Підручник з Географії. 8 клас. Пестушко - Нова програма

§ 42. ГІРСЬКІ ЛАНДШАФТИ КРИМСЬКИХ ГІР

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• До яких гір належать Кримські гори за своєю висотою?

• Які особливості рельєфу і клімату в горах?

• Загальні фізико-географічні особливості. Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова уздовж Чорного моря від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля Феодосії. Вони належать до молодої дуже рухомої області альпійської складчастості. Формуватися гори розпочали ще в мезозойську еру, залишивши з тих часів вулкани, як Карадаг, і лаколіти, як гора Аюдаг.

Кримські гори простяглися трьома гірськими пасмами (мал. 99). Північне Зовнішнє пасмо - найнижче, воно поступово переходить у рівнину. Середнє Внутрішнє пасмо дещо вище від Зовнішнього. Найвищим є Головне південне пасмо, у якому розташована найвища точка всіх Кримських гір - гора Роман-Кош. Головне пасмо Кримських гір у західній і центральній частинах являє собою майже суцільний ланцюг масивів, що схожі своїми вирівняними, майже плоскими, безлісими вершинами. Такі вершини називають яйлами, що в перекладі з тюркської мови означає «літні пасовища». Найбільш цікавими з них за зовнішнім виглядом і будовою є Байдарська яйла, Ай-Петринська яйла з примітною зубчастою вершиною, Демерджі-яйла, Бабуган-яйла. Північні схили масивів у багатьох місцях порізані глибокими долинами річок, які набувають вигляду каньйонів. Особливо привабливим є Великий каньйон Криму.

Яйлинські масиви складені переважно вапняками, що сприяють утворенню карстових форм рельєфу, зокрема печер. Найвідоміша з них Червона, завдовжки понад 13 км, з підземною річкою й озерами.

Рельєф Зовнішнього і Внутрішнього пасом Кримських гір відрізняється асиметричністю схилів, що пов’язано із чергуванням дуже міцних гірських порід з більш м’якими, що піддаються вивітрюванню і розмиванню.

Мал. 99. Кримські гори

Мал. 100. Міжкуестові улоговини Кримських гір

Такі пасма називають куести, а рельєф відповідно - куестовий (мал. 100). Між пасмами розмістилися зниження, схожі на котловини, у яких здавна селилися люди. Так, Сімферополь виник у такому зниженні в долині р. Салгир між Внутрішнім і Зовнішнім пасмами.

За кліматичним районуванням гори лежать у межах кліматичних областей Гірського Криму та Південного берега Криму. Тут переважає гірський помірно-континентальний клімат, а на Південному березі, добре захищеному горами від північних вітрів, він має риси субтропічного.

У Кримських горах, як і в Карпатах, проявляється вертикальна кліматична поясність: з підняттям угору на кожні 100 м радіаційний баланс зменшується у середньому на 25 МДж/м2, а температура повітря - на 0,65 °С. З висотою посилюється вітер. Сильні вітри зі швидкістю понад 15 м/с бувають у горах 80-85 днів. Відомі роки, коли на Карабі-яйлі, яку вважають найвітрянішим місцем у Криму, сильні вітри тривали до 154 днів, а на Ай-Петрі - 125 днів.

Внутрішні води Кримських гір загалом не дуже багаті, що зумовлено невеликою кількістю опадів, тривалим сухим літом, поширенням гірських порід, які розчинюються водою. Річкова мережа розвинена нерівномірно: у горах на висоті 600-1000 м знаходиться більшість джерел, з яких беруть початок струмки і річки, тому річкова сітка тут більш густа.

Залежно від напрямку стоку, річки поділяють на три групи: північно-західних схилів гір (Альма, Кача, Бельбек); річки південного берега (Учан-Су, Дерекойка (Швидка), Улу-Узень); річки північних схилів гір (Салгир, Мокрий Індол та ін.). Вододілами слугують поверхні яйл. Річки Криму мають мішане живлення (зі значною часткою дощового і підземного). На кримських річках створено 15 водосховищ загальним об’ємом понад 200 млн м3. Кримські гори мають значні запаси підземних вод, які виходять тут на поверхню у вигляді джерел.

Рослинний покрив Кримських гір і Південного берега Криму відрізняється великою різноманітністю. У горах налічують понад 2200 видів, багато з яких є ендеміками. На південному березі поширені паркові насадження з вічнозелених видів: кипарисів, пальм, магнолій, платанів та ін.

Історія географії

Невід’ємні куточки ландшафту Південного берега Криму. Це - декоративні парки і сади, які виникли на самому початку XIX ст. при літніх резиденціях царів та аристократії. Найбільшими парками є Лівадійський (127 га), Алупкінський (близько 40 га) парки та Нікітський ботанічний сад (280 га). Перші два створені в ландшафтному стилі: з урахуванням особливостей пейзажу, із вдалим поєднанням місцевих дикорослих дерев з екзотичними. Найбільше тут можна побачити групи італійської і місцевої сосни, а також кедрів, платанів та інших порід дерев. Сукупність усіх дерев і кущів у Нікітському ботанічному саду налічує понад 1500 видів, різновидів і форм.

Тваринний світ гірського Криму багатий лісовими видами, серед яких кримський олень і козуля, кабани і муфлони, хоча чисельність останніх невелика. Збереглися борсук, кам’яна куниця, лисиця і ласка. Птахів у кримських лісах небагато. Утім, тут трапляються дятли, ендемічні види синиць і чорноголової сойки, а також чорні дрозди, зяблики, горлинки. На південному березі мешкають плазуни, зокрема кримський гекон, леопардовий полоз і безнога ящірка жовтопуз (мал. 101). Серед комах - цикади, москіти, ендемічна кримська жужелиця та ін.

Для Кримських гір характерна вертикальна поясність ґрунтово-рослинного покриву (мал. 102). Передгір’я вкриті степовою рослинністю на щебенистих чорноземах. Степові ділянки чергуються з дубовими лісами на дерново-карбонатних ґрунтах. На Південному березі Криму поширені сухі ліси і чагарники на коричневих ґрунтах. Схили гір укриті переважно дубовими і буковими лісами на бурих лісових ґрунтах. На вершинах яйл переважає лучно-степова рослинність на гірсько-лучних ґрунтах.

Мал. 101. Жовтопуз

• Ландшафти Кримських гір. За складом ландшафтів у межах гірського Криму виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я.

Передгірська лісостепова область поширюється на Внутрішнє і Зовнішнє куестові пасма і міжпасмові зниження. Клімат передгір’я напівпосушливий, теплий з м’якою зимою. Ґрунтовий покрив строкатий. Найбільш поширені передгірські чорноземи і дерново-карбонатні ґрунти, на південному заході трапляються коричневі. Основними ландшафтами області є куестові степові, які значно змінені людиною під сільськогосподарські угіддя: ріллю та виноградники; куестові лісостепові, куестові лісові. Найбільш освоєними є міжпасмові полого-хвилясті чагарниково-степові ландшафти. Тут знаходиться більшість населених пунктів, прокладені залізниця і автомагістралі. У Внутрішньому пасмі трапляються ще й низькогірні лісові ландшафти, а в долинах річок - долинно-терасні.

Головне гірсько-лучно-лісове пасмо. У назві цієї області добре помітні її основні ландшафтні особливості: панування лісових і лучних комплексів. Клімат різних частин Головного пасма різноманітний і змінюється від помірно жаркого напіввологого в низькогір’ї до прохолодного надмірно зволоженого на західних яйлах. Усі ландшафти поділяють на низькогірні, середньогірні та ландшафти яйл. На низько- і середньогір’ях переважають різні за видовим складом ліси, залежно від орієнтування схилів і розташування на заході, у центрі чи на сході Головного пасма. Найбільш поширені дубові, ялицево-дубові, соснові, букові, скельнодубові, буково-грабові ліси. Яйлинські ландшафти займають вирівняні вершинні поверхні й представлені гірсько-луговими лісостепом і степом.

Мал. 102. Вертикальна поясність Кримських гір

Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я як природна область збігається з приморським ландшафтним поясом південного схилу Головного пасма. У рельєфі області переважає низькогір’я, порізане глибокими долинами річок, ярів і балок. Клімат має ознаки середземноморського клімату. Основними ландшафтами області є скелясті низькогір’я з реліктовим ялицево-сосновим рідколіссям, низькогір’я з ялицево-дубовими лісами, сильно розчленовані низькогір’я з ялицевим рідколіссям і дубово-фісташковими заростями, терасовані рівнини і низькогірні хребти з полинно-злаковими і ковилово-типчаковими степами. Особливі ландшафти сформувалися у межах гір-лаколітів - Аюдаг, Кастель, для яких характерні широколисті ліси і дубові сухостійкі чагарники з підліском з вічнозелених рослин. Особливим зовнішнім виглядом відрізняються ландшафти вулканічних приморських низькогір’їв з дубовим рідколіссям і степами, наприклад на Карадазі.

Особливості кліматичних умов дають змогу вирощувати в цій природній області ефіроолійні культури (троянду, лаванду, шавлію), високоякісні сорти винограду. Завдяки цілющому кліматові, мальовничим горам, теплому морю, екзотичній рослинності Крим здавна вважають оздоровницею і районом активної рекреаційної діяльності. Тому багато ландшафтів зазнали перетворення, а деякі повністю замінені на антропогенні.

• Природоохоронні об’єкти. Кримські гори значно змінені господарською діяльністю людини. Усі природні компоненти і природні комплекси потребують охорони і раціонального їх використання. Із цією метою в Кримській гірській країні створено близько 120 природоохоронних територій. У Передгір’ї близько 30 природних об’єктів оголошено заповідними. Серед них 12 дубових гаїв, гора-останець Мангуп-Кале, Бельбекський і Качинський каньйони, печери - місця поселення палеолітичної людини та ін. Еталоном ландшафтів Головного пасма, що охороняються, є Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заказник Великого каньйону Криту, заповідні букові гаї на Ай-Петрі та ін. Найбільш визначними еталонами природи південнобережної області є заповідники «Мис Мартьян» і «Карадаг». Крім них, тут зосереджені ще 27 ландшафтних і 15 прибережних заповідних урочищ. Чудовими зразками співдружності людини і природи є в цій області парки, що охоплюють площу понад 1000 га, 17 з яких оголошені парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва.

ГОЛОВНЕ

• Кримські гори мають мезозойський фундамент, а остаточно сформувалися в період альпійської складчастості.

• Для гір характерна вертикальна поясність клімату і ґрунтово-рослинного покриву.

• За особливостями ландшафтів у межах Гірського Криму виділяють три області: Передгірську лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо, Кримське південнобережне субтропічне Середземномор’я.

• У Криму створено близько 120 природоохоронних територій.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які найголовніші особливості рельєфу і клімату Кримських гір?

2. Які ландшафти переважають у горах Криму?

3. Чим відрізняється висотна поясність Кримських гір і Українських Карпат?

4. Чим схоже господарське освоєння Кримських гір і Карпат?

5. Підберіть інформацію про парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Криму, використавши Інтернет-ресурси.