Підручник з Географії. 8 клас. Пестушко - Нова програма

§ 56. НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. ЕТНІЧНІ ГРУПИ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Пригадайте, які народи звуть корінними.

• Назвіть національності, що поширені в Україні.

• Що таке нація і народ?

• Національний склад населення України. Українська нація формувалася під впливом різних європейських народів і має тривалу й непросту історію становлення.

За даними останнього Всеукраїнського перепису населення (2001 р.), на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей. Серед них переважають українці, які є корінним населенням країни, тобто вони споконвіку жили на цих землях. Чисельність українців становить 37,5 млн осіб, або близько 78 % загальної кількості населення.

Нині у складі України корінними народами, які віддавна проживали на своїх етнічних територіях, разом з українцями є також угорці в Закарпатській області, румуни в Чернівецькій і Закарпатській областях, молдавани у Чернівецькій та Одеській областях, кримські татари в АР Крим.

Загалом національний склад населення помітно різниться в різних областях України.

Представники інших народів в Україні належать до прийшлого населення. Серед таких і росіяни, яких в Україні налічують 8,3 млн осіб, що становить близько 17 % усього населення. За чисельністю росіяни посідають у країні друге місце. До п’ятірки лідерів за чисельністю увійшли також білоруси, молдавани і кримські татари. Чисельність кожної із цих націй коливається в межах 200-300 тис. осіб. Чисельність невеликих етнічних спільнот України, як-от: кримчаки, буряти і турки-месхетинці, - сягає від 1 тис. осіб до 300 осіб.

Існують певні особливості щодо територіального розселення корінного населення та національних меншин. Українці компактніше заселяють центр і більшість західних областей України. Так само компактно проживають і кримські татари, 98 % яких мешкає в АР Крим, до того ж їхня частка в загальній чисельності населення тут постійно зростає. Молдавани зосереджені переважно в Одеській та Чернівецькій областях, на які припадає 74 % їхнього населення. Водночас білоруси не віддають перевагу будь-якому з регіонів і загалом розсіяні по всій території нашої країни.

Росіяни мешкають переважно в Автономній Республіці Крим (де проживає понад третина росіян), а також у Луганській, Дніпропетровській та Харківській областях.

Загалом національний склад населення найстрокатіший у промислових регіонах і великих містах. Це зумовлено міграцією великої кількості людей у пошуках роботи. Так само він урізноманітнюється з наближенням до кордонів держави. Попри національне різноманіття, українську мову вважають рідною 67,5 % населення України. Російську мову визначили як рідну близько 30 % населення. Частка інших мов, які населення України визнало рідними, становить 2,9 %.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За даними сайта Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/ з’ясуйте поточні дані щодо кількості представників кожної з національностей нашої держави, що входять до п’ятірки лідерів за чисельністю.

• Етнічні групи. Етнічна група - частина нації або етносу (народу), що вирізняється мовою, побутом, культурою. Наша нація формувалася на перехресті різних культур і етнокультурних угруповань. Саме цим пояснюється існування нині серед українців кількох основних етнічних груп. Одні з них, як-от: гуцули, бойки і лемки, - представники Карпатського регіону, інші - поліщуки та литвини - мешканці Українського Полісся. Хіба не про них нам нагадують поширені серед українців прізвища - Поліщук, Литвин, Бойко?

Кожна етнічна група українців має власну говірку, власні звичаї і прадавні обряди, самобутній пісенний фольклор, звичний спосіб господарювання, розвинуті народні ремесла. Так, етнічну своєрідність бойків визначила насамперед господарська діяльність - переважно вирубно-вогневе землеробство. Воно зумовило простоту в усьому: віддалені одна від одної небілені хати, одяг за прадавніми зразками з простого полотна. І водночас - неповторна дерев’яна храмова архітектура. Зі специфічними мовними ознаками, зокрема вживанням частки «бое» у значенні «так», пов’язують і назву цієї етнічної групи.

Гуцули чи не єдина група українського етносу, для якої провідною галуззю господарства було саме скотарство (особливо вівчарство). Воно зумовило і своєрідність усього укладу життя цих горян та їхньої культури. Житло гуцулів, наче фортеця, мало оточений системою будівель двір. Самобутня кухня зорієнтована переважно на молочні та м’ясні страви. А надзвичайно мальовничий одяг добре пристосований до мінливої погоди гір. Більшість гуцулів мешкає в сільських поселеннях подекуди на висоті до 1400 м, а тому їх ще називають верховинцями.

Духовна і матеріальна культура лемків зазнала впливу словацько-польського оточення. Відносна простота побутових речей компенсувалася у них мальовничістю витворів народного мистецтва. Це і вишивки з переважно геометричним орнаментом, і різьблення по дереву, і писанкарство, і прикраси з бісеру. Основним напрямком господарювання лемків з давніх-давен було скотарство. Своєрідний фольклор лемків рясніє оригінальними весільними й жартівливими піснями.

Поліщуками в Україні називають мешканців Українського Полісся. Ця етнічна група сформувалася в районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя. Завдяки відносній ізольованості і специфічності природних умов Полісся поліщуки зберегли для нас чимало з прадавньої слов’янської культури. Це й типи поселень часто з однією вулицею або у вигляді хуторів, і давня обрядовість, і особливий пісенний фольклор. Основні напрямки господарювання поліщуків — землеробство і скотарство, рибальство і мисливство.

Етнічна група литвини сформувалася на територіях, що на схід від Десни, під впливом української, білоруської і російської культур. Назва «литвини» пов’язана з тривалим перебуванням цієї частини українців у складі Великого князівства Литовського, що й позначилося на їхньому побуті, їхній культурі, мові. І дотепер вони вживають прадавні слова (аброть, атаба, прісак, летась), куштують забуті страви (вушка, кулагу, розінки), співають давньоруські весільні пісні.

Вагомий внесок у вивчення етнічних груп українського народу зробив Павло Чубинський. Він нині відомий як автор державного українського гімну. Між тим це є видатний український дослідник-етнограф XIX ст. У 1869 р. він очолив зорганізовану Географічним товариством етнографічну наукову експедицію. Під час експедиції Павло Платонович відвідав численні області й райони України, зібравши величезний матеріал. Загалом він склав 12 томів звіту, а обробка й друкування матеріалів тривали шість років. Завершена вона була лише в 1878 р., однак привернула увагу наукових кіл. Саме за цю працю під назвою «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» П. П. Чубинський і отримав високі нагороди Російського географічного товариства, а також премію Петербурзької академії наук. Тоді ж найкращі з експонатів були відібрані на виставку до Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.). Вона пройшла дуже успішно, і результати проведеної під керівництвом нашого співвітчизника роботи отримали ще й міжнародне визнання.

ГОЛОВНЕ

• В Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей.

• Корінним населенням України є українці, угорці, румуни, молдавани і кримські татари.

• Серед прийшлого населення в Україні найбільше росіян.

• В українській нації вирізняють етнічні групи - частини нації, що відрізняються мовою, побутом, культурою.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Назвіть найчисленніші національності України.

2. Які особливості територіального розселення різних національностей України?

3. У чому, на вашу думку, заслуга П. Чубинського?

4. Визначте етнічні групи, які мешкають у вашій області.

5. Зробіть власне наукове дослідження, визначивши кількість представників різних національностей у вашому класі та їх співвідношення.