінчилася лише в 1555 р. підписанням Аугсбурзького релігійного миру. Імператор був змушений визнати рівноправність католиків і лютеран. Карл V дозволив кожному з князів вводити у своїх землях ту релігію, якої дотримувався сам місцевий правитель. У життя увійшов принцип: «Чия влада, того й віра». Частина князівств, розташованих переважно в центрі і на сході Німеччини, стали протестантськими, решта залишилася католицькими. Це остаточно закріпило роздробленість Німеччини і на тривалий час поховало сподівання на її політичне об’єднання.

Рейхстаг в Аугсбурзі. Гравюра. 1650 р.

Подумайте! Чи можна з вищесказаного зробити висновок, що лютеранство сприяло збереженню роздробленості Німеччини? Відповідь обґрунтуйте.

2. Контрреформація в Європі. За всю свою довгу історію католицька церква не знала такого глибоко потрясіння, яким стала для неї Реформація. За підтримки правителів католицьких країн папський Рим почав активну боротьбу з «протестантською єрессю». Система заходів, спрямованих на припинення і викорінення реформаційних ідей і рухів, отримала назву Контрреформація.

Початок наступу на Реформацію ознаменувався відродженням середньовічної інквізиції, у вогнищах якої загинули сотні «протестантських єретиків». Інквізитори взяли під свій контроль книговидання. Без їхнього дозволу не можна було надрукувати жодного твору, а «шкідлива» література підлягала спаленню.

Надійним провідником політики Контрреформації в життя стало «Товариство Ісуса», або Орден єзуїтів, яке заснував у 1540 р. Ігнатій Лойола (1491-1556).

Ігнатій Лойола

Ігнатій Лойола походив зі знатного іспанського роду і в юності вів досить легковажне життя молодого придворного. Ставши офіцером, колишній паж виявив справжні чудеса хоробрості, але в одній з битв отримав важке поранення, яке надовго прикувало його до ліжка. У замку брата, де Лойола лікувався, не знайшлося жодного з улюблених рицарських романів, що змусило його читати «Житія святих».

Ця книжка справили на Лойолу величезне враження. Він розпочав нове життя: відмовився від розкоші та вступив до університету, де стійко терпів глузування студентів зі своєї «темноти» і поважного віку. Невдовзі Лойола вирішив заснувати новий орден.

Головне завдання «Товариства Ісуса» - зміцнення католицької церкви в боротьбі з єрессю. На відміну від членів інших чернечих орденів, єзуїти не мали монастирів і жили поряд зі звичайними людьми. Вони могли володіти майном і повністю підпорядковувалися владі Папи, беззаперечно виконували всі його розпорядження. В Ордені панувала жорстка сувора дисципліна, очолював його довічно обраний генерал.

1549 р. Із твору Ігнатія Лойоли «Духовні вправи»

Хоча дуже похвально служити Богові із чистої любові, однак потрібно старанно показувати також і страх перед Божественною величчю, і не лише той страх, який ми звемо синовнім, але й той страх, який зветься рабським.

Потрібно, аби віра в Бога була такою великою, що людина, не вагаючись, вирушила б у море на дошці, якщо в неї немає корабля!

Якщо церква стверджує, що те, що нам здається білим, є чорним, - ми повинні негайно визнати це!

Треба відмовитися від нашої власної волі для того, щоб перейнятися Божественною волею, висловленою начальником... У цьому полягає найвища ступінь покори: треба не лише хотіти так, як хоче начальник, треба відчувати так само, як він...

Папі необхідно підкорятися без заперечень, навіть заради гріха, і треба вчинити гріх, смертний чи простий, якщо начальник того вимагає в ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

Підлеглий повинен дивитися на старшого, як на самого Христа. Він повинен коритися старшому... як палиця, яка підкоряється всілякому рухові, як куля з воску, яку можна змінювати й розтягувати в усіх напрямках...

Питання до документа. Розкажіть про взаємостосунки між членами Ордена єзуїтів. Якими їх хотів бачити Ігнатій Лойола? Чому автор наполягав саме на таких стосунках?

У боротьбі за душі та уми віруючих важливим напрямом діяльності Ордена стала освіта. Єзуїтські школи відкривалися по всій Європі. Їхня популярність пояснювалася високою якістю навчання, яке до того ж було безкоштовним. «Воїни Христові» активно займалися й місіонерством. У ХVІ-ХVІІ ст. вони потрапили в Індію, Японію, Китай, Південну Америку та інші райони, де проповідували католицтво серед місцевого населення. Велику увагу Орден приділяв благодійності. Турбуючись про хворих та знедолених, він створив мережу лікарень і притулків для старих та дітей-сиріт.

Єзуїти повсюди вирізнялись освіченістю, вишуканими манерами, здатністю виконувати відповідальні таємні доручення. Вони потрапляли в оточення монархів і в інтересах папства впливали на державну політику. Їхні спритність і вміння підпорядковувати людей своїй волі зробили цей Орден дуже впливовим.

Папа Павло III благословляє орден «Воїни Христові»

Подумайте! Які позитивні та негативні риси виховували у членів ордену «Товариство Ісуса»?

3. Католицька реформа. Реформація розколола католицький світ навпіл, але в середині XVI ст. чимало європейців сподівались, що ситуацію ще можна виправити. Потрібно лише, щоб у пошуках примирення обидві сторони зробили крок назустріч одна одній. Так думали не лише звичайні віруючі, а й частина кардиналів та єпископів. З їхнього середовища дедалі наполегливіше лунали голоси тих, хто закликав святий престол до проведення реформи церкви.

Церква єзуїтів у Відні. 1626 р. Сучасний вигляд

Римські папи довго вагалися, перш ніж погодитися на перетворення. Нарешті в 1545 р. Папа Павло III скликав у місті Тренто (латинізована назва - Тридент) вселенський Тридентський собор, який з перервами засідав до 1563 р., тобто цілих 18 років.

Із самого початку учасники собору розкололися на дві групи - прибічників католицької реформи та її противників. У запеклих дискусіях перемогли останні. Під їхнім тиском було закріплено основні положення

Які суспільні групи, на ваш погляд, було представлено на Тридентському соборі?

Тридентський собор. XVI ст.

католицької віри, які хотіли знищити протестанти: непорушність церковної ієрархії, меси і сповіді; збереження семи таїнств, поклоніння святим та іконам; підтвердження посередницької ролі церкви і верховної влади Папи всередині неї. Разом з тим папству довелося скасувати продаж індульгенцій, а для забезпечення майбутнього католицької церкви створити мережу духовних семінарій. У їхніх стінах мали готувати католицьких священиків нового типу, які своєю освітою не поступалися протестантським проповідникам.

Тридентський собор заклав основу для оновлення католицизму і зміцнення церковної дисципліни. Він показав, що розрив з протестантизмом став остаточним.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Кого називають протестантами?

2. Які наслідки мав для Німеччини Аугсбурзький релігійний мир?

3. Яку роль відіграв орден єзуїтів у Контрреформації?

4. Чому папству довелося провести реформу католицької церкви?

5. Чи можна вважати, що Тридентський собор укріпив владу Папи?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

У зошитах складіть таблицю «Церква в Європі у ХVІ ст.», у якій порівняйте католицьку, лютеранську та кальвіністську церковні організації за такими критеріями: 1) церковна ієрархія; 2) основи віровчення; 3) монастирі; 4) церковна атрибутика у храмах (ікони, свічки, скульптури тощо); 5) одяг священика та музика під час літургії.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Попрацюйте в групах. Об’єднайтеся у 3 групи. Спираючись на текст параграфів та додаткові джерела, одні мають зробити історичний портрет М. Лютера, другі - Ж. Кальвіна, а треті - І. Лойоли. Порівняйте, що спільного було в цих дуже різних особистостей.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

1555 - підписання Аугсбурзького релігійного миру

1545—1563 - Тридентський собор