Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Подаляк 2015" - Нова програма

§ 28. ПІДНЕБЕСНА ІМПЕРІЯ

Пригадайте, хто був засновником буддизму та хто такий Конфуцій і чого він навчав.

Імператорський вихід. XIV ст.

1. Відродження державної єдності. З давніх-давен китайський імператор вважався посередником між Небом (як верховним божеством) та землею. Тому він носив титул Син Неба, а його країну називали

Піднебесною. Вступ Китаю в добу Середньовіччя ознаменувався розпадом єдиної імперії на декілька держав, що ворогували між собою і стали легкою здобиччю для сусідів-кочівників. Знесилений розрухою і голодом, Китай перетворився на жалюгідне видовище. Лише наприкінці VI ст. країну вдалося знову об’єднати.

Відродження імперії супроводжувалося грандіозним будівництвом. Було прорито Великий канал, який з’єднав дві головні китайські ріки - Хуанхе і Янцзи. Відбудова Великого китайського муру мала продемонструвати міць імператорської влади. Ведення велетенських будівництв та невдалі війни вимагали колосальних витрат. Становище в країні так ускладнилося, що відбулася зміна влади. На імператорський трон зійшла династія Тан (618-907). У спадок нові правителі отримали господарчу розруху. Аби виправити ситуацію, імператори роздали в користування біднякам занедбані землі. Наполегливою працею селяни поступово перетворили пустирі на родючі ниви й різко збільшили врожаї. Відповідно прибутки до державної скарбниці теж зросли.

Упродовж тривалого часу за межами Китаю не знали, як виготовляється порцеляна. Це було таємницею і предметом гордості Танської імперії. Вироби з порцеляни вирізнялися надзвичайною білизною і тонкістю. Китайські майстри навіть казали, що порцеляновий посуд повинен бути «блискучим, як дзеркало, тонким, як папір, дзвінким, як гонг, гладким і сяючим, як озеро в сонячний день». Досконалі порцелянові вироби цінувалися так високо, що знамениті поети присвячували їм вірші.

Успішно розвивалася морська й караванна торгівля. Важливу роль продовжував відігравати Великий шовковий шлях, який зв’язував Китай з країнами Середньої Азії та Середземномор’ям. Для утвердження свого головування на Шовковому шляху танські імператори проводили активну зовнішню політику. Китай підкорив значні території і розширив свої кордони від Тихого океану до Аральського моря і від пустелі Гобі до берегів Гангу. Але спроби китайських військ просунутися в Середню Азію зупинили війська Арабського халіфату.

У танському Китаї швидко поширився і перетворився на одну з основних релігій буддизм. Ця віра приваблювала багатьох проповіддю милосердя, обіцянням благ за добрі справи й покарання за погані. Поряд із буддизмом існувало традиційне для Китаю конфуціанство, яке закликало бути справедливим і чесним, ставитися до інших людей з повагою, шанувати старших і піклуватися про молодших. Особливість Китаю полягала в наявності релігійної терпимості - становища, коли релігії не ворогують, а взаємодіють між собою і доповнюють одна одну.

Імперія Тан охоплювала величезну територію. Повністю тримати її під своїм контролем імператору ставало дедалі складніше. З VIII ст. завойовані землі почали відокремлюватися від Китаю. Китайська знать, зосередивши величезні землі, прагнула політичної самостійності і тому підіймала заколоти. Підвищення податків і здирництво чиновників різко погіршили становище народу й викликали численні заворушення. У 874 р. вибухнула справжня селянська війна. Повсталі під проводом торговця сіллю Хуан Чао оволоділи столицею. Імператорський двір утік.

На всі державні посади Хуан Чао призначив наближених до себе повстанців, але вони поводилися набагато гірше за колишніх імператорських чиновників. Різке невдоволення зловживаннями нової влади допомогло придушити повстання. Династія Тан повернулася на трон, однак завданий селянською війною удар став для неї смертельним. Відбувся двірцевий переворот, танського імператора було скинуто з престолу.

XI ст. «Нова Танська історія» про селянську війну

Хуан Чао чудово володів мечем, стріляв з усього шалу з лука, трохи вмів читати й писати, був красномовним. Він незаконно проголосив себе Великим полководцем усієї країни та їздив у колісниці з жовтого золота, вдягнув свою охорону в розкішні халати й барвисті шапки. Найближче оточення Хуан Чао мало мідні колісниці й пересувалося в супроводі вершників.

Під проводом Хуан Чао у столицю ввійшли кілька сотень тисяч людей. Вони вчинили безжальне пограбування населення. Людей зв’язували, били батогами й захоплювали їхнє майно. Повстанці називали це «очищенням предметів». Хуан Чао проголосив себе імператором.

Як автор «Нової Танської історії» характеризує особистість Хуан Чао? Які дії лідера викликали незадоволення мас?

2. Загроза з Півночі. Складним становищем імперії скористалися войовничі сусіди. Племена киданів (пізніше назва «кидань» через монголів увійшла в українську мову як «Китай») захопили північні райони Піднебесної. У самому Китаї на уламках Танської держави виникли численні дрібні володіння. Згодом країну вдалося, хоча й не повністю, але об’єднати під владою династії Сун (960-1279).

Не маючи сил для війни, Суни постійно йшли на поступки, але поступово кочівники захопили всю північ країни і утворили там власну державу. Імператорський двір переїхав на південь, де знаходилися головні центри розведення рису і чаю, виготовлення шовку й порцеляни. Тут уперше в історії були випущені паперові гроші - асигнації. Свій винахід - порох - китайці почали застосовувати на війні.

Попри це Суни не змогли успішно протистояти новій небезпечній загрозі - войовничій державі монголів, що виникла на північних кордонах Китаю. У 1279 р. під владою степняків опинилася вся країна. Монгольський хан Хубілай переселився в Пекін, прийняв імператорський титул і заснував династію Юань. Проте згодом, ознайомившись із китайськими державними порядками, монголи відновили колишню систему управління.

XIII ст. Розповідь про китайські міста з «Книги» Марко Поло

Місто Тянфу, куди ми прийшли, велике й красиве, торгівля тут велика, а також промисловість; виробляють тут безліч зброї для військ хана. Багато тут чудових виноградників, і вина виробляють вдосталь. Безліч тут шовку; є в них тутові дерева і багато шовковичних хробаків.

Місто Кінсєій найкраще, найбільше місто в світі, 12 тисяч кам’яних мостів у ньому. Живуть тут піддані великого хана, гроші в них паперові. У цьому місті всі вулиці вимощено камінням і цеглою. І верхи їздити, і пішки ходити по них добре. У цьому місті є добрих 4 тисячі лазень, де люди ніжаться, кілька разів на місяць ходять туди, бо чистоти тіла дотримуються. Лазні ці найкрасивіші, найкращі і найпросторіші в світі.

З якими почуттями Марко Поло описує життя середньовічного китайського міста? Чим він захоплюється?

Завойовники встановили в Китаї жорстоке гноблення. Таке принизливе становище посилювало прагнення китайського народу до визволення. Вибухнуло могутнє повстання, головні сили монголів було розбито. Останній монгольський хан, який правив Китаєм, із залишками військ утік до Монголії. На китайський трон зійшла династія Мін - Блискуча (1368-1644).

3. Досягнення китайської культури. Середньовічний Китай є батьківщиною оригінальної і високорозвиненої культури.

Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування. На спеціально оброблених дерев’яних дошках вони вирізували текст, заливали його спеціальною фарбою, а потім друкували на папері. Щоправда, існування безлічі (десятків тисяч) ієрогліфів дуже ускладнювало процес і обмежувало його можливості. Винахід залишився невідомим поза межами Китаю.

Глибокі різнобічні знання допомогли китайським ученим зробити й інші важливі відкриття. Винайдення компаса дозволило китайцям здійснювати на своїх великих кораблях далекі плавання по Тихому та Індійському океанах. Астрономи добре знали причини сонячних і місячних затемнень і вміли їх передбачати. Накопичення величезних знань заклало ґрунт для створення китайськими вченими багатотомних енциклопедій з історії, географії, медицини та мистецтва.

Які китайські винаходи пізніше були запозичені в усьому світі?

Потреба складати іспити, отримаючи чиновницьку посаду, сприяла відкриттю початкових і вищих шкіл, збільшенню числа освічених людей. Мистецтво вважалося справою важливою, як і державна служба. Тому китайські чиновники були водночас поетами, художниками, чудово володіли мистецтвом гарного письма - каліграфією. Чимало з них належали до членів започаткованої в X ст. імператорської Академії мистецтв.

«Золотою добою» китайської поезії називають епоху Тан, коли небаченого розквіту досягла література. Новим явищем стало створення роману, насамперед історичного. Ще на початку VIII ст. в Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», працювали великі бібліотеки.

Середньовічний Китай багато зробив для розвитку архітектури. Великі китайські міста мали вигляд справжніх фортець, де існували торгові, житлові, палацові та храмові квартали. Будинки зводилися з каменю, дерева, мармуру і мали дахи із загнутими кутами. Такі споруди набували урочистого і водночас «летючого» вигляду, а незвичайна покрівля добре захищала від дощу і яскравого світла. Дахи імператорських палаців і храмів зазвичай оббивали золотими листами.

Китайські поети. XIV ст.

У культурному й політичному житті Китаю велику роль відігравали буддійські монастирі. Спочатку (за індійськими зразками) їх вирубували в товщі скель і прикрашали статуями Будди, які часом досягали 15 м заввишки і начебто зросталися із самою скелею. Пізніше почали будувати дерев’яні буддійські храми й високі багатоярусні башти - пагоди, де зберігали релігійні реліквії. Уважне ставлення до природи й тонке її розуміння допомагали зводити храмові споруди в наймальовничіших куточках.

Головне місце серед усіх видів мистецтва посідав живопис. Китайські художники з надзвичайною точністю зображували сценки палацового життя і міського побуту, історичні події й дитячі ігри. Найбільше ж вони любили пейзажі - картини природи, красі якої вони вклонялися. Пейзажі виконували не з натури, а з пам’яті так, начебто дивилися на них з висоти пташиного польоту.

У Середньовіччі китайські художники малювали свої твори на шовковому або паперовому полотні. До одного з його кінців прикріплювали дерев’яний валик, а на нього у вигляді сувою намотували картину. Сувої зберігали в коштовних шкатулках і виймали лише для того, щоб подивитися. Горизонтальні багатометрові сувої розгортали на столі, поступово розглядаючи кожний епізод. Вертикальні сувої вішали на стіну, де їх можна було цілком охопити поглядом.

Важливу роль відігравали декоративні ремесла. Високою майстерністю і смаком вирізнялися порцелянові вироби, різьблення по слоновій кістці й вишивка по шовку.

Культура середньовічного Китаю мала величезний вплив на сусідні країни, стала безцінним внеском у загальну скарбницю людських досягнень.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Чому відродження Китайської імперії супроводжувалося грандіозним будівництвом? Що засвідчували споруди і яке значення вони мали?

2. У чому полягала своєрідність релігійного життя Китаю?

3. Що дало змогу монголам завоювати Китай? Чому китайці повстали проти монгольських завойовників?

4. Батьківщиною яких важливих винаходів, наукових і технічних досягнень став Китай?

5. Якими своєрідними рисами відрізнявся китайський живопис?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. У зошитах складіть таблицю «Що запозичили європейські народи в індійців та китайців».

2. На стрічці часу позначте китайські династії періоду Середньовіччя.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

Напишіть коротку розповідь на одну з тем: а) світ очима буддиста; б) світ очима індуїста; в) світ очима конфуціанця.

Значення Середньовіччя в історії людства

Упродовж усього року ви відкривали для себе яскраві сторінки історії Середньовіччя - епохи, що тривала понад тисячу років. Вона ввібрала в себе Велике переселення і змішування народів, звичаї сільського життя і бурхливий розквіт міст. Це був час мирної праці і кривавих війн, великих святих і вогнищ інквізиції, видатних винаходів і переслідування вільнодумців.

Варварські нашестя знищили античний світ, його господарство і культура поринули в безодню занепаду. Проте коріння європейської цивілізації збереглося й змогло пробити шлях до нового піднесення. За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи та Азії, зародилася нова цивілізація. Саме в добу Середньовіччя виникли народи й країни, які продовжують існувати сьогодні. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на Західну і Східну відбувся теж тоді.

На зміну язичництву прийшло християнство - сила, яка об’єднувала Європу. Виник і перетворився на світову релігію іслам. Проте на відміну від християнства, він не став єдиною вірою Сходу, а існував поряд із буддизмом, індуїзмом та іншими релігіями. Тому східні суспільства помітніше відрізнялись одне від одного, ніж європейські.

У Середні віки виникли й зросли міста з їхніми ремеслами, торгівлею, соборами, університетами і особливим способом життя. Вони стали центрами формування нового гуманістичного світогляду і нової ренесансної культури. Середньовіччя виявило здатність постійно вдосконалюватися, знаходити нові форми розвитку. Воно засвідчило потяг тогочасної людини до активності та її прагнення розширити свої життєві горизонти. Подорожі Колумба й відкриття Америки перегорнули чергову сторінку світової історії. Але це вже інша - Нова історія.

На заключному уроці пропонуємо вам пригадати моменти із середньовічної історії, що викликали у вас найяскравіші враження, видатних постатей, досягнення науки й техніки, немеркнучі шедеври культури. Поділіться з вашими друзями, учителем своїми думками та почуттями від знайомства зі світом Середньовіччя.