Вступ до історії. 5 клас. Пастушенко - Нова програма

§ 5. Культурно-історичні епохи

Завдання перед читанням тексту параграфа

Поміркуй, чи можна упорядкувати безмежжя подій, розглядаючи по черзі розвиток окремих сфер суспільного життя: господарства, відносин між групами (верствами) людей, державності, культури.

Поради

1. Щоб опрацювати текст цього параграфа, послідовно прочитай абзац за абзацом та дай відповіді на відтворювальні запитання біля кожного з них.

2. Виділені слова треба записати у словник, додавши до кожного відповідне пояснення.

Що пов’язує та що відрізняє різні періоди?

Для розуміння минулого його дослідникові потрібно вчинити кілька послідовних дій. Спочатку слід відновити часову послідовність подій. Відтак пов’язати та порівняти здобуті відомості. Для цього їх треба групувати, умовно ділячи історичний час на частини. Групування подій у часі за якоюсь ознакою (критерієм) називають історичною періодизацією. Виділені часові проміжки — періоди або епохи — пов’язані між собою, адже процес змін триває постійно. Водночас кожен із них відрізняється від іншого, бо відображає стан суспільства, його культури у визначених часових межах.

Для зручності дослідження минулого різні історики обирають різні основи (критерії) періодизації — від простого поділу за роками, десятиліттями, століттями до меж, що пов’язані зі змінами правителів, держав, способів господарювання, мислення або стану довкілля. Як зазначалося в попередньому параграфі, згідно з християнським ученням, життя людей можна поділити на два великі періоди: еру до народження Христа і нашу еру. Сучасні історики традиційно використовують саме цю періодизацію, наголошуючи на тому, що ера — початок літочислення та відрізок часу, значно більший, ніж епоха, доба або інший історичний період.

За якими критеріями можна періодизувати історичний процес?

На які культурно-історичні епохи сучасні вчені ділять європейську історію?

Одним з найпростіших та найбільш поширених способів періодизації історії людини є її поділ на чотири культурні епохи: Первісність, Античність, Середньовіччя та Новий час.

Первісність — це період від виникнення роду «людина» до часів, коли з’являються перші міста, держави та писемність. Первісні часи деколи називають доісторичними, щоб вказати на відсутність записів про це минуле — прямих свідчень людей про своє життя. В історії України первісність припадає на період тривалістю близько 1 млн років, аж до VII ст.

Античність — період існування давніх цивілізацій, зокрема цивілізації еллінів і римлян. Цивілізованими прийнято називати суспільства, у яких існують міста та держави, а люди описують на письмі свої погляди на суспільство і природу. Саме в умовах цивілізації виникли такі важливі явища культури, як наука та мистецтва: література, театр, архітектура, живопис, музика, а також уявлення про демократію та права людини. На теренах України в античну епоху існувала низка грецьких міст-держав: Херсонес, Ольвія, Тіра та інші, а також держава кочовиків-сколотів, яку греки називали Скіфією. Античні цивілізації розвивалися приблизно від початку III тисячоліття до н. е. до середини І тисячоліття нашої ери. Руйнівниками останньої, давньоримської, були германці та слов’яни, потомки яких сьогодні заселяють Європу.

Що відрізняє Античність від попереднього періоду?

Що свідчить про формування у Середньовіччі українського народу?

Середні віки — це період в історії сучасної європейської цивілізації, що сформувалась на руїнах Античності. У XV—XVI століттях, коли культура греків і римлян у Європі «відродилась» із забуття, її прихильники та дослідники вирішили назвати так тисячоліття між Античністю та новою епохою. Середньовіччя вони вважали «темними віками», коли наука, освіта, мистецтва, перебуваючи під сильним впливом Церкви, занепали. Натомість у XIX ст. про цей період почали говорити схвально, відзначаючи релігійність та моральність тодішнього населення Європи, насамперед її рицарства. Зараз учені уникають крайнощів. Вони визнають, що, порівняно з Античністю, культура Європи у Середні віки стала біднішою. Водночас у цей період зародилися англійська, французька, німецька та інші сучасні культури. Цивілізованими стали також слов’янські народи. Саме на Середні віки припадає існування двох могутніх українських держав — княжої Русі» «стольним градом» якої був Київ (ІХ-ХІІІ ст.), та Королівства Руського (XIII-XIV ст.).

Новий час розпочинається у XVI ст. завдяки «Відродженню» — творчому використанню наукових та мистецьких здобутків Античності. Під впливом цих здобутків культури європейських народів, зокрема й українська культура, бурхливо розвиваються. Упродовж цього періоду, який, на думку істориків, триває досі, виникає сучасний європейський світ.

В історії України Новий час — це період козацтва, яке відродило українську державу — Військо Запорозьке (середина XVII-XVIII ст.). Це — доба боротьби за відновлення державної незалежності і єдності українського народу (кінець XVIII — кінець XX ст.). Найбільшим здобутком цієї доби стало проголошення Української Народної Республіки (1917-1921). Новий час — це також час існування сучасної України (починаючи з 1991 р.).

Чим Новий час відрізняється від Середньовіччя?

На досвіді яких держав «зросла» сучасна Україна?

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Познач на шкалі часу межі названих у параграфі:

а) історико-культурних періодів;

б) років існування українських держав.

2. Розглянь подані далі малюнки та спробуй на основі побаченого визначити й описати історичний період:

Домашнє завдання

1. Познач різними кольорами на шкалі часу історичні епохи (періоди).

2. Подумки здійсни подорож у минуле на «машині часу». Обери культурно-історичну епоху європейської історії, в яку хотів/ла би/б потрапити. Опиши (усно або письмово) цю епоху, відповівши на запитання:

а) де проживала спільнота людей: у печерах / у селах / у містах;

б) чим займалася більшість людей спільноти: мисливством / землеробством / виробництвом машин та продуктів на продаж;

в) хто і як керував спільнотами, до яких належали люди: досвідчені чоловіки та жінки / володар або володарка / народ;

г) які вірування і культурні здобутки мали спільноти: поклонялися богам, які уособлювали природні явища / були християнами / чаклували / займались науками / вчилися ремесла у батьків / вчилися грамоти та рахунку і т. д.

Назви відомі Тобі події, що відбулися на теренах України у цей час.

Найдопитливішим

Яким колись було бачення історії людства?

Досить довго люди вимірювали час природними циклами. Вони вважали, що загалом у житті людей нічого не змінюється, а тільки повторюється. Дитинство людини — це її весна, молодість — літо, зрілість — осінь, а старість — зима. Смерть сприймалася не як зникнення з цього світу, а як перевтілення, початок нового циклу життя, але не тут, серед родичів, а десь ще на Землі або на Небі. В українців це місце називалося ирієм (вирієм) —теплим та багатим на їжу краєм.

Близько трьох тисяч років тому зародилось уявлення про незворотність та лінійність часу. Першим, хто поділив минуле людства на неповторювані періоди, був грек Гесіод (кінець VIII — початок VII ст. до н. е.). Про те, як було створено та облаштовано впорядкований світ (Космос), він розповів у поемі «Теогонія» («Походження богів»). За Гесіодом, Космос народився з Хаосу (безпорядку). З Хаосу постали Земля (Гея), підземний світ (Тартар) та сила любові (Ерот). Гея народила Небо (Уран). Завдяки союзові Землі і Неба з’явилися 12 велетнів-титанів, зокрема Кронос і Рея — боги часу та родючості; Океан і Тетія — божества моря; Гіперіон і Тейя — небесні боги. У них були діти — боги, що проживали на найвищій у Греції горі Олімп. Старшим та найбільш могутнім серед олімпійців був Зевс — бог громовиці. Боротьба між цими двома поколіннями богів завершилася тим, що олімпійці перемогли та ув’язнили старших титанів і титанід у підземеллі — Тартарі.

Основна частина «Теогонії», в якій Гесіод подавав повний родовід богів, а також героїв, які народилися від союзу цих богів із людьми, до наших днів не дійшла. Але збереглися рядки, у яких автор виклав свій погляд на історію людства. У минулому людей він виділив п’ять періодів: Золотий, Срібний, Мідний,

Героїчний та Залізний. За Гесіодом, люди були створені у часи владарювання Кроноса. Спочатку вони жили безтурботно. Час, коли у людей було достатньо їжі й не існувало загроз, поет називає Золотим віком. Але поступово людей ставало більше, а їхнє життя погіршувалося. За Золотим прийшов Срібний, а за ним — Мідний вік. Допомогти людям спробував син одного з титанів Прометей. Він викрав з Олімпу вогонь та передав його людям. За це Прометея було покарано.

Звільнив його один з героїв, син Зевса Геракл. Герої допомагали людям та не допустили їх знищення. Але епоха героїв теж завершилася. Гесіод вважав, що його життя та життя кількох попередніх поколінь греків припадає на Залізну епоху. Життя у цей період — нелегке. Греки вірили, що вслід за Залізним за певних умов може знову настати Золотий вік людства.

Гесіод (фрагмент)

Не мусиш, але спробуй

1. У тексті виділено слова, які сьогодні мають дещо інший, ніж у давні часи, зміст. Впиши їх у свій словник, подавши два значення — первісне та сучасне.

2. Якщо Тобі цікаво, відшукай та прочитай оповіді давніх греків (міфи) про Космос, боротьбу Зевса з Кроносом, учинок Прометея та подвиги героїв.

Якщо хочеш перевірити себе

1. Добери докази на користь думки про незворотність та плинність часу.

2. Поміркуй, чим історичний час відрізняється від фізичного, у якому існує все у Космосі.

3. Поясни, чому досліднику минулого важливо датувати події, які його зацікавили.

4. Розташуй у хронологічній послідовності: Античність, Новий час, Середні віки, Первісність.

5. Встанови, у межах якої з історико-культурних епох відбулася кожна названа в §§ 3-5 подія, жила згадана там особа.

6. Розв’яжи наведені далі хронологічні задачі:

6.1. Обери дати, що належать до одного століття:

а) 1113 р., 1200 р., 1223 р., 1410 р., 1238 р., 1632 р., 1253 р.

6.2. Визнач, яке це століття:

б) 453 р., 700 р., 1362 р., 1410 р., 1569 р., 1814 р., 1932 р., 2004 р.

6.3. Вибери дати подій, що відбулися у І тисячолітті:

1054 р., 988 р., 1941 р., 945 р., 1125 р., 862 р., 988 р., 1000 р.

6.4. Вибери дати подій, що відбулися у ІІ тисячолітті:

482 р., 1000 р., 1569 р., 957 р., 1362 р., 1569 р., 2000 р.

6.5. Вибери дати подій, що відбулися у першій половині століття:

1385 р., 1019 р., 1362 р., 1834 р., 1945 р., 1964 р., 2014 р.

6.6. Вибери дати подій, що відбулися у другій половині століття:

1588 р., 1113 р., 1996 р., 988 р., 1993 р., 1969 р., 2017 р.

Розвага для сумлінних

Розгадавши головоломки, упевнишся у своїй кмітливості та знаннях і порадієш за себе.

Загадки

1. Він може тижнем, роком бути. Кого назад не повернути?

2. Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає.

3. Вчора було, сьогодні є і завтра буде.

4. У місті — дванадцять ринків, на кожному ринку — по тридцять людей, у кожного — по двадцять чотири дитини.

5. Сім братів, літами всі рівні, а іменами — різні.

6. Сам днів не знає, а іншим вказує.

Ребуси

Користуючись інструкціями на сайті, розв’яжи запропоновані тут ребуси. Сайт знаходиться за адресою: http://rebus1.com/ua. Створи ребуси до інших термінів, опрацьовуючи цей розділ.

Кросворд

Впиши у клітинки під відповідними номерами слова-відгадки, щоб встановити, яке слово приховане в цьому кросворді. Виділи це слово великими літерами та з’ясуй, що воно означає.

1. Ім’я, що в переносному розумінні є символом неймовірної сили та нездоланності.

2. Ім’я, що символізує людину, яка прагне робити добро іншим.

3. Простір за межами Землі, Всесвіт.

4. Відсутність будь-якого порядку, безпорядок.

5. Найбільший водний простір між материками.

Обдумай спільно з рідними

1. Покажи батькам розв’язаний кросворд та запитай, як вони розуміють виділене слово. Поділися з ними своїми міркуваннями про значення цього слова.

2. Поміркуй разом з близькими, чому кожній людині треба вміти «жити в часі». Як цього можна навчитися?