Географія. 7 клас. Пестушко

Розділ 1. Закономірності формування природи материків і океанів

Тема 1. Форма і рухи Землі

Розумно впорядкована планета. Так характеризують нашу Землю. Вона впродовж мільярдів років своєї геологічної історії постійно змінювалася, перш ніж стати тією планетою, на якій ми тепер живемо. Усі зміни на планеті не є випадковими, адже земна куля, як і весь Всесвіт, формувалася і продовжує формуватися за певними законами, яким підпорядковані всі її оболонки. У результаті розвитку наша планета обрала певне положення у просторі, почала рухатися навколо своєї осі й навколо Сонця, набула кулястої форми і відповідних розмірів.

§ 3. Куляста форма Землі та її географічні наслідки

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

  • Про форму і розміри Землі.
  • Про наслідки кулястості Землі.

• Про форму і розміри Землі. У тому, що Земля куляста, тепер ніхто не сумнівається. Уявлення людей про форму й розміри Землі змінювалися з розширенням їхнього світогляду і з розвитком науки. Думку про кулястість нашої планети вперше висловив Піфагор (VI ст. до н. е.). Перші докази кулястості Землі належать Арістотелю (IV ст. до н. е.), а обчислив її розміри у II ст. до н. е. Ератосфен. На зламі XVII-XVIII ст. Ньютон довів, що Земля не ідеальна куля, а дещо сплющена біля полюсів. Причина відхилення форми планети від кулі - обертання Землі навколо своєї осі. Саме це зумовило нерівномірний розподіл земної маси (біля екватора вона більша, а на полюсах - менша) і сприяло формуванню геометрично неправильної форми, яку назвали геоїд. Поверхня земного геоїду збігається з рівнем океану в спокійному стані (мал. 6). Оскільки геоїд за формою наближається до кулі, Землю називають земною кулею.

Мал. 6. Форма Землі

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Уявний експеримент І. Ньютона. Англійський учений на уявному експерименті вперше показав те, що форма Землі має відрізнятися від кулі. Потрібно прокопати дві шахти: від полюса до центру Землі і від екватора до центру Землі. Ці шахти заливаються водою. Якщо Земля має форму кулі, то глибина шахт однакова. Проте на воду в екваторіальній шахті діє відцентрова сила обертання планети, тим часом на воду в полярній шахті - не діє. Тому для вирівнювання води у сполучених резервуарах обох шахт потрібно, щоб екваторіальна шахта була довшою. Це є підтвердженням того, що наша планета не ідеальна куля.

Доказами кулястості можуть бути кругла тінь від Землі на Місяці, яку видно під час затемнень (саме цим доказом скористався й Арістотель); поступове зникнення кораблів за обрій у відкритому океані чи морі; збільшення видимого горизонту, якщо підніматися вгору; сучасні космічні дослідження.

Учені вважають, що наша планета серед планет земної групи має оптимальні розміри (див. табл.), які визначають силу земного тяжіння, величину географічної оболонки й просторові масштаби тих процесів, що відбуваються на материках і в океанах. Завдяки своїй масі Земля утримує біля себе потужну повітряну оболонку - атмосферу.

Таблиця

Розміри Землі

Площа поверхні земної кулі

510,1 млн км2

Об’єм земної кулі

1,083x1012 км3

Маса земної кулі

5,98x1024 кг

Радіус екваторіальний, км

6378,2

Радіус полярний, км

6356, 9

Радіус рівновеликої кулі, км

6371,2

Полярне сплющення

21,3 км, або 1:298,3

Довжина екватора

40075,696 км

Довжина меридіана

20 004 км

• Про наслідки кулястості землі. Куляста форма Землі має велике значення. Насамперед завдяки такій формі на Землі простежується єдність усіх оболонок і зменшення сонячної енергії зі збільшенням географічної широти. Крім того, щораз поверхня Землі ділиться на освітлену та неосвітлену Сонцем частини.

На освітленому боці сонячна енергія надходить до земної поверхні, а на затемненому - витрачається через випромінювання. Це впливає на температуру повітря, особливості погоди вночі та вдень.

Форма земної кулі визначає кут падіння сонячних променів до її поверхні. Падаючи на кулясту поверхню в один і той самий момент у різних місцях по широті, сонячні промені дотикаються до неї під різними кутами. Цим пояснюється різне нагрівання планети на різних широтах. Її куляста форма зумовлює зональний розподіл тепла та існування теплових поясів на ній. Від цього залежать особливості кліматів та їхній зональний характер. Отже, зональність на Землі зумовлена її кулястою формою.

Така форма планети впливає також на основні напрямки переміщення повітря в атмосфері та течій в океанах.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

Здійсніть уявну подорож зі своїми однокласниками. Вийшовши з однієї точки, що розташована на 45-й паралелі, і рухаючись з однаковою швидкістю по одному й тому самому меридіану, нехай одна група учнів вирушить до Північного полюса, а друга - до екватора. Чи одночасно ви досягнете своєї мети? Якщо ні, то чому і хто з вас прийде раніше?

ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

  • 1. Як змінювалися погляди людини на форму Землі?
  • 2. Яку назву має форма Землі?

ЧИ РОЗУМІЮ

  • 3. Чим відрізняється геоїд від кулі?
  • 4. Чим підтверджується куляста форма Землі?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

  • 5. Чому радіуси Землі неоднакові?
  • 6. Чому Земля сплющена біля полюсів?

ЧИ ВМІЮ

  • 7. Порівняйте зображення земної кулі, еліпсоїда та геоїда, скориставшись мал. 6 і зробіть висновки про відмінності між ними.
  • 8. Обчисліть різницю між екваторіальним і полярним радіусами Землі (див. табл.). Яке полярне сплющення на нашій планеті?