Географія. 7 клас. Пестушко

§ 16. Природні зони. Вологі екваторіальні ліси, перемінно-вологі ліси, савани та рідколісся

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

  • Про особливості поширення природних зон.
  • Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси.
  • Про ландшафти саван і рідколісся.

• Про особливості поширення природних зон. Горизонтальна зональність - основна закономірність поширення природних зон Африки. Рівнинний характер рельєфу материка та його географічне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут горизонтальної зональності. Зонально розподіляються окремі природні компоненти - рослинність, ґрунти, тваринний світ. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, які повторюються в обох півкулях. (Знайдіть їх на карті форзаца.)

Мал. 38. Яруси екваторіального лісу

Північна частина Африки ширша й рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються майже вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напрямку. Особливо це помітно на окраїнах материка, де вплив океанів найвідчутніший

• Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси. Вологі екваторіальні ліси, або гілеї, Африки формуються на червоно-жовтих фералітних ґрунтах і ростуть кількома ярусами (мал. 38). Ландшафти гілей відрізняються багатством і різноманітністю видів рослин, яких налічують близько 25 000 видів. Над зеленим морем дерев (а їх понад тисячу видів), наче велетенські колони, підносяться сейби. Ці дерева першого ярусу заввишки 60-80 м мають додаткові корені - дошкоподібні підпорки.

Мал. 39. Хлібне дерево (1), орхідеї (2), дерево какао (3), деревоподібна папороть (4)

У другому ярусі переважають фікуси і різні види пальм заввишки 20- 40 м. Третій ярус складається з дерев заввишки 10-15 м, серед яких багато цінних порід з міцною деревиною - ебенове (чорне), червоне, сандалове. Ростуть різні види пальм, зокрема олійна, з плодів якої виробляють пальмову олію, каучуконоси. Залізне дерево таке важке, що тоне у воді. Ростуть у гілеї хлібне, кавове, мускатне дерева й дерево какао. У найнижчому ярусі розмістилися невибагливі до світла деревоподібні папороті, різноманітні чагарники. Найменші просвіти між стовбурами дерев заповнені повзучими та виткими ліанами. І з-поміж них - ліаноподібна пальма ротанг, довжина стебла якої сягає понад 300 м. Гірлянди ліан і стовбури дерев рясно вкриті квітучими орхідеями (мал. 39).

Тварини гілеї пристосувалися до життя на деревах, крони яких ховають безліч птахів, кажанів. Особливо багато мавп - мартишок, павіанів, шимпанзе. В окремих віддалених районах мешкає найбільша з людиноподібних мавп - горила (мал. 40). Мешканцями наземного ярусу є слони, носороги, китицевухі свині, з хижаків - леопарди. Кількох метрів завдовжки досягають пітони, у пухкому ґрунті й лісовій підстилці оселяються різні ящірки та землерийки.

В усіх ярусах лісу поширені комахи: москіти, комарі, мурахи. Вони дуже докучають людині. Великої шкоди завдає муха цеце, укус якої спричинює у людини небезпечну сонну хворобу, а для великої рогатої худоби є смертельним.

Перемінно-вологі ліси з’являються в субекваторіальному поясі. Тут на червоних латеритних ґрунтах ростуть дерева, що скидають листя в сухий сезон. Але періоди скидання листя в різних рослин не збігаються, тому ліс ніколи не буває зовсім оголений.

• Про ландшафти саван і рідколісся. Савани й рідколісся - це безкраї трав’яні простори з поодинокими деревами і чагарниками, що сформувалися за умов субекваторіального клімату. У рослинному покриві саван переважають так звані слонові трави. Вони утворюють високі густі зарості, що підіймаються до 2-3 м. У вологих місцях вони можуть сягати 5 м. Іноді через такі трав’яні хащі без вирубки пробратися зовсім неможливо. Ці злаки є улюбленою стравою слонів, звідки і з’явилася узагальнена назва слонових трав. Густий трав’яний покрив не встигає розкластися за сухий сезон, тому в ґрунті накопичується перегній, забарвлюючи ґрунт у червоно-бурий колір.

Мал. 40. Горили (1) і пітон (2) - мешканці гілей

Мал. 41. Рослини і тварини саван: зонтикоподібна акація (1) і баобаб (2), жирафи (3) і зебри (4)

Для саван характерні також поодинокі дерева - баобаби й акації з плоскою кроною-зонтиком (мал. 41). Часто можна побачити розкидані по савані великі дерева - паркії, квіти яких схожі на мімозу. Мавпи дуже полюбляють плоди паркії, як і плоди баобаба, тому місцеві жителі називають їх однаково - «хлібом мавп».

Савана має два кольори - яскраво-зелений під час сезону дощів і буро-жовтий під час сухого сезону, коли дерева скидають листя, а трави вигорають під пекучим сонцем. Напередодні сезону дощів савана часто спалахує, як порох. Значна частина сучасних саван з’явилася на місці лісів, що зникли через господарську діяльність людини.

Густі соковиті трави саван дають притулок та їжу величезній кількості різноманітних тварин (мал. 41). Численними стадами блукають тут антилопи, газелі, буйволи, зебри. Біля водойм трапляються жирафи, носороги, слони, бегемоти. Багато в савані хижаків. Це лев, гепард - найпрудкіший серед тварин, а також шакали й гієни. У річках і озерах мешкають крокодили. Дуже багато плазунів.

Мал. 42. Птах-секретпар на ловах

У савані безліч птахів. Найбільший з них - африканський страус - втратив здатність літати. Довгоногий птах-секретар (мал. 42) полює на плазунів, зокрема на змій. Надзвичайно численні чаплі, пелікани, фламінго, марабу. Біля водойм вони утворюють величезні пташині колонії.

У савані можна натрапити на термітники. Це багатометрові міцні земляні споруди термітів - комах, що живляться деревиною.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

«Обличчя» саван. У суху пору року в саванах переважають пасати, які подекуди нерідко приносять червоний пил із Сахари. Такі сухі вітри (мають назву харматан) зумовлюють різке зниження відносної вологості (нижче 20 %). Тому в сухий період савани Африки подекуди дуже нагадують пустелю: трави висихають, дерева втрачають листя, невеликі річки пересихають, добові коливання температури стають більші, середній максимум температури може досягати 38 °С; небо затягається димною пеленою від величезних трав’яних пожеж. Наприкінці посушливого періоду часто виникають грозові шквали. Дерева й кущі в саванах пристосовуються до зменшення випаровування: на зиму скидають листя, поширені сукулентні форми, значно розвинені колючі кущі, особливо на окраїнах саван.

ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

  • 1. Які природні зони поширені в субекваторіальному кліматичному поясі Африки?
  • 2. Які зональні особливості перемінно-вологих лісів?

ЧИ РОЗУМІЮ

  • 3. За яких умов формуються вологі екваторіальні ліси і савани та рідколісся?
  • 4. Яка з природних зон - савани чи вологі екваторіальні ліси - сприятливіша для життя людини?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

  • 5. Чому в Африці переважає горизонтальна зональність у розподілі природних зон?
  • 6. Чому в саванах не ростуть вічнозелені ліси?

ЧИ ВМІЮ

  • 7. Позначте на контурній карті межі вологих екваторіальних лісів і саван та рідколісся в межах Африки.
  • 8. Підберіть інформацію про унікальність (неповторність) видів рослин і тварин вологих екваторіальних лісів Африки, використавши додаткові джерела інформації.