Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Подаляк 2015" - Нова програма

§ 20. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Об’єднайтеся в невеликі групи. Прочитайте текст параграфа, розгляньте малюнки, простежте по карті в атласі місця виникнення перших університетів, ознайомтеся з документами. Кожен учень має відповісти на одне з поданих у кінці параграфа та після документів запитань. Обраний спікер групи визначає, хто на яке запитання буде відповідати. Потім фіксує, хто як відповідав, можливі доповнення інших учнів, доповідає вчителю про завершення роботи. Учитель координує роботу груп, відзначає найкращі відповіді. Після завершення роботи влаштовується бліцтурнір. Переможці отримують оцінки.

1. Благодать освіти. Культурні цінності старовини гинули не лише від варварських вторгнень. Не менш руйнівним виявилось і вороже ставлення до античного спадку з боку церкви. Через те що антична культура була язичницькою, церква вела проти неї відкриту війну. Особливо скрутні часи переживала на світанку Середньовіччя освіта. Навіть серед знаті важко було розшукати освічених людей. Більшість рицарів замість підпису ставили звичайний хрест. До кінця життя так і не навчився вільно й добре писати Карл Великий.

Поступово церква пристосувала до нових умов і давньоримську систему освіти - «сім вільних мистецтв». Вони поділялися на два рівні - тривіум і квадривіум - і становили основу знань упродовж усього Середньовіччя. Першими відчинили свої двері монастирські та церковні школи.

Навчання починали з тривіума, або предметів про слово, - граматики, риторики і діалектики. Граматика давала знання латини. Діти вчили алфавіт, завчали визначення, знайомилися з творами латинських авторів. Граматика вважалася найважчою частиною навчання. Її навіть зображували у вигляді цариці з ножем для підчищення помилок у правій руці і з батогом для биття в лівій. Адже вбивати шкільні знання за допомогою різок було звичайною справою. Діалектикою тоді називали вміння розмірковувати, будувати докази й вести науковий спір - диспут.

X ст. Із «Життєпису абата Гільйома»

Він заснував школи, де кожний міг безкоштовно отримати благодать освіти, якщо звертався до підпорядкованих йому монастирів. Нікому із цих людей ніколи не відмовляли. Навпаки, залежні чи вільні, багаті чи бідні - усі відчували це виявлення братерської любові. Чимало нужденних отримували харчування в монастирі.

Яку роль у розвитку середньовічної освіти відіграли монастирські школи?

Риторика навчала правильно й красномовно говорити, прищеплювала вміння писати твори, листи, ділові папери. Подолавши тривіум, учень починав вивчати квадривіум, або предмети про числа, - арифметику, геометрію, астрономію і музику. Уроки арифметики знайомили з діями додавання та віднімання. Множенням та діленням займалися менше: їх ускладнювало римське написання цифр. Геометрія давала загальні визначення (прямокутник, трикутник), а також включала знання з географії. На уроках астрономії спостерігали за рухом небесних тіл й отримували відомості з астрології, яка вивчала вплив планет і зірок на долі людей. Заняття музикою не стільки приділяло увагу грі на музичних інструментах, скільки нагадувало математичні розрахунки з визначення тривалості нот і музичних інтервалів.

Що ви можете сказати про студентів університету?

Учені-перекладачі з університету м. Саламанці. Мініатюра. XIII ст.

Які предмети, що вивчались у середньовічній школі, важливі й сьогодні?

2. У стінах університету. Університет (від лат. - об’єднання) став дітищем середньовічного міста, свідченням успіхів тогочасної культури. Право засновувати університети мали представники вищої влади - папи, імператори та королі. Перші університети виникли у XII ст. в італійському місті Болонья і в Парижі. Згодом широкої слави набули Кембриджський та Оксфордський університети в Англії, Тулузький у Франції, Саламанський в Іспанії, а також Празький і Краківський у Центральній Європі. Наприкінці XV ст. вже існувало близько 80 університетів, причому чимало з них діють і сьогодні, дбайливо зберігаючи свої традиції.

Університет поділявся на факультети. «Нижчим», обов’язковим для всіх, був артистичний (від лат. - мистецтво) факультет. На ньому студенти вивчали «сім вільних мистецтв». Потім, за бажання, вони могли продовжити навчання на одному з «вищих» факультетів - правничому, медичному чи богословському - теологічному (останній існував не скрізь). Підготовка майбутнього юриста або лікаря тривала 6 років, а філософа-богослова - цілих 15 років.

Які відомі університети ви знаєте?

На заняттях студенти слухали й записували лекції (від лат. - читання) професорів. На лекції відомих професорів збиралися школярі з різних куточків Європи. Викладання велося латиною, тому мовних бар’єрів не існувало. Вихідці з однієї країни об’єднувались в університеті в земляцтва. Існували студентські гуртожитки - колегії, на основі яких пізніше виросли навчальні заклади - коледжі.

Університетська освіта була доступною для кожної вільної людини. І хоча серед студентів переважали вихідці із забезпечених сімей, були також справжні бідняки. Зазвичай студентам доводилося багато працювати: зранку вони слухали лекції, потім до вечора в бібліотеці чи вдома повторювали вивчений матеріал. Однак вони вміли радіти життю і своїй молодості. Без студентів не минали ні урочисті свята, ні веселі гулянки.

Студенти любили свій університет і на знак вдячності за отримані знання називали його матір’ю-годувальницею (лат. - альма-матер). Середньовічні університети були справжнім джерелом знань і відіграли вирішальну роль у культурному розвитку європейського суспільства.

Чи вживається зараз виспів «альма-матер»?

У пізньому Середньовіччі в стінах одного з європейських університетів був складений гімн студентів, який яскраво передавав турботи та радощі їхнього життя. До сьогодні він залишається своєрідним символом студентства усього світу. Оригінальний гімн написаний латинською мовою та має назву «Гаудеамус» («Веселімося»).

Студенський гімн «Веселімося»

Отже, веселімося,

Поки ми молоді!

Після веселої молодості,

Після обтяжливої старости

Нас прийме земля.

Де ж ті, хто перед нами

В цьому світі були?

Йдіть до небесних богів,

Перейдіть в царство мертвих,

Хто хоче їх побачити.

Наше життя коротке,

Скоро закінчиться.

Смерть приходить швидко,

Хапає нас безжалісно,

Нікому не буде пощади!

Хай живе Академія!

Хай живуть професори!

Хай живе кожен зокрема!

Хай живуть всі разом!

Хай завжди вони процвітають!

Хай живуть всі дівчата,

Стрункі, красиві!

Хай живуть і жінки,

Ніжні, милі,

Добрі, працьовиті!

Хай живе і республіка,

І хто нею править.

Хай живе наша община,

Милість меценатів,

Які нам тут покровительствують.

Хай згине печаль,

Хай згине туга!

Хай згине диявол,

Всякий ворог студентів,

А також насмішники!

Життя людини в Середньовіччі було часто визначене певними нормами, звичаями та уставами. Не було виключенням і буття студентів. У кожному університеті діяв власний статут, де були детально пояснені права й обов’язки студента, структура й діяльність навчального закладу. Один з найбільш ранніх статутів належав Паризькому університету (Сорбонні), цей документ став взірцем для інших.

Ранні статути Сорбонни (до 1274 р.)

Бажаю, щоб неухильно дотримувався звичай, що був затверджений у момент заснування цього будинку за порадою добрих людей. І якщо хто-небудь порушив його, щоб надалі він у жодному разі не насмілювався його повторити.

Тому ніхто, проживаючи в цьому будинку, не повинен їсти м’яса як напередодні Різдва, так і по понеділках та четвергах, у дні Великого посту, а також від свята Вознесіння до П’ятидесятниці...

Але ніхто не може споживати їжу у своїй кімнаті без особливої причини. Якщо хтось має гостя, він повинен їсти в загальній залі...

Так само всі повинні носити закритий верхній одяг. І ніхто не повинен прикрашати верхній одяг або капюшон багатобарвним - сірим, червоним або зеленим - шовковим оздобленням.

Нехай ніхто не носить одягу й черевиків, які впадають в око, через що можуть виникнути різні непорозуміння...

Також ніхто не приймається в будинок без клятви: якщо йому доведеться отримати книги загального користування, він буде берегти їх як свої власні, і ні за яких обставин не стане їх виносити з дому, і поверне їх у гарному стані, як тільки вони будуть потрібними або в разі від'їзду з міста.

Також існує наказ: якщо хто живе тут на кошти цього будинку... він повинен у короткий термін підготуватися до публічних проповідей у парафіях, а також до диспутів і до лекцій у школах. Інакше такі особи будуть позбавлені права послуговуватися благодіяннями цього будинку.

Якими були вимоги до поведінки та зовнішнього вигляду студентів?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чому початок Середньовіччя став скрутним часом для освіти?

2. Які предмети входили до квадріума і чому їх вивчали після тривіума?

3. Із чим пов’язане виникнення університетів? Чому студенти могли вільно переходити з одного університету до іншого?

4. Які факультете існували в університеті?

5. Як протікало життя середньовічного студента?

6. Позначте на контурній карті міста, де виникли перші університети.

7. Використовуючи текст підручника, мініатюру «Лекція в університеті» та додаткові джерела, напишіть розповідь про навчання в університеті від імені середньовічного студента або студентки.