Всесвітня історія: підручник для 7 класу "Подаляк 2015" - Нова програма

§ 11. ХРЕСТОВІ ПОХОДИ

Пригадайте, яку мусульманську святиню побудував Халіф Омар в Єрусалимі.

1. Перший хрестовий похід. Наприкінці XI ст. племена турків-сельджуків, які сповідували іслам, захопили майже всю Малу Азію. Це ускладнило відвідування прочанами Палестини - Святої землі, де пройшло земне життя Ісуса, і Єрусалима - міста, де знаходилася головна християнська святиня - Гроб Господній. З проханням допомогти в

Імператор Олексій І Комнін просить допомоги в Папи Урбана II. Мініатюра. X ст.

боротьбі проти сельджуків до Заходу звернувся візантійський імператор Олексій І Комнін. Його звернення мало відгук у римській церкві. У 1095 р. у французькому місті Клермон Папа Урбан II закликав християн до війни з мусульманами. Учасникам походу він пообіцяв відпущення гріхів і запевнив їх: «Хто тут згорьований і бідний, там радітиме і багатітиме». У натовпі, що слухав Папу, були рицарі, селяни, городяни. Вони зустріли палку промову Урбана II вигуками: «Так хоче Бог!». Люди нашивали на одяг хрести (звідки пішла назва «хрестоносці») на знак того, що готові вирушити на відвоювання Святої землі. Почалася доба Хрестових походів.

XI ст. З «Єрусалимської історії» монаха Роберта Рейнського. З промови Папи Урбана II на Клермонському соборі

Земля ця, яку ви населяєте, стиснута вашою численністю і ледве годує тих, хто м обробляє. Звідси виникає те, що ви один одного кусаєте і пожираєте, ведете війни і наносите один одному безліч смертельних ран. Нехай же припиниться між вами ненависть, нехай змовкне ворожнеча. Ставайте на стезю Святого Гроба, вихопіть землю цю в нечестивого народу, підкоріть її собі.

Єрусалим - це пуп землі, край, плодоносніший порівняно з іншими, земля ця наче другий рай. І цей царствений град перебуває нині в полоні у своїх ворогів і знищується народами, які не відають Господа. Він не припиняє молити, щоб ви прийшли йому на допомогу.

Як Папа Урбан II переконував віруючих іти у Хрестовий похід?

Які ж причини спонукали до участі в хрестоносному русі? Звичайно, вагому роль відіграли релігійні почуття віруючих. Однак поряд з ними існували й цілком земні мотиви. Селян вела надія отримати волю і землю. Купці розраховували на нові ринки й величезні прибутки. Рицарі шукали слави й багатства. Правителі й знать прагнули розширити свої володіння. Найбільшу ж зацікавленість виявило папство. Воно мало на меті розширити вплив католицької церкви на Схід і зміцнити її позиції в суперництві з православ’ям, а також посилити свій авторитет у Західній Європі. Саме тому церква стала головним організатором Хрестових походів.

Першими навесні 1096 р. виступили погано озброєні й непідготовлені юрби селян, до яких приєдналися групи рицарів і городян. Разом вони рухалися на Схід через Угорщину й Болгарію, грабуючи по дорозі місцеве населення і вчиняючи безлад. Уже в першій битві майже все це воїнство поклало голови під мечами сельджуків. Улітку і восени 1096 р. на Схід вирушило рицарство. Почався Перший хрестовий похід. Його учасники зазнавали великих втрат у битвах, страждали від незвичної спеки і хвороб. Лише в 1099 р. хрестоносці штурмом узяли Єрусалим і вчинили там страшенний розгром.

У яких літературних творах та кінофільмах ідеться про Хрестові походи?

2. Хрестоносці на Сході. На завойованих територіях виникли чотири держави хрестоносців, де панували перенесені із Західної Європи феодальні порядки. Місцевих жителів завойовники перетворили на своїх підданих і примусили сплачувати третину врожаю зерна, зібраних фруктів, маслин, винограду. Підкорене населення часто повставало. Головну роль відігравало Єрусалимське королівство, інші склали йому васальну присягу. Усі ці невеликі держави були першими колоніями європейців на Близькому Сході.

Хрестоносцям доводилося постійно воювати з мусульманами і зводити проти них могутні фортеці. Ці оборонні споруди, а також безперервний приплив рицарів із Західної Європи дали змогу хрестоносцям упродовж 200 років утримувати свої володіння на Близькому Сході.

Хрестовий похід. Мініатюра. XIII ст.

Печатка госпітальєрів

Печатка тамплієрів

Для захисту хрестоносних держав і охорони паломницького шляху були створені духовно-рицарські ордени. їхні члени присягалися не одружуватися, жити в бідності та послуху. На відміну від звичайних монахів, головне заняття яких полягало в молитві та праці, члени духовно-рицарських орденів зобов’язувалися зі зброєю в руках боротися проти «ворогів християнської віри».

Першим виник орден госпітальєрів.

Ще до Хрестових походів у Єрусалимі діяв притулок для прочан - госпіталь Св. Іоанна Милостивого.

Пізніше там лікували поранених і хворих рицарів, а монахи, які доглядали за ними, і створили орден. Зараз орден діє як звичайна благодійницька організація.

Другим став рицарський орден тамплієрів, або храмовників (від франц. «тампль» - храм). Його перші рицарі розмістилися в Єрусалимі, там, де за легендою стояв колись храм царя Соломона.

Тому орден і дістав таку назву. На печатці тамплієрів зображено двох рицарів, які скачуть на одному коні, що мало символізувати їхнє братерство й бідність.

Але всупереч цьому орден швидко став дуже багатим. Храмовники займалися лихварством, володіли землями, портами, верф’ями, могутнім флотом. Багатство давало їм змогу впливати на державні справи. Утім, саме багатство стало головною причиною загибелі ордену на початку XIV ст.

Третій великий духовно-рицарський орден називався Німецьким, або Тевтонським, тому що об’єднував переважно німецьких рицарів. Він недовго залишався в Палестині, а згодом перемістився в Східну Прибалтику. Там орден вогнем і мечем підкорив пруссів, відібрав у Польщі північні землі й створив власну державу.

3. Згасання хрестоносного руху. Духовно-рицарські ордени чимало зробили для захисту володінь хрестоносців, але вплинути на кінцевий результат боротьби вони були неспроможні. Об’єднавшись, мусульмани з XII ст. перейшли в наступ. Захід відповів на це організацією ще семи хрестових походів. У 1212 р. відбувся навіть дитячий Хрестовий похід, у який вирушили юні німці й французи. їхня доля склалася трагічно: частина дітей загинула під час корабельної аварії, інша - дісталася Александрії, але там потрапила в полон і була продана в рабство.

До того ж у хрестоносців з’явився новий грізний ворог - єгипетський султан Салах ад Дін (європейці називали його Саладіном). У 1197 р. він захопив Єрусалим. Звістка про це сколихнула християнський світ. Папа оголосив Третій хрестовий похід. У ньому взяли участь величезні сили на чолі з імператором Фрідріхом Барбароссою, французьким королем Філіппом II Августом, англійським королем Річардом І Левове Серце.

Однак суперництво государів між собою, несподівана смерть імператора і відсутність єдності в лавах хрестоносців не дозволили їм вирвати Палестину з рук султана.

Відвоювати її вони сподівалися під час Четвертого походу, для чого планували на венеціанських кораблях дістатися Єгипту. Проте грошей на оплату перевезення у хрестоносців не вистачило. Тоді венеціанці погодилися відтермінувати платежі, але за умови, що хрестоносці захоплять їхнього торгового суперника - християнське місто Задар у Далмації. Так хрестоносці вперше повернули свою зброю проти одновірців. Удруге це трапилося, коли в 1204 р. військо хрестоносців штурмом оволоділо Константинополем і безжально розграбувало місто, не зробивши винятку навіть для християнських храмів. Захопивши незліченну здобич, хрестоносці відмовилися продовжувати похід.

У 1291 р. впала остання твердиня рицарства - місто Акра. Доба Хрестових походів закінчилася. Зазнавши поразки, хрестоносний рух на Схід вичерпав себе і згас.

XIII ст. Із хроніки Жоффруа де Віллардуєна «Завоювання Константинополя»

Вогонь почав поширюватися містом, яке невдовзі яскраво палало всю ніч і увесь наступний день до самого вечора. У Константинополі це була вже третя пожежа відтоді, як франки і венеціанці прийшли на цю землю, і в місті згоріло більше будинків, ніж можна нарахувати в будь-якому з трьох найбільших міст Французького королівства.

Решта війська, розсипавшись по місту, набрала безліч здобичі - так багато, що справді ніхто не зміг би встановити її кількість або цінність. Там були золото й срібло, столове начиння й коштовне каміння, атлас і шовк, одяг на білячому й горностаєвому хутрі й взагалі все найкраще, що тільки можна відшукати на землі. Такої великої здобичі не брали в жодному місті із часів створення світу.

Як можна оцінити дії хрестоносців у захопленому Константинополі?

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Чому організатором Хрестових походів виступила католицька церква?

2. Чим вирізнявся устрій держав хрестоносців на Сході?

3. Які мотиви спонукали хрестоносців вирушити на війну з мусульманами?

4. З якою метою було створено духовно-рицарські ордени і яку роль вони відіграли?

5. Чому хрестоносний рух зазнав невдачі?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Простежте по карті шляхи Хрестових походів.

2. Перенесіть на контурну карту кордони держав, утворених хрестоносцями на Сході. Розфарбуйте їх різними кольорами. Позначте місця битв.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

У зошитах складіть таблицю «Мотиви Хрестових походів», розділіть її на частини: для селян; для купців; для рицарів; для правителів; для папства.

Запам’ятайте дати

1096-1099 - Перший хрестовий похід

1202-1204 - Четвертий хрестовий похід

1291 - падіння Акри, останнього оплоту хрестоносців