Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Пестушко - Нова програма

Розділ 6. Україна в міжнародному просторі

• знати сутність поняття «геополітична карта світу», основні геополітичні центри сили;

• уміти визначати місце України на геополітичній карті світу;

• пояснювати вплив окремих чинників, які зумовлюють геополітичну роль України;

• аргументувати домінуючі вектори зовнішньої політики.

• оцінювати за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили;

• висловлювати власні думки й ідеї щодо сценарію геополітичного майбутнього України.

§ 46. ГЕОПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО СВІТУ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Що таке політична карта світу?

Які держави є у світі економічно найвпливовішими?

• Геополітична структура світу. Розвиток Української держави та її місце у світі, як і будь-якої іншої держави, завжди визначалися геополітичною структурою світу. Поняття геополітичної структури є похідним від геополітики. Під геополітикою зазвичай розуміють науку про зв’язок і взаємодію географічного простору і політики. Ця взаємодія проявляється в тому, що, з одного боку, особливості цього простору (географічного положення, природних умов і ресурсів, шляхів сполучення, розселення населення, розміщення економічних центрів тощо) позначаються на діяльності органів державної влади і державного управління, на зовнішній і внутрішній політиці держави. З іншого, політика впливає на сам географічний простір, інколи змінюючи його в політичному відношенні задля інтересів військово-політичної, економічної та екологічної безпеки держави.

Основними суб’єктами геополітики, які визначають геополітичну структуру (основними дійовими особами), є передусім держави. Упродовж усієї історії людства в боротьбі за ресурси держави прагнули змінити географічний простір на свою користь, використовуючи зазвичай силові методи, зокрема війну. Проте сьогодні основними засобами поширення зони впливу сучасних держав є здебільшого економічні й інформаційні способи впливу. І застосовуються вони тепер задля національних інтересів, основу яких становлять збереження державної території, політичної незалежності країни, самобутності культури, гарантування безпеки.

Можливість максимально реалізувати геополітичні інтереси залежить від багатьох географічних чинників - рівня впливу сусідніх держав, рівня економічного розвитку, культурних традицій, здатності реагувати на загрози національним інтересам, способу життя тощо. Якщо держава є пасивною, нездатною реалізувати свій геополітичний інтерес, вона перетворюється на об’єкт геополітичних інтересів інших суб’єктів, тобто втрачає самостійне значення.

Наприкінці XX - на поч. XXI ст. геополітична структура світу ускладнилася, адже поряд з окремими країнами з’явилися міждержавні глобальні та регіональні угруповання, транснаціональні корпорації тощо (мал. 97). Кожний із таких суб’єктів має свою зону впливу — від геопростору в межах національних кордонів до глобального геопростору, де й забезпечуються національні інтереси.

Залежно від цього формуються основні геополітичні центри сили - це держави, що спроможні застосувати силу чи вплив поза своїми кордонами, щоб змінити геопростір у власних інтересах. Крім таких, є й інші, менш потужні, центри сили. До того ж унаслідок їхньої взаємодії формуються різні перехідні, так звані буферні, зони, смуги різного характеру контактів - конфліктних, інтеграційних, потенційно загрозливих та ін. Разом вони й утворюють геополітичну структуру сучасного світу - співвідношення геополітичних центрів сили та зон їхнього впливу. Просторове відображення цієї геополітичної структури є геополітичною картою світу.

Список геополітичних центрів сили не є постійним. Нині на геополітичній карті світу основними вважаються Європейський Союз, США, Китай, Росія, Японія, Індія. За оцінками, на них припадає 75 % світового валового внутрішнього продукту і 80 % світових витрат на оборону.

Взаємини основних геополітичних центрів сили є непростими. У планетарному масштабі назріває чимало конфліктних ситуацій. Так, наприклад, нині посилюються протиріччя між Росією та США, а також між КНР і США. Активно протидіють одне одному ЄС і Росія в контексті конфліктів в Україні та Сирії, що спричинило початок економічної війни та політичних санкцій. Тривалий китайсько-японський конфлікт щодо островів у Східнокитайському морі також зумовлює високий ступінь нестабільності й геополітичних ризиків у регіоні.

Мал. 97. Міждержавні глобальні та регіональні угруповання на карті світу

Окрім основних світових центрів сили, існує чимало й регіональних: у Латинській Америці - це Бразилія (а також Аргентина, Венесуела, Мексика та Чилі), в Африці - Нігерія і ПАР, на Близькому Сході - Єгипет, Ізраїль, Іран і Саудівська Аравія, у Південній Азії - Пакистан, у Східній Азії і Океанії - Австралія, Індонезія і Південна Корея.

За прогнозами міжнародних експертів, у сучасному світі поступово зростає роль недержавних суб’єктів, що виступають геополітичними центрами сили. Прикладом можуть бути всесвітні й регіональні організації. Серед таких, наприклад, Міжнародний валютний фонд, Організація Об’єднаних Націй, Світовий банк, на регіональному рівні - Африканський союз, Ліга арабських держав, Асоціація держав Південно-Східної Азії, Організація американських держав та ін. Крім того, геополітичними центрами сили є міжнародні мережі ЗМІ («Аль-Джазіра», BBC, CNN та ін.), воєнізовані формування («ХАМАС», «Хезболла», «Талібан» та ін).

• Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Терени України завжди перебували в центрі геополітичних подій. Адже тут перетиналися й перетинаються основні геополітичні осі. Так називають держави, які через своє вразливе місце розташування опинилися всередині активних впливів різних геополітичних центрів. До таких держав належить і Україна, яка на поч. XXI ст. перебуває на широтній геополітичній осі, полюсами якої є Західна Європа (Європейський Союз) і Російська Федерація. При цьому на заході територія України безпосередньо прилягає до європейських держав, які після розширення ЄС входять у найпотужніше інтеграційне угруповання світу. Крім того, поступово відбувається відродження традиційної меридіональної осі — Балтійсько-Чорноморської. Отже, Україна лежить на перетині транспортних артерій, що з’єднують Захід і Схід, Північ і Південь Євразійського материка. А чорноморські порти створюють сприятливі умови для безпосередніх зв’язків із країнами інших континентів.

Історія географії

У різні історичні епохи територію України перетинали міжнародні євразійські осі. Найголовніші серед таких - меридіональна (Північно-Південна) та широтна (Західно-Східна). Меридіональна вісь була сформована у Київській державі ще у IX ст. і проходила вздовж водних артерій, з’єднавши Балтійський регіон із Чорноморським басейном і Візантією. Широтна вісь існувала в різні історичні епохи. Приміром, литовсько-українська XIV ст., польсько-українська XVI-XVIII ст. Широтна та меридіональні осі досить часто перетиналися.

За умов, що склалися на геополітичній карті світу, Україна зазнає потужного впливу таких центрів сили, як Європейський Союз і США — з одного боку, і Росія - з іншого. При цьому одним із завдань російської зовнішньої геополітики є перетворення України на автономну складову російської імперії. Тому у взаєминах з Україною Росія прагне усіляко обмежити політичне й економічне просування нашої держави на Захід.

Натомість одним із найголовніших векторів сучасної української геополітики є інтеграція України в європейську спільноту. Адже для України це шлях зміцнення її незалежності. На шляху європейської інтеграції Україна досягла чималих успіхів, найголовнішим з яких є Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС, що набула чинності з 1 січня 2016 р., та Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною.

Національне надбання

1 вересня 2017 р. в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Ця Угода є принципово новим договором, оскільки дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. У перспективі ця угода має підвищити обсяг експорту товарів, що виробляються в Україні, на світових ринках. Водночас українські споживачі матимуть доступ до якісніших і дешевших товарів і послуг.

Мал. 98. Візит в Україну Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга

Важливим напрямом геополітики України є євроатлантична інтеграція. Її необхідність обумовлена прагненням забезпечити надійний захист територіальної цілісності та суверенітету, недоторканність кордонів. Найпотужнішим військово-політичним союзом у світі та Європі є НАТО. На сьогодні Україна є єдиною країною-партнером НАТО, що бере участь у всіх основних поточних миротворчих місіях під її проводом (мал. 98). НАТО допомагає реформувати армію України.

Серед нагальних напрямів геополітики України є також двосторонні й багатосторонні взаємини зі стратегічними партнерами. Стратегічне партнерство є вищою сходинкою співробітництва порівняно зі звичайними відносинами. Для стратегічного партнерства характерні високий ступінь співробітництва й довіри, а також прозорість відносин, що означає широку взаємодію у міжнародних справах і неспрямованість проти третіх країн. Прикладами країн поза межами ЄС, які визнаються стратегічними партнерами України, є, зокрема, США, Китай, Японія, Південна Корея, Туреччина, Грузія та ін.

ГОЛОВНЕ

Геополітична структура сучасного світу - це співвідношення геополітичних центрів сили та зон їхнього впливу.

Геополітичні центри сили - це держави та недержавні суб’єкти, що спроможні змінити географічний простір у власних інтересах.

Геополітична карта світу - це просторове відображення його геополітичної структури.

Основні вектори сучасної української геополітики - європейська та євроатлантична інтеграція, а також двосторонні й багасторонні взаємини зі стратегічними партнерами.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Що таке геополітика і які є основні суб’єкти геополітики?

2. Розкрийте особливості геополітичної структури сучасного світу.

3. Поясніть місце України на сучасній геополітичній карті світу.

4. Обґрунтуйте доцільність основних векторів зовнішньої політики України.