Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Пестушко - Нова програма

§ 7. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН ЄВРОПИ. ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Які показники економічного розвитку країн?

Які сектори характеризують структуру економіки країн світу?

Із чого складаються сільське і лісове господарство?

Особливості економіки країн Європи. Економіка європейських країн завжди вдосконалювалася на власній основі, спиралася на власний інтелект і духовний потенціал своїх народів. Європейську модель розвитку економіки характеризує високий рівень відкритості.

Нині економіка більшості країн Європи переживає постіндустріальний етап розвитку й характеризується як ринкова соціально орієнтована. Дійсно, на основі ринкових реформ у Європі реалізується програма соціального вирівнювання, зменшення майнового розшарування, утримання доходів низькооплачуваних верств населення на пристойному рівні.

Економічними перевагами європейських країн є стрімке виробництво високотехнологічної продукції. Глобальну конкуренцію європейським країнам забезпечують літакобудування (Франція, Нідерланди, Велика Британія), автомобілебудування (Німеччина, Франція, Швеція), програмне забезпечення (Ірландія, Німеччина, Бельгія), цифрове телебачення (Франція), фармацевтична промисловість (Німеччина, Франція), виробництво засобів мобільного зв’язку (Фінляндія, Швеція, Велика Британія), поліграфічне виробництво (Німеччина), банківська діяльність (Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, Іспанія), фінансові послуги (Велика Британія, Люксембург) тощо.

На країни Європи припадає майже 40 % сукупного валового світового продукту (ВСП). Європейські країни, особливо члени ЄС, характеризуються досить високим рівнем економічного розвитку, а за показником ВВП на душу населення входять до першої двадцятки країн світу (див. Додаток). Європейські країни впродовж останніх років мають позитивні, проте невисокі, пересічно на рівні 3 %, показники темпів зростання економіки.

«Центральна вісь» економічного розвитку Європи простягається через територію восьми країн (мал. 12). Її стрижень проходить по лінії Рейн-Рона, у межах однієї з найбільших міських агломерацій і найрозвинутішого промислового району. Тут зосереджено половину всього економічного потенціалу Європи і п’яту частину населення регіону.

Історія географії

Блакитний банан. Таким терміном сьогодні позначають лінію міст і промислових центрів, що простягнулася від Північно-Західної Англії (Ланкашир) до Північної Італії (Ломбардія, Лігурія, Тоскана). Уперше цей згусток на картах густоти населення і розміщення промисловості виявив французький географ Роже Брюне в 70-ті рр. XX ст. Причому сформувалася ця міждержавна область як відповідь на виклики ринкової економіки. «Банан» сьогодні - це «центральна вісь» розвитку Європейського регіону, яка простягається через території Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Швейцарії, Франції, Італії, а на його території живе близько 110 млн осіб.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

Інтеграція європейських країн у межах ЄС додала імпульсу їхньому економічному розвитку. Користуючись сайтом ec.europa.eu/eurostat, підберіть актуальну інформацію про особливості економічного розвитку країн ЄС. Які факти підтверджують відкритість економіки європейських країн?

У структурі економіки більшості європейських країн представлено три основні сектори: первинний (займається видобутком сировини й виготовленням напівфабрикатів), вторинний (обробляє сировину і виготовляє готову продукцію) і третинний (охоплює сферу послуг, сучасні інформаційні технології тощо).

Мал. 12. «Центральна вісь» економічного розвитку Європи

• Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної сировини. Для Європи характерні значні диспропорції між споживанням мінеральної сировини і власним видобутком (мал. 13). Підприємства добувної промисловості зосереджені переважно в країнах Східної і Північної Європи, а споживається більше в економічно розвинених країнах Західної і Південної Європи. Так, близько 70 % потреб країн Західної Європи в 20 видах корисних копалин забезпечують завдяки імпорту.

Мал. 13. Добувна промисловість Європи

• Сільське господарство також належить до первинного сектору економіки. У структурі економіки розвинених європейських країн частка сільського господарства невелика і коливається в межах від 3,5 до 0,8 %. У країнах Східної Європи цей показник у кілька разів вищий. А втім, країни Європи мають потужне індустріалізоване сільське господарство, яке практично забезпечує їхні потреби в продовольстві й сировині.

У Європі склалися три основні типи сільського господарства - північно-, середньо- і південноєвропейський (мал. 14). Відповідно до їхньої зазначеної спеціалізації склалася й структура експорту сільськогосподарської продукції. Так, Нідерланди й Данія на світовому ринку відомі як найбільші експортери молочних продуктів; Франція, Німеччина, Польща й Україна - зерна; Італія, Португалія, Греція й Іспанія - цитрусових та оливкової олії.

Продуктивність сільського господарства в європейських країнах у кілька разів вища, ніж у решті країн. Нині сільськогосподарська продукція Європи становить понад 40 % світового виробництва ячменю і жита, 31 % світового виробництва вівса, 24 % світового виробництва пшениці та понад 70 % оливкової олії. Водночас найрозвиненіші держави Європи є й найбільшими імпортерами сільськогосподарської продукції, що зумовлено широким внутрішнім споживчим ринком, високою купівельною спроможністю населення. Ця група країн є основним імпортером м’яса, бавовни, чаю, какао й іншої продукції тропічного землеробства.

• Лісове господарство. Ліси європейських країн охоплюють понад 300 млн га (близько 30 % території Європи, включаючи територію Росії) і становлять 25 % загальної площі лісів світу. За останні роки площа лісів Європи збільшилася майже на 13 млн га, здебільшого завдяки лісорозведенню. Щорічний приріст деревини в лісах Європи сягає приблизно 360 млн м3, з яких лише дві третини відведено під лісозаготівлі.

Лісове господарство найінтенсивніше розвивається в Росії, яка належить до лісонадлишкових країн світу і на яку припадає близько 20 % світового обсягу заготівлі деревини. Також непоганий потенціал мають країни Північної Європи, зокрема Фінляндія, Швеція, Норвегія. Лісове господарство цих країн складається з лісозаготівлі, лісообробки й лісопереробки. Серед інших країн, у яких лісове господарство посідає чільне місце в структурі економіки, є Німеччина, Франція, Італія, Балтійські країни, Польща, Словаччина, Україна, Білорусь та ін.

Мал. 14. Типи сільського господарства європейських країн

Приблизно третина заготовленої деревини - це кругляк, який переробляють на будівельні матеріали. Одну шосту деревини використовують для виробництва паперу. У першу десятку країн світу, що виробляють найбільше пиломатеріалів, входять такі країни Європи, як Росія, Німеччина, Франція, Швеція. За масштабами хімічної переробки деревини в Європі лідирують Швеція, Фінляндія і Росія, а у виробництві паперу й картону на душу населення перші два місця у світі посідають також європейські країни — Фінляндія і Швеція.

Характерною тенденцією розвитку лісового господарства в європейських країнах є приватизація лісів. Нині приблизно половина лісів перебуває у приватній власності. Проте між окремими субрегіонами Європи існують істотні відмінності. Так, частка лісів у приватній власності в Північній Європі становить 75 %, у Західній - 65 %, у Південній - 50 %, а у Східній - 7 % (без Росії). Приватизація лісів дає можливість раціональніше використовувати лісові ресурси, поповнювати бюджети держав за рахунок різноманітних податків на користування лісами. А в управлінні лісовим господарством основна увага поступово зміщується зі стійкого видобутку до екологічного управління. Тобто в європейських країнах лісове господарювання ґрунтується на принципах сталого (збалансованого) розвитку.

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

Збільшення площі лісів у Європі є результатом насамперед суттєвого її зростання в Іспанії (296 тис. га на рік), Італії (106 тис. га на рік), а також Болгарії, Франції та Греції. Найвищий відсоток зростання характерний для країн із низькою лісистістю - Ісландія (3,5 % на рік) та Ірландія (1,9 % на рік). Збільшення площі і запасів лісів, створення плантацій є позитивними тенденціями, спрямованими на досягнення сталого лісового господарства в регіоні.

ГОЛОВНЕ

Економіка більшості європейських країн розвивається як ринкова соціально орієнтована і характеризується відкритістю, позитивною динамікою темпів зростання, високим рівнем ВВП на душу населення.

У структурі економіки більшості європейських країн представлено три основні сектори: первинний, вторинний і третинний.

У Європі є різноманітна мінеральна сировина, видобуток і споживання якої досить нерівномірний між європейськими субрегіонами і повністю потреби європейських країн не забезпечує.

У Європі високопродуктивне сільське господарство. Тут склалися три основні типи сільського господарства - північно-, середньо- і південноєвропейський.

Лісове господарство найінтенсивніше розвивається в Росії та в країнах Північної Європи.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які країни Європи мають найвищий показник ВВП на душу населення?

2. Які основні райони видобутку мінеральних ресурсів у Європі?

3. Чим відрізняється сільськогосподарська спеціалізація в субрегіонах Європи?

4. Чому збільшення площі лісів є стратегічним завданням європейських країн?

5. Користуючись текстом параграфа і картами атласу, позначте на контурній карті «центральну вісь» розвитку Європи.

6. Позначте на контурній карті основні райони видобутку мінеральних ресурсів і країни з інтенсивним розвитком лісового господарства.