Географія. 7 клас. Пестушко

§ 11. Природні комплекси материків і океанів

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

  • Про географічні пояси.
  • Про широтну зональність і вертикальну поясність на материках.

• Про географічні пояси. Кліматичні пояси Землі є підставою для виділення географічних поясів - найбільших зональних природних комплексів географічної оболонки. Географічні пояси виділяють переважно за кількістю сонячної енергії і характером переміщення повітряних мас. Незважаючи на певну їхню однорідність, усередині пояси розділяють на берегові та внутрішні (континентальні) сектори. Вони мають різне зволоження і різний ступінь континентальності клімату, відрізняються режимом випадання опадів, сезонними ритмами, різним набором і напрямком простягання природних зон. Для кожного географічного поясу на материках характерний свій набір природних зон (мал. 24).

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проаналізуйте карту географічних поясів і природних зон (на форзаці підручника) і визначте: а) скільки географічних поясів перетинає кожний материк і океан; б) материк і океан, який перетинає найбільша й найменша кількість географічних поясів; в) який географічний пояс і на якому материку охоплює найбільшу площу.

Мал. 24. Географічні пояси і природні зони (млн км2)

• Про широтну зональність і вертикальну поясність на материках. Природні зони меншою мірою, ніж пояси, мають широтну орієнтацію. Причина полягає в тому, що на формування природних зон, крім температурних умов, значно впливають ще й умови зволоження території. У різних географічних поясах повторюються такі самі чи подібні природні зони. Наприклад, лісові зони є в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному, субтропічному й помірному поясах. У кількох поясах поширені також зони напівпустель і пустель, степу, лісостепу та саван і рідколісся. Учені пов’язують це з повторенням однакових співвідношень тепла й вологи на різних материках. Це явище назвали природною зональністю. Природну зональність на рівнинах називають горизонтальною, або широтною. У горах зміну природних комплексів з висотою називають вертикальною поясністю. Кількість вертикальних поясів залежить від географічного положення гірської системи та від її висоти (мал. 25).

Кожна природна зона - це своєрідний природний комплекс, який відрізняється своїми зональними особливостями природних компонентів: типом клімату, ґрунтів, рослинності й тваринного світу, ландшафтами. Так, у зоні тайги, мішаних та екваторіальних лісів переважають лісові ландшафти, а, наприклад, у зоні лісостепу - степові й лісові ландшафти. Загалом найвиразнішими компонентами, за якими можна впізнати природну зону, є рослинність і тваринний світ. Наприклад, в екваторіальному лісі ростуть велетенські ліани, завдовжки понад 200 м, а також рафлезія, квітка якої в діаметрі сягає 1 м. Тут мешкають і гігантські метелики з розмахом крил до 30 см, кобри завдовжки до 5 м, а найбільша з існуючих нині змій - анаконда - сягає завдовжки 11 м! Екваторіальні вологі ліси можна впізнати також за багатоярусною рослинністю, а мішані - за поєднанням хвойних і листяних порід дерев.

Мал. 25. Природна зональність

Лісові зони помірного поясу мають значне поширення в межах північних материків. Це зони тайги, мішаних лісів і широколистих лісів. Їхній рослинний світ багатий, проте менш різноманітний за видами дерев, ніж в екваторіальних лісах. Він представлений як хвойними, так і листяними породами дерев. Природні зони помірного поясу найбільше змінені людиною у процесі господарської діяльності.

У саванах і рідколіссях трав’яна рослинність чергується з окремими групами дерев, такими як акації, евкаліпти, баобаби. Безлісі природні зони є і в помірному поясі. Це - степи і тундра, які охоплюють значні простори на двох материках - у Євразії та в Північній Америці.

Розріджена пригнічена рослинність - це особливість зони пустель майже на всіх материках і в більшості географічних поясів. Особливими умовами відрізняються арктичні та антарктичні пустелі, які майже повністю вкриті льодом. На перший погляд така пустеля здається взагалі безжиттєвою.

Детально з особливостями природних зон ви ознайомитеся, вивчаючи материки.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Місцеві «імена» природних комплексів. Незважаючи на те, що однотипні ландшафти в природних зонах материків схожі, вони часто мають свої регіональні назви. Так, в Євразії степові ландшафти називаються степом, на півдні Південної Америки - пампою, в Північній Америці - прерією; гірські сухі південноамериканські степи, що розташовані на висоті 3000-4000 м, - пуною. Навіть у межах одного материка однотипні ландшафти можуть мати різну назву. Наприклад, різні африканські пустельні комплекси називають хамадою, серіром, ергом.

ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

  • 1. Які зональні природні комплекси існують на материках?
  • 2. Який материк перетинає найбільша кількість географічних поясів?

ЧИ РОЗУМІЮ

  • 3. Чим відрізняються між собою географічні пояси і природні зони?
  • 4. Чим відрізняються лісові природні комплекси помірного й екваторіального географічних поясів?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

  • 5. Чому в межах географічних поясів виділяють природні зони?
  • 6. Чим зумовлений різний набір природних зон в екваторіальному й помірному географічних поясах?

ЧИ ВМІЮ

  • 7. Користуючись картою «Географічні пояси і природні зони», визначте, які природні зони й ландшафти займають найбільшу площу на материках.
  • 8. За картою з’ясуйте, у яких поясах і природних зонах розташована територія України і ваш населений пункт.

ПІДСУМУЙМО

Материки та океани - великі природні комплекси географічної оболонки

  • Рельєф материків та океанів формувався впродовж тривалого геологічного часу.
  • Основними відтинками геологічного часу є ери.
  • Платформам у рельєфі материків відповідають рівнини, областям складчастості - гори.
  • Головними чинниками формування клімату материків є сонячна енергія, характер підстильної поверхні, переміщення повітряних мас.
  • На кожному материку, залежно від розташування у кліматичних поясах, переважають свої типи клімату.
  • Географічні пояси - найбільші зональні природні комплекси материків.
  • Географічні пояси поділяють на природні зони.
  • Природні зони відрізняються переважанням певних ландшафтів, J що пояснюється співвідношенням тепла і вологи.

ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ

підсумковий контроль знань та вмінь

Материки та океани - великі природні комплекси географічної оболонки

1. Зазначте складчасті пори на материку Євразія:

  • А Анди
  • Б Гімалаї
  • В Скандинавські
  • Г Уральські

2. Оберіть тип клімату, який формується на східних узбережжях материків у різних кліматичних поясах:

  • А континентальний
  • Б мусонний
  • В середземноморський
  • Г екваторіальний

3. Визначте відповідність між формою рельєфу й тектонічною структурою:

  • 1 Східноєвропейська рівнина
  • 2 Карпати
  • 3 Західносибірська рівнина
  • 4 Аппалачі
  • А Кайнозойська область складчастості
  • Б Палеозойська область складчастості
  • В Мезозойська область складчастості
  • Г Давня платформа
  • Д Молода платформа

4. Оберіть характерні риси високогірного рельєфу:

  • 1 глибокі міжгірні улоговини
  • 2 неглибокі міжгірні улоговини
  • 3 пологі схили
  • 4 круті схили
  • 5 гострі вершини
  • 6 вершини згладжені
  • 7 немає льодовиків

5. Оберіть природні зони, які поширені в помірному географічному поясі Північної півкулі:

  • 1 тайга
  • 2 тундра
  • 3 перемінно-вологі ліси
  • 4 лісостеп
  • 5 мішані ліси
  • 6 савани і рідколісся
  • 7 твердолисті ліси й чагарники